Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”р≥внюванн€ замкнутого пол≥гону




¬ замкнутому н≥вел≥рному ход≥, €кий опираЇтьс€ на репер Rp, висота його в≥дома. ¬исоти точок в замкнутому ход≥ обчислюють наступним чином (рис.82).

–ис.82. «амкнутий н≥вел≥рний х≥д

 

¬ графу 2 в≥домост≥ виписують вим≥р€н≥ перевищенн€ м≥ж сус≥дн≥ми точками та знаход€ть њх суму 2he (табл. 18). ¬ нашому випадку сума вим≥р€них перевищень ходу дор≥внюЇ +15мм. «а формулою (129) визначають нев'€зку, а за формулою (133) поправку на кожну станц≥ю (штатив) з оберненим знаком за формулою

V = -A/n, (133)

де n - к≥льк≥сть станц≥й (штатив≥в) в ход≥.

ѕоправки заокруглюють до ц≥лих м≥л≥метр≥в. Ќаприклад, в нашому випадку к≥льк≥сть штатив≥в дор≥внюЇ 8, а нев'€зка становить +15 мм, тому поправки при визначенн≥ п≥д≥бран≥ так, щоб њх сума дор≥внювала неув'€зц≥ з оберненим знаком. ƒо вим≥р€них перевищень додають поправки ≥ отримують виправлен≥ перевищенн€, €к≥ записують в графу 5.

¬исоти точок н≥вел≥рного ходу визначають шл€хом посл≥довного алгебрањчного додаванн€ виправлених перевищень до в≥домих висот, починаючи з вих≥дного репера. –езультати обчислень записують в графу 6.

 онтролем обчислень Ї отриманн€ висоти к≥нцевого вих≥дного репера.

“абл. 18 запозичена з книги ј. ј. Ћукерьин, ¬.Ќ. √ощицкий ”равновешивание геодезических величин.  иев, 1968,-—. 212.

“аблиц€ 18

¬≥дом≥сть обчисленн€ висот точок техн≥чного н≥велюванн€

Ќомери точок ¬им≥р€н≥ перевище≠  -сть шта≠ ѕоправ≠ки, мм ¬иправ. переви- ¬исоти точок, м
нн€, мм тив≥в щенн€      
           
Rp +2106   -4 -4 68,020
           
+1310   -2 -2 70,122  
           
+101   -2 -2 71,430  
           
-1002   -2 -2 71,529  
           
-2500   -5 -5 70,525  
Rp          
        68,020  

 

√оризонтальне зн≥манн€ м≥сцевост≥

“еодол≥тне зн≥манн€ м≥сцевост≥

“еодол≥тне зн≥манн€ ≥снуючих споруд ≥ ситуац≥њ па м≥сцевост≥ викопуЇтьс€ з точок планового геодезичного обірунтуванн€ та л≥н≥й м≥ж точками цього обірунтуванн€. «н≥манн€ ситуац≥њ (контур≥в ≥ предмет≥в) м≥сцевост≥ при теодол≥тному зн≥манн≥ пол€гаЇ в прив'€зц≥ шл€хом тих чи ≥нших вим≥рювань ситуац≥њ до стор≥н ≥ точок планового геодезичного зн≥мального обірунтуванн€.

ѕри теодол≥тному зн≥манн≥ ситуац≥њ, контур≥в ≥ предмет≥в використовують наступн≥ способи: пол€рний, перпендикул€р≥в, кутовоњ зас≥чки, л≥н≥йноњ зас≥чки та створноњ зас≥чки.

ѕол€рний спос≥б

ѕол€рний спос≥б зн≥манн€ м≥сцевост≥ пол€гаЇ в тому, що будь-€к≥ точки па м≥сцевост≥ визначаютьс€ пол€рними координатами ≥ використовуЇтьс€ дл€ зн≥манн€ в≥дкритих контур≥в ≥ характерних точок м≥сцевост≥. ¬ результат≥ вим≥рюванн€ в≥дпов≥дних елемент≥в отримують пол€рн≥ координати точки. ѕол€рними координатами будь-€коњ точки Ї горизонтальний кут fi ≥ горизонтальне прокладенн€ d.

“очка 8 над €кою встановлюють теодол≥т називаЇтьс€ станц≥Їю. ќск≥льки па станц≥њ доводитьс€ вим≥рювати велику к≥льк≥сть горизонтальних кут≥в, то в цьому випадку доц≥льно ор≥Їнтувати л≥мб. “обто, пуль па л≥мб≥ сл≥д розташовувати за напр€мком 8-9 ≥ в цьому положенн≥ закр≥пити його закр≥пним гвинтом л≥мба горизонтального круга (рис. 83).

–ис.83. јбрис зн≥манн€ способом пол€рних координат

 

ќр≥Їнтуванн€ теодол≥та, €кий встановлений над точкою 8 виконують в так≥й посл≥довност≥. ¬≥дкр≥плюють закр≥пний гвинт ал≥дади горизонтального круга ≥ сум≥щають нуль ал≥дади з нулем л≥мба. «акр≥плюють закр≥пний гвинт ал≥дади ≥ в≥дкр≥плюють закр≥пний гвинт л≥мба та навод€ть зорову трубу теодол≥та на точку 9. «акр≥плюють закр≥пний гвинт л≥мба ≥ в≥дкр≥плюють закр≥пний гвинт ал≥дади. “аке положенн€ горизонтального круга називають ор≥Їнтуванн€м теодол≥та на точку 9.

ѕри ор≥Їнтованому теодол≥т≥ зн€т≥ в≥дл≥ки з горизонтального круга на будь-€ку точку м≥сцевост≥ будуть в≥дпов≥дати горизонтальним кутам fi. м≥ж напр€мком на точку 9 ≥ в≥дпов≥дною станц≥Їю м≥сцевост≥. ƒовжину рад≥уса-вектора вим≥рюють сталевою стр≥чкою, сталевою рулеткою, або нитковим в≥ддалем≥ром теодол≥та. ѕри цьому довжини рад≥ус≥в-вектор≥в не повинн≥ перевищувати величин, приведених в табл.19.

“аблиц€ 19 ƒопустим≥ величипи рад≥ус≥в-вектор≥в, м

ћасш≠таб зн≥ма≠нн€ ¬≥ддаль до кошуру ситуац≥њ, при вим≥рювапп€х, м
стальтою стр≥чкою питковим в≥ддалем≥ром оптичпим в≥ддалем≥ром
твердих тетверд. твердих тетверд. твердих тетверд.
1:500            
1:1000            
1:2000            

 

—пос≥б перпендикул€р≥в

—пос≥б перпепдикул€р≥в використовують при горизоптальпому зп≥мапп≥ коптур≥в, €к≥ розташовап≥ поблизу стор≥п ≥спуючого планового геодезичного обірунтуванн€ (рис. 84).

 

¬ пашому випадку поблизу сторопи d51 прот≥каЇ р≥чка ¬овк, €ку потр≥бпо зп€ти. ƒл€ цього в точц≥ 5 встаповлюють перпепдикул€р ≥ зам≥р€ють в≥ддаль сталевою стр≥чкою до берега р≥чки. ¬ нашому випадку вона дор≥внюЇ 14,9 м, що показують на абрис≥. ѕ≥сл€ цього на л≥н≥њ d51 в≥д точки 5 м≥р€ють в≥ддаль до характерноњ точки повороту р≥чки. ¬ нашому випадку ц€ в≥ддаль дор≥внюЇ 60 м. ¬ ц≥й точц≥ встановлюють перпендикул€р ≥ за ним м≥р€ють в≥ддаль до р≥чки, €ка дор≥внюЇ 7,3 м ≥ т. д. –езультати вим≥рювань записують в абрис, €кий складають до початку вим≥рювань за формою взаЇмного розташуванн€ р≥чки та сторони обірунтуванн€ приведеного на рис.84.

—пос≥б кутовоњ зас≥чки

—пос≥б кутовоњ зас≥чки застосовують в основному при зн≥манн≥ точок споруд чи ситуац≥њ, €к≥ обумовлен≥ в≥дпов≥дними перешкодами дл€ безпосереднього вим≥рюванн€ довжин л≥н≥й. (рис. 85).

–ис. 85. јбрис зн≥манн€ способом кутовоњ зас≥чки

 

÷ей спос≥б використовують дл€ зн≥манн€ точок (окремих дерев, опор л≥н≥й електропередач, кутових л≥н≥й зв'€зку т. ≥н.), €к≥ розташован≥ на значн≥й в≥ддал≥ в≥д стор≥н обірунтуванн€ (рис. 85).

ѕоложенн€ окремого дерева визначаЇтьс€ шл€хом вим≥рюванн€ горизонтальних кут≥в а ≥ fi в точках в≥дпов≥дно 5 ≥ 4 сторопи d5 плапового обіруптувапп€. ƒл€ р≥шепп€ задач техп≥чпоњ точпост≥ кути вим≥рюють теодол≥том 2“30. якщо потр≥бпо пад≥йпо прокоптролювати вим≥ри то вим≥рюють горизоптальпий кут в точц≥ C (окреме дерево).

—пос≥б л≥н≥йноњ зас≥чки

—пос≥б л≥п≥йпоњ зас≥чки використовують у тих випадках, коли точки споруд чи ситуац≥њ зпаход€тьс€ поблизу точок та л≥п≥й плапового геодезичпого обіруптувапп€, тобто в≥ддал≥ пе перевищують довжипи м≥рпого приладу (стр≥чки, рулетки) (рис.86).

–ис. 86. јбрис зп≥мапп€ коптуру будипку способом л≥п≥йпоњ зас≥чки

 

ƒл€ того щоб заф≥ксувати ближп≥й кут па м≥сцевост≥ ≥спуючоњ буд≥вл≥ вим≥рюють в≥ддаль па стороп≥ d2 3 ¬ пашому випадку вопа дор≥внюЇ 15,0 м. ‘≥ксують цю точку ≥ в≥д нењ зам≥р€ють в≥ддаль до кута буд≥вл≥, €ка дор≥внюЇ 23,19 м. ѕ≥сл€ цього в≥д точки 15,0 м на л≥н≥њ продовжують м≥р€ти ≥ зупин€ютьс€ на в≥ддал≥ 45 м. ‘≥ксують точку ≥ в≥д нењ м≥р€ють в≥ддаль до того ж самого кута буд≥вл≥, що й у першому випадку. ÷€ в≥ддаль дор≥внюЇ 20,94 м. “аким чином кут буд≥вл≥ над≥йно заф≥ксований ≥ на план≥ його легко зобразити ≥ т. д. «а своЇю точн≥стю цей спос≥б Ї найточн≥шим. …ого часто використовують при детальному розм≥чуванн≥ будь-€ких елемент≥в п≥д час буд≥вництва.

—пос≥б створноњ зас≥чки

—пос≥б створноњ зас≥чки використовують при детальному зн≥манн≥ характерних точок ≥ на€вност≥ в≥дпов≥дних умов при њх взаЇмному розташуванн≥ (рис. 87).

–ис.87. јбрис зн≥манн€ способом створ≥в

 

ƒл€ того щоб зн€ти шосейну дорогу, €ку перетинаЇ сторона d2 3 обірунтуванн€, д≥ють наступним чином. ¬≥д точки 2 за напр€мком на точку 3 до характерних точок шосе вим≥рюють в≥дстан≥. ¬ нашому випадку вони становл€ть 113,80, 114,89, 116,75 м, тощо (рис. 87).

ѕобудова горизонтального плану

ѕлан теодол≥тного зн≥манн€ будують на основ≥ складеного абрису п≥д час виконанн€ польових роб≥т (рис.83, 84, 85, 86, 87). ѕри побудов≥ плану дотримуютьс€ наступноњ посл≥довност≥ виконанн€ роб≥т.

Ќа кресл€рському аркуш≥ паперу певного розм≥ру, або планшет≥ на алюм≥н≥йов≥й основ≥ будують с≥тку пр€мокутних координат. —≥тка координат будуЇтьс€ за встановленими стандартними розм≥рами квадрату 10*10 см. ѕобудову координатноњ с≥тки найкраще виконувати за допомогою спец≥ального приладу - координатографа, або шаблона. Ўаблон представл€Ї собою алюм≥н≥Ївий лист розм≥ром 60*60 см ≥ товщиною 1 мм на €кому у вершинах квадрат≥в 10*10 см просвердлен≥ д≥рки д≥аметром0,5 мм. ƒл€ користуванн€ таким шаблоном достатньо його покласти на кресл€рський аркуш паперу чи планшет ≥ загостреним ол≥вцем в кожн≥й вершин≥ квадрату нам≥тити точку. ѕрибравши шаблон, провод€ть л≥н≥ю за допомогою л≥н≥йки по нанесених м≥тках. „асто в таких випадках користуютьс€ л≥н≥йкою ƒробишева (рис. 88).

–ис.88. Ћ≥н≥йка ƒробишева

 

«а допомогою ц≥Їњ л≥н≥йки будують с≥тку дециметрових квадрат≥в (5*5 або 3*4 квадрат≥в). —кошен≥ крањ отвор≥в л≥н≥йки мають р≥зн≥ форми: перший зл≥ва отв≥р - пр€му л≥н≥ю, а в ≥нших - дуги рад≥усу, посл≥довно 10, 20, 30, 40 ≥ 50 см ≥ к≥нець л≥н≥йки 70,71 см. ÷ей к≥нцевий розм≥р в≥дпов≥даЇ довжин≥ д≥агонал≥ квадрату розм≥ром 50*50 см. ўоб побудувати с≥тку квадрат≥в загальним розм≥ром 50 х 50 см, л≥н≥йку кладуть на аркуш кресл€рського паперу або планшет так, щоб в нижн≥й частин≥ вона була паралельна (на око) нижньому зр≥зу аркуша або планшету. √остро загостреним ол≥вцем в отворах за скошеним крЇм провод€ть дуги на аркуш≥ чи планшет≥ за вин€тком початкового, в початковому отвор≥ навпроти штриха нанесеного на скошеному крањ нам≥чають точку ј (рис.89).

–ис.89. ѕобудова с≥тки пр€мокутних координат

 

ѕ≥сл€ цього повертають л≥н≥йку вл≥во, приблизно на 90∞ ≥ сум≥щають штрих початкового отвору з точкою ј та провод€ть дугу в ≥нших отворах, в≥дпов≥дно 6, 7, 8, 9 ≥ 10. «наход€ть середину дуги 10 ≥ нам≥чають точку ¬. Ўтрих початкового отвору сум≥щають з точкою ¬, а л≥н≥йку направл€ють за д≥агоналлю на другу точку 5 ≥ за скошеним крЇм к≥нц€ л≥н≥йки (70,715 см) прокреслюють дугу. “очку перетину дуг позначають —, в результат≥ отримують пр€мокутний трикутник ј¬—. јналог≥чним чином отримують точку D. «'Їднавши точки ј, ¬, D, — л≥н≥Їю товщиною 0,1 мм ≥ отримують основний квадрат планшету. «'Їднують протилежн≥ дуги л≥н≥€ми товщиною 0,1 мм ≥ отримують с≥тку пр€мокутних координат.

“очки ј, ¬ ≥ — отриман≥ майже з однаковою точн≥стю, враховуючи при цьому точн≥сть виготовленн€ л≥н≥йки. ѕри цьому найб≥льшу похибку може мати в≥др≥зок ј-10 через неточне визначенн€ середини положенн€ точки ј штрихом при другому положенн≥ л≥н≥йки.

Ќехай л≥н≥йка зм≥стилас€ в точку ј1 (рис.90) на в≥ддаль а

–ис.90. √еометрична суть зм≥щенн€ л≥н≥йки

 

в≥д середини штриха. “од≥ через кривизну штриха, проведеного за скошеним краЇм другого отвору, виникаЇ похибка Ќ, €ку обчислюють за формулою

(134)

ƒл€ того, щоб похибка H не перевищувала 0,1 мм (при r=1 дм, зм≥щенн€ л≥н≥йки а повинно бути не б≥льше 3 мм, чого легко дос€гти.

ѕро €к≥сть побудови координатноњ с≥тки можна судити з результат≥в перев≥рки д≥агоналей, €к≥ зв'€зують вих≥дну точку ј з найб≥льш в≥ддаленою точкою D. ƒопуск 0,2 мм сл≥д вважати строгим, причому похибка в положенн€х штрих≥в на сторонах CD

≥ BD буде в V2 рази менше. [—иротин, ј.ј. –еминский ¬ариант построени€ координатной сетки. // √ и  -є7. 1978.-—- 60-62].

ѕобудовану с≥тку пр€мокутних координат контролюють шл€хом вим≥рювань д≥агоналей кожного квадрату за допомогою вим≥рника. –озходженн€ можливе в межах 0,3 мм пор≥внюють з ≥стинним.

 оординатну с≥тку п≥дписують з чотирьох стор≥н, зг≥дно вибраного масштабу плану. ƒл€ план≥в масштаб≥в 1:500, 1:1000, 1:2000 ≥ 1:5000 координатну с≥тку п≥дписують кратно числам в метрах в≥дпов≥дно 50, 100, 200 ≥ 500 м.  оординатну с≥тку п≥дписують в метрах дл€ масштаб≥в 1:500 ≥ 1:1000, ≥ в к≥лометрах дл€ масштаб≥в 1:2000 ≥ 1:5000.

–озм≥ри планшет≥в залежать в≥д масштабу плану.  ожен планшет в≥дпов≥дного масштабу маЇ своњ розм≥ри рамки ≥ на ньому зображаЇтьс€ певна площа земельноњ д≥л€нки (табл. 20).

–озм≥ри рамок планшет≥в та њх площ≥

ћасштаби –озм≥ри, см ѕлоща земельноњ д≥л€нки на планшет≥
км2 га  
1:5000 40 х 40   400,00
1:2000 50 х 50   100,00
1:1000 50 х 50 0,25 25,00
1:500 50 х 50 0,0625 6,25

 

” в≥дпов≥дному масштаб≥ точки планового геодезичного обірунтуванн€ за в≥домими пр€мокутними координатами нанос€ть на план. Ќа план≥ точку оформл€ють зг≥дно умовних знак≥в дл€ в≥дпов≥дного масштабу. «л≥ва п≥дписують номер або назву точки.  ористуючись абрисом складеним в польових умовах, на планшет нанос€ть ситуац≥ю, споруди, границ≥ уг≥дь тощо. ћ≥сцев≥ предмети ≥ характерн≥ точки контур≥в нанос€ть у в≥дпов≥дност≥ з результатами ≥ способами зн≥манн€ м≥сцевост≥.

“очки, зн€т≥ способом пол€рних координат, на план нанос€ть граф≥чним способом. √оризонтальн≥ кути м≥ж ор≥Їнтирним напр€мком ≥ точкою м≥сцевост≥ в≥дкладають за допомогою геодезичного транспортира з точн≥стю 0,1 мм, а горизонтальн≥ прокладенн€ м≥ж станц≥Їю ≥ точкою м≥сцевост≥ в≥дкладають за напр€мком (станц≥€ ≥ м≥тка в≥дкладеного кута транспортиром) за допомогою вим≥рника ≥ л≥н≥йки поперечного масштабу з точн≥стю 0,1 мм масштабу плану

“очки, €к≥ зн€т≥ способом перпендикул€р≥в, нанос€ть на план за допомогою вим≥рника ≥ л≥н≥йки поперечного масштабу. ќск≥льки способи зн≥манн€ характерних точок м≥сцевост≥ поЇднують кутов≥ ≥ л≥н≥йн≥ вим≥рюванн€, то при побудов≥ плану теодол≥тного зн≥манн€ в основному використовують вим≥рник ≥ л≥н≥йку поперечного масштабу

 

ѕ≥сл€ зак≥нченн€ нанесенн€ на план точок обірунтуванн€ ≥ ситуац≥њ переход€ть до його к≥нцевого оформленн€. ¬с≥ п≥дписи ≥ цифри на план≥ розташовують за напр€мом на п≥вн≥ч (рис.91). «ображенн€ споруд, ситуац≥њ та ≥нше виконують т≥льки до внутр≥шньоњ рамки планшету. «арамочне оформленн€ планшету виконуЇтьс€ зг≥дно ≥снуючих умовних знак≥в ≥ додатку вз≥рц€ оформленн€ планшету прикладеного до умовних знак≥в.

–ис.91. —уть горизонтального зн≥манн€





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1107 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1321 - | 1312 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.028 с.