Дезінфекція ґрунту
Для дезінфекції поверхні ґрунту застосовують 10%-ні розчини "Керолу" або "Гудронолу", NaOH, нейтрального кальцію гіпохлориту; 3-4%-й розчин формальдегіду; 3%-й лужний розчин формальдегіду з розрахунку 10 л на м2; дуст тіазону (200 г/м2).
Ґрунт на місці загибелі, вимушеного забою або розтину тварини, яка загинула від спорової інфекції, ретельно обпалюють, зрошують розчином хлорного вапна (5% активного хлору) із розрахунку 10 л/м2, після чого перекопують на глибину 25 см, змішуючи із сухим хлорним вапном, із розрахунку на 3 частини ґрунту – одна частина вапна.
При інфікуванні ґрунту неспороутворюючою мікрофлорою, його перекопують на глибину 25 см, перемішуючи з одним із указаних вище деззасобів чи із сухим хлорним вапном із розрахунку 5 кг/м2, зволожуючи водою.
Дезінфекція колодязів
Перед знезаражуванням визначають об'єм води в колодязі за формулами 1 або 2.
1) для колодязя циліндричної форми
V=π´r2´h,
де, r – радіус колодязя; h – висота стовпа води, π – 3,14.
2) для колодязя прямокутної форми
V=S´h,
де, S – площа дзеркала води; h – висота стовпа води.
Для знезаражування колодязів використовують освітлений розчин хлорного вапна з умістом 5% активного хлору з розрахунку: при спорових інфекціях 4 л на 1 м3 води; при неспорових – 0,5 л на 1 м3. Експозиція 12 год.
Дезінфекція спецодягу, взуття та предметів догляду за тваринами
Її здійснюють: розчинами дезінфікуючих засобів (2%-м кальцинованої соди, 1%-м хлораміну), парами формальдегіду (250 мл/м3 при t = 58-59оС, експозиція 3 год. – при споровій інфекції і 100 мл/м3, експозиція 1 год. – при неспоровій) у пароформалінових камерах.
Шкірсировину дезінфікують у розчинах, які не знижують її якості і надійно знезаражують патогенних збудників (використовують ОКЕБМ, соляну кислоту, натрій кремнефтористий, NaOH і ін.).
Пух і перо, отримане при забої птахів із неблагополучних пташників, дезінфікують гарячим повітрям у сушильних камерах (при температурі 85-90оС протягом 20 хв.) або 3%-м гарячим (45-50оС) розчином формальдегіду протягом 30 хв.
Вовну – обробляють водяною парою, ОКЕБМ, формальдегідом.
Знезараження гною
Найпростіший і достатньо ефективний метод – біотермічний. Заражений гній укладають на спеціально відведений майданчик із твердим покриттям або утрамбований глиною, завширшки 3 м, довільної довжини. Посередині нього роблять рівчак розміром 50´50 см на всю довжину бурта й закривають хмизом, щоб забезпечити доступ повітря до гною. Хмиз на 15-20 см застилають сухим гноєм або соломою, а на нього на висоту 125 см кладуть гній для знезараження. Зверху гній укривають шаром соломи чи січки завтовшки 15-20 см, а потім таким самим шаром ґрунту. Через кілька днів під дією термофільних мікробів температура в бурті підвищується до 60-70°С і за кілька місяців гній знезаражується й перетворюється в однорідну чорну масу (перегній), яку використовують як органічне добриво.
Дезінфекція гноївки
Здійснюють трьома способами: хімічним, фізичним та біологічним. При незначній її кількості у гноєзбірнику гноївку змішують із сухим хлорним вапном із розрахунку 50 кг хлорного вапна на 1 м3 гноївки при спорових інфекціях і 15-25 г хлорного вапна на 1 м3 при неспорових і вірусних інфекціях.
З інших деззасобів використовують формальдегід, аміачну воду, хлор. Формальдегід вносять у кількості 0,3% від об'єму гноївки (3 кг/м3) при експозиції 72 год. і активній гомогенізації протягом 6 год. Аміачну воду вносять у кількості 30 л/м3, перемішують всю масу і герметизують місткість кришкою або поліетиленовою плівкою, експозиція п'ять діб. Хлор із балона використовують після біологічного очищення – 20-30 мг/л при неспоровій та 200 мг/л при споровій мікрофлорі.
На свинокомплексах застосовують термічний метод на пароструменевих установках при температурі 110-120°С і тиску 2 атм. Мікроорганізми (у тому числі й спори) у такому режимі гинуть за 10 хв.
Для біологічного знезараження гноївки використовують поля зрошення, інтенсивне окислення і термофільне зброджування, вирощування на гноївці харчових дріжджів, мікроорганізмів, які використовують як сирий протеїн при годівлі худоби, личинок кімнатної мухи і т. д.
На великих свинокомплексах, де нагромаджується значна кількість гноївки, її знезаражують комплексно. Спочатку гноївку сепарують на тверду й рідку фракції. Твердий гній знезаражують, як описано раніше, а рідка фракція надходить в аеротанки завглибшки до 5 м із вертикальними роторними аераторами. Органічні речовини окислюються за допомогою кисню повітря та активного мулу, що складається з різних видів нижчих мікроорганізмів. Через дві доби рідина надходить в інший аеротанк ще на одну добу, а потім у стави-нагромаджувачі, де відбувається остаточне доочищення гноївки. Перед випуском очищеної води в річку чи в іншу гідросистему її хлорують.
