Оптимізація структури капіталу підприємства здійснюється з використанням механізму фінансового лівериджу. Фінансовий ліверидж характеризує використання підприємством позичкових коштів, яке впливає на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу.
Показник, який відображає рівень додатково генерованого прибутку на власний капітал при різній частці використання позикових коштів, називається ефектом фінансового лівериджу. Він розраховується за наступною формулою:
– ефект фінансового левериджу, який полягає в зростанні коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;
– ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;
– коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;
ВК – середній розмір відсотків за кредит, які підприємство виплачує за використання позикового капіталу, %;
ПК – середня сума використовуваного підприємством позикового капіталу;
ВК – середня сума власного капіталу підприємства.
Зазначимо, що
ü ставка податку на прибуток () становить на сьогодні 21%, тобто 0,21;
ü середній розмір відсотків за кредит, які підприємство виплачує за використання власного капіталу (ВК) – 30%.
ü
Таким чином,
Звідси три основні складові:
1) Податковий коректор фінансового левериджу (1 - Спп), котрий показує, якою мірою проявляється ефект фінансового левериджу у зв’язку з різним рівнем оподаткування прибутку. Величина становить 0,79 п. в даному випадку;
2) Диференціал фінансового левериджу (КВРа – ВК), котрий характеризує різницю між коефіцієнтом валової рентабельності активів та середнім розміром відсотка за кредит становить 10%;
3) Коефіцієнт фінансового левериджу (ПК/ВК), що характеризує суму позичкового капіталу, який підприємство використовує, в розрахунку на одиницю власного капіталу становить 1,48 грн./грн.
Оскільки диференціал фінансового левериджу має позитивне значення, так як рентабельність активів є вищою за середній розмір відсотків за кредит, це дає змогу підприємству додатково взяти позику. Побудуємо таблицю направлену на збільшення позикового капіталу в структурі загального. Фактичне співвідношення власного і позикового капіталу підприємства становить 40% до 60% відповідно. В другому варіанті візьмемо співвідношення власного і позикового капіталу в розмірі 25% до 75%, а в третьому варіанті 10% власного капіталу і 90% позикового. (табл.2.4).
Таблиця 2.4
Формування оптимальної структури капіталу з урахуванням
ефекту фінансового левериджу
тис.грн.
№ з/п | Показники | Варіанти структури капіталу підприємства | ||
І | ІІ | ІІІ | ||
1. | Середня сума всіх активів (капіталу), який використовується, в періоді, що розглядається, з неї: | 166067,5 | 166067,5 | 166067,5 |
2. | Середня сума власного капіталу | 66863,5 | 41516,9 | 16606,8 |
3. | Середня сума позичкового капіталу | 124550,6 | 149460,8 | |
4. | Сума валового прибутку (без врахування витрат по сплаті відсотків за кредит) | |||
5. | Коефіцієнт валової рентабельності активів (без урахування витрат по сплаті відсотків за кредит), % | |||
6. | Середній рівень відсотків за кредит, % | |||
7. | Сума відсотків за кредит, сплачена за використання позичкового капіталу (гр.3 х гр. 6): 100 | 29761,2 | 37365,2 | 44838,2 |
8. | Сума валового прибутку підприємства з урахуванням витрат по сплаті відсотків за кредит (гр.4 – гр.7) | 37861,8 | 30257,8 | 22784,8 |
Продовження табл.2.4 | ||||
9. | Ставка податку на прибуток, виражена дес. дробом | 0,21 | 0,21 | 0,21 |
10. | Сума податку на прибуток (гр.8 х гр.9) | 13441,6 | 13289,8 | |
11. | Сума чистого прибутку, який залишився в розпорядженні підприємства після уплати податку (гр.8 – гр.10) | 29910,8 | 23903,7 | |
12. | Коефіцієнт рентабельності власного капіталу або коефіцієнт фінансової рентабельності, % (гр.11 х 100): гр.2 | 44,7 | 57,6 | 108,4 |
13. | Приріст рентабельності власного капіталу у зв’язку з використанням позичкового капіталу, у % (по відношенню до підприємства «А») (ЕФЛ) | - | 12,9 | 63,7 |
Для другого варіанту ефект фінансового левериджу становитиме:
Тобто при збільшенні позикового капіталу до 75% та при диференціалі фінансового левериджу 10% спостерігається збільшення рентабельності підприємства до 23,7%.
Ефект фінансового левериджу для третього варіанту становить:
Таким чином, в даному випадку, коли позиковий капітал становить 90% в структурі загального капіталу, а власний 10%, ефект фінансового левериджу становитиме 71,1%.
Отже, можна зробити висновок, що диференціал фінансового левериджу має позитивне значення (11,7%), так як коефіцієнт валової рентабельності активів перевищує середній розмір відсотків за кредит, які підприємство виплачує за використання позикового капіталу. Тому збільшення позикового капіталу є доречним на даному підприємстві, оскільки призводить до підвищення рентабельності суб`єкта. В першому варіанті відношення позикового капіталу і власного становило 60% і 40% відповідно, при цьому ефект фінансового левериджу становив 11,7%. Збільшивши позиковий капітал до 75% рентабельність підприємства збільшилася до 23,7%, тобто на 12%. При збільшенні зобов’язань підприємства до 90%, рентабельність зросла до 71,1%. Так чином за умови позитивного диференціалу фінансового левериджу справедливою є політика по зростанню обсягу позикового капіталу підприємства, що призведе до підвищення рентабельності ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод».
Далі визначаємо загальну потребу в капіталі. Для розрахунків приросту капіталу в поєднанні з іншими показниками може бути використана модель фінансової підтримки економічного зростання, що дозволяє оптимізувати основні пропорції, пов’язані з приростом обсягу реалізації продукції в майбутньому періоді. Ця модель має такий вигляд:
– заданий темп економічного зростання, що визначається рівнем приросту продажів продукції;
∆РП – приріст суми реалізації продукції в плановому періоді;
РП – сума реалізованої продукції в звітному періоді;
– коефіцієнт капіталізації прибутку, виражений десятковим дробом;
ЧП – загальна сума чистого прибутку підприємства;
СК – сума власного капіталу, що використовується;
ПК – сума позикового капіталу, що використовується;
А – загальна сума активів (капіталу) підприємства.
Таким чином,
Таким чином приріст капіталу на ПАТ Миргородський завод мінеральних вод становить 29%, при цьому середньорічний темп інфляції в 2010 році становив 9,1%. Тобто заданий темп економічного зростання підприємства має досить високе значення, оскільки є набагато вищим середнього рівня інфляції в країні, що забезпечує можливість збереження вартості капіталу без ризику впливу інфляційних процесів.
Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації його вартості ґрунтується на оцінюванні вартості власного і позикового капіталу при різних умовах залучення й здійсненні багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.
Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків пов’язана з процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства. З цією метою всі активи підприємства поділяються на такі групи: позаобігові активи, постійна та змінна частини оборотних активів.
Підходи до фінансування різних груп активів:
1. консервативний – передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватись позаобігові активи, постійна частина оборотних активів і половина змінної частини оборотних активів; друга половина змінної частини оборотних активів повинна фінансуватись за рахунок короткострокового позикового капіталу. Так модель фінансування активів забезпечує високий рівень фінансової стійкості підприємства.
2. помірний (компромісний) – передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватись позаобігові активи, постійна частина оборотних активів. За рахунок короткострокового позикового капіталу – весь обсяг змінної частини оборотних активів.
3. агресивний – передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватись всі позаобігові активи. Тоді поточні активи будуть на рівні з поточними зобов’язаннями.
Для ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод» характерний помірний підхід до фінансування активів, так як для фінансування необоротних активів та постійної частини оборотних активів достатньо власного капіталу, забезпечення наступниз витрат і платежів та довгострокових зобов’язань. Так зокрема обсяг необоротних активів становить 76698 тис.грн., а постійної частини оборотних активів 11534 тис.грн. Для цього джерела фінансування складають 85326 тис.грн.
Отже, для визначення оптимальної структури капіталу для ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод» було розраховано ефект фінансового левериджу. Так як на даному підприємстві диференціал фінансового левериджу має позитивне значення, то доцільним є збільшення коефіцієнта фінансового левериджу, що в свою чергу зумовлює зростання відповідного ефекту. В аспекті оптимізації капіталу ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод», модель фінансової підтримки економічного зростання показує, що для забезпечення оптимальної структури основних пропорцій, що пов’язані із приростом продукції у майбутньому, приріст капіталу повинен становити 29%.
Таким чином, в другому розділі даної курсової роботи було проведено аналіз власного та позикового капіталу, зокрема виявлено перевищення власного капіталу над позиковим на кінець 2010 року; проведено розрахунок показників, які характеризують структуру капіталу. Дані розрахунки свідчать про невідповідність всіх коефіцієнтів їх оптимальним значенням, проте загалом підприємство є фінансово стійким. Провівши розрахунок вартості окремих складових капіталу ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод» виявлено, що середньозважена вартість капіталу становить 74,1 %, що свідчить про низький рівень даного показника. Аналіз грошового потоку підприємства свідчить про формування позитивного операційного чистого грошового потоку у розмірі 10851 тис.грн., що безумовно є позитивним для даного підприємства. Проаналізувавши оптимальну структуру капіталу підприємства слід відзначити, що при додатному диференціалі фінансового левериджу, слід нарощувати позиковий капітал, що в свою чергу призведе до підвищення рентабельності підприємства.
ВИСНОВКИ
В даній курсовій роботі в теоретичній частині було розглянуто сутність, необхідність та завдання фінансового конролінгу, його основні види та методи.
Фінансовий контролінг – це мистецтво управління (система управління), спрямоване на визначення майбутнього фінансового достатку підприємства і шляхів досягнення його. Завданням фінансового контролінгу є організація управління фінансовими процесами на такому рівні, щоб унеможливити помилки, відхилення і прорахунки як в поточній діяльності, так і на перспективу.
Реалізація покладених на фінансовий контролінг завдань досягається в ході виконання відповідними службами своїх функцій та використання специфічних методів. Залежно від виконуваних функцій і методологічної підтримки фінансовий контролінг поділяють на стратегічний та оперативний.
В другому розділі курсовій роботи було проаналізовано фінансовий стан та структуру капіталу Публічного акціонерного товариство «Миргородський завод мінеральних вод», яке створене на підставі чинного законодавства України за рішенням Загальних зборів акціонерів від 3 червня 1994 року.
Проаналізувавши фінансовий стан ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод» слід відзначити зменшення валюти балансу на 46,6%, на кінець 2010 року. Тенденція до зменшення в 2010 році порівняно з 2009 роком зумовлено значним зниженням оборотних активів на 73,2 %.
В структурі необоротних активів домінуюча частка належить основним засобом (96,5%), що пояснюється специфікою діяльності підприємства. В подальшому підприємство має зосереджувати увагу на науково-технічному переозброєнні основних фондів, інноваційному переозброєнні, що призведе до зменшення собівартості виробництва і нарощення результативних показників діяльності.
При аналізі оборотних активів головна частка за агрегованим балансом належить дебіторській заборгованості в обсязі 69,4%. Негативним при аналізі необоротних активів є низька частка грошових коштів.
Щодо власного і позикового капіталу, то на кінець 2010 року структура покращилася, скоротилися обсяги позикового капіталу і збільшилися власного, що забезпечує зміцнення фінансової стійкості, забезпечує платоспроможність в довгострокових перспективах. В цілому спостерігається перевищення власного капіталу над позиковим. В структурі власного капіталу домінуюча частка характерна нерозподіленому прибутку (62,11%) та статутному капіталу (28,69%). Наявність нерозподіленого прибутку свідчить про ефективну господарську діяльність підприємства. В структурі позикового капіталу домінуюча частка належить поточним зобов’язанням в обсязі 76,1%.
Аналіз показників, що характеризують структуру капіталу свідчить про стійкий фінансовий стан підприємства. Так, коефіцієнти ліквідності мають досить високі значення за винятком абсолютної ліквідності, де значення є низькими, що свідчить про нестачу готівкових коштів. Фінансова стійкість підприємства покращується, але негативним є відсутність власних коштів в обороті. Коефіцієнт автономії в 2010 році становить 0,66 грн/грн., що свідчить про нормальне становище підприємства.
Проаналізувавши показники оборотності активів, простежується низький рівень ділової активності підприємства, недостатній рівень дебіторської та кредиторської заборгованості, внаслідок чого необхідно прискорювати їх оборотність в наступному періоді.
Визначивши вартість складових елементів капіталу підприємства, слід відмітити, що середньозважена вартість капіталу становить 74,1%, це свідчить про високі витрати на утримання даних складових капіталу підприємства в цілому. Найбільшу частку вартості капіталу складають звичайні акції у розмірі 35,2%, а найменшу – облігації (2,1%).
Аналіз управління грошовими потоками показав, що в 2010 році на ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод» був сформований позитивний операційний чистий грошовий потік у розмірі 10851 тис.грн. При цьому найбільшу частку серед надходжень становлять грошові надходження від реалізації продукції (200426 тис.грн.), а серед видатків – грошові виплати постачальникам за сировину, матеріали, послуги (131504 тис.грн.). При цьому підприємству необхідно 3,6 років, щоб розрахуватися зі своїми боргами.
Для оптимізації структури капіталу було застосовано ефект фінансового левериджу. Слід відмітити, що підприємство ефективно використовує прибуток, так як значення ефекту фінансового левериджу має додатне значення, тобто валова рентабельність активів (40%) перевищує ставку відсотків за кредит на фінансовому ринку (30%). Отже, збільшення позикового капіталу є доцільним, оскільки забезпечить підвищення рентабельності підприємства. В аспекті оптимізації капіталу ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод», модель фінансової підтримки економічного зростання показує, що для забезпечення оптимальної структури основних пропорцій, що пов’язані із приростом продукції у майбутньому приріст капіталу повинен становити 173%.
Отже ПАТ «Миргородський завод мінеральних вод» має нормальний фінансовий стан, добрий рівень ділової активності, ліквідності, достатні обсяги формування прибутку, що свідчить про ефективну його діяльність.