А. Теорія економічної взаємодії територіальних формувань вперше бу-ла запропонована американськими вченими Д. Рейлі (1929), У. Іклі (1954). Схема цієї взаємодії має вигляд:
Взаємодія економічних потенціалів виражається такою формулою:
де:
– рівень взаємодії економічного потенціалу і -ої і j -ої території.
– економічний потенціал відповідно і -ої і j -ої територій:
– віддаль, між і -ою і j -ою територіями;
– постійні коефіцієнти, які визначаються емпіричними розрахунками.
Ця формула є аналогом відомого у фізиці закону тяжіння двох мас. Фактично взаємодія економіки територій відбувається за більш складними схемами. Одна із таких схем запропонована американським вченим Дж. Віллісом (1967). Відповідно до цієї схеми, яка названа теорією дифузій, передбачається взаємодія економіч-них потенціалів, відповідних територій шляхом взаємопроникнення економічних об’єктів цих територій.
В. Теорія «витрати-випуск», запропонована американським вченим В. Ле-онтьєвим (1924). Теорія передбачає економічну взаємодію регіонів як набір пев-них галузей економіки, що характеризуються обсягами випуску цієї продукції галу-зями економіки інших територій. Відповідно до цієї пропозиції Леонтьєва еконо-мічна взаємодія регіонів може бути описана моделлю міжгалузевого міжрегіо-нального балансу. Основою цього балансу є визначення коефіцієнтів взаємодій або коефіцієнтів втрат.
де:
– коефіцієнт впливу r -оі галузі економіки і -ої на е -ту галузь економіки j -ої території;
– обсяг продукції, відправленої з і -го регіону r -ою галуззю в j -ий регіон в е -ту галузь.
– загальний обсяг випуску продукту е -ою галуззю J -го регіону.
4. В межах колишнього Радянського Союзу отримала підтримку і розвиток кон-цепція і теорія комплексного економічного розвитку регіонів.
Під комплексним економічним розвитком територій розуміють системну залеж-ність різних видів економічної діяльності з урахуванням наявного ресурсного потенціалу регіону. Основними принципами комплексного економічного розвитку с:
- збалансованість виробничих потужностей з ресурсним забезпеченням регіо-ну;
- пропорційність економічного росту структурних елементів регіону;
- забезпечення ефективності виробничого комплексу регіону, і зокрема, опти-мізація (мінімізація) сукупних витрат;
- комплексна переробка місцевих ресурсів;
- поглиблення економічних зв’язків між суб’єктами господарювання даної тери-торії.
Ці принципи комплексного розвитку в СРСР, на жаль, не спостерігались і не здійснились.
Виходячи з означених вище принципів комплексного розвитку економіки регіо-нів, передбачається пропорційний розвиток взаємозв’язаних галузей або видів ді-яльності на даній території. Це особливо важливо при здійсненні структурних змін в економіці регіону, які повинні відбуватися на етапі переходу до ринкових відно-син.
Дослідження регіональної економіки найкращим способом досягається, коли застосовують методи її моделювання. Моделювання здійснюється шляхом побу-дови моделей.
Модель – це форма відтворення, зображення відповідного об’єкту або явища у вигляді, який подібний до дійсного об’єкту або явища і описується з допомогою відповідник засобів зображення цього об’єкту або явища.
Моделі, які описуються з допомогою математично-знакових формул або спів-відношень називаються математичними моделями. А ті математичні моделі, які відображають економічні об’єкти або процеси називаються економіко-мате-матичними моделями.
Економіко-математичні моделі в регіональній економіці поділяються на:
- моделі-аналоги;
- дискриптивні моделі (нормативні);
- логіко-математичні моделі.
Із означених видів економіко-математичних моделей найбільш складними є логіко-математичні моделі, тому що вони вимагають знаходження відповідних за-лежностей між факторами і економічними об’єктами і явищами. Логіко-математич-ні моделі поділяються на:
- математико-статистичні, тобто моделі, в яких застосовуються методи мате-матичної статистики;
- моделі математичного програмування або оптимізації об’єктів і процесів: мо-делі, які побудовані з використанням методів математичного програмування;
- балансові-моделі з використанням методів балансових розрахунків.
За допомогою економіко-математичних моделей здійснюються дослідження, визначаються шляхи ефективного розвитку регіональної економіки, а отже і зна-ходження шляхів прибуткового розвитку регіонів.
Тема 13
Ефективність регіональної економіки:
