Економіки регіону
1. Роль і значення територіально-виробничих та міжнародних зв’язків у фор-муванні та розвитку економіки регіону.
2. Види та форми здійснення економічних зв’язків.
3. Економічні показники зв’язків господарства регіону.
4. Напрямки розвитку та удосконалення міжнародних стосунків регіонів.
Для формування і розвитку економіки регіону, що розглядається як відкрита територіальна соціально-економічна система, велике значення мають різні види економічних зв’язків. Основу таких зв’язків складають територіально-виробничі зв’язки, тобто зв’язки між товаровиробниками певних територій. Під впливом цих зв’язків формуються і розвиваються територіально-виробничі комплекси, що скла-дають економічну базу відповідно регіону. Виникнення та розвиток територіально-виробничих зв’язків здійснюється на основі територіального поділу праці і таких його форм, як спеціалізація, кооперування та комбінування виробництва. Терито-ріально-виробничі зв’язки забезпечують формування галузевої, міжгалузевої та територіальної структури економіки регіону. Територіально-виробничі зв’язки без-посередньо впливають на формування галузевих, міжгалузевих і територіальних пропорцій, тобто на співвідношення між різними видами економічної діяльності.
Територіально-виробничі зв’язки у виробничому економічному процесі здійс-нюються у сфері обігу. Реалізація зв’язків відбувається за допомогою виробничої та ринкової інфраструктури. В зв’язку з тим, що територіально-виробничі зв’язки забезпечуються в значній мірі таким видом виробничої інфраструктури, як транс-порт, то в літературі можна зустріти заміну поняття територіально-виробничі зв’язки поняттям транспортно-економічні зв’язки. В залежності від характеру тери-торіального поділу праці територіально-виробничі зв’язки складають такі види:
- виробничо-кооперативні, тобто такі, які здійснюються за умовами кооперу-вання виробництва;
- зв’язки з комбінування виробництва;
- виробничо-технологічні зв’язки, тобто зв’язки, то здійснюються між вироб-ництвами на базі спільних технологій.
В залежності від форми здійснення зв’язків виділяються такі їх види:
- матеріально-речові, тобто зв’язки, що мають матеріальний і речовий (фізич-ний) вираз;
- фінансово-грошові, що реалізуються у вигляді грошових переказів, платіжних доручень:
- інформаційні зв’язки - у вигляді повідомлень про діяльність суб’єктів господа-рювання.
За відношенням до територіальної системи зв’язки поділяються на:
- внутрішньо регіональні, тобто такі, що здійснюються в межах даного регіону;
- міжрегіональні зв’язки – здійснюються між регіонами держави;
- міжнародні економічні зв’язки, які здійснюються між регіонами і іншими дер-жавами.
Основними показниками, які характеризують стан та розвиток зв’язків регіону є:
1. Обсяг міжрегіональних економічних зв’язків (ОМРЗ) який складається з:
– обсягу ввезених в регіон товарів та послуг;
– обсягу вивезених з регіону товарів і послуг.
Тоді: 
.
2. Обсяг міжнародних зв’язків (ОМЗ) який включає:
– обсяг імпорту товарів і послуг;
– обсяг експорту товарів та послуг.
Тоді: 
.
3. Загальний обсяг територіально-виробничих зв’язків (О3) складається з:
ОМРЗ – обсягу міжрегіональних зв’язків
та
ОМРЗ – обсягу міжнародних зв’язків, тобто:
Оз = ОМРЗ + ОМРЗ.
Для оцінки рівня розвитку економічних зв’язків (Рез) використовується віднос-ний показник, що характеризує відношення загального обсягу зв’язків до обсягу внутрішнього валового продукту регіону (ВВП):
Для оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності на певній території використовують такий показник, як відношення обсягів ввозу до вивозу:
Діяльність не ефективна, якщо 
, і ефективна при умові, коли 
.
В розвитку економіки регіонів на етапі переходу до ринку досить важливе зна-чення має розвиток міжнародних економічних стосунків. Це забезпечується існую-чим законодавством України, зокрема такими законами, як «Про підприємство», «Про підприємницьку діяльність», «Про створювання і функціонування спеціаль-них (вільних) економічних зон», «Про валютне регулювання в Україні» тощо.
На сучасному етані переходу до ринкових відносин найважливішими напрям-ками розвитку міжнародних зв’язків регіонів с створення спільних підприємств (СП) та вільних економічних зон (ВЕЗ).
Спільні підприємства – це одна із ефективних форм підприємницької діяльнос-ті, в статутному капіталі якої передбачається обов’язкова участь зарубіжних парт-нерів або підприємців. На сьогоднішній день в Україні зареєстровано більше
3 500 СП.
Створення СП передбачає:
1. Оцінку і здійснення вибору зарубіжного партнера.
2. Укладання угоди про наміри створення СП.
3. Формування установчих документів про створення СП та державна реєстра-ція СП.
Вільні економічні зони – це території, обмежені за своєю площею, на якій здійснюється відповідна економічна діяльність з спеціальним фінансово-податко-вим та організаційно-правовим режимом функціонування.
На земній кулі зараз нараховується більше 2000 ВЕЗ. Серед них визначено бі-ля 30 видів ВЕЗ.
За площею територій, яку займає ВЕЗ, виділяють зони:
- точкові (площею до 10 км2);
- локальні (до 500 км2);
- регіональні (до 5 000 км2).
Найбільш поширеними в світі є точкові ВЕЗ.
За галузевою структурою ВЕЗ поділяються на:
- монофункціональні;
- поліфункціональні.
Порядок створення ВЕЗ включає такі етапи: розробка концепції ВЕЗ; підготов-ка техніко-економічного обґрунтування створення ВЕЗ, розробка та погодження нормативно-правових актів на створення ВЕЗ; підготовка та прийняття закону України про відповідну ВЕЗ.
Тема 12
