Одне з перших правил, що формують комунікативний простір, може бути назване правилом першого дзвінка. Той, хто першим повідомив про свою перемогу, виявився першим насправді, оскільки масова свідомість сприйняла це саме так, як його повідомили зі всіх телеекранів. І інший приклад з цієї ж області: Гувера, першого директора ФБР, навчили тому, щоб першим давати інтерпретацію того, що відбувся. Це виявилося вигідним, оскільки журналісти вже не могли не згадати про цю першу офіційну інтерпретацію подій, навіть якщо і не погоджувалися з нею.
Новини, як вважають фахівці, підтримують вже наявний розподіл сил в суспільстві. Це стосується, в першу чергу, офіційних новин. Неофіційні новини як витікаючі від опозиційних джерел, навпаки, прагнуть розгойдувати цей розподіл.
Наприклад, ради цього створюється повідомлення про корупційності верхів суспільства, що використовуються як в політичній боротьбі, так і в пропаганді на ворога у військовому протистоянні. Або приклад назви телевізійного серіалу "Менти", де ми приймаємо опис ситуації з позиції протилежної сторони.
При цьому належить враховувати багатотривалі і короткочасні цілі. На сьогодні, наприклад, країни СНД втратили стратегічні інтерпретації дійсності, які давалися романами або фільмами, бо виробництво вітчизняної продукції в цій сфері реально припинене. Але неможливо жити чужими інтерпретаціями, звідси витікає ностальгія за старим, наприклад, кіно. З іншого боку, ми перебільшуємо іноземний вплив у сфері короткочасних інтерпретацій, адже вони даються вже не західними, а власними ЗМІ, що мають всі можливості для породження власного погляду на те, що відбувається. Іноземні новини ми частіше інтерпретуємо відповідно до нав'язуваного ззовні стандарту.
Інформаційна асиметрія може пояснити любов ЗМІ до надзвичайних ситуацій (землетрусам, повеням, голоду). З одного боку, такі надзвичайні події ідеально стирають минулі повідомлення з суспільної свідомості, рятуючи нашу пам'ять. З іншою, екстремальна ситуація завжди є проявом асиметричності, бо не є прогнозованим, а саме це відповідає суті новин як таких.
Інформаційна асиметрія складає основный елемент інформаційної боротьби, формуючи інформаційний простір будь-якої держави. Офіційні повідомлення, що є передбаченими і, отже, симетричними, потрапляють на екран у зв'язку з принципово асиметричним положенням влади, яка сама задає пріоритети повідомлень. Таким чином, асиметричність досягається на іншому рівні. Як визначають дослідники мас-медіа, преса і телебачення виступають у вторинній ролі інтерпретатора, первинна ж роль належить властям, які можуть визначити те або інша подія як що представляє небезпеку для суспільства.
Мас-медіа лише розширюють і поширюють ці уявлення, задані з боку влади. Дослідницька група з університету Глазго стверджує, що мас-медіа "систематично організовані так, щоб представляти картинку світу, службовку репродукцією відносин домінування, що існують в суспільстві". При цьому новини розглядаються як вибіркова інтерпретація подій.
Англійські дослідники, розглядаючи висвітлення кризових подій в пресі, вийшли на наступні дванадцять характеристик (вісім основних чинників і чотири, пов'язаних з культурою):
1. Частота — чим більше частота події співпадає з частотою новин, тим велика вірогідність того, що подія розглядатиметься як новина.
Амплітуда — відповідний рівень, наприклад, насильство потрібне для того, щоб воно розглядалося як новина.
Неоднозначність — чим менше неоднозначність, тим велика вірогідність того, що подія буде відмічена.
Релевантність— подія повинна бути культурно релевантною, щоб бути відміченою як новина.
