Мета: відтворити педагогічними засобами в освітньому просторі ступінчасту православну систему сходження до душі учня: абсолютні цінності – сенс життя – (виховний) ідеал. Якщо абсолютною цінністю є Бог і Його Царство істини, добра й краси, що й означає вічне життя, то сенс земного існування у спасінні, яке здійснюється через духовне єднання з Богом та знаходження Царства Божого на шляху, вказаному Христом, і не просто вказаному, звичайно, а шляху, яким Він же й веде християнина, Свого учня, у Своїй Церкві. Якщо ідеальним розв’язанням проблеми знаходження й досягнення сенсу життя є те, що ми у Христі, а Христос в нас, то й ідеал наш є Христос, – «бо того, хто не знав гріха, Він зробив для нас жертвою за гріх, аби ми в Ньому зробилися праведними перед Богом» (2 Кор. 5:21), «бо в вас мають бути ті самі почування, які й у Христі Ісусі» (Філ. 2:5), «Який наповнює усе в усьому» (Єф. 1:23).
Перетворюючий вплив християнства відбувається не просто тому, що ми дізнаємося щось про Христа, а тому, що ми віримо у Христа, сподіваємося на Христа і любимо Христа. В образі досконалості треба бачити не тільки, так би мовити, його технічну складову, на якій будується будь-який педагогічний процес («якщо…, то…»), але й самоцінність цього образу досконалості, тобто мова йде про любов без будь-якої вигоди за цю любов: я люблю Ісуса Христа, навіть якщо я не врятуюся, бо Він - Ісус Христос! Ця любов, більша за щось інше, змушує людину виконувати слово Христа, і, по суті, тільки вона здатна привести людину до особистого перетворення й набуття Царства Божого, що є всередині нас.
Таким чином, метою проекту є формування методології та відповідних технологій забезпечення свідомого й обґрунтованого підходу до всієї навчально-виховної системи загальної освіти як діяльності зі сходження, засвоєння й створення православної культури підростаючим поколінням у солідарному розумінні й добровільному прийнятті християнських цінностей, сенсу життя й ідеалів з педагогами і батьками на умовах вивчення православної культури і всієї відповідної виховної діяльності.
Предметом дослідження є процес функціонування системи поглибленого вивчення православної культури і всієї навчально-виховної роботи як сприятливої щодо створення якісного цілісного освітнього середовища для культурної меншості в загальноосвітніх школах України.
Стратегія проекту визначається необхідністю побудувати повноцінне середовище з одновірців, дорослих і дітей, яке розширює саме християнське виховне поле так, як розширюються межі християнської духом життєдіяльності підлітків у світі, де вони в процесі соціалізації надто рідко підтримуються в їхніх релігійних переконаннях. Даний стратегічний підхід заснований на християнському гуманізмі, що визнає в людині місію розумного Божого створіння, здатного до синергійного поєднання себе з Творцем і через себе і свою діяльність з усім світом. Така стратегія може бути реалізована тільки за умов цілісної освітньої моделі, в якій вихованець не тільки так би мовити «розпредмечує» Христа, розуміючи, хто Він і нащо прийшов на землю, але й «опредмечує» тим, що, стаючи все більшою мірою Його учнем, іде за Вчителем і створює все нове в собі й у світі на підставі через досвід відчуття й осмислення в своєму житті християнські заповіді.
Основними завданнями проекту є дослідження, розробка та практична реалізація методології та відповідних технологій:
- поглибленого вивчення учнями православної культури в навчальній діяльності (відповідні зміни в інваріативних предметах і запровадження нових варіативних предметів);
- позаурочної й позашкільної виховної діяльності учнів, цілком побудованої на засадах християнської культури;
- перепідготовки й підвищення кваліфікації педагогів і вихователів як спеціалістів у галузі православної педагогіки (педагогіки благочестя);
- роботи з батьками як активними суб’єктами виховання дітей на засадах православної культури;
- взаємодія з державними і церковними органами, громадськістю, мас-медіа тощо для встановлення взаєморозуміння й широкого сприятливого середовища здійснення проекту в Україні як у центрі, так і в регіонах.
V. Зміст, форми і методи
Весь навчально-виховний процес на основах православної культури будується як єдність інформування вихованця з його діяльністю в єдиному культурному православному полі, поєднуючи компонент, орієнтуючий у світі й культурі, з компонентом творчо-діяльнісним.
Процес освіти в системі дошкільної та загальної середньої освітиз вивченням православної культури являє собою дії зростаючої складності для дітей і молоді в спеціально організованому зусиллями вчителів і батьків православному освітньому середовищі, яке актуалізує звертання дитини до вічного й стійкого за будь-яких обставин, з одного боку, до образу Божого в собі й оточуючих, з іншого, до Бога. Причому дане середовище з таким мотиваційним стрижнем, що є рушійною силою даного освітнього процесу, постійно розширює не просто коло знань, а сферу життєдіяльності вихованців, оскільки включає в себе все більше багатство опосередкованих православною культурою зв’язків з навколишнім світом.
До інваріативних предметів включаються християнський компонент (до історії, літератури, інформатики, біології тощо). Варіативні навчальні курси: «Основи православної віри» (лінійно-концетричний принцип з 1 по 11 класи), «Людина» (9 кл.), «Родина» (10 кл.), «Старослав’янська мова» (2-8 кл.), «Християнське мистецтво» (11 кл.).
У виховному процесі в дошкільних закладах та молодшій школі основні напрями роботи: заходи православного календаря, у середній ланці – гурткова робота, у старшій школі – молодіжна ініціатива та молодіжні об’єднання.
Акцент із запам’ятовування інформації переноситься на переживання й вивчення дійсності, на застосування присвоюваної культури до розв’язання особистих проблем вихованця та оточуючого його життя. Найважливішим методом стає вправа з переносу знань про способи діяльності до нетипових ситуацій в усіх видах діяльності підростаючого покоління. Генеральний метод освіти на основах православної культури тій самий, що притаманний всій освіті – поступово зменшувана допомога (наприклад, система поступово зменшуваних підказок про способи дій) учням в опануванні способами (здібностями) самостійної дії.
У системі вивчення православної культури в дошкільних закладах і загальноосвітній школі метод проектів буде одним з найпопулярніших, оскільки передбачає розділ та упорядкування праці, самоуправління й самодисципліну, встановлення міжгрупових відносин, відповідальності кожного за спільний успіх та відповідальності всіх за успіх кожного.
Головний принцип православної за змістом освіти висловимо побажанням святителя Феофана Затворника: «Навчання повинно вестися в такому порядку, щоб віра і життя в дусі віри височіли над усім в увазі учнів».
