Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


C. Ёффективного фильтрационного давлени€




D. –еабсорбции ионов

E. —екреции мочевины

11. ѕри травм≥ людина втратила 500 мл кров≥, що призвело до зменшенн€ д≥урезу. ¬плив €кого гормону на нирки забезпечив, перш за все, цю пристосувальну реакц≥ю?

A.  ортизол

B. Ќатр≥йуретичний фактор

C. јльдостерон

D. ¬азопресин

E. –ен≥н

12. «а об≥дом людина з'њла солоного оселедц€ ≥ картоплю з солоним ог≥рком. „ерез де€кий час у нењ виникло в≥дчутт€ спраги. «будженн€ €ких рецептор≥в викликало у нењ це в≥дчутт€?

A. ќсморецептори г≥поталамусу

B. ¬олюморецептори порожнистих вен ≥ передсердь

C. Ѕарорецептори каротидних синус≥в

D. ¬олюморецептори г≥поталамусу

E. Ѕарорецептори дуги аорти

13. ѕ≥сл€ здач≥ кров≥ у студента виникло в≥дчутт€ спраги «б≥льшенн€ секрец≥њ €коњ б≥олог≥чно активноњ речовини спри€Ї

A. Ќорадренал≥н

B. јльдостерон

C. ≈ритропоетини

D. јдренал≥н

E. јнг≥отензин

14. “рансплантована нирка реагуЇ на больов≥ подразненн€ з зупинкою сечовид≥ленн€. „им зумовлена ц€ реакц≥€?

A. ¬пливом парасимпатичноњ нервовоњ системи

B. «ниженн€ секрец≥њ јƒ√

C. «б≥льшенн€ секрец≥њ јƒ√

D. ¬пливом симпатичноњ нервовоњ системи

E. «ниженн€м секрец≥њ ј “√

15. ” людини внасл≥док тривалого голодуванн€ швидк≥сть клубочковоњ ф≥льтрац≥њ зросла на 20%. Ќайб≥льш ймов≥рною причиною зм≥н ф≥льтрац≥њ в зазначених умовах Ї:

A. «б≥льшенн€ проникност≥ ниркового ф≥льтру

B. «б≥льшенн€ системного артер≥ального тиску

C. «меншенн€ онкотичного тиску плазми кров≥

D. «б≥льшенн€ коеф≥ц≥Їнта ф≥льтрацњ≥.

E. «б≥льшенн€ ниркового плазмотоку

16. якщо температура пов≥тр€ складаЇ 38 градус≥в за ÷ельс≥Їм, в≥дносна волог≥сть пов≥тр€ 80%, швидк≥сть в≥тру 0 м/с, то теплов≥ддача буде проходити за рахунок

A. –ад≥ац≥йноњ конвекц≥њ

B. –ад≥ац≥њ

C.  онвекц≥њ

D. “еплопроведенн€

E. ¬ипаровуванн€ поту

17. Ћюдина стоњть у к≥мнат≥ в легкому од€з≥; температура пов≥тр€ +140—. ¬≥кна ≥ двер≥ зачинен≥. яким шл€хом вона в≥ддаЇ найб≥льше тепла?

A.  онвекц≥€

B. “еплопроведенн€

C. “еплорад≥ац≥€

D. ¬ипаровуванн€

E. ѕерсп≥рац≥€

18. ћетодом непр€моњ калориметр≥њ встановлено, що основний обм≥н досл≥джуваного на 40 % нижче належного. ѕорушенн€ д≥€льност≥ €коњ ендокринноњ залози Ї причиною?

A. ўитовидна залоза.

B. “≥мус.

C. ѕ≥дшлункова залоза.

D. ≈п≥ф≥з.

E. Ќаднирники.

19. ѕри зниженн≥ концентрац≥њ натр≥ю в плазм≥ кров≥ в нирках посилюЇтьс€ його реабсорбц≥€. який основний механ≥зм регул€ц≥њ стимулюЇ вказаний процес?

A. —импатичн≥ рефлекси.

B. јльдостерон.

—. ѕарасимпатичн≥ рефлекси.

D. Ќатр≥йуретичний гормон.

≈. ѕаратгормон.

20. ” пац≥Їнта 20 рок≥в за добу вид≥л€Їтьс€ 20 л≥тр≥в сеч≥ з низькою питомою вагою. Ќайб≥льш в≥рог≥дною причиною цього €вл€Їтьс€ деф≥цит в орган≥зм≥

A. рен≥ну.

¬. јльдостерону.

—. Ќатр≥йуретичного гормону.

D. ¬азопресину.

≈. ѕаратгормону.

21. ѕри обстеженн≥ чолов≥ка 45 рок≥в, що тривалий час перебував на рослинн≥й д≥Їт≥, ви€влено негативний азотистий баланс. яка особлив≥сть рац≥ону стала причиною цього €вища?

A. Ќедостатн€ к≥льк≥сть жир≥в ≥ б≥лк≥в

B. Ќадм≥рна к≥льк≥сть води

C. Ќадм≥рна к≥льк≥сть вуглевод≥в

D. Ќедостатн€ к≥льк≥сть жир≥в

E. Ќедостатн€ к≥льк≥сть б≥лк≥в

22. ” хворого зб≥льшений основний обм≥н, п≥двищена температура т≥ла, тах≥кард≥€ у стан≥ спокою. ѕричиною цього може бути п≥двищена функц≥€:

A. Ќейрог≥поф≥зу.

B. ѕ≥дшлунковоњ залози.

C. ўитовидноњ залози.

D.  ≥рковоњ речовини наднирник≥в.

E. —татевих залоз.

23. ” виробничому прим≥щенн≥ температура пов≥тр€ - 36 0—, в≥дносна волог≥сть пов≥тр€ Ц 80\%, ѕереважно €ким шл€хом в≥ддаЇтьс€ тепло орган≥змом людини за цих умов?

A.  онвекц≥€

B. “еплопроведенн€

C. –ад≥ац≥€

D. ¬ипаровуванн€ поту

E.

24.. ѕри обстеженн≥ пац≥Їнта ви€вили, що дихальний коеф≥ц≥Їнт у нього становить 1.0. якоњ д≥Їти додержувавс€ пац≥Їнт?

A. « переважним вм≥стом жир≥в ≥ вуглевод≥в.

¬. « переважним вм≥стом б≥лк≥в ≥ жир≥в.

C. ¬углеводневоњ.

D. «м≥шану.

≈. « переважним вм≥стом б≥лк≥в ≥ вуглевод≥в.

25. ” людини зменшивс€ д≥урез внасл≥док посиленоњ секрец≥њ вазопресину. —екрец≥ю вазопресину стимулюЇ зб≥льшенн€:

A.  онцентрац≥њ натр≥ю

B. ќсмостичного тиску плазми

C. ќб'Їму циркулюючоњ кров≥

D. ќнкотичного тиску плазми

E.  онцентрац≥њ кал≥ю

26. ¬ експеримент≥ заблокували процеси енергоутворенн€ в еп≥тел≥њ ниркових канальц≥в, внасл≥док чого д≥урез зб≥льшивс€ у 4 рази. Ќайб≥льш ймов≥рною причиною пол≥ур≥њ Ї зменшенн€:

A. Ўвидкост≥ клубочковоњ ф≥льтрац≥њ

B. –еабсорбц≥њ ≥он≥в натр≥ю

C. —екрец≥њ ≥он≥в кал≥ю

D. Ќиркового кровотоку

E. —екрец≥њ сечовини

27. ” людини внасл≥док тривалого голодуванн€ швидк≥сть клубочковоњ ф≥льтрац≥њ зросла на 20%. Ќайб≥льш ймов≥рною причиною зм≥н ф≥льтрац≥њ в зазначених умовах Ї:

A. «меншенн€ онкотичного тиску плазми кров≥

B. «б≥льшенн€ системного артер≥ального тиску

C. «б≥льшенн€ проникност≥ ниркового ф≥льтру

D. «б≥льшенн€ коеф≥ц≥Їнта ф≥льтрац≥њ

E. «б≥льшенн€ ниркового плазмотоку

29. ” пац≥Їнта р≥зко знижений вм≥ст альбум≥н≥в в плазм≥ кров≥ й онкотичний тиск. ўо буде насл≥дком цього?

A. набр€ки

B. зменшенн€ д≥урезу

C. зб≥льшенн€ обТЇму кров≥

D. зменшенн€ Ўќ≈

E. зб≥льшенн€ щ≥льност≥ кров≥

30. « метою схудненн€ ж≥нка обмежувала к≥льк≥сть продукт≥в в харчовому рац≥он≥. „ерез 3 м≥с€ц≥ в нењ з'€вилис€ набр€ки, зб≥льшивс€ д≥урез. ƒеф≥цит €ких компонент≥в њж≥ Ї причиною цього?

A. в≥там≥н≥в

B. жир≥в

C. вуглевод≥в

D. б≥лк≥в

E. м≥неральних речовин

31. ” хворого порушена реабсорбц≥€ води в нирках. « порушенн€м секрец≥њ €кого гормону це безпосередньо пов'€зано?

A. ѕаратгормон

B. јльдостерон

C. Ќатр≥йуретичний

D. ¬азопресин

E. “иреокальц≥отон≥н

32. ѕри обстеженн≥ пац≥Їнта встановлено зб≥льшенн€ основного обм≥ну на 50%. «б≥льшенн€ секрец≥њ €кого гормону спричинило цю зм≥ну?

A. ≤нсул≥ну

B. “ироксину

C. ѕаратгормону

D. —оматотропного

E. ѕролактину

33.ѕри лабораторному обстеженн≥ чолов≥ка в≥ком 54 роки було встановлено, що його кл≥ренс ≥нул≥ну 120 мл/хв. ÷е означаЇ, що в нього нормальна (-ий):

A. Ўвидк≥сть клубочковоњ ф≥льтрац≥њ

B.  анальцева реабсорбц≥€

C.  анальцева секрец≥€

D. Ќирковий кровот≥к

E. Ќирковий плазмот≥к

34. ” чолов≥ка 35 рок≥в, €кий перехвор≥в на грип, ускладнений враженн€м ÷Ќ—, значно зб≥льшилас€ добова к≥льк≥сть сеч≥. який з в≥дд≥л≥в мозку найб≥льш в≥рог≥дно був уражений?

A. —пинний

B. —ередн≥й

C.  ≥нцевий

D. «адн≥й

E. ѕром≥жний

35. ≈кспериментальне зруйнуванн€ супраоптичних €дер г≥поталамуса у тварин викликаЇ значне зб≥льшенн€ добового д≥урезу. який ≥з механ≥зм≥в сечоутворенн€ при цьому

A. –еабсорбц≥€ води в дистальному сегмент≥ нефрона

B. –еабсорбц≥€ води в проксимальному в≥дд≥л≥ нефрона

C.  лубочкова ф≥льтрац≥€

D. –еабсорбц≥€ води в низх≥дному кол≥н≥ петл≥ √енле

E.  анальцева секрец≥€

36. ” хворого ви€влено в сеч≥ високомолекул€рн≥ б≥лки. ѕричиною цього може бути порушенн€:

A. ѕроцес≥в секрец≥њ

B. ¬еличини ефективного ф≥льтрац≥йного тиску

C. ѕроникност≥ ниркового ф≥льтру

D. –еабсорбц≥њ б≥лк≥в

E. ѕоворотно-протипотоковоњ системи

37. ¬ експеримент≥ на тварин≥ перерост€гненн€м передсердь кровТю викликали зменшенн€ реабсорбц≥њ Na+ ≥ води в ниркових канальц€х. ¬пливом на нирки €кого фактора це можна по€снити?

A. јнг≥отензину

B. јльдостерону

C. –ен≥ну

D. Ќатр≥йуретичного гормону

E. ¬азопресину

38. ” хворого ви€влено порушенн€ внутр≥шньониркового кровооб≥гу ≥ системного ќ÷ . —екрец≥€ €кого фактора нирок зм≥нитьс€?

A. ≈ритропоетин≥в

B. –ен≥ну

C. ѕростагландин≥в

D.  ≥н≥ногену

E. Ћейкотр≥Їн≥в

39. ѕ≥сл€ споживанн€ солоноњ њж≥ в людини значно зменшилас€ к≥льк≥сть сеч≥. який з указаних гормон≥в вплинув на функц≥ю

A. јнтид≥уретичний

B. јдренал≥н

C. —оматостатин

D. ќкситоцин

E. ј “√

40. який ефективний шл€х в≥ддач≥ тепла т≥лом роб≥тник≥в парникового господарства при температур≥ пов≥тр€ 36 0 —, в≥дносн≥й його вологост≥ - 70%?

A. ¬ипаровуванн€ поту

B.

C. –ад≥ац≥€

D.  онвекц≥€

E. ѕроведенн€

41. ” дитини 14 рок≥в був ви€влений позитивний азотистий баланс. ўо з наведеного може бути причиною цього?

A. «начн≥ ф≥зичн≥ навантаженн€

B. √олодуванн€

C. «ниженн€ вм≥сту б≥лка у њж≥

D. –≥ст орган≥зму

E. ≈моц≥йне напруженн€

42. ќхолодженн€ т≥ла людини у вод≥ виникаЇ значно швидше, н≥ж на пов≥тр≥, тому, що у вод≥ значно ефективн≥шою Ї в≥ддача тепла шл€хом:

A. “еплопроведенн€

B.  онвекц≥њ

C. “епловипром≥нюванн€

D. ¬ипаровуванн€ поту

E.

43. ” ж≥нки п≥сл€ масивноњ кровотеч≥ припинилос€ сечоутворенн€. ўо з наведеного Ї причиною анур≥њ?

A. «ниженн€ онкотичного тиску

B. «б≥льшенн€ г≥дростатичного тиску ультраф≥льтрату у капсул≥ Ўумл€нського-Ѕоумена

C. «б≥льшенн€ онкотичного тиску кров≥

D. ѕорушенн€ проникност≥ ниркового ф≥льтру

E. «ниженн€ г≥дростатичного тиску кров≥ у кап≥л€рах ниркового т≥льц€ кров≥

44. ” людини визначили величину енерговитрат. ” €кому стан≥ знаходилась людина, €кщо њњ енерговитрати ви€вилис€ меншими за основний обм≥н?

A. Ћегка робота

B. ¬≥дпочинок

C. —он

D. Ќервове напруженн€

E. —пок≥й

45. ѕри визначенн≥ основного обм≥ну зТ€совано, що його величина у досл≥джуваного перевищуЇ належну величину на 8 \%. ÷е означаЇ, що процеси енергетичного метабол≥зму у

A. —уттЇво пригн≥чен≥

B. ѕом≥рно п≥двищен≥

C. ѕом≥рно пригн≥чен≥

D. ¬≥дбуваютьс€ нормально

E. —уттЇво п≥двищен≥

46. ѕри визначенн≥ основного обм≥ну зТ€совано, що його величина у досл≥джуваного менша за належну величину на 7 \%. ÷е означаЇ, що процеси енергетичного метабол≥зму у

A. ѕом≥рно п≥двищен≥

B. ¬≥дбуваютьс€ нормально

C. ѕом≥рно пригн≥чен≥

D. —уттЇво пригн≥чен≥

E. —уттЇво п≥двищен≥

47. ” людини вим≥рюють енерговитрати натщесерце, лежачи, в умовах ф≥зичного ≥ псих≥чного спокою, при температур≥ комфорту. ¬ €кий час енерговитрати будуть найменшими?

A. 3-4 години ранку

B. 7-8 годин ранку

C. 10-12 годин дн€

D. 14-16 годин дн€

E. 17-18 годин вечора

48. ” людини вим≥рюють енерговитрати натщесерце, лежачи, в умовах ф≥зичного ≥ псих≥чного спокою, при температур≥ комфорту. ¬ €кий час енерговитрати будуть найб≥льшими?

A. 7-8 годин ранку

B. 17-18 годин вечора

C. 10-12 годин дн€

D. 14-16 годин дн€

E. 3-4 години ранку

49. „ерез 3 години п≥сл€ прийому њж≥ енерговитрати у людини зб≥льшилис€ на 30\%. яку саме њжу споживала людина?

A. ¬углеводну

B. Ѕ≥лкову

C. ∆ирову

D. Ѕ≥лково-вуглеводну

E. ¬углеводно-жирову

50. ѕри визначенн≥ енерговитрат орган≥зму людини методом непр€моњ калориметр≥њ встановлено, що за одну хвилину споживаЇтьс€ 1000 мл кисню ≥ вид≥л€Їтьс€ 800 мл вуглекислого газу. яким Ї дихальний коеф≥ц≥Їнт у досл≥джуваноњ людини?

A. 0,8

B. 1,25

C. 0,9

D. 0,84

E. 1,0

51. ѕри визначенн≥ енерговитрат орган≥зму людини встановлено, що дихальний коеф≥ц≥Їнт дор≥внюЇ 1,0. ÷е означаЇ, що у кл≥тинах досл≥джуваного переважно окислюютьс€:

A. ¬углеводи та жири

B. Ѕ≥лки

C. ∆ири

D. Ѕ≥лки ≥ вуглеводи

E. ¬углеводи

52. ѕри визначенн≥ енерговитрат орган≥зму людини встановлено, що дихальний коеф≥ц≥Їнт дор≥внюЇ 0,7. ÷е означаЇ, що у кл≥тинах досл≥джуваного переважно окислюютьс€:

A. Ѕ≥лки ≥ вуглеводи

B. Ѕ≥лки

C. ¬углеводи????!!!

D. ∆ири

E. ¬углеводи та жири

53. ѕри досл≥дженн≥ нового низькомолекул€рного препарату ’ було ви€влено, що його кл≥ренс вищ≥й, н≥ж кл≥ренс ≥нул≥ну. яким Ї механ≥зм виведенн€ препарату нирками?

A. ‘≥льтрац≥€ ≥ секрец≥€

B. ‘≥льтрац≥€

C. —екрец≥€

D. ‘≥льтрац≥€ ≥ реабсорбц≥€

E. —екрец≥€ ≥ реабсорбц≥€

54. ƒосл≥джують процеси теплов≥ддач≥ у розд€гненоњ людини при к≥мнатн≥й температур≥. «Т€совано, що за таких умов найб≥льша к≥льк≥сть тепла в≥ддаЇтьс€ шл€хом:

A.  онвекц≥њ

B. “еплопроведенн€

C. “еплорад≥ац≥њ

D. ¬ипаровуванн€

E.

55. Ћюдина вийшла з кондиц≥йованого прим≥щенн€ на вулицю, де температура пов≥тр€ дор≥внюЇ +40(—, волог≥сть пов≥тр€ Ц 60\%. ¬≥ддача тепла з орган≥зму на вулиц≥ буде зд≥йснюватис€ за рахунок:

A. –ад≥ац≥њ

B.  онвекц≥њ

C. ¬ипаровуванн€ поту

D. ѕроведенн€

E.

56. ѕри термометр≥њ встановлено, що температура в≥дкритих д≥л€нок шк≥ри на 1-1,5(нижче за температуру поруч розташованих д≥л€нок, закритих од€гом з натуральних тканин. ѕричиною цього Ї те, що од€г перш за все, зменшуЇ

A. –ад≥ац≥њ

B.  онвекц≥њ

C. “епло проведенн€

D. ¬ипаровуванн€

E.

57. ” холодну погоду з в≥тром люди замерзають швидше, н≥ж при в≥дсутност≥ в≥тру. ѕричиною цього Ї те, що в≥тер зб≥льшуЇ, перш за все, в≥ддачу тепла шл€хом:

A.

B. –ад≥ац≥њ

C. “еплопроведенн€

D. ¬ипаровуванн€

E.  онвекц≥њ

58. ” сеч≥ знайдено велику к≥льк≥сть б≥лка, еритроцит≥в. ѕричиною цього може бути зб≥льшенн€:

A. √≥дростатичного тиску кров≥ в кап≥л€рах клубочк≥в

B. ≈фективного ф≥льтрац≥йного тиску

C. ѕроникност≥ ниркового ф≥льтру

D. √≥дростатичного тиску первинноњ сеч≥ в капсул≥

E. ќнкотичного тиску плазми кров≥

59. ” чолов≥ка швидк≥сть клубочковоњ ф≥льтрац≥њ 80 мл/хв (норма -125±25 мл/хв). ѕричиною цього може бути зб≥льшенн€:

A. Ќиркового кровотоку

B. ≈фективного ф≥льтрац≥йного тиску

C. √≥дростатичного тиску кров≥ в кап≥л€рах клубочк≥в

D. ќнкотичного тиску плазми кров≥

E. ѕроникност≥ ниркового ф≥льтру

60. ” чолов≥ка швидк≥сть клубочковоњ ф≥льтрац≥њ 180 мл/хв (норма -125±25 мл/хв).ѕричиною цього може бути зменшенн€:

A. Ќиркового кровотоку

B. ≈фективного ф≥льтрац≥йного тиску

C. √≥дростатичного тиску кров≥ в кап≥л€рах клубочк≥в

D. ќнкотичного тиску плазми кров≥

E. ѕроникност≥ ниркового ф≥льтру

61. ” людини внасл≥док втрати 1,5 л кров≥ р≥зко зменшивс€ д≥урез. ѕосилена секрец≥€ €кого гормону, перш за все, спричинила зм≥ни д≥урезу?

A. Ќатр≥йуретичний

B.  ортикотроп≥н

C. ¬азопресин

D.  ортизол

E. ѕаратгормон

62. ≈кспериментальне звуженн€ нирковоњ артер≥њ у крол€ призвело до зб≥льшенн€ системного артер≥ального тиску. ѕричиною г≥пертенз≥њ Ї зб≥льшенн€ концентрац≥њ у плазм≥ кров≥:

A. ≈ритропоетину

B. –ен≥ну

C. ѕростагландин≥в

D. ¬азопресин

E. ћедул≥н

63. ” ж≥нки 35 рок≥в при обстеженн≥ ви€вили п≥двищенн€ основного обм≥ну. Ќадлишок €кого з нижче наведених гормон≥в в≥рог≥дн≥ше всього зумовив цей стан?

A. “рийодтирон≥ну

B. —оматотроп≥н

C. ≤нсул≥ну

D.  ортизолњ

E. √люкагон

64. ¬ експеримент≥ на собац≥ вводилас€ речовина, €ка призвела до ушкодженн€ ниркового ф≥льтру. як≥ з нижченаведених речовин можна ви€вити у сеч≥ тварини внасл≥док цього?

A. √люкози.

B. Ѕ≥лк≥в.

C. јм≥нокислот.

D. ≤он≥в Nа.

E. ≤он≥в —а.

65. ” хворого встановлено зниженн€ синтезу вазопресину, що призводить до пол≥ур≥њ ≥, €к насл≥док, до вираженоњ дег≥дратац≥њ орган≥зму. ” чому пол€гаЇ механ≥зм розвитку пол≥ур≥њ?

A. «б≥льшенн€ клубочковоњ ф≥льтрац≥њ

B. «ниженн€ канальцевоњ реабсорбц≥њ ≥он≥в Nа

C. «ниженн€ канальцевоњ реабсорбц≥њ б≥лка

D. «ниженн€ реабсорбц≥њ глюкози

E. «ниженн€ канальцевоњ реабсорбц≥њ води

66. –об≥тники гар€чих цех≥в металург≥йних п≥дприЇмств позбуваютьс€ з потом значноњ к≥лькост≥ води. ƒл€ оптимальноњ компенсац≥њ цього потр≥бно вживати:

A. ћолоко

B. √азовану воду

C. ѕ≥дсолену воду

D. Ќатуральн≥ соки

E.  вас

67. —тудентка 18 рок≥в маЇ масу т≥ла 50 кг. –обочий (загальний) обм≥н студентки складаЇ 11 000 кƒж/д. якою повинна бути.калор≥йн≥сть харчового рац≥ону студентки, €кщо вона не хоче зб≥льшити масу т≥ла

A. 10 000 Ц 11 000 кƒж/д

B. 11 000 Ц 12 000 кƒж/д???!!!!

C. 12 000 Ц 13 000 кƒж/д

D. 10 500 - 11 500 кƒж/д

E. 9 000 Ц 10 000 кƒж/д

68. —тудентка 18 рок≥в маЇ масу т≥ла 50 кг. –обочий (загальний) обм≥н студентки складаЇ 11 000 кƒж/д. якою повинна бути калор≥йн≥сть харчового рац≥ону студентки, €кщо вона хоче зб≥льшити масу т≥ла?

A. 10 500 - 11 500 кƒж/д

B. 12 000 Ц 13 000 кƒж/д

C. 10 000 Ц 11 000 кƒж/д

D. 9 000 Ц 10 000 кƒж/д

E. 8 000 Ц 9 000 кƒж/д

69. ” людини вм≥ст глюкози в кров≥ 15 ммоль/л (пор≥г реабсорбц≥њ Ц 10 ммоль/л). Ќасл≥дком цього буде:

A. √люкозур≥€

B. «меншенн€ д≥урезу

C. «меншенн€ реабсорбц≥њ глюкози

D. «меншенн€ секрец≥њ вазопресину

E. «меншенн€ секрец≥њ альдостерону

 

  1.  ≥нцева слина пор≥вн€но з первинною Ц г≥потон≥чна, бо в еп≥тел≥њ проток≥в слинних залоз зменшуЇтьс€:

ј. –еабсорбц≥€ води

¬. –еабсорбц≥€ натр≥ю

—. —екрец≥€ кал≥ю

D. —екрец≥€ хлору

E. —екрец≥€ б≥карбонат≥в

2. ” собаки з ф≥стулою слинноњ залози отримали слину, €ка мала б≥льшу концентрац≥ю ≥он≥в кал≥ю, н≥ж плазма. ѕричиною цього Ї зб≥льшенн€:

ј. —екрец≥њ кал≥ю в ацинусах

¬. —екрец≥њ кал≥ю в протоках

—. ѕроникност≥ кл≥тин ацинус≥в

D. ѕроникност≥ кл≥тин проток≥в

E. –еабсорбц≥њ води в протоках

3. ” собаки з ф≥стулою привушноњ залози при подразненн≥ еферентних волокон IX пари черепних нерв≥в ви€вили, що слина була майже ≥зотон≥чною до плазми кров≥. ÷е сталос€ завд€ки зб≥льшенню:

ј.  ≥лькост≥ слини в ацинусах

¬. Ўвидкост≥ руху слини в протоках

—. —екрец≥њ солей

D. —екрец≥њ б≥лк≥в

E. —екрец≥њ кал≥крењну

4. ” собаки з ф≥стулою слинноњ залози п≥сл€ введенн€ альдостерону в слин≥ зб≥льшилась концентрац≥€:

ј. Ќатр≥ю

¬. ’лору

—.  ал≥ю

D. Ѕ≥карбонат≥в

E. ¬одню

5. ” лектора п≥д час лекц≥њ Ђпересохло в рот≥ї, бо зменшилось вид≥ленн€ слини завд€ки впливу на слинн≥ залози:

ј. ƒег≥дратац≥њ

¬. √≥перосм≥њ

—.  ортизолу

D. ѕарасимпатичних нерв≥в

E. —импатичних нерв≥в

6. ” дитини ви€вили виразки на слизов≥й оболонц≥ ротовоњ порожнини. ѕри анал≥з≥ плазми кров≥ та слини встановлено зменшенн€ концентрац≥њ речовини, нестача €коњ спричинила зазначене. ÷е, скор≥ш за все, нестача:

ј.  альц≥ю

¬. јльфа-ам≥лази

—. Ћ≥зоциму

D. Ѕ≥карбонат≥в

E. ‘осфат≥в

7. «б≥льшенн€ секрец≥њ слини у собаки з ф≥стулою слинноњ залози ви€вили при подразненн≥ еферентних парасимпатичних волокон п≥сл€ того, €к було введено атроп≥н. «б≥льшенн€ слиновид≥ленн€ стало насл≥дком утворенн€ ≥ впливу:

ј. ¬азо≥нтестинального пептиду

¬. Ѕрадик≥н≥ну

—.  ортизолу

D. —еротон≥ну

E. ѕростагландин≥в

8. ѕ≥сл€ зрошенн€ ротовоњ порожнини анестетичною речовиною (л≥докањном) людин≥ важко ковтати. ѕричиною цього Ї в≥дсутн≥сть ≥нформац≥њ в≥д рецептор≥в, завд€ки чому пригн≥чена першочергово:

ј. –отова фаза ковтанн€

¬. √лоткова фаза ковтанн€

—. —травох≥дна фаза ковтанн€

D.  оординац≥€ ковтанн€

E. ¬с≥ фази

9. ѕ≥сл€ зрошенн€ анестетичною речовиною (л≥докањном) ротовоњ порожнини ≥ вживанн€ њж≥ зменшуЇтьс€:

ј. —екрец≥€ кишкового соку

¬. —екрец≥€ п≥дшлункового соку

—. ћоторика шлунка

D. ћоторика тонкоњ кишки

E. ¬смоктуванн€ в кишках

10. ѕри активац≥њ ћ-хол≥норецептор≥в слинних залоз зб≥льшеЇтьс€ слиновид≥ленн€ завдки утворенню внутр≥шньокл≥тинних посередник≥в:

ј. цјћ‘

¬. ц√ћ‘

—.≤‘3

D. ѕростагландин≥в

E. NO

11. ” давн≥й ≤нд≥њ того, кого п≥дозрювали в злочин≥, судили так званим Убожим судом ". …ому пропонували проковтнути жменю сухого рису. якщо це не вдавалос€, винн≥сть вважалас€ доведеною. „ому п≥д час хвилюванн€ не можна проковтнути рис?

A. јктивац≥€ симпато-адреналовоњ системи ≥ зменшенн€ вид≥ленн€ слини

B. јктивац≥€ парасимпатичноњ нервовоњ системи ≥ посиленн€ слиновид≥ленн€

C. «меншенн€ кровопостачанн€ слинних залоз

D. јктивац≥€ симпато-адреналовоњ системи ≥ зб≥льшенн€ вид≥ленн€ слини

E. јктивац≥€ парасимпатичноњ нервовоњ системи ≥ зменшенн€ вид≥ленн€ слини

12. ” експериментальноњ тварини подразнювали периферичний в≥др≥зок chorda tympani. ” результат≥ з ф≥стули привушноњ слинноњ залози вид≥л€лос€:

A. Ѕагато слини р≥дкоњ

B. ћало слини р≥дкоњ

C. Ќе вид≥л€лас€ слина

D. ћало в'€зкоњ слини

E. Ѕагато в'€зкоњ слини

13. ѕ≥д час складанн€ ≥спиту у студент≥в ДпересихаЇ в рот≥Ф. ѕосилена реал≥зац≥€ €ких рефлекс≥в Ї механ≥змом, що зумовлюЇ розвиток цього стану?:

A.Ѕезумовних симпатичних.

B. Ѕезумовних парасимпатичних

C. ”мовних парасимпатичних

D. ”мовних симпатичних

E. Ѕезумовних перифер≥йних

14. ” експериментальноњ тварини подразнювали периферичний в≥др≥зок chorda tympani. ” результат≥ з ф≥стули привушноњ слинноњ залози вид≥л€лос€ багато р≥дкоњ слини. Ќа €кий етап секрец≥њ впливають парасимпатичн≥ нервов≥ волокна chorda tympani?

A. ≈кструз≥€

B. Ќакопиченн€ секрету

C. “ранспорт речовин в кл≥тину

D. —интез фермент≥в

E. —интез мукоњду

15. ” експериментальноњ тварини подразнювали периферичний в≥др≥зок симпатичних волокон, що ≥ннервують привушну слинну залозу. ” результат≥ з ф≥стули привушноњ слинноњ залози вид≥лилос€:

A.ћало вТ€зкоњ слини

B. ћало слини р≥дкоњ

C. Ќе вид≥л€лас€ слина

D. Ѕагато р≥дкоњ слини

E. Ѕагато в'€зкоњ слини

16. ѕац≥Їнту змастили к≥нчик €зика м≥сцевим анестетиком. ƒо в≥дсутност≥ сприйн€тт€ €кого смаку це призведе:

A.  ислого

B. —олоного

C. —олодкого

D. √≥ркого

E.  ислого та солоного

17. ” експериментальноњ тварини подразнювали периферичний в≥др≥зок симпатичного нерву. ¬ результат≥ з ф≥стули привушноњ слинноњ залози вид≥л€лос€ мало в'€зкоњ слини. Ќа €кий етап секрец≥њ впливають симпатичн≥ нервов≥ волокна?

A.—интез фермент≥в

B. Ќакопиченн€ секрету

C. “ранспорт речовин в кл≥тину

D. ≈кструз≥€

E. —интез мукоњду

18. ” хворого в≥дсутн€ пров≥дн≥сть у €зикоглотковому нерв≥. яке сприйн€тт€ смаку зникне у хворого?:

A.  ислого ≥ солоного

B.  ислого

C. —олодкого

D. —олоного

E. √≥ркого

19. ” хворого хрон≥чний неврит тр≥йчастого нерва. який з травних процес≥в буде порушений найб≥льше?

A. —линоутворенн€.

B. —линов≥дд≥ленн€.

C. ∆уванн€.

D.  овтанн€.

E. —екрец≥€ шлункового соку.

20. ” чому пол€гаЇ головна функц≥€ слини новонародженоњ дитини?

A. —лужить дл€ створенн€ герметичност≥ м≥ж соском ≥ губами п≥д час смоктанн€

B. ѕриймаЇ участь у г≥дрол≥з≥ б≥лк≥в

C. ѕриймаЇ участь у г≥дрол≥з≥ жир≥в

D. ¬иконуЇ захисну функц≥ю

E. ”с≥ в≥дпов≥д≥ в≥рн≥

21. «а результатом анал≥зу слини пац≥Їнта встановлено, що рЌ дор≥внюЇ 8.0. ƒо €ких зм≥н у ротов≥й порожнин≥ призводить такий стан слини?

A.–озвитку г≥перплаз≥њ тканини зуба.

B. –озвитку кар≥Їсу.

C. –озвитку флюорозу.

D. ”творенн€ зубного каменю.

E. –озвитку г≥поплаз≥њ тканини зуба.

22. ” хворого з порушенн€м мозкового кровотоку порушений акт ковтанн€. який в≥дд≥л мозку постраждав?

A. ѕередн≥й мозок.

B. Ўийний в≥дд≥л спинного мозку.

C. —товбур мозку.

D.ѕром≥жний мозок.

E. —ередн≥й мозок.

23. який ≥з перерахованих компонент≥в шлункового соку належить до протеол≥тичних фермент≥в?

A. Ўлункова л≥паза

B. √астриксин

C. Ѕета-ам≥лаза

D. Ћ≥зоцим

E. ”реаза

24. який ≥з перерахованих протеол≥тичних фермент≥в маЇ оптимум д≥њ при рЌ=3.2-3.5:?

A. ѕепсин

B. √астриксин

C. ∆елатиназа

D. ’≥мозин

E. –ен≥н

25. ѕри €кому оптимальному рЌ активна шлункова ам≥лаза:?

A. 1.5-8.0

B. 5.0-6.0

C. 6.0-8.0

D. 1.5-2.0

E. 5.0-8.0

26. яке значенн€ сол€ноњ кислоти в травленн≥?

A. —при€Ї перетворенню пепсиногену в пепсин

B. —тимулюЇ секреторну активн≥сть залоз шлунка

C. —творюЇ оптимальне рЌ дл€ д≥њ протеол≥тичних фермент≥в

D. «умовлюЇ набуханн€ та денатурац≥ю б≥лк≥в

E. ¬с≥ в≥дпов≥д≥ в≥рн≥

27. ¬нутр≥шн≥й фактор  астла це -:

A. ѕепсиноген

B. —≥аломуцин

C. √л≥копротењн

D. ’≥мозин

E. –ен≥н

28. Ўлункова л≥паза впливаЇ на:

A. ¬с≥ жири

B. ≈мульсован≥ жири

C. Ќеемульгован≥ жири

D. Ѕ≥лки

E. ¬углеводи

29. ѕепсин розщеплюЇ б≥лки до:

A. јм≥нокислот ≥ пептид≥в

B. ѕептон≥в ≥ пептид≥в

C. ѕротеаз та ам≥нокислот

D. ѕептид≥в та протеаз

E. ѕептон≥в, протеаз, пептид≥в

30. який ≥з перерахованих протеол≥тичних фермент≥в маЇ оптимум д≥њ при рЌ=1.5-2.0:?

A. ѕепсин

B. √астриксин

C. ∆елатиназа

D. ’≥мозин

E. –ен≥н

31. який основний неорган≥чний компонент шлункового соку?

A. —ол€на кислота

B. ¬уг≥льна кислота

C. ћолочна кислота

D.  исла фосфатаза

E. ѕепсин

32. ’ворому видалили частину шлунка. який режим живленн€ в≥н повинен дотримувати?

A. Ќевеликими порц≥€ми 6-8 раз≥в на день

B. ¬еликими порц≥€ми 2 рази на день

C. «вичайний режим живленн€ 3 рази на день

D. ѕриймати њжу вноч≥

E. ѕриймати њжу п≥д час об≥ду 1 раз

33. ѕ≥сл€ введенн€ гастрину в кров зб≥льшилась секрец≥€ шлункового соку, рЌ в порожнин≥ т≥ла шлунка становила 1.2. ѕ≥сл€ блокади Ќ2 Црецептор≥в ≥ введенн€ гастрину рЌ зб≥льшилось до 4. ÷е св≥дчить, що секрец≥€ Ќ—l шлунковими залозами п≥сл€ введенн€ гастрину Ї насл≥дком безпосередньоњ стимул€ц≥њ функц≥њ:?

A. D-кл≥тин

B. S-кл≥тин

C. ECL-кл≥тин

D. √оловних кл≥тин

E. ћукоцит≥в

34. ¬ експеримент≥ на собаках з Дмалим шлуночкомФ (за ≤.ѕ.ѕавловим) ви€вили, що п≥сл€ вживанн€ мТ€са к≥льк≥сть шлункового соку зб≥льшуЇтьс€ через 1 год ≥ стаЇ максимальною на другу годину. ћаксимум секрец≥њ дос€гаЇтьс€ завд€ки:

A. ”мовним рефлексам на запах њж≥

B. Ѕезумовним парасимпатичним рефлексам

C. ћетасимпатичним рефлексам

D. —импатичним рефлексам

E. —тимул€ц≥њ вид≥ленн€ гастрину.

35. ѕ≥сл€ вживанн€ њж≥ не спостер≥галось Дрецептивне розслабленн€Ф шлунка. ѕричиною зазначеного Ї:

A. ѕарасимпатична стимул€ц≥€

B. —импатична стимул€ц≥€

C. ћета симпатична стимул€ц≥€

D. ¬аготом≥€

E. ¬веденн€ гастрину

36. «а допомогою €кого методу можна судити про секреторну функц≥ю шлунка у людини?:

A. –ентгенограф≥чного

B. ”«ƒ-досл≥дженн€

C. ‘≥брогастроскоп≥њ

D. јсп≥рац≥йного фракц≥йного зондуванн€

E. Ѕ≥опс≥њ

37. ” хлопчика 2-м≥с€ц≥в, що знаходитьс€ на штучному годуванн≥, спостер≥гаЇтьс€ пер≥одичне блюванн€. ѕорушенн€ функц≥онуванн€ €кого ферменту можливо припустити.

A. –ен≥н.

B.  атепсини слини.

C. Ўлунковий катепсин.

D. “рипсин.

E.  арбоксипептдидаза ј.

38. ќперативне втручанн€ на шлунку, метою €кого Ї селективна ваготом≥€, застосовуЇтьс€ при:

A. ¬иразков≥й хвороб≥ шлунка.

B. √≥поацидному гастрит≥.

C. јтроф≥чному гастрит≥.

D. Ўлунково-стравох≥дному рефлюкс≥.

E. –аку шлунка.

39. Ќазв≥ть основний продукт секрец≥њ головних кл≥тин слизовоњ оболонки шлунка:

A. —ол€на кислота

B. ѕротеол≥тичн≥ ферменти

C. Ћ≥ пол≥тичн≥ ферменти

D. јм≥лол≥тичн≥ ферменти

E. —лиз

40. Ќазв≥ть основний продукт секрец≥њ обкладочних кл≥тин слизовоњ оболонки шлунка:

A. √астр≥н

B. ѕротеол≥тичн≥ ферменти

C. Ћ≥ пол≥тичн≥ ферменти

D. јм≥лол≥тичн≥ ферменти

E. —ол€на кислота

41. Ќазв≥ть основний продукт секрец≥њ додаткових кл≥тин слизовоњ оболонки шлунка:

A. √астрин

B. —лиз

C. Ћ≥ пол≥тичн≥ ферменти

D. јм≥лол≥тичн≥ ферменти

E. —ол€на кислота

42. ѕац≥Їнт 38 рок≥в, ≥з скаргами на бол≥ в еп≥гастр≥њ, печ≥ю, в≥дрижку, направлений у д≥агностичний каб≥нет дл€ проведенн€ фракц≥йного зондуванн€ шлунка. ѕор€д з ≥ншими показниками йому рекомендовано визначити деб≥т-годину Ќ—l. ўо в≥дображаЇ цей показник?

A. ÷е абсолютна к≥льк≥сть Ќ—l, €ка вид≥л€Їтьс€ за одиницю часу

B. ¬≥дображаЇ максимальну секрец≥ю Ќ—l

C. ’арактеризуЇ к≥льк≥сть Ќ—l, €ка вид≥л€Їтьс€ за добу

D. ÷е в≥дношенн€ обТЇму Ќ—l до загальноњ к≥лькост≥ вид≥леного шлункового соку за одиницю часу

E. ¬≥дображаЇ середню швидк≥сть секрец≥њ Ќ—l

43. ” пац≥Їнта 32 рок≥в при обстеженн≥ встановлено, що секрец≥€ Ќ—1 пар≥Їтальними кл≥тинами шлунка знижена. ÷е приводить до порушенн€ активац≥њ:

A. ѕереходу пепсиногена в пепсин

B. Ћ≥пази слини

C. ѕанкреатичноњ л≥пази

D. ¬нутр≥шнього фактора  астла

E. ‘ормуванн€ м≥цел

44. ” лаборатор≥њ ≤.ѕ.ѕавлова в експериментах на собаках був простежений процес вид≥ленн€ шлункового соку, €кий носить фазовий характер. як≥ фази ≥ в €к≥й посл≥довност≥ забезпечують нормальний процес секрец≥њ шлункового соку?

A. √оловна (складнорефлекторна), шлункова (нейрогуморальна), кишкова.

B. √уморальна (шлункова), рефлекторна (кишкова), механ≥чна.

C. ћехан≥чна, гуморальна, рефлекторна.

D. Ѕезумовнорефлекторна, секреторна, кишкова.

E. ”мовнорефлекторна, моторна, гуморальна.

45. який з зазначених процес≥в буде актив≥зуватис€ перш за все у голодноњ людини, €ка бачить смачну њжу?

A. —екрец≥€ кишкового соку

B. —екрец≥€ шлункового соку

C. ћоторика товстоњ кишки

D. —короченн€ сф≥нктера ќдд≥

E. ћоторика тонкоњ кишки

46. ’ворому з г≥персекрец≥Їю шлункового соку л≥кар рекомендував виключити з д≥Їти насичен≥ бульйони ≥ овочев≥ в≥двари, тому що вони м≥ст€ть речовини, €к≥ стимулюють шлункову секрец≥ю:

A. √астр≥н

B. —ол€ну кислоту

C. ¬елику к≥льк≥сть вуглевод≥в

D. ¬елику к≥льк≥сть жир≥в

E. ≈кстрактивн≥ речовини ≥ г≥стамин

47. Ќазв≥ть посл≥довн≥сть фаз шлунковоњ секрец≥њ:

A. Ўлункова, кишкова, мозкова

B. ћозкова, кишкова, шлункова

C. ћозкова, шлункова, кишкова,

D.  ишкова, мозкова, шлункова

E.  ишкова, шлункова, мозкова

48. яка з перерахованих речовин €вл€Їтьс€ найпотужн≥шим стимул€тором шлунковоњ секрец≥њ:

A. √астр≥н

B. √≥стам≥н

C. —екретин

D. Ѕомбезин

E. ’олециток≥н≥н-панкреозим≥н

49. як≥ експериментальн≥ досл≥дженн€ п≥дтверджують на€вн≥сть цефал≥чноњ фази шлунковоњ секрец≥њ:

A. ѕроведенн€ ваготом≥њ

B. ћетод ≥зольованоњ петл≥ по “≥рр≥-¬елу

C. ћаленький шлуночок по √енденгайну

D. ћетод у€вного годуванн€

E. ћаленький шлуночок по ≤.ѕавлому

50. ’ворому з г≥персекрец≥Їю шлункового соку л≥кар рекомендував виключити з д≥Їти насичен≥ бульйони ≥ овочев≥ в≥двари, тому що вони стимулюють шлункову секрец≥ю переважно за наступним механ≥змом:

A. —тимулюють виробленн€ гастр≥ну G кл≥тинами

B. ѕодразнюють смаков≥ рецептори

C. ѕодразнюють механорецептори ротовоњ порожнини

D. ѕодразнюють механорецептори шлунка

E. —тимулюють виробленн€ секрет≥ну в 12-типал≥й кишц≥.

51. яка речовина використовуЇтьс€ в кл≥н≥ц≥ дл€ стимул€ц≥њ шлунковоњ секрец≥њ при асп≥рац≥йному фракц≥йному зондуванн≥?

A.  ур€чий бульйон

B.  апустний в≥двар

C. √астрин

D. √≥стам≥н

E. јцетилхол≥н

52. ’ворому, у €кого п≥двищена кислотн≥сть шлункового соку, л≥кар порекомендував њсти варене, а не смажене м'€со, тому що смажене м'€со м≥стить речовини, €к≥ стимулюють шлункову секрец≥ю:

A. ≈кстрактивн≥ речовини ≥ г≥стамин

B. —ол€ну кислоту

C. ¬елику к≥льк≥сть вуглевод≥в

D. ¬елику к≥льк≥сть жир≥в

E. √астр≥н

53. як≥ гормони гальмують вид≥ленн€ сол€ноњ кислоти в шлунку:?

A. √астр≥н

B. јцетилхол≥н

C. —екретин

D. √≥стам≥н

E. Ѕомбезин

54. ¬м≥ст €ких продукт≥в доц≥льно зб≥льшити в харчовому рац≥он≥ людини з≥ зниженою секреторною функц≥Їю шлунка?:

A. —олодких

B. Ѕульйону

C. —олоних

D. ћолока

E. —ала

55. ќб≥д з 3-х страв: свинина з картоплею, бульйон, компот. ” €к≥й посл≥довност≥ ≥ чому треба приймати ц≥ блюда, щоб забезпечити нормальну секрец≥ю шлункового соку?

A. Ѕульйон, свинина з картоплею, компот

B. —винина з картоплею, бульйон, компот

C.  омпот, свинина з картоплею, бульйон

D. Ѕульйон компот, свинина з картоплею

E. —винина з картоплею, компот, бульйон

56. ’ворому треба провести шлункове зондуванн€ з метою досл≥дженн€ шлунковоњ секрец≥њ. ’ворому дають пробний сн≥данок. як≥ з нижче перерахованих речовин не можна використати в ц≥й €кост≥:

A. —ухар≥

B. √≥стам≥н

C. —ало

D. —пирт

E.  апуст€ний с≥к

57. як≥ гормони стимулюють вид≥ленн€ сол€ноњ кислоти в шлунку:?

A. √астр≥н

B. ’олецисток≥н≥н-панкреозим≥н

C. —екретин

D. ≈нтерогастрон

E. —оматостатин

58. ѕ≥ддосл≥дному собац≥ через зонд у порожнину шлунку ввели 150 мл мТ€сного бульону. ¬м≥ст €коњ з наведених речовин швидко зб≥льшитьс€ у кров≥ тварин?

A. √астрину

B. —оматостатину

C. ≤нсул≥ну

D. Ќейротензину

E. ¬азо≥нтестинального пол≥пептиду

59. як≥ речовини Ї адекватними нейрогуморальними стимул€торами вид≥ленн€ шлункового соку в шлункову фазу секрец≥њ?

A. √≥стам≥н ≥ ацетилхол≥н.

B. √≥стам≥н ≥ гастрин.

C. ≈нтерогастрин ≥ секретин.

D. —екретин, ’÷ -ѕ«.

E.  ≥н≥ни ≥ простагландини.

60. ѕри кл≥н≥чно-лабораторному обстеженн≥ пац≥Їнта ви€вилось значне п≥дсиленн€ шлунковоњ секрец≥њ п≥сл€ капуст€ного пробного сн≥данку. якоњ д≥Їти сл≥д дотримуватись?

A. ћолочно Ц рослинноњ

B. ¬углеводноњ

C. –ослинноњ

D. ћолочноњ

E. Ѕ≥лковоњ

61. ” €ку ≥з фаз шлунковоњ секрец≥њ переважають нервов≥ впливи на секреторну функц≥ю шлунка:?

A. ћозкову

B. Ўлункову

C.  ишкову

D. Ўлункову ≥ шлункову

E ћозкову ≥ кишкову

62. який гормон використовують при л≥куванн≥ хворих з виразковою хворобою з метою зменшенн€ вид≥ленн€ кислоти та п≥двищенн€ цитопротективних процес≥в, а також при гостр≥й та хрон≥чн≥й д≥арењ?

A. ≈нкефал≥н

B. Ќейротензин

C. —екретин

D. —оматостатин

E. Ѕомбезин

63.¬≥домо, що секретин синтезуЇтьс€ в S-кл≥тинах слизовоњ оболонки 12-палоњ кишки. який характер впливу цього гормону на секрец≥ю шлункового соку?

A. —тимулюЇ вид≥ленн€ HCl ≥ пепсиноген≥в

B. —тимулюЇ вид≥ленн€ HCl ≥ гальмуЇ вид≥ленн€ пепсиноген≥в

C. √альмуЇ вид≥ленн€ HCl ≥ стимулюЇ вид≥ленн€ пепсиноген≥в

D. —тимулюЇ вид≥ленн€ HCl ≥ слизу та гальмуЇ вид≥ленн€ пепсиноген≥в

E. √альмуЇ вид≥ленн€ HCl ≥ пепсиноген≥в

 

64. Ќа прийом до гастроетеролога звернувс€ пац≥Їнт 42 рок≥в, €кому 2 м≥с€ц≥ тому було проведено оперативне л≥куванн€ ускладненоњ виразки шлунка. ѕри цьому, йому було зроблено ваготом≥ю (перер≥зку волокон блукаючого нерва). як≥ зм≥ни з≥ сторони моторики ≥ секрец≥њ шлунка у нього сл≥д оч≥кувати?

A. —екрец≥€ зменшитьс€, моторика не зм≥нитьс€

B. —екрец≥€ ≥ моторика посил€тьс€

C. —екрец≥€ зб≥льшитьс€, моторика зменшитьс€

D. —екрец≥€ ≥ моторика зменшатьс€

E. —екрец≥€ зменшитьс€, моторика посилитьс€

 

65. Ќовонароджену дитину перевели на штучне вигодовуванн€. як це в≥ддзеркалитьс€ на кислотност≥ шлункового соку?

A. «меншитьс€ не значно

B. Ќе зм≥нитьс€

C. «меншитьс€ в 2-4 рази

D. «б≥льшитьс€ незначно

E «б≥льшитьс€ в 2-4 рази

 

66. ” €ку ≥з фаз шлунковоњ секрец≥њ переважають гуморальн≥ впливи на секреторну функц≥ю шлунка:?

A. ћозкову

B. Ўлункову

C.  ишкову

D. ћозкову ≥ шлункову

E ћозкову ≥ кишкову

67. ’ворому видалили частину п≥дшлунковоњ залози. як≥ продукти йому потр≥бно обмежити в своЇму рац≥он≥?

A. «доба, жирне м'€со, м≥цн≥ в≥двари

B. Ќежирне в≥дварне м'€со

C.  исломолочн≥ продукти

D. ќвоч≥, багат≥ б≥лками (боби, со€)

E. ‘рукти

68. яка роль ентерок≥нази в процес≥ травленн€?

A. јктивуЇ трипсиноген п≥дшлункового соку

B. —тимулюЇ жовчевид≥ленн€

C. √альмуЇ активн≥сть фермент≥в п≥дшлункового соку

D. —тимулюЇ вид≥ленн€ фермент≥в шлункового соку

E. ѕосилюЇ моторику кишки.

69. “варин≥ через зонд у дванадц€типалу кишку ввели слабкий розчин хлористоводневоњ кислоти. ¬м≥ст €кого гормону зб≥льшитьс€ внасл≥док цього у тварини?

A. √астрин

B. ’олецисток≥н≥н-панкреозим≥н

C. —екретин

D. √люкагон

E. Ќейротензин

70. Ќазв≥ть кл≥тинн≥ джерела б≥осинтезу секретину:

A. G-кл≥тини шлунка

B. S-кл≥тини п≥дшлунковоњ залози

C. ≤-кл≥тини дванадц€типалоњ кишки

D. D-кл≥тини п≥дшлунковоњ залози

E.  -кл≥тини тонкого кишечника

71. ќсновний механ≥зм в регул€ц≥њ секрец≥њ жовч≥ Ї:

A. Ќейрогуморальна д≥€ секретину.

B. —аморегул€ц≥€ через печ≥нково-кишково-печ≥нкову циркул€ц≥ю жовчних кислот.

C. ƒ≥€ симпатичноњ нервовоњ системи.

D. Ќейрогуморальна д≥€ ’÷ -ѕ«.

E. ƒ≥€ парасимпатичноњ нервовоњ системи.

72. ” ж≥нки 55 рок≥в при обстеженн≥ ви€влено слабке скороченн€ жовчного м≥хура п≥сл€ виведенн€ в12-палу кишку 30 мл р≥дкого масла. « недостатн≥стю €кого гормону це найб≥льш в≥рог≥дно може бути повТ€зано?

A. —екретину

B. √астрину

C. ћотил≥ну

D. Ѕомбезину

E. ’олецисток≥н≥ну

73. ” хворого ви€вили хрон≥чний панкреатит, €кий гормон визначають у кров≥ з метою п≥дтвердженн€ д≥агнозу?

A. ’олецисток≥н≥н Ц панкреозим≥н

B. —оматостатин

C. ћотил≥н

D. Ѕомбезин

E. ≈нкефал≥н

74. ’ворому видалили частину п≥дшлунковоњ залози. як≥ продукти йому потр≥бно обмежити в своЇму рац≥он≥?

A. ∆ирне м'€со, м≥цн≥ в≥двари

B. ‘рукти

C. ¬≥дварен≥ овоч≥

D.  исломолочн≥ продукти

E. ќвоч≥, багат≥ на б≥лки (боби, сою)

75. ѕротеол≥тичн≥ ферменти соку п≥дшлунковоњ залози вид≥л€ютьс€ в просв≥т 12-палоњ кишки в неактивному стан≥. ¬каж≥ть, €ка речовина з нижче перерахованих Ї активатором хемотрипсиногену?

A.  арбоанг≥драза

B. ≈нтерок≥наза

C.  арбоксипол≥пептидаза

D. “рипсин

E. ∆овчн≥ кислоти

76. ¬≥домо, що печ≥нка виконуЇ детоксикац≥йну функц≥ю. «а рахунок синтезу €ких молекул печ≥нка ст≥йка до д≥й токсичних речовин?

A. ≈нзим≥в

B. Ѕ≥лк≥в плазми

C. Ћ≥попротењн≥в

D. —тероњд≥в

E. ∆овчних кислот

77. ” пац≥Їнтки у в≥ц≥ 30 рок≥в з порушенн€м функц≥њ п≥дшлунковоњ залози ви€влено зменшенн€ б≥карбонат≥в в 12-пал≥й кишц≥. як≥ шлунково-кишков≥ гормони найб≥льше п≥двищують к≥льк≥сть б≥карбонат≥в в секрет≥ п≥дшлунковоњ залози?

A. √астр≥н

B. ѕанкреозимин

C. —екрет≥н

D. ћотил≥н

E. ¬азо-≥нтест≥нальнй пептид

78. який з перечислених кл≥н≥чних метод≥в досл≥дженн€ доц≥льно використати при вивченн≥ жовчевив≥дноњ функц≥њ печ≥нки?

A. ƒуоденальне зондуванн€

B. ¬изначенн€ печ≥нкового кл≥ренсу

C. ”«ƒ

D. ƒосл≥дженн€ калу на на€вн≥сть жовчних п≥гмент≥в

E. ƒосл≥дженн€ вм≥сту жовчних п≥гмент≥в в кров≥

79. „олов≥ков≥ 50 рок≥в п≥д час операц≥њ видалили частку п≥дшлунковоњ залози. «астосуванн€ €ких харч≥в йому необх≥дно обмежить у своЇму рац≥он≥?

A. ‘рукт≥в

B.  исломолочних продукт≥в

C. ќвоч≥в

D. —маженого мТ€са

E. ѕостного вареного мТ€са

80. ” хворого 38 рок≥в виконане х≥рург≥чне втручанн€ з метою резекц≥њ 12-палоњ кишки, що призвело до:

A. «меншенн€ секрец≥њ холецисток≥н≥ну та секретину

B. ѕрискоренн€ випорожненн€ шлунку

C. —тимул€ц≥њ моторики жовчного м≥хура

D. јктивац≥њ абсорбц≥њ л≥п≥д≥в

E. «меншенню секрец≥њ гастр≥ну

81. ’ворому на хрон≥чний панкреатит з високою протеолiтичною активн≥стю панкреатичного соку призначений атроп≥н. ƒо €кого з перерахованих ф≥з≥олог≥чних ефект≥в призводить призначенн€ холiнолiтичних речовин типу атроп≥ну?

A. «б≥льшуЇтьс€ секрецi€ слизу

B. ѕригнiчуЇтьс€ виробленн€ гастроiнтестинальних гормонiв

C. «нижуЇтьс€ активнiсть ферментiв

D. ѕригнiчуЇтьс€ секрец≥€ панкреатичного соку

E. ѕригнiчуЇтьс€ моторика кишесника

82. ƒеф≥цит €кого ферменту найчаст≥ше Ї причиною неповного перетравленн€ жир≥в у травному тракт≥ ≥ зб≥льшенн€ к≥лькост≥ нейтрального жиру у випорожненн€х?:

A. ѕеч≥нковоњ л≥пази

B. Ўлунковоњ л≥пази

C. ѕанкреатичноњ л≥пази

D.  ишковоњ л≥пази

E. ≈нтерок≥нази

83. ” процес≥ стар≥нн€ людини спостер≥гаЇтьс€ зменшенн€ синтезу та секрец≥њ п≥дшлункового соку, зменшенн€ вм≥сту в ньому трипсину. ƒо порушенн€ розщепленн€ €ких речовин в орган≥зм≥ це призводить?:

A. ѕол≥сахарид≥в

B. ‘осфол≥п≥д≥в

C. Ѕ≥лк≥в

D. Ќуклењнових кислот

E. Ћ≥п≥д≥в

84. ” хворого видалено 12-палу кишку. ƒо зменшенн€ секрец≥њ €кого гормону це призведе?:

A. √астрину

B. ’олецисток≥н≥ну та секретину

C. √≥стам≥ну

D. √астрину та г≥стам≥ну

E. Ќейротензину

85.  ам≥нь загальноњ жовчноњ протоки припинив надходженн€ жовч≥ в кишечник. ѕорушенн€ €кого з процес≥в при цьому спостер≥гаЇтьс€:

A. ¬смоктуванн€ б≥лк≥в

B. ѕеретравленн€ вуглевод≥в

C. ¬смоктуванн€ вуглевод≥в

D. ѕеретравленн€ жир≥в

E. ѕеретравленн€ б≥лк≥в

86. ” людини суттЇво порушено перетравлюванн€ б≥лк≥в, жир≥в ≥ вуглевод≥в. «нижена секрец≥€ €кого травного соку Ї причиною цього?:

A. —лини

B. ѕ≥дшлункового

C. Ўлункового

D. ∆овч≥

E.  ишкового

87. ћаксимальна к≥льк≥сть п≥дшлункового соку вид≥л€Їтьс€ на другу годину п≥сл€ вживанн€ њж≥. …мов≥рними механ≥змами регул€ц≥њ максимальноњ секрец≥њ п≥дшлункового соку Ї стимул€ц≥€ секреторних кл≥тин одним з гормон≥в:

A. √астрином

B. —екретином

C. √≥стам≥ном

D. ѕанкреазим≥ном

E. јцетилхол≥ном

88. ” хворого п≥сл€ резекц≥њ 50 см клубовоњ кишки ви€вили у випорожненн€х неперетравлен≥ жири (стеаторе€). ѕричиною цього стала нестача у травних секретах:

A. ѕанкреатичноњ л≥пази

B. ∆овчних п≥гмент≥в

C. √≥дрокарбонат≥в

D. ∆овчних кислот

E. ¬с≥ в≥дпов≥д≥ правильн≥

89. ѕ≥сл€ зменшенн€ секреторноњ функц≥њ п≥дшлунковоњ секрец≥њ прот€гом трьох дн≥в хворому було запропоновано не вживати:

A. Ѕ≥лки

B. ∆ири

C. ¬углеводи

D. ќвоч≥

E. Ќ≥€коњ њж≥

90. ¬ експеримент≥ на собаках ви€влено, що п≥сл€ вживанн€ молока к≥льк≥сть п≥дшлункового соку прот€гом двох годин значно менша, н≥ж на третю годину. ћенша секрец≥€ прот€гом перших двох годин Ї насл≥дком зменшенн€ вид≥ленн€ одного з гормон≥в у цих умовах:

A. ’олецисток≥н≥ну

B. √астрину

C. —екретину

D. √люкагону

E. —оматостатину

91. —екрец≥€ з жовчю г≥дрокарбонат≥в зб≥льшилась п≥сл€ введенн€ в кров одного з гормон≥в:

A. √астрину

B. ’олецисток≥н≥ну

C. —екретину

D. —оматостатину

E. √люкагону

92. ѕри зменшенн≥ швидкост≥ панкреатичноњ секрец≥њ у склад≥ п≥дшлункового соку стаЇ б≥льше:

A. ’лориду натр≥ю

B. ’лориду кал≥ю

C. √≥дрокарбонат≥в

D. ≤он≥в кальц≥ю

E. ¬оди

93. ѕ≥сл€ введенн€ у 12-палу кишку ам≥нокислот у кров≥ зб≥льшилась концентрац≥€ одного з гормон≥в:

A. √астрину

B. ’олецисток≥н≥ну

C. —екретину

D. ≤нсул≥ну

E. √люкагону

94. ѕ≥д час цефал≥чноњ фази зб≥льшилась перетравлюючи сила п≥дшлункового соку завд€ки стимул€ц≥њ ацинарних кл≥тин переважно:

A. —импатичними нервами

B. ѕарасимпатичними нервами

C. ћетасимпатичною системою

D. √астрином

E. ’олецисток≥н≥ном

95. ѕ≥сл€ вживанн€ кур€чого бульйону протеол≥тична активн≥сть п≥дшлункового соку зб≥льшуЇтьс€ п≥д час кишковоњ фази завд€ки стимул€ц≥њ секрец≥њ ацинарних кл≥тин переважно:

A. √астрином

B. ’олецисток≥н≥н-панкреозем≥н

C. —екретином

D. ¬азоактивним ≥нтест≥нальним пептидом

E. јцетилхол≥ном

96. ѕ≥дшлунковий с≥к маЇ рЌ р≥вне:

A. 2.1-3.5

B. 3.5-4.8

C. 4.9-6.0

D. 6.5-7.6

E. 7.8-8.4???!!!

97. Ќазв≥ть кл≥тинн≥ джерела б≥осинтезу холецисток≥н≥ну-панкреозем≥ну:

A. G-кл≥тини шлунка

B. S-кл≥тини п≥дшлунковоњ залози

C. ≤-кл≥тини дванадц€типалоњ кишки

D. D-кл≥тини п≥дшлунковоњ залози

E.  -кл≥тини тонкого кишечника

98. ” тварини заблокували д≥€льн≥сть п≥дслизового нервового сплет≥нн€ тонкоњ кишки. Ќа €кому ≥з зазначених процес≥в це позначитьс€ найб≥льш негативно?

A. —екрец≥€ кишкового соку

B. ѕрист≥нкове травленн€

C. –итм≥чна сегментац≥€

D. ћа€тникопод≥бн≥ рухи

E. ¬смоктуванн€

99. ¬ид≥ленн€ секретину стимулюЇ:?

A. ѕепсини

B. ≈нтерок≥наза

C. —ол€на кислота

D. Ѕ≥карбонати

E. ∆овч

100. як≥ порушенн€ травленн€ в тонкому кишечнику можуть виникнути при в≥дсутност≥ ентерок≥нази:?

A. ѕорушуЇтьс€ перетравленн€ жир≥в

B. ѕорушуЇтьс€ г≥дрол≥з б≥лк≥в

C. ѕорушуЇтьс€ перетравлюванн€ вуглевод≥в

D. ѕорушуЇтьс€ рухова функц≥€ кишечника

E. ѕог≥ршуЇтьс€ реабсорбц≥йна здатн≥сть кишечника

101. ¬≥дм≥нною особлив≥стю травленн€ в тонкому кишечнику в≥д ≥нших в≥дд≥л≥в Ў “ Ї:?

A. ѕеретравленн€ кл≥тковини

B. ѕрист≥нковий г≥дрол≥з

C. ”часть у травленн≥ бактер≥альноњ флори

D. –озщепленн€ еф≥р≥в фосфорноњ кислоти

E. –озщепленн€ фермент≥в шлунка

102. як≥ харчов≥ продукти потр≥бно вживати дл€ стимул€ц≥њ кишечноњ секрец≥њ:?

A. ћолоко

B. ћТ€со

C. ќл≥ю

D. ќвоч≥

E.  аву

103. як≥ харчов≥ продукти перетравлюютьс€ лише в товстому кишечнику:?

A. ’олестерин

B.  л≥тковина, пектин

C. ‘осфол≥п≥ди

D. ∆елатин

E.  рохмал

104. яку роль виконуЇ м≥крофлора кишечника:?

A. ѕриймаЇ участь у формуванн€ ≥мунноњ системи орган≥зму

B. —интезуЇ в≥там≥ни групи ¬

C. —интезуЇ в≥там≥ни групи  

D. ѕригн≥чуЇ патогенн≥ м≥кроорган≥зми

E. ¬с≥ в≥дпов≥д≥ в≥рн≥

105. Ќервова регул€ц≥€ секрец≥њ кишечного соку зд≥йснюЇтьс€ рефлексами, дуги €ких замикаютьс€:?

A. ¬ спинному мозку

B. ¬ довгастому мозку

C. ¬ г≥поталамус≥

D. ¬ кор≥ головного мозку

E. ¬ ст≥нц≥ кишечника

106. яка особлив≥сть функц≥онального спливу гастро≥нтест≥нальних гормон≥в:?

A. јктивують центр голоду

B. Ћокальний вплив на секреторну та моторну функц≥њ кишечника

C. јктивують центр насиченн€

D. ѕригн≥чують центр голоду

E. ѕригн≥чують центр насиченн€

107.ƒом≥нуючу роль в регул€ц≥њ секреторноњ функц≥њ кишечника в≥д≥грають:?

A. ”мовн≥ подразники

B. Ѕезумовн≥ подразники слизовоњ рота

C. —екретин, ’÷ -ѕ«

D. ћотил≥н, соматостатин

E. ћ≥сцев≥ рефлекси

108. Ќазв≥ть меж≥ рЌ кишкового соку6?

A. 1.5-2.0

B. 2.5-3.0

C. 3.5-4.0

D. 5.5-6.0

E. 7.0-7.5

109. як≥ види травленн€ характерн≥ дл€ д≥тей:?

A. ћембранне

B. ¬нутр≥шньокл≥тинне

C. ѕорожнинне

D. јутол≥тичне

E. ¬с≥ перерахован≥

110.” €кому в≥дд≥л≥ травного тракту в≥дбуваЇтьс€ к≥нцевий г≥дрол≥з вуглевод≥в у д≥тей:?

A. ” ротов≥й порожнин≥

B. ¬ шлунку

C. ¬ 12-пал≥й кишц≥

D. ¬ тонкому кишечнику

E. ¬ товстому кишечнику

111. ≈кспериментальним шл€хом вдалось п≥двищити г≥дростатичний тиск в кишках тварини. як зм≥нитьс€ всмоктуванн€ в кишках ≥ за рахунок €кого механ≥зму?

A. Ќе зм≥нитьс€.

B. —пов≥льнитьс€ за рахунок активного транспорту.

C. ѕришвидшенн€ за рахунок ф≥льтрац≥њ.

D. ѕрискоритьс€ за рахунок активного транспорту.

E. —пов≥льнитьс€ за рахунок дифуз≥њ.

112. «а об≥дом людина з'њла солоного оселедц€ ≥ картоплю з солоним ог≥рком. „ерез де€кий час у нењ виникло в≥дчутт€ спраги. «будженн€ €ких рецептор≥в викликало у нењ це в≥дчутт€?

A. ќсморецептори г≥поталамусу

B. ¬олюморецептори порожнистих вен ≥ передсердь

C. ќсморецептори печ≥нки

D. ¬олюморецептори г≥поталамусу

E. Ѕарорецептори дуги аорти

113. ѕри дiарењ у людини в≥дбуваютьс€ значн≥ втрати води ≥ порушенн€ механ≥зм≥в њњ всмоктуванн€ в товстому кишечнику. який з перерахованих механ≥зм≥в усмоктуванн€ води забезпечить компенсац≥ю њњ втрати?

A. “ранспорт по осмотичному град≥Їнту

B. јктивне усмоктуванн€

C. јбсорбц≥€ проти град≥Їнта концентрац≥њ

D. –ух по електричному град≥Їнту

E. —получений транспорт з ≥ншими речовин

114. яка з перекислених речовин найкраще всмоктуЇтьс€ в ротов≥й порожнин≥?

A. ѕродукти розпаду б≥лк≥в

B. ѕродукти розпаду жир≥в

C. ѕродукти розпаду вуглевод≥в

D. Ћ≥карськ≥ препарати

E. ћ≥неральн≥ речовини

115. ” €кому в≥дд≥л≥ шлунково-кишкового тракту в≥дбуваЇтьс€ найб≥льш ≥нтенсивне всмоктуванн€ речовин?

A. ¬ ротов≥й порожнин≥.

B. ¬ шлунку

C. ¬ дванадц€типал≥й кишц≥

D. ¬ тонкому кишечнику

E. ¬ товстому кишечнику

116. ѕ≥сл€ резекц≥њ клубовоњ кишки у людини зменшилась к≥льк≥сть еритроцит≥в, гемоглоб≥ну, кол≥рний показник становив 1.25. ѕричиною зазначеного стало припиненн€ всмоктуванн€?

A. «ал≥за.

B. ¬≥там≥ну  

C. ¬≥там≥ну ¬12

D. ¬≥там≥ну —

E. јм≥нокислот

117. Ћ≥п≥ди транспортуютьс€ з еп≥тел≥ю тонкоњ кишки в кров у вигл€д≥:?

A. ћ≥цел.

B. ’≥лом≥крон≥в

C. “ригл≥церид≥в.

D. ∆ирних кислот

E. ћоногл≥церид≥в

118. ¬насл≥док проносу виникла г≥покал≥Їм≥€, що св≥дчить про втрату кал≥ю переважно з:?

A. Ўлунка.

B. ≤з соком п≥дшлунковоњ залози

C. ƒванадц€типалоњ кишки

D. √олодноњ кишки

E. “овстоњ кишки

119. як≥ з зазначених фактор≥в спри€ють в≥дкриттю п≥лоричного сф≥нктера?

A.  исле середовище в п≥лоричному в≥дд≥л≥ та лужне в дванадц€типал≥й кишц≥.

B. Ћужне середовище в п≥лоричному в≥дд≥л≥ та кисле в дванадц€типал≥й кишц≥.

C. Ћужне середовище в п≥лоричному в≥дд≥л≥ та в дванадц€типал≥й кишц≥.

D.  исле середовище в п≥лоричному в≥дд≥л≥ та кисле в дванадц€типал≥й кишц≥.

E. Ќейтральне середовище в п≥лоричному в≥дд≥л≥ та лужне в дванадц€типал≥й кишц≥.

120. як впливають зазначен≥ нище речовини на моторику тонкоњ кишки?

A. јдренал≥н посилюЇ, ацетихол≥н гальмуЇ

B. јдренал≥н гальмуЇ, ацетихол≥н посилюЇ

C. јдренал≥н посилюЇ, ацетихол≥н не впливаЇ

D. јдренал≥н не впливаЇ, ацетихол≥н посилюЇ

E. јдренал≥н не впливаЇ, ацетихол≥н посилюЇ

121. ” хворого хрон≥чний неврит тр≥йчастого нерва. який з травних процес≥в буде порушений в найб≥льш≥й м≥р≥?

A. ∆уванн€.

B. —линов≥дд≥ленн€.

C. —линоформуванн€.

D.  овтанн€.

E. —екрец≥€ шлункового соку.

122. Ќа прийом до гастроетеролога звернувс€ пац≥Їнт 42 рок≥в, €кому 2 м≥с€ц≥ тому було проведено оперативне л≥куванн€ ускладненоњ виразки шлунка. ѕри цьому, йому було зроблено ваготом≥ю (перер≥зку волокон блукаючого нерва). як≥ зм≥ни з≥ сторони моторики ≥ секрец≥њ шлунка у нього сл≥д оч≥кувати?

A. —екрец≥€ зменшитьс€, моторика не зм≥нитьс€

B. —екрец≥€ ≥ моторика посил€тьс€

C. —екрец≥€ зб≥льшитьс€, моторика зменшитьс€

D. —екрец≥€ ≥ моторика зменшатьс€

E. —екрец≥€ зменшитьс€, моторика посилитьс€

 

123. ѕ≥д час обстеженн€ чолов≥ка ви€влено зменшенн€ моторно-евакуаторноњ функц≥њ шлунка. « деф≥цитом €кого з наведених фактор≥в це може бути повТ€зано?

A. —екретину

B. √астрину

C. јденозину

D. —оматостатину

E. Ўлунково-≥нг≥буючого пептиду

124. ѕ≥сл€ зрошенн€ ротовоњ порожнини анестетичною речовиною (л≥докањном) людин≥ важко ковтати. ѕричиною цього Ї в≥дсутн≥сть ≥нформац≥њ в≥д рецептор≥в, завд€ки чому пригн≥чена першочергово:

A. –отова фаза ковтанн€.

B. √лоткова фаза ковтанн€.

C. —травох≥дна фаза ковтанн€.

D.  оординац≥€ ковтанн€.

E. ¬с≥ в≥дпов≥д≥ в≥рн≥.

125. „ерез 40 хв п≥сл€ вживанн€ знежиреноњ њж≥, €ка м≥стить б≥лки, у дванадц€типалу кишку прот€гом 10 хв через зонд вводили емульс≥ю жирних кислот. Ќасл≥дком цього стало:?

A. ѕрискоренн€ евакуац≥њ х≥мусу ≥з шлунка

B. «б≥льшенн€ вид≥ленн€ мотил≥ну.

C. «б≥льшенн€ частоти скорочень воротар€

D. «меншенн€ секрец≥њ холецисток≥н≥ну

E. –озслабленн€ проксимального в≥дд≥лу шунка

126. Ќатще пер≥одичне скороченн€ каудального в≥дд≥лу шлунка ≥ евакуац≥€ вм≥сту шлунка до дванадц€типалоњ кишки зд≥йснюЇтьс€ завд€ки пер≥одичному вид≥ленню:?

A. √астрину.

B. —ол€ноњ кислоти.

C. √≥стам≥ну

D. ћотил≥ну

E. ’олецисток≥н≥ну

127. ѕ≥сл€ введенн€ в дванадц€типалу кишку г≥пертон≥чного розчину сол≥ швидк≥сть евакуац≥њ х≥мусу з≥ шлунка зменшилась завд€ки:?

A.  онцентрац≥њ в кров≥ холецисток≥н≥ну.

B.  онцентрац≥њ в кров≥ секретину.

C. „астоти скороченн€ астрального в≥дд≥лу.

D. „астоти скороченн€ воротар€.

E. „астоти м≥грувального моторного комплексу.

128. ” людини 50 рок≥в щоразу п≥сл€ вживанн€ молока виникаЇ пронос. ÷е Ї насл≥дком нестач≥ одного з фермент≥в, €кий бере участь у мембранному травленн€:?

A. ѕептидази.

B. Ћ≥пази

C. јм≥лази.

D. ћальтази.

E. Ћактази.

129. ѕ≥сл€ операц≥њ на травному канал≥ припинилась моторика тонкоњ ≥ товстоњ кишки внасл≥док активац≥њ:?

A. ћетасимпатичноњ нервовоњ системи.

B. ѕарасимпатичноњ нервовоњ системи

C. —импатичноњ нервовоњ системи

D. «б≥льшенн€ концентрац≥њ нейротензину

E. «меншенн€ концентрац≥њ мотил≥ну

130. ѕри розт€гненн≥ х≥мусом дистального в≥дд≥лу клубовоњ кишки зменшуЇтьс€ евакуац≥€ вм≥сту шлунка до дванадц€типалоњ кишки завд€ки:?

A. ћетасимпатичному рефлексу.

B. ѕарасимпатичному рефлексу

C. —импатичному рефлексу.

D. Ќейротензину

E. ’олецисток≥н≥ну

131. який вид скорочень не характерний дл€ дванадц€типалоњ кишки:?

A. –итм≥чна сегментац≥€.

B. јнтиперистальтичн≥

C. ћа€тникопод≥бн≥

D. —истол≥чн≥

E. √олодна пер≥одика

132. ƒе знаходитьс€ пейсмекер руховоњ функц≥њ шлунка?

A. ¬ д≥л€нц≥ малоњ кривизни.

B. ” фундальному в≥дд≥л≥

C. ¬ д≥л€нц≥ т≥ла шлунка

D. ¬ п≥лоричному в≥дд≥л≥

E. ” м≥ст≥ переходу стравоходу в шлунок

133. яка гуморальна речовина посилюЇ рухову функц≥ю дванадц€типалоњ кишки?

A. —еротон≥н.

B. јдренал≥н

C. Ќорадренал≥н

D. —оматостатин

E. √люкагон

134. яка гуморальна речовина послаблюЇ рухову функц≥ю дванадц€типалоњ кишки?

A. јцетилхол≥н.

B. √≥стам≥н

C. јнг≥отензин

D. јдренал≥н

E. ’олецисток≥н≥н

135. який вид скорочень характерний т≥льки дл€ тонкого кишечника:?

A. —истол≥чний.

B. –итм≥чна сегментац≥€.

C. ћа€тникопод≥бний

D. јнтиперистальтичний

E. “он≥чний

136. яка гуморальна речовина посилюЇ рухову функц≥ю тонкого кишечника?

A. јцетилхол≥н.

B. јдренал≥н

C. Ќорадренал≥н

D. √люкагон.

E. ¬≥л≥к≥н≥н

137. яка з перел≥чених гуморальних речовин гальмуЇ рухову функц≥ю тонкого кишечника?

A. јцетилхол≥н.

B. јдренал≥н

C. —еротон≥н

D. √≥стам≥н.

E. √астрин.

138. який ≥з перел≥чених механ≥зм≥в регул€ц≥њ моторноњ функц≥њ тонкого кишечника маЇ найб≥льше значенн€:?

A. ћ≥огенна авторегул€ц≥€.

B. —импатична нервова система

C. ѕарасимпатична нервова система

D. ћ≥сцев≥ рефлекси.

E. √уморальн≥ механ≥зми.

139. „ерез р≥к п≥сл€ субтотальноњ резекц≥њ шлунка з приводу виразки малоњ кривизни ви€влен≥ зм≥ни в кров≥ Ц анем≥€, лейкоцитопен≥€ та тромбоцитопен≥€, кольоровий показник Ц 1.3, на€вн≥сть мегалобласт≥в та мегалоцит≥в. ƒеф≥цит €кого фактору обумовив розвиток ц≥Їњ патолог≥њ:?

A. ћуцину.

B. —ол€ноњ кислоти

C. ѕепсину

D. √астрину.

E. ‘актора  асла.

140. ” хворого кам≥нь загальноњ жовчноњ протоки перекрив надходженн€ жовч≥ до кишечника. ѕорушенн€ €кого з процес≥в, перш за все, при цьому буде спостер≥гатис€?

A. ¬смоктуванн€ б≥лк≥в.

B. ѕеретравленн€ б≥лк≥в

C. ѕеретравленн€ вуглевод≥в

D. ¬смоктуванн€ вуглевод≥в.

E. ѕеретравленн€ жир≥в.

141. ” чолов≥ка 50 рок≥в за медичними показанн€ми була видалена одна ≥з слинних залоз, п≥сл€ чого р≥зко зменшилась активн≥сть ам≥лази у слин≥. яка залоза була видалена:?

A. ў≥чна.

B. ѕ≥дщелепна

C. ѕ≥д€зикова

D. ясенева.

E. ѕривушна.

142. ” людини суттЇво порушено перетравленн€ б≥лк≥в, жир≥в та вуглевод≥в. «нижена секрец≥€ €кого травного соку, найв≥рог≥дн≥ше, Ї причиною цього:?

A. —лини.

B. ѕ≥дшлункового

C. ∆овч≥

D.  ишкового.

E. Ўлункового.

143. ” дитини 2-х рок≥в кишечник дисбактер≥оз, на фон≥ €кого виник гемораг≥чний синдром. Ќайб≥льш в≥рог≥дною причиною гемораг≥й у дитини Ї::?

A. √≥покальц≥Їм≥€.

B. Ќестача в≥там≥ну  

C. √≥пов≥там≥ноз ––

D. ƒеф≥цит ф≥бриногену

E. јктивац≥€ тромбопластину тканин.

144. ѕ≥ддосл≥дн≥й тварин≥ через зонд у порожнину шлунка ввели 150 мл мТ€сного б≥льйону. ¬м≥ст €коњ речовини швидко зб≥льшитьс€ в кров≥:?

A. Ќейротензину.

B. √астрину

C. —оматостатину

D. ≤нсул≥ну.

E. √люкагону.

145. ѕри хрон≥чному панкреатит≥ спостер≥гаЇтьс€ зменшенн€ синтезу ≥ секрец≥њ трипсину. –озщепленн€ €ких речовин буде порушене:?

A. Ѕ≥лк≥в

B. ¬углевод≥в

C. Ѕ≥лк≥в ≥ вуглевод≥в

D. Ћ≥п≥д≥в.

E. Ќуклењнових кислот.

146. ” хворого 40 рок≥в хрон≥чний атроф≥чний гастрит ≥ мегалобластна г≥перхромна анем≥€. Ќедостатн≥стю €кого в≥там≥ну обумовлений такий стан:?

A. ¬2.

B. ¬3.

C. ¬5.

D. ¬6.

E. ¬12.

147. ¬ л≥карню поступив хворий з пошкодженн€м щоки. ѕротока €коњ слинноњ залози може бути ушкоджена:?

A.  утньоњ.

B. ѕ≥дщелепноњ

C. ѕривушноњ

D. ў≥чноњ

E. ѕ≥д€зиковоњ

148. ’ворому 45 рок≥в встановлено д≥агноз: виразкова хвороба шлунка ѕри досл≥дженн≥ секреторноњ функц≥њ шлунка було ви€влено, що к≥льк≥сть базального секрету становить 100 мл/год, а кислотн≥сть базального секрету Ц 60 ммоль/л. яка речовина спри€Ї г≥персекрец≥њ в шлунку:?

A. ѕанкреатичний пол≥пептид.

B. ≈ндорф≥н

C. —оматостатин

D. √астрин

E. √люкагон

149. ’ворий скаржитьс€ на пер≥одичне послабленн€ випорожненн€, €ке повТ€зуЇ з прийомом жирноњ њж≥. ѕри цьому в≥н зазначаЇ зменшенн€ забарвленост≥ калу. як≥ причини такого стану:?

A. ѕорушенн€ всмоктуванн€ б≥лк≥в.

B. ѕорушенн€ всмоктуванн€ вуглевод≥в

C. ѕорушенн€ жовчевмд≥ленн€

D. ѕорушенн€ засвоЇнн€ в≥там≥н≥в

E. ѕорушенн€ всмоктуванн€ м≥кроелемент≥в

150. јнал≥з б≥опс≥йного матер≥алу слизовоњ оболонки шлунка людини, хвороњ на хрон≥чний гастрит, показав р≥зке зменшенн€ к≥лькост≥ пар≥Їтальних кл≥тин. як це в≥добразитьс€ на показниках анал≥зу шлункового соку:?

A. «меншенн€ продукц≥њ слизу.

B. «б≥льшенн€ деб≥ту шлункового соку

C. «б≥льшенн€ кислотност≥

D. «меншенн€ кислотност≥

E. «меншенн€ деб≥ту шлункового соку.

151. ’ворий скаржитьс€ на част≥ випадки нудоти, €к≥ нер≥дко завершуютьс€ блюванн€м. ѕорушенн€ €коњ функц≥њ шлунка найб≥льш ймов≥рно спостер≥гаЇтьс€ у хворого:?

A. ¬смоктувальноњ

B. —екреторноњ

C. ≈кскреторноњ

D. ≈вакуаторноњ

E. ≤нкреторноњ

152. ” новонародженоњ дитини п≥сл€ годуванн€ спостер≥гаЇтьс€ диспепс≥€, блювота. ѕри годуванн€ розчином г





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1425 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

1360 - | 1340 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.824 с.