3.6.1 У журналі тахеометричної зйомки (див. додаток В.4 в колонках 1-4) наведені польові вимірювання, які являються спільними для усіх студентів.
3.6.2 Обчислити кути нахилу і записують у колонку 5 журналу
n = КЛ – МО, (3.13)
де МО - місце нуля вертикального кругу наведене в журналі;
КЛ - відліки на вертикальному крузі при його положенні ліворуч.
Значення кутів нахилу записують у колонку 5 журналу;
3.6.3 В звязку з тим, що нахил ліній не перевищує 1°30¢, то відстані виміряні за нівелірною рейкою, з колонки 2 переписують у колонку 6.
3.6.4 Визначити перевищення на рейкові точки за скороченою формулою тригонометричного нівелювання і записують у колонку 7.
h = 
, (3.14)
де d – горизонтальна відстань від станції до рейкової точки;
n - кут нахилу на цю точку.
3.6.5 Обчислити позначки рейкових точок і записати у колонку 8:
Н = НСТ + h, (3.15)
де НСТ – позначка станції, яку виписують з журналу нівелювання точок теодолітного ходу (див. додаток В.1) з округленням до сотих часток метра;
h – перевищення на рейкові точки з цієї станції.
Примітка. Перевищення може мати знак "+" або " - " у залежності від знаку кута нахилу.
3.7 Складання плану тахеометричної зйомки
3.7.1 План тахеометричної зйомки (див. додаток В.7) складають на плані горизонтальної зйомки у масштабі 1:1000 з перерізом рельєфу горизонталями через 0,5 м за даними журналу тахеометричної зйомки, див. додаток В.4, та абрису, див. додаток В.5.
3.7.2 З точок теодолітного ходу, які являються станціями тахеометричної зйомки, на план наносять рейкові точки за допомогою масштабної лінійки та транспортира або тахеографа (спеціального кругового транспортира) рис. 3.1. Дані для нанесення рейкових точок і ситуації беруть із журналу та абрису тахеометричної зйомки.
3.7.3 На плані центр транспортира сумістити з точкою (станцією) №1, а його відлік 0°00' - з напрямком на станцію №2 і вправо (за ходом годинникової стрілки) відкласти горизонтальні кути на рейкові точки, які наведені у журналі тахеометричної зйомки, див. додаток В.4, колонка 3. Отримавши на плані напрямки на рейкові точки, наних відкладають в масштабі 1:1000 відповідні відстані згідно з колонкою 6.
3.7.4 Аналогічно наносять рейкові точки на станції №2.
Примітка. При використанні тахеографа його центр фіксують голкою на точці (станції) і розвертають його довкола осі на величину горизонтального кута на рейкову (пікетну) точку. По лінійці відкладають відстань в масштабі плану.
Рис. 3.1- Нанесення точок тахеографом
На рис.3.1 тахеограф установлений на станції №1, горизонтальний кут на рейкову (пікетну) точку складає117°23¢, а відстань – 142,8м.
3.7.5 Нанесені рейкові точки позначають слабким уколом голки циркуля і олівцем. Рядом з точкою пишуть її – позначку. Користуючись абрисом, наносять ситуацію.
3.7.6 Місцеположення горизонталей знаходять за позначками рейкових точок, що лежать на одному схилі і зазначені стрілками на абрисі, графічною інтерполяцією, використовуючи міліметровий папір або прозору палетку, на якій проводять горизонтальні лінії через 1см.
3.7.7 Смужку міліметрового паперу, прикласти до рейкових точок і позначити олівцем на краю смужки їх положення, рядом підписати їх висоти, наприклад 49,83м і 50,82м, як наведено на рис.3.2.
3.7.8 Користуючись вертикальним масштабом (наприклад в 1см - 1м), визначимо їх положення на міліметровому папері по висоті. З’єднаємо отримані точки прямою лінією, місця перетину якої з горизонтальними лініями вкажуть на положення горизонталей (в нашому прикладі це горизонталі з позначками 50м і 50,5м). За перпендикулярами їх виносять на край паперу. На рис. 3.2 це точки1,2.
Рисунок 3.2 – Визначення положення горизонталей
3.7.9 Прикласти смужку паперу до рейкових точок на плані і позначити місцеположення горизонталей 50 м і 50,5 м олівцем на плані.
3.7.10 Аналогічно визначити місцеположення горизонталей між іншими точками.
3.7.11 Після завершення інтерполяції точки з однаковими позначками з'єднують і виконують “укладку” горизонталей, при якій уточнюють положення горизонталей по всіх напрямках, з тим щоб на схилах однакової стрімкості відстані між ними були однакові. Позначки горизонталей кратні 2 м підписують у їх розривах, так, щоб основа числа показувала напрямок пониження місцевості. Горизонталі, кратні 5 м потовщують. Через умовні знаки будинку, шосе, ґрунтову дорогу горизонталі не проводять.
3.7.12 Остаточно план оформляють згідно з прийнятими умовними знаками і зразком, який наведено у додатку В.8. Зарамкове оформлення плану виконують, як наведено у додатку В.9.
РГР №4 “ ПРОЕКТУВАННЯ ГОРИЗОНТАЛЬНОГО МАЙДАНЧИКА”
Завдання і зміст роботи
