Обчислення журналу нівелювання траси

5.4.1 Обчислення журналу нівелювання траси наведено в додатку Е1, виконують так само, як журналу нівелювання точок теодолітного ходу. Різниця лише в тому, що по трасі прокладений розімкнений нівелірний хід між репером 1і точкою 3, тому нев'язку обчислюють за формулою

¦_h = åh_сер - (Н _{реп 2} - Н ₃), (5.8)

де åh_сер – сума середніх перевищень ходу;

Н _реп1 - позначка репера 1;

Н₃ - позначка точки 3 теодолітного ходу.

Ці позначки беруть з “ Журналу нівелювання точок теодолітного ходу ”, див. додаток В.1.

Приклад. ¦_h = 4279 – (109,868 – 105,580) = 4279 –4288 = - 9мм.

5.4.2 Для контролю обчислень в журналі виконують посторінковий контроль, який наведено в кінці журналу нівелювання траси.

Побудова поздовжнього профілю дороги

5.5.1 Поздовжній профіль будують за даними пікетажного та нівелірного журналів, див. додатки Е, Е1, на міліметровому папері формату А3 в масштабах: для горизонтальних відстаней 1:2000, вертикальних – 1:200.

5.5.2 В нижній лівій частині аркуша викреслюють профільну сітку – систему горизонтальних граф, розміри і назва яких наведені в додатку Е.2.

Верхня лінія цієї сітки називається лінією умовного горизонту. Її необхідно накреслити на потовщеній горизонтальній лінії міліметрового паперу так, щоб найнижча точка профілю була від лінії умовного горизонту не ближче 4см.

Позначку лінії умовного горизонту записують ліворуч вихідної точки лінії умовного горизонту. Для зручності побудови на профілі ліворуч наносять допоміжний вертикальний масштаб. Для цього на вертикальній лінії наносять сантиметрові відрізки і підписують значення позначок через 2м, починаючи від позначки умовного горизонту.

Примітка. Профільна сітка наведена зі скороченням і деякими змінами, тому що ця робота навчальна.

5.5.3 За даними пікетажного і нівелірного журналів заповнюють графу 6 “Відстані”, відкладаючи на ній горизонтальні відстані між пікетами і характерними точками по осі траси в масштабі 1: 2000. Планове положення усіх пікетів (через 5см) і плюсових точок фіксують в цій графі вертикальними відрізками (перегородками). Під графою відстаней підписують номери пікетів. Пікетажні значення плюсових точок не підписують, але між вертикальними відрізками в графі 6 записують горизонтальні відстані між сусідніми точками профілю.

5.5.4 Заповнюють графу 5 “Фактичні позначки поверхні землі”, виписуючи в неї із колонки 10 журналу нівелювання траси позначки точок з округленням до сотих часток метра.

5.5.5 За позначками поверхні землі наносять чорну лінію профілю, відкладаючи позначки точок в масштабі 1:200 за перпендикулярами угору від лінії умовного горизонту. Отримані точки в результаті побудови, з'єднують прямими лініями. Ламана лінія являє собою профіль місцевості.

5.5.6 Графи 2,7 “План траси дороги” і “План прямих та кривих” заповнюють за даними пікетажного журналу. По осі графи "План траси дороги" креслять вісь дороги у вигляді прямої лінії. У цій графі за даними пікетажного журналу в масштабі 1:2000 наносять ситуацію, вдовж якої проходить траса. Замість зображення умовних знаків пишуть “город”, “рілля” тощо.

5.5.7 В графі “План прямих та кривих” на відстані 20мм від лінії пікетажу проводять горизонтальну лінію, яка зображає вісь дороги. Обчислені пікетажні значення початку і кінця (ПочК і КК) кривої відкладають у масштабі 1:2000 на лінії пікетажу, відмічаючи їх перпендикулярами, опущеними від цієї лінії на проведену вісь дороги. Вздовж перпендикулярів записують відстані від початку та кінця кривої до ближнього заднього та переднього пікетів. Криві умовно позначають дугами висотою (глибиною) 5мм, повернутими вверх, якщо траса повертає праворуч, і вниз при повороті траси ліворуч. Під кожною кривою записують значення усіх шести її елементів. Над серединою кожної прямої вставки траси виписують її довжину, а під нею – її румб.