1. Дайте визначення та назвіть приклад піхв скелетних м’язів.
2. Назвіть широкий м’яз за формою:
А) прямий м’яз живота
Б) стрункий м’яз стегна
В) поперечний м’яз живота
Г) камбалоподібний м’яз гомілки
3. Перерахуйте надпід’язикові м’язи шиї.
4. Назвіть функції та розташування трьоголового м’язу плеча.
5. Назвіть м’язи спини на малюнках атласу.
Варіант №4. Тема: «М’язова система».
1. Дайте визначення синовіальних бурс та назвіть їх функції.
2. Назвіть м’яз, який вкриває плечовий суглоб, починається від ключиці та йде до верха плечової кістки, відводить плече:
А) триголовий
Б) плечовий
В) дельтоподібний
Г) надосний
3. Перерахуйте підпід’язикові м’язи шиї.
4. Назвіть функції та розташування жувального м’язу.
5. Назвіть м’язи нижньої кінцівки на малюнках атласу.
Варіант №5. Тема: «М’язова система».
1. Опишіть фізіологію скорочення скелетних м’язів.
2. Назвіть м’яз, який згинає стегно в кульшовому суглобі:
А) стрункий
Б) двоголовий
В) чотириголовий
Г) великий сідничний
3. Перерахуйте латеральні глибокі м’язи шиї.
4. Назвіть функції та розташування трапецієподібного м’язу.
5. Назвіть м’язи живота на малюнках атласу.
Варіант №6. Тема: «М’язова система».
1. Назвіть м’язово-сухожилкову пластинку, що відділяє грудну порожнину від черевної.
А) грудопоперечна фасція
Б) діафрагма
В) синовіальна бурса
Г) пахвинний канал
2. Назвіть м’яз, який вкриває плечовий суглоб, має трикутну форму та відводить плече:
А) дельтоподібний
Б) двоголовий
В) плечовий
Г) надосний
3.Який м’яз живота має сухожилкові перемичкі?
4. Назвіть функції та розташування великого грудного м’язу.
5. Назвіть мімічні м’язи на малюнках атласу.
Ситуаційні задачі.
«М’язи голови та шиї»
1. При обстеженні міміки хворого виявлено, що він не може скласти губи трубочкою, не може свистіти, під час сміху кутки рота не піднімаються догори, а ротова щілина розтягується в боки (поперечна посмішка). Пацієнт страждає на міопатію - спадкове захворювання із дистрофічним ураженням м’язів. На атрофію якого м’язу вказують дані симптоми?
Відповідь: колового м’яза рота.
2. Пацієнт поступив в клініку для лікування деформації шиї. При клінічному обстеженні виявлено такі симптоми: виражений нахил голови вліво, поворот обличчя вправо, пасивні рухи голови вправо обмежені. Діагноз: м’язева кривошия. Ураження якого м’язу має місце?
Відповідь: вкорочення грудино-ключично-сосцевидного м’язу.
3. Для склкпіння черепа характерні скальповані рани: при пошкодженні в ділянці лоба шкіри і m. occipitofrontalis всі три шари - шкіра, підшкірна клітковина, сухожильний шолом - переміщуються назад, при пошкодженні шкіри і потиличного черевця м’яза тканини зсуваються вперед. Які анатомічні передумови такого характеру ран?
Відповідь: шкіра, підшкірна клітковина і сухожилковий шолом тісно пов’язані між собою вертикальними сполучнотканинними перетинками, а під сухожилковим шоломом знаходиться знаходиться пухка клітковина, яка не має перетинок.
4. У хворого нагнійний процес локалізується під сухожилковим шоломом. Чому при пальпації не визначаються чіткі межі патологічного ексудату?
Відповідь: пухка клітковина, що знаходиться під сухожилковим шоломом, не має сполучнотканинних перетинок і нагнійні процеси носять розлитий характер.
5. У хворого при відкриванні рота нижня щелепа відхиляється вправо. Які м’язи уражені?
Відповідь: жувальні м’язи справа.
6. У дитини 3-х років діагностовано гнійне запалення лімфатичних вузлів і пухкої клітковини між фасцією глоткової мускулатури і передхребтовою фасцією. Як називається уражений клітковинний простір шиї? Куди можливе поширення патологічного ексудату?
Віюповідь: уражено spatium retroviscsrale, який безпосередньо сполучається з клітковиною заднього середостіння, куди і можливе поширення патологічного ексудату.
7. У потерпілого внасідок удару в надключичну ділянку розрив яремної венозної дуги. Між якими фасціальними листками шиї буде локалізуватися гематома і куди можливе її розповсюдження?
Відповідь: гематома буде локалізуватися в надгрудинному міжфасціальному просторі між листками 2-ої і 3-ої шийних фасції (за Шевкуненком) і може поширитися в сліпий мішок позаду грудино-ключично-соскоподібного м’язу.
8. Хворому необхіна перев’язка зовнішньої сонної артерії у зв’язку з профузною кровотечею в ділянці обличчя. Якими орієнтирами слід скористатися для оголення артерії в ділянці шиї?
Відповідь: сонна артерія проектується в одноіменному трикутнику, обмежений позаду переднім краєм грудино-ключично-соскоподібного м’язу, спереду і знизу - верхнім черевцем лопатково-під’язикового м’язу, зверху - заднім черевцем двочеревцевого м’язу.
9. Заглотковий абсцес (гнійне запалення лімфатичних вузлів і пухкої клітковини ретровісцерального простору) зустрічається майже виключно в дитячому віці. Які анатомічні передумови цієї вікової залежності?
Відповідь: лімфатичні вузли і пухка клітковина цієї ділянки добре виражені до чотирьохрічного віку, а потім поступово інволюються..
«М’язи тулуба»
1. У хворого на міопатію (спадкове захворювання, при якому відбувається дистрофічне ураження м’язової тканини) виявлено симптом “вільних плечей”: якщо хворого взяти за підпахвові ділянки, його верхні кінцівки пасивно відходять вверх і його практично неможливо підняти таким чином угору, при цьому голова ніби потопає між лопатками. Атрофія якого м’яза спричинює дану ознаку?
Відповідь: атрофія трапецієвидного м’яза.
2. На уроці анатомії під час препарування фізичного тіла студент помітив, що короткі м’язові пучки, розміщені між поперечними і остистими відростками хребців, неоднаково розвинені в різних ділянках хребта. Як називаються ці м’язи і як можна пояснити цю особливість, опираючись на знання їх функції?
Відповідь: міжостисті і міжпоперечні м’язи добре розвинені у найбільш рухомих відділах хребта - шийному, поперековому і нижньому грудному.
3. Внаслідок травми хворий не може підняти тулуб при виконанні вправ на перекладині. Травма якого м’язу мала місце?
Віповідь: найширшого м’язу спини.
4. Хворий скажиться на біль при запрокидуванні голови назад та нахилах голови. Ураження яких м’язів може спричинювати ці відчуття?
Відповідь: ремінного м’язу голови або підпотиличних м’язів (великого та малого заднього прямого, верхнього і нижнього косого).
5. У хворого з міопатією (спадкове захворювання, що характеризується атрофією мязів) дуже тонка талія - “осина талія”. Які м’язи передньобокової стінки живота поражаються, а структура яких збережена?
Відповідь: атрофуються прямі та косі м’язи живота і зберігаються поперечні.
6. Апоневроз цього м’яза живота вище пупка бере участь в утворенні задньої стінки піхви прямого м’яза живота, нижче пупка - передньої стінки, по серединній лінії - білої лінії живота. Про який м’яз іде мова?
Відповідь: поперчний м’яз живота.
7. Який анатомічний утвір можна пошкодити під час оперативного втручання з приводу пахвинної кили у чоловіків?
Відповідь: сім’яний канатик.
8. Між фіброзними волокнами білої лінії живота є щілини та заглиблення, які можуть бути анатомічною передумовою в утворенні гриж білої лінії живота. За локалізацією вони можуть бути над- та підпупковими. Поясніть, чому кили першої локалізації зустрічаються значно частіше, ніж другої.
Відповідь: вище пупка краї прямих м’язів живота знаходяться на більшій вістані один від одного, біла лінія ширша (до 2,5 см), а від рівня пупка у напрямку лобкового симфізу біла ліня помітно звужується(до 2 мм), А товщина її в сагітальній плщині зростає.
9. При запаленні атипово розміщеного апендикса у хворого з’являється болючість при пальпації в ділянці трикутника ПТІ. Вкажіть, якими орієнтирами Ви будете користуватися для визначення цього симптому.
Віповідь: латеральний край широкого м’язу спини, задній край зовнішнього косогом’язу живота, гребінь клубової кістки.
«М’язи верхньої кінцівки»
1. У потерпілого після травми в ділянку плеча відмічається болючість в зоні великого горбика плечової кістки і при відведенні плеча, особливо в межах дуги від 600 до 1200 - “болюча дуга” або симптом Дауборна. Пасивні рухи в плечовому суглобі повністю збережені, але з неправильним (зворотнім) ритмом лопатково плечових рухів. Розрив сухожилка якого м’язу може спричинити таку клінічну картину?
Відповідь: розрив сухожилка надосного м’язу.
2. Хворий не може відвести плече і підняти його до горизонтального рівня, до ббличчя руку приводить лише тильною стороною, при деякій абдукції плеча (за рахунок надосного м’язу) - рука “горніста”. Активна функція якого м’язу відсутня?
Відповідь: відсутня функція дельтоподібного м’язу.
3. У хворого перелом плечової кістки із відривом великого горбика. Пошкодження сухожилків яких м’язів слід запідозрити?
Відповідь: сухожилки надосного, підосного, малого круглого м’язів.
4. Після травми в передньомедіальну ділянку плеча хворого турбує біль при згинанні і приведенні плеча. Травма якого м’язу мала місце?
Відповідь: травма дзьобо-плечового м’язу.
5. У хворого випадіння функції триголового м’язу плеча. У яких суглобах слід очікувати розлади рухів і яких саме рухів?
Відповідь: в ліктьовому суглобі - розгинання передпліччя, в плечовому суглобі - розгинання і приведення плеча
6. Хворий не може відвести кисть, згинальні і розгинальні рухи в променезап’ястковому суглобі дещо порушені. Назвіть уражені м’язи.
Відповідь: променевий згинач зап’ястка, довгий і короткий променеві розгиначі зап’ястка.
7. Хворий не може згинати середні фаланги ІІ -V пальців кисті при збереженні згинання дистальних фаланг. Ураження якого м’яза має місце?
Віповідь: уражений поверхневий згинач пальців.
8. Потерпілому нанесена глибока різана рана в ділянці латерального надвиростка плечової кістки. Сухожилки яких м’язів можуть постраждати при даній травмі?
Відповідь: ліктьового і плечопроменевого м’язів.
9. При ураженні променевого нерва спостерігається типова картина повислої кисті: хворий не може розігнути руку в променезап’ястковому суглобі, пальці в проксимальних фалангах, відвести великий палець, а також не може супінувати кисть та передпліччя. Назвіть м’язи, активна функція яких відсутня.
Відповідь: задня група м’язів передпліччя (довгий і короткий променеві розгиначі зап’ястка, розгинач пальців і розгинач мізинця, довгий відвідний м’яз великого пальця та м’яз-відвертач).
10. Флегмона (гнійне запалення клітковини) пахвової порожнини ускладнилась поширенням патологічного процесу в ділянку шиї. Назвіть і вкажіть межі отвору, через який проник гнійний ексудат.
Відповідь: верхня апертура пахвової порожнини, обмежена спереді ключицею, І ребром медіально і краєм лопатки позаду.
11. У хворого тендовагініт (гостре запалення сухожилкової піхви) І пальця кисті. Вкажіть шляхи розповсюдження гнійного ексудату при несвоєчасному чи неадекватному лікуванні.
Відповідь: ексудат може поширитись в променеву синовіальну сумку, з якою безпосередньо сполучається синовіальна сумка І-го пальця кисті. У разі прориву сліпого кінця променевої сумки - у простір Пирогова, розміщений між ІІІ і ІV шарами м’язів передпліччя.
12. У хворого тендовагініт ІІ пальця кисті. Чи є безпосередня небезпека проникнення ексудату в простір Пирогова?
Відповідь: нема, оскільки сухожилкові сумки ІІ-ІV пальців кисті закінчуються сліпо на долоні.
«М’язи нижніх кінцівок»
1. Хворий не може відвести стегно назад і самостійно випрямити тулуб із зігнутого положення. Про ураження якого м’язу слід подумати?
Відповідь: ураження великого сідничного м’язу.
2. Підшкірний розрив сухожилка чотириголового м’яза стегна часто буває при падінні людини на спину: різко скорочується м’яз, намагаючись зберегти рівновагу. Вкажіть, які розлади рухів у нижній кінцівці вказують на дану патологіюю
Відповідь: розгинання гомілки в колінному суглобі і згинання стегна в кульшовому суглобі.
3. Для діагностики парезів і паралічів у клініці визначають м’язову силу група м’язів та окремих м’язів за загальприйнятими методиками. На основі викладених прийомів назвітьм’яз (чи групу м’язів), функіція яких досліджується.
а) пацієнт, лежачи на спині із зігнутим колінним суглобом під кутом 900 і п’яткою, що впирається в ліжко, згинає стегно; лікар в цей час опирається цьому рухові, натискаючи на нижню третину стегна спереді;
б) пацієнт, лежачи на спині, щіль притискає ноги одну до одної; лікар намагається розвести ноги;
в) пацієнту, лежачи на животі, з гомілкою на ліжку пропонують зігнути її, лікар перешкоджає цьому рукою, накладеною на середню третину гомілки.
Відповіді:
а) попереково-клубовий м’яз;
б) медіальна група м’язів стегна;
в) згиначі гомілки (двоголовий м’яз стегна, напівсухожильний, напівперетинчастий м’язи).
4. Для діагностики парезів і паралічів у клініці визначають м’язову силу група м’язів та окремих м’язів за загальприйнятими методиками. На основі викладених прийомів назвіть м’яз (чи групу м’язів), функіція яких досліджується.
а) пацієнт сидить на стільці з опущеною ногою і йому пропонують ивконати тильне згинання і супінацію ступні (підошовну сторону ступні повернути досередини). Лікар перешкоджає цьому рухові рукою, покладеною на передньовнутрішній бік ступні;
б) пацієнт на колінах із опущеними за край стільця ступнями. Лікар перешкоджає виконанню підошовного згинання ступні.
Відповіді:
а) передній великогомілковий м’яз;
б) триголовий м’яз гомілки.
5. Хворий звернувся із скаргами на зміну ходи: не може піднятися на пальці і під час ходьби постійно наступає на п’ятку. При клінічному обстеженні виявлено, що хворий не може виконати згинання тупні і пальців, котрі знаходяться в стані екстензії (розгинання) - так звана п’яткова ступня. Функція яких м’язів втрачена?
Відповідь: триголовий м’яз литки, який згинає ступню, довгий і короткий згиначі пальців, довгий і короткий згиначі великого пальця.
6. У нетренованих людей, частіше у військових після тривалих маршевих переходів бувають переломи ”від втоми” плесневих кісток - хвороба Дойчлендера. Недостатність функції яких м’язів має місце?
Відповідь: недостатність підошовних м’язів, які укріплюють склепіння ступні. Слабкість цих м’язів є також причиною плоскої ступні.
7. У клініці стегнові грижі значно частіше зустрічаються у жінок, ніж у чоловіків. Яка анатомічна особливість пояснює цю закономірність?
Відповідь: стегнове кільце, що відповідає проміжку між стегновою веною і лакунарною зв’язкою, набагато ширше у жінок (до 1,8 см) у зв’язку з тим, що жіночий таз значно ширший від чоловічого.
8. У хворого гнійне запалення підшкірної клітковини в ділянці скарпівського (стегнового) трикутника вчасно не вилікувано і через декілька днів гнійний ексудат виявляється в підколінній ямці, а згодом - під ахіловим сухожилком позаду медіальної кісточки. Назвіть та опишіть отвори і канали, через які відбулося поширення гнійного ексудату. Розуміння шляху розповсюдження патологічного процесу дуже важливе, оскільки допоможе максимально очистити уражені ділянки.
Відповідь: із трикутника Скарпи через верхній отвір привідного каналу - в Гунтерів (привідний) канал, обмежений медіально великим привідним м’язом, латерально - медіальним широким м’язом стегна, спереді - membrana vastoadductoria; через нижній отвір привідного каналу (сухожильну щілину) - в підколінну ямку; через верхній отвір гоміковопідколінного каналу, обмежений підколінним м’язом і сужильною дугою камбаловидного м’язу, в Груберів (привідний) канал, обмежений спереді заднім великогомілковим м’язом і згиначем великого пальця ступні, позаду - камбаловидним м’язом, і через нижній отвір цього каналу - під ахіловий сухожилок.
Анатомічні терміни
Завдання: вивчити тазастосовувати анатомічну термінологію.
Musculus, fascia, tendo, insertion (прикріплення), caput, venter, aponeurosis, bursa synovialis, vagina synovialis, m. sphincter, m. dilatators. M. m.faciei, mm.masticatorii (жувальні м’язи), m.epicranius, m.masseter, m.temporalis,m. sternocleidomastoideus, m.platysma. M.m.thoracis, mm.pectoralis major et minor, m.subclavius, trigonum caroticum,. M.m.abdominis. umbilicus, regio umbilicalis, rеgio inguinalis, epigastrium, canalis inguinalis, diaphragma, linea alba, inguen (пах), anulus umbilicalis, perineum (промежина). Mm.dorsi, m.trapezius, m. latissimus dorsi, m. trapеzius, hypochondrium (підреберна ділянка), latus (бік), regio latеralis. Hypogastrium, regio pubica. M.deltoideus, fossa axillaris, m.brachialis, m. biceps brachii, m. triceps brachii, m.supinator, m. pronator teres, m. pronator quadratus, m.opponens policis, fossa cubiti, polex, index m. gluteus maximus, m. gluteus medius, m. gluteus minimus, m. quadriceps femoris, m.biceps femoris, m.triceps surae, fascia lata, lacuna musculorum, lacuna vasorum, trigonum femorale, anulus femoralis, fascia cribrosa, fossa poplitea, hallux.
