Обчислення позначок точок нівелірного ходу

 

3.3.1 Обчислення позначок точок нівелірного ходу виконують в журналі нівелювання, див. додаток В1. Ці позначки є висотною основою нівелювання ділянки місцевості за квадратами і тахеометричної зйомки.

3.3.2 Обчислити перевищення на кожній станції і записати у колонку 6.

h = a – b, h¢ = a¢ -b¢, (3.1)

де а,b, a¢ b¢ - відліки відповідно на задній і передній, чорній та червоній сторонах рейки;

h, h¢ - перевищення обчислене за відліками на чорній стороні рейки та червоній.

3.3.3 При умові, що h – h¢ £ 5мм обчислити середні перевищення на кожній станції і записати у колонку 7.

h_c = , (3.2)

де h, h¢ - перевищення обчислені за формулами (3.1).

Примітка. Якщо при обчисленні середнього значення перевищення останньою цифрою буде п’ять десятих, то за правилом Гауса, округлення проводять до ближнього цілого парного числа.

Приклад. 0395,5» 0396; 0396,5» 0396; 0397,5» 0398; 0398,5» 0398.

3.3.4 Перевірити правильність обчислення перевищень, виконуючи так званий посторінковий контроль

åа -åb = åh =2 å h_с , (3.3)

де åа,åb - сума усіх відліків на задню і передню рейки на одній сторінці;

åh - алгебраїчна сума перевищень у колонці 6 на одній сторінці;

2åh_с – подвійна сума середніх перевищень у колонці 7 на одній сторінці.

Числові значення сум перевищень записати внизу під відповідними колонками на кожній сторінці.

Приклад. åа -åb = 39348-39368= -20мм, åh = - 20мм, å h_с =åh /2 = -10мм.

3.3.5 Обчислити нев'язку замкнутого нівелірного ходу за формулою

, (3.4)

де åh_c – cума усіх середніх перевищень в ході.

Для нашого ходу ¦_h = åh _с.= -10мм.

3.3.6 Обчислити допустиму нев’язку за формулою

= ±50 мм , (3.5)

де L - довжина нівелірного ходу в км;

Приклад. Довжина нівелірного ходу L= 0,8км, тоді ¦_{h доп} = ± 45мм.

3.3.7 Якщо £ , тообчислюють поправки в середні перевищення

dh = , (3.6)

де - нев'язка замкнутого нівелірного ходу;

n – кількість перевищень.

Поправки округлені до цілих міліметрів записують червоним кольором над середніми перевищеннями у колонку 7.

Приклад. dh = мм.

3.3.8 Виконати контроль обчислення поправок: Сума поправок повинна дорівнювати нев'язці з протилежним знаком åd_h = - .

3.3.9 Обчислити виправлені перевищення і записати у колонку 8

h_в = h_c ± d_h, (3.7)

де h_c - середнє перевищення;

d_h, - поправка.

Приклад. Виправлене перевищення міжточками першою і другоюдорівнює h_в1 = 0766мм + 2мм = +0768мм.

3.3.10 Обчислити позначки зв'язуючих точок і записати у колонку 10.

Н_n = Н_n-1 ± h_{в ,} (3.8)

де Н_n – позначка наступної точки;

Н_n-1 – позначка попередньої (вихідної) точки;

h_в – виправлене перевищення.

Приклад. Н₁=Н_Rp1+h_в1=105,580+1,242=106,822;

Н₂=Н₁+h_в2=106,822+0,768=107,590,

де h_в1 , h_в2 - відповідно виправлені перевищення між репером та першою, першою та другою точками.

Контроль. Обчислена позначка репера Н_Rp1 повинна дорівнювати заданій позначці цього репера.

Примітка. При обчисленні не слід забувати, що відліки й перевищення записують у міліметрах, а позначки в метрах.

3.3.11 Позначки проміжних точок визначають через позначку горизонту інструмента і записують у колонку 10 у рядку, що відповідає номеру цієї точки

Н = Н_ГІ – с, (3.9)

де Н_ГІ – позначка горизонту інструмента на станції;

с - відлік на чорній стороні рейки, установленій на проміжній точці.

Позначку горизонту інструмента обчислюють у колонці 9 за формулою

Н_ГІ = Н + а, (3.10)

де Н - позначка зв'язуючої точки станції;

а – відлік на чорній стороні рейки, установленої на цій же зв'язуючій точці, див. колонку 3.

Приклад. Позначка проміжної точки (цоколь) Н_Ц = 110,233 – 1,183 = 109,050м, де позначка горизонту інструмену Н_ГІ = 107,590 +2,643 = 110,233.

Контролем обчислення позначок проміжних точок є повторне їх обчислення через позначку іншої зв’язуючої точки на тій же станції. Всі обчислення в журналі виконують ручкою.