Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬ар≥ант є3. “ема: ЂћТ€зова системаї




1. ƒайте визначенн€ та назв≥ть приклад п≥хв скелетних мТ€з≥в.

2. Ќазв≥ть широкий мТ€з за формою:

ј) пр€мий мТ€з живота

Ѕ) стрункий мТ€з стегна

¬) поперечний мТ€з живота

√) камбалопод≥бний мТ€з гом≥лки

3. ѕерерахуйте надп≥дТ€зиков≥ мТ€зи шињ.

4. Ќазв≥ть функц≥њ та розташуванн€ трьоголового мТ€зу плеча.

5. Ќазв≥ть мТ€зи спини на малюнках атласу.

¬ар≥ант є4. “ема: ЂћТ€зова системаї.

1. ƒайте визначенн€ синов≥альних бурс та назв≥ть њх функц≥њ.

2. Ќазв≥ть мТ€з, €кий вкриваЇ плечовий суглоб, починаЇтьс€ в≥д ключиц≥ та йде до верха плечовоњ к≥стки, в≥дводить плече:

ј) триголовий

Ѕ) плечовий

¬) дельтопод≥бний

√) надосний

3. ѕерерахуйте п≥дп≥дТ€зиков≥ мТ€зи шињ.

4. Ќазв≥ть функц≥њ та розташуванн€ жувального мТ€зу.

5. Ќазв≥ть мТ€зи нижньоњ к≥нц≥вки на малюнках атласу.

¬ар≥ант є5. “ема: ЂћТ€зова системаї.

1. ќпиш≥ть ф≥з≥олог≥ю скороченн€ скелетних мТ€з≥в.

2. Ќазв≥ть мТ€з, €кий згинаЇ стегно в кульшовому суглоб≥:

ј) стрункий

Ѕ) двоголовий

¬) чотириголовий

√) великий с≥дничний

3. ѕерерахуйте латеральн≥ глибок≥ мТ€зи шињ.

4. Ќазв≥ть функц≥њ та розташуванн€ трапец≥Їпод≥бного мТ€зу.

5. Ќазв≥ть мТ€зи живота на малюнках атласу.

 

¬ар≥ант є6. “ема: ЂћТ€зова системаї.

1. Ќазв≥ть мТ€зово-сухожилкову пластинку, що в≥дд≥л€Ї грудну порожнину в≥д черевноњ.

ј) грудопоперечна фасц≥€

Ѕ) д≥афрагма

¬) синов≥альна бурса

√) пахвинний канал

2. Ќазв≥ть мТ€з, €кий вкриваЇ плечовий суглоб, маЇ трикутну форму та в≥дводить плече:

ј) дельтопод≥бний

Ѕ) двоголовий

¬) плечовий

√) надосний

3.який мТ€з живота маЇ сухожилков≥ перемичк≥?

4. Ќазв≥ть функц≥њ та розташуванн€ великого грудного мТ€зу.

5. Ќазв≥ть м≥м≥чн≥ мТ€зи на малюнках атласу.

—итуац≥йн≥ задач≥.

ЂћТ€зи голови та шињї

1. ѕри обстеженн≥ м≥м≥ки хворого ви€влено, що в≥н не може скласти губи трубочкою, не може свист≥ти, п≥д час см≥ху кутки рота не п≥дн≥маютьс€ догори, а ротова щ≥лина розт€гуЇтьс€ в боки (поперечна посм≥шка). ѕац≥Їнт страждаЇ на м≥опат≥ю - спадкове захворюванн€ ≥з дистроф≥чним ураженн€м мТ€з≥в. Ќа атроф≥ю €кого мТ€зу вказують дан≥ симптоми?
¬≥дпов≥дь: колового мТ€за рота.
2. ѕац≥Їнт поступив в кл≥н≥ку дл€ л≥куванн€ деформац≥њ шињ. ѕри кл≥н≥чному обстеженн≥ ви€влено так≥ симптоми: виражений нахил голови вл≥во, поворот обличч€ вправо, пасивн≥ рухи голови вправо обмежен≥. ƒ≥агноз: мТ€зева кривоши€. ”раженн€ €кого мТ€зу маЇ м≥сце?
¬≥дпов≥дь: вкороченн€ грудино-ключично-сосцевидного мТ€зу.
3. ƒл€ склкп≥нн€ черепа характерн≥ скальпован≥ рани: при пошкодженн≥ в д≥л€нц≥ лоба шк≥ри ≥ m. occipitofrontalis вс≥ три шари - шк≥ра, п≥дшк≥рна кл≥тковина, сухожильний шолом - перем≥щуютьс€ назад, при пошкодженн≥ шк≥ри ≥ потиличного черевц€ мТ€за тканини зсуваютьс€ вперед. як≥ анатом≥чн≥ передумови такого характеру ран?
¬≥дпов≥дь: шк≥ра, п≥дшк≥рна кл≥тковина ≥ сухожилковий шолом т≥сно повТ€зан≥ м≥ж собою вертикальними сполучнотканинними перетинками, а п≥д сухожилковим шоломом знаходитьс€ знаходитьс€ пухка кл≥тковина, €ка не маЇ перетинок.
4. ” хворого нагн≥йний процес локал≥зуЇтьс€ п≥д сухожилковим шоломом. „ому при пальпац≥њ не визначаютьс€ ч≥тк≥ меж≥ патолог≥чного ексудату?
¬≥дпов≥дь: пухка кл≥тковина, що знаходитьс€ п≥д сухожилковим шоломом, не маЇ сполучнотканинних перетинок ≥ нагн≥йн≥ процеси нос€ть розлитий характер.
5. ” хворого при в≥дкриванн≥ рота нижн€ щелепа в≥дхил€Їтьс€ вправо. як≥ мТ€зи уражен≥?
¬≥дпов≥дь: жувальн≥ мТ€зи справа.
6. ” дитини 3-х рок≥в д≥агностовано гн≥йне запаленн€ л≥мфатичних вузл≥в ≥ пухкоњ кл≥тковини м≥ж фасц≥Їю глотковоњ мускулатури ≥ передхребтовою фасц≥Їю. як називаЇтьс€ уражений кл≥тковинний прост≥р шињ?  уди можливе поширенн€ патолог≥чного ексудату?
¬≥юпов≥дь: уражено spatium retroviscsrale, €кий безпосередньо сполучаЇтьс€ з кл≥тковиною заднього середост≥нн€, куди ≥ можливе поширенн€ патолог≥чного ексудату.
7. ” потерп≥лого внас≥док удару в надключичну д≥л€нку розрив €ремноњ венозноњ дуги. ћ≥ж €кими фасц≥альними листками шињ буде локал≥зуватис€ гематома ≥ куди можливе њњ розповсюдженн€?
¬≥дпов≥дь: гематома буде локал≥зуватис€ в надгрудинному м≥жфасц≥альному простор≥ м≥ж листками 2-оњ ≥ 3-оњ шийних фасц≥њ (за Ўевкуненком) ≥ може поширитис€ в сл≥пий м≥шок позаду грудино-ключично-соскопод≥бного мТ€зу.
8. ’ворому необх≥на перевТ€зка зовн≥шньоњ сонноњ артер≥њ у звТ€зку з профузною кровотечею в д≥л€нц≥ обличч€. якими ор≥Їнтирами сл≥д скористатис€ дл€ оголенн€ артер≥њ в д≥л€нц≥ шињ?
¬≥дпов≥дь: сонна артер≥€ проектуЇтьс€ в одно≥менному трикутнику, обмежений позаду передн≥м краЇм грудино-ключично-соскопод≥бного мТ€зу, спереду ≥ знизу - верхн≥м черевцем лопатково-п≥дТ€зикового мТ€зу, зверху - задн≥м черевцем двочеревцевого мТ€зу.
9. «аглотковий абсцес (гн≥йне запаленн€ л≥мфатичних вузл≥в ≥ пухкоњ кл≥тковини ретров≥сцерального простору) зустр≥чаЇтьс€ майже виключно в дит€чому в≥ц≥. як≥ анатом≥чн≥ передумови ц≥Їњ в≥ковоњ залежност≥?
¬≥дпов≥дь: л≥мфатичн≥ вузли ≥ пухка кл≥тковина ц≥Їњ д≥л€нки добре виражен≥ до чотирьохр≥чного в≥ку, а пот≥м поступово ≥нволюютьс€..

ЂћТ€зи тулубаї


1. ” хворого на м≥опат≥ю (спадкове захворюванн€, при €кому в≥дбуваЇтьс€ дистроф≥чне ураженн€ мТ€зовоњ тканини) ви€влено симптом Ув≥льних плечейФ: €кщо хворого вз€ти за п≥дпахвов≥ д≥л€нки, його верхн≥ к≥нц≥вки пасивно в≥дход€ть вверх ≥ його практично неможливо п≥дн€ти таким чином угору, при цьому голова н≥би потопаЇ м≥ж лопатками. јтроф≥€ €кого мТ€за спричинюЇ дану ознаку?
¬≥дпов≥дь: атроф≥€ трапец≥Ївидного мТ€за.
2. Ќа уроц≥ анатом≥њ п≥д час препаруванн€ ф≥зичного т≥ла студент пом≥тив, що коротк≥ мТ€зов≥ пучки, розм≥щен≥ м≥ж поперечними ≥ остистими в≥дростками хребц≥в, неоднаково розвинен≥ в р≥зних д≥л€нках хребта. як називаютьс€ ц≥ мТ€зи ≥ €к можна по€снити цю особлив≥сть, опираючись на знанн€ њх функц≥њ?
¬≥дпов≥дь: м≥жостист≥ ≥ м≥жпоперечн≥ мТ€зи добре розвинен≥ у найб≥льш рухомих в≥дд≥лах хребта - шийному, поперековому ≥ нижньому грудному.
3. ¬насл≥док травми хворий не може п≥дн€ти тулуб при виконанн≥ вправ на перекладин≥. “равма €кого мТ€зу мала м≥сце?
¬≥пов≥дь: найширшого мТ€зу спини.
4. ’ворий скажитьс€ на б≥ль при запрокидуванн≥ голови назад та нахилах голови. ”раженн€ €ких мТ€з≥в може спричинювати ц≥ в≥дчутт€?
¬≥дпов≥дь: рем≥нного мТ€зу голови або п≥дпотиличних мТ€з≥в (великого та малого заднього пр€мого, верхнього ≥ нижнього косого).

5. ” хворого з м≥опат≥Їю (спадкове захворюванн€, що характеризуЇтьс€ атроф≥Їю м€з≥в) дуже тонка тал≥€ - Уосина тал≥€Ф. як≥ мТ€зи передньобоковоњ ст≥нки живота поражаютьс€, а структура €ких збережена?
¬≥дпов≥дь: атрофуютьс€ пр€м≥ та кос≥ мТ€зи живота ≥ збер≥гаютьс€ поперечн≥.
6. јпоневроз цього мТ€за живота вище пупка бере участь в утворенн≥ задньоњ ст≥нки п≥хви пр€мого мТ€за живота, нижче пупка - передньоњ ст≥нки, по серединн≥й л≥н≥њ - б≥лоњ л≥н≥њ живота. ѕро €кий мТ€з ≥де мова?
¬≥дпов≥дь: поперчний мТ€з живота.
7. який анатом≥чний утв≥р можна пошкодити п≥д час оперативного втручанн€ з приводу пахвинноњ кили у чолов≥к≥в?
¬≥дпов≥дь: с≥мТ€ний канатик.
8. ћ≥ж ф≥брозними волокнами б≥лоњ л≥н≥њ живота Ї щ≥лини та заглибленн€, €к≥ можуть бути анатом≥чною передумовою в утворенн≥ гриж б≥лоњ л≥н≥њ живота. «а локал≥зац≥Їю вони можуть бути над- та п≥дпупковими. ѕо€сн≥ть, чому кили першоњ локал≥зац≥њ зустр≥чаютьс€ значно част≥ше, н≥ж другоњ.
¬≥дпов≥дь: вище пупка крањ пр€мих мТ€з≥в живота знаход€тьс€ на б≥льш≥й в≥стан≥ один в≥д одного, б≥ла л≥н≥€ ширша (до 2,5 см), а в≥д р≥вн€ пупка у напр€мку лобкового симф≥зу б≥ла л≥н€ пом≥тно звужуЇтьс€(до 2 мм), ј товщина њњ в саг≥тальн≥й плщин≥ зростаЇ.
9. ѕри запаленн≥ атипово розм≥щеного апендикса у хворого зТ€вл€Їтьс€ болюч≥сть при пальпац≥њ в д≥л€нц≥ трикутника ѕ“≤. ¬каж≥ть, €кими ор≥Їнтирами ¬и будете користуватис€ дл€ визначенн€ цього симптому.
¬≥пов≥дь: латеральний край широкого мТ€зу спини, задн≥й край зовн≥шнього косогомТ€зу живота, греб≥нь клубовоњ к≥стки.

ЂћТ€зи верхньоњ к≥нц≥вкиї

1. ” потерп≥лого п≥сл€ травми в д≥л€нку плеча в≥дм≥чаЇтьс€ болюч≥сть в зон≥ великого горбика плечовоњ к≥стки ≥ при в≥дведенн≥ плеча, особливо в межах дуги в≥д 600 до 1200 - Уболюча дугаФ або симптом ƒауборна. ѕасивн≥ рухи в плечовому суглоб≥ повн≥стю збережен≥, але з неправильним (зворотн≥м) ритмом лопатково плечових рух≥в. –озрив сухожилка €кого мТ€зу може спричинити таку кл≥н≥чну картину?
¬≥дпов≥дь: розрив сухожилка надосного мТ€зу.
2. ’ворий не може в≥двести плече ≥ п≥дн€ти його до горизонтального р≥вн€, до ббличч€ руку приводить лише тильною стороною, при де€к≥й абдукц≥њ плеча (за рахунок надосного мТ€зу) - рука Угорн≥стаФ. јктивна функц≥€ €кого мТ€зу в≥дсутн€?
¬≥дпов≥дь: в≥дсутн€ функц≥€ дельтопод≥бного мТ€зу.
3. ” хворого перелом плечовоњ к≥стки ≥з в≥дривом великого горбика. ѕошкодженн€ сухожилк≥в €ких мТ€з≥в сл≥д зап≥дозрити?
¬≥дпов≥дь: сухожилки надосного, п≥досного, малого круглого мТ€з≥в.
4. ѕ≥сл€ травми в передньомед≥альну д≥л€нку плеча хворого турбуЇ б≥ль при згинанн≥ ≥ приведенн≥ плеча. “равма €кого мТ€зу мала м≥сце?
¬≥дпов≥дь: травма дзьобо-плечового мТ€зу.
5. ” хворого випад≥нн€ функц≥њ триголового мТ€зу плеча. ” €ких суглобах сл≥д оч≥кувати розлади рух≥в ≥ €ких саме рух≥в?
¬≥дпов≥дь: в л≥ктьовому суглоб≥ - розгинанн€ передпл≥чч€, в плечовому суглоб≥ - розгинанн€ ≥ приведенн€ плеча

6. ’ворий не може в≥двести кисть, згинальн≥ ≥ розгинальн≥ рухи в променезапТ€стковому суглоб≥ дещо порушен≥. Ќазв≥ть уражен≥ мТ€зи.
¬≥дпов≥дь: променевий згинач запТ€стка, довгий ≥ короткий променев≥ розгинач≥ запТ€стка.
7. ’ворий не може згинати середн≥ фаланги ≤≤ -V пальц≥в кист≥ при збереженн≥ згинанн€ дистальних фаланг. ”раженн€ €кого мТ€за маЇ м≥сце?
¬≥пов≥дь: уражений поверхневий згинач пальц≥в.
8. ѕотерп≥лому нанесена глибока р≥зана рана в д≥л€нц≥ латерального надвиростка плечовоњ к≥стки. —ухожилки €ких мТ€з≥в можуть постраждати при дан≥й травм≥?
¬≥дпов≥дь: л≥ктьового ≥ плечопроменевого мТ€з≥в.
9. ѕри ураженн≥ променевого нерва спостер≥гаЇтьс€ типова картина повислоњ кист≥: хворий не може роз≥гнути руку в променезапТ€стковому суглоб≥, пальц≥ в проксимальних фалангах, в≥двести великий палець, а також не може суп≥нувати кисть та передпл≥чч€. Ќазв≥ть мТ€зи, активна функц≥€ €ких в≥дсутн€.
¬≥дпов≥дь: задн€ група мТ€з≥в передпл≥чч€ (довгий ≥ короткий променев≥ розгинач≥ запТ€стка, розгинач пальц≥в ≥ розгинач м≥зинц€, довгий в≥дв≥дний мТ€з великого пальц€ та мТ€з-в≥двертач).

10. ‘легмона (гн≥йне запаленн€ кл≥тковини) пахвовоњ порожнини ускладнилась поширенн€м патолог≥чного процесу в д≥л€нку шињ. Ќазв≥ть ≥ вкаж≥ть меж≥ отвору, через €кий проник гн≥йний ексудат.
¬≥дпов≥дь: верхн€ апертура пахвовоњ порожнини, обмежена сперед≥ ключицею, ≤ ребром мед≥ально ≥ краЇм лопатки позаду.
11. ” хворого тендоваг≥н≥т (гостре запаленн€ сухожилковоњ п≥хви) ≤ пальц€ кист≥. ¬каж≥ть шл€хи розповсюдженн€ гн≥йного ексудату при несвоЇчасному чи неадекватному л≥куванн≥.
¬≥дпов≥дь: ексудат може поширитись в променеву синов≥альну сумку, з €кою безпосередньо сполучаЇтьс€ синов≥альна сумка ≤-го пальц€ кист≥. ” раз≥ прориву сл≥пого к≥нц€ променевоњ сумки - у прост≥р ѕирогова, розм≥щений м≥ж ≤≤≤ ≥ ≤V шарами мТ€з≥в передпл≥чч€.
12. ” хворого тендоваг≥н≥т ≤≤ пальц€ кист≥. „и Ї безпосередн€ небезпека проникненн€ ексудату в прост≥р ѕирогова?
¬≥дпов≥дь: нема, оск≥льки сухожилков≥ сумки ≤≤-≤V пальц≥в кист≥ зак≥нчуютьс€ сл≥по на долон≥.


ЂћТ€зи нижн≥х к≥нц≥вокї

1. ’ворий не може в≥двести стегно назад ≥ самост≥йно випр€мити тулуб ≥з з≥гнутого положенн€. ѕро ураженн€ €кого мТ€зу сл≥д подумати?
¬≥дпов≥дь: ураженн€ великого с≥дничного мТ€зу.
2. ѕ≥дшк≥рний розрив сухожилка чотириголового мТ€за стегна часто буваЇ при пад≥нн≥ людини на спину: р≥зко скорочуЇтьс€ мТ€з, намагаючись зберегти р≥вновагу. ¬каж≥ть, €к≥ розлади рух≥в у нижн≥й к≥нц≥вц≥ вказують на дану патолог≥юю
¬≥дпов≥дь: розгинанн€ гом≥лки в кол≥нному суглоб≥ ≥ згинанн€ стегна в кульшовому суглоб≥.
3. ƒл€ д≥агностики парез≥в ≥ парал≥ч≥в у кл≥н≥ц≥ визначають мТ€зову силу група мТ€з≥в та окремих мТ€з≥в за загальприйн€тими методиками. Ќа основ≥ викладених прийом≥в назв≥тьмТ€з (чи групу мТ€з≥в), функ≥ц≥€ €ких досл≥джуЇтьс€.
а) пац≥Їнт, лежачи на спин≥ ≥з з≥гнутим кол≥нним суглобом п≥д кутом 900 ≥ пТ€ткою, що впираЇтьс€ в л≥жко, згинаЇ стегно; л≥кар в цей час опираЇтьс€ цьому рухов≥, натискаючи на нижню третину стегна сперед≥;
б) пац≥Їнт, лежачи на спин≥, щ≥ль притискаЇ ноги одну до одноњ; л≥кар намагаЇтьс€ розвести ноги;
в) пац≥Їнту, лежачи на живот≥, з гом≥лкою на л≥жку пропонують з≥гнути њњ, л≥кар перешкоджаЇ цьому рукою, накладеною на середню третину гом≥лки.
¬≥дпов≥д≥:
а) попереково-клубовий мТ€з;
б) мед≥альна група мТ€з≥в стегна;
в) згинач≥ гом≥лки (двоголовий мТ€з стегна, нап≥всухожильний, нап≥вперетинчастий мТ€зи).

4. ƒл€ д≥агностики парез≥в ≥ парал≥ч≥в у кл≥н≥ц≥ визначають мТ€зову силу група мТ€з≥в та окремих мТ€з≥в за загальприйн€тими методиками. Ќа основ≥ викладених прийом≥в назв≥ть мТ€з (чи групу мТ€з≥в), функ≥ц≥€ €ких досл≥джуЇтьс€.
а) пац≥Їнт сидить на ст≥льц≥ з опущеною ногою ≥ йому пропонують ивконати тильне згинанн€ ≥ суп≥нац≥ю ступн≥ (п≥дошовну сторону ступн≥ повернути досередини). Ћ≥кар перешкоджаЇ цьому рухов≥ рукою, покладеною на передньовнутр≥шн≥й б≥к ступн≥;
б) пац≥Їнт на кол≥нах ≥з опущеними за край ст≥льц€ ступн€ми. Ћ≥кар перешкоджаЇ виконанню п≥дошовного згинанн€ ступн≥.
¬≥дпов≥д≥:
а) передн≥й великогом≥лковий мТ€з;
б) триголовий мТ€з гом≥лки.
5. ’ворий звернувс€ ≥з скаргами на зм≥ну ходи: не може п≥дн€тис€ на пальц≥ ≥ п≥д час ходьби пост≥йно наступаЇ на пТ€тку. ѕри кл≥н≥чному обстеженн≥ ви€влено, що хворий не може виконати згинанн€ тупн≥ ≥ пальц≥в, котр≥ знаход€тьс€ в стан≥ екстенз≥њ (розгинанн€) - так звана пТ€ткова ступн€. ‘ункц≥€ €ких мТ€з≥в втрачена?
¬≥дпов≥дь: триголовий мТ€з литки, €кий згинаЇ ступню, довгий ≥ короткий згинач≥ пальц≥в, довгий ≥ короткий згинач≥ великого пальц€.
6. ” нетренованих людей, част≥ше у в≥йськових п≥сл€ тривалих маршевих переход≥в бувають переломи Фв≥д втомиФ плесневих к≥сток - хвороба ƒойчлендера. Ќедостатн≥сть функц≥њ €ких мТ€з≥в маЇ м≥сце?
¬≥дпов≥дь: недостатн≥сть п≥дошовних мТ€з≥в, €к≥ укр≥плюють склеп≥нн€ ступн≥. —лабк≥сть цих мТ€з≥в Ї також причиною плоскоњ ступн≥.
7. ” кл≥н≥ц≥ стегнов≥ гриж≥ значно част≥ше зустр≥чаютьс€ у ж≥нок, н≥ж у чолов≥к≥в. яка анатом≥чна особлив≥сть по€снюЇ цю законом≥рн≥сть?
¬≥дпов≥дь: стегнове к≥льце, що в≥дпов≥даЇ пром≥жку м≥ж стегновою веною ≥ лакунарною звТ€зкою, набагато ширше у ж≥нок (до 1,8 см) у звТ€зку з тим, що ж≥ночий таз значно ширший в≥д чолов≥чого.
8. ” хворого гн≥йне запаленн€ п≥дшк≥рноњ кл≥тковини в д≥л€нц≥ скарп≥вського (стегнового) трикутника вчасно не вил≥кувано ≥ через дек≥лька дн≥в гн≥йний ексудат ви€вл€Їтьс€ в п≥дкол≥нн≥й €мц≥, а згодом - п≥д ах≥ловим сухожилком позаду мед≥альноњ к≥сточки. Ќазв≥ть та опиш≥ть отвори ≥ канали, через €к≥ в≥дбулос€ поширенн€ гн≥йного ексудату. –озум≥нн€ шл€ху розповсюдженн€ патолог≥чного процесу дуже важливе, оск≥льки допоможе максимально очистити уражен≥ д≥л€нки.
¬≥дпов≥дь: ≥з трикутника —карпи через верхн≥й отв≥р прив≥дного каналу - в √унтер≥в (прив≥дний) канал, обмежений мед≥ально великим прив≥дним мТ€зом, латерально - мед≥альним широким мТ€зом стегна, сперед≥ - membrana vastoadductoria; через нижн≥й отв≥р прив≥дного каналу (сухожильну щ≥лину) - в п≥дкол≥нну €мку; через верхн≥й отв≥р гом≥ковоп≥дкол≥нного каналу, обмежений п≥дкол≥нним мТ€зом ≥ сужильною дугою камбаловидного мТ€зу, в √рубер≥в (прив≥дний) канал, обмежений сперед≥ задн≥м великогом≥лковим мТ€зом ≥ згиначем великого пальц€ ступн≥, позаду - камбаловидним мТ€зом, ≥ через нижн≥й отв≥р цього каналу - п≥д ах≥ловий сухожилок.

 

јнатом≥чн≥ терм≥ни

«авданн€: вивчити тазастосовувати анатом≥чну терм≥нолог≥ю.

 

Musculus, fascia, tendo, insertion (прикр≥пленн€), caput, venter, aponeurosis, bursa synovialis, vagina synovialis, m. sphincter, m. dilatators. M. m.faciei, mm.masticatorii (жувальн≥ мТ€зи), m.epicranius, m.masseter, m.temporalis,m. sternocleidomastoideus, m.platysma. M.m.thoracis, mm.pectoralis major et minor, m.subclavius, trigonum caroticum,. M.m.abdominis. umbilicus, regio umbilicalis, rеgio inguinalis, epigastrium, canalis inguinalis, diaphragma, linea alba, inguen (пах), anulus umbilicalis, perineum (промежина). Mm.dorsi, m.trapezius, m. latissimus dorsi, m. trapеzius, hypochondrium (п≥дреберна д≥л€нка), latus (б≥к), regio latеralis. Hypogastrium, regio pubica. M.deltoideus, fossa axillaris, m.brachialis, m. biceps brachii, m. triceps brachii, m.supinator, m. pronator teres, m. pronator quadratus, m.opponens policis, fossa cubiti, polex, index m. gluteus maximus, m. gluteus medius, m. gluteus minimus, m. quadriceps femoris, m.biceps femoris, m.triceps surae, fascia lata, lacuna musculorum, lacuna vasorum, trigonum femorale, anulus femoralis, fascia cribrosa, fossa poplitea, hallux.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1436 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2072 - | 1878 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.