Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒжерела виникненн€ етичних пон€ть 4 страница




 

ћетаетика (грец. meta Ц п≥сл€, через ≥ ethos Ц звичай) Ц наука про обТЇктивн≥ п≥дстави ≥снуванн€ р≥зних моральних ≥ етичних систем.

 

ћ≥л≥цейська (пол≥цейська) деонтолог≥€ (грец.deon(dеontos) Ц потр≥бне, необх≥дне ≥ logos Ц слово, вченн€) Ц розд≥л етики, що розгл€даЇ проблему обовТ€зку прац≥вник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ, сферу моральних вимог до них.

 

ћова етики Ц дискурсивний (лог≥чний, розсудковий) зас≥б ≥нтерпретац≥њ мови морал≥, завд€ки €кому у процес≥ зТ€суванн€ зм≥сту терм≥н≥в ≥ висловлювань морал≥ в≥дбуваЇтьс€ ос€гненн€ природи, сутност≥ ≥ про€в≥в у€ви.

 

ћова морал≥ Ц зас≥б передаванн€ людьми своЇњ моральноњ позиц≥њ, вираженоњ в оц≥нjxyj-нормативних висловлюванн€х, €к≥ мають не дискурсивний, тобто ≥нтуњтивний характер.

 

ћодальн≥сть (лат.modus Ц м≥ра, спос≥б) Ц характеристика або висловлюванн€, що в≥дпов≥даЇ т≥й чи ≥нш≥й точц≥ зору; певний спос≥б ставленн€ людини до власного висловлюванн€.

 

ћоњзм Ц ф≥лософське вченн€, €ке пропов≥дувало загальну любов €к неодм≥нну умову подоланн€ суперечностей м≥ж людьми.

 

ћораль (лат.moralis Ц моральний, в≥д mos (moris) Ц звичай, вол€, закон, властив≥сть) Ц система погл€д≥в, у€влень, норм, оц≥нок, що регулюють повед≥нку людей; одна з форм сусп≥льноњ св≥домост≥.

 

ћоральна вимога Ц найпрост≥ший елемент моральних в≥дносин ≥ндив≥д≥в, €к≥ п≥дпор€дковуютьс€ р≥зним формам повинност≥.

 

ћоральна в≥дпов≥дальн≥сть Ц характеристика особистост≥ з точки зору виконанн€ нею моральних вимог.

 

ћоральна д≥€льн≥сть Ц особлива сфера д≥€льност≥, що маЇ предметно-зм≥стову визначен≥сть ≥ специф≥ку, под≥бно до виробничоњ, науковоњ, художньоњ.

 

ћоральна норма Ц однаковою м≥рою адресоване вс≥м люд€м повел≥нн€, €ке сл≥д неухильно виконувати за будь-€коњ ситуац≥њ; ви€в морал≥ €к форми сусп≥льноњ св≥домост≥.

 

ћоральна практика Ц сфера ≥ндив≥дуально-масових ви€в≥в повед≥нки, стосунк≥в, д≥€льност≥, ор≥Їнтованих на найвищ≥, ун≥версальн≥ вселюдськ≥ ц≥нност≥.

 

ћоральна самооц≥нка Ц результат морального оц≥нюванн€ людиною своњх вчинк≥в, њх мотив≥в ≥ моральних €костей.

 

ћоральна св≥дом≥сть Ц вираженн€ ≥деально належного, на €ке сл≥д ор≥Їнтуватись.

 

ћоральна спонука Ц чуттЇва форма, у €к≥й ви€вл€ютьс€ мотив ≥ нам≥р до зд≥йсненн€ в≥дпов≥дного вчинку.

 

ћоральна справедлив≥сть Ц сп≥вв≥дношенн€ к≥лькох €вищ з точки зору розпод≥лу блага ≥ зла м≥ж людьми.

 

ћоральна €к≥сть Ц в≥дносно ст≥йк≥ ознаки повед≥нки людини, €к≥ ви€вл€ютьс€ в однотипних вчинках, що в≥дпов≥дають критер≥€м добра (чесноти, доброчесност≥) чи суперечать њм (моральн≥ вади, пороки).

 

ћоральне правило Ц ≥мперативне положенн€, €ким керуютьс€ у сп≥вжитт≥, прац≥, повед≥нц≥.

 

ћоральний вчинок Ц добров≥льна д≥€, що обТЇктивно в≥дпов≥даЇ моральн≥й вимоз≥.

 

ћоральний ≥деал (франц. ideal, в≥д грец. idea Ц ≥де€) Ц найдосконал≥ший, безумовний, ун≥версальний зразок високоморальноњ особистост≥, €ка волод≥Ї вс≥ма в≥домими чеснотами, кожна з €ких максимально досконала.

ћоральний кодекс (лат. codex Ц книга) Ц зведенн€ моральних норм ≥ правил, €к≥ необх≥дно виконувати.

 

ћоральний мотив (лат. moveo Ц приводити в рух, штовхати) Ц внутр≥шн€, субТЇктивно-особист≥сна спонука до д≥њ, зац≥кавлен≥сть в њњ реал≥зац≥њ ≥ ор≥Їнтац≥€ на моральн≥ чинники.

 

ћоральний нам≥р Ц р≥шенн€ людини виконати в≥дпов≥дну моральну д≥ю ≥ дос€гти оч≥куваного результату.

 

ћоральний самоконтроль Ц сутн≥сть ≥ механ≥зм самост≥йного регулюванн€ особист≥стю своЇњ повед≥нки, њњ мотив≥в ≥ спонук.

 

ћоральний сором Ц збентеженн€, н≥€ков≥нн€ внасл≥док недостойноњ повед≥нки.

 

ћоральн≥ в≥дносини Ц ц≥нн≥сн≥ смислов≥ аспекти вс≥х сусп≥льних в≥дносин, ор≥Їнтован≥ на найвищ≥ вселюдськ≥ ц≥нност≥.

 

Ќ≥рвана (санскр. Ц заспокоЇнн€, згасанн€) Ц найвище блаженство.

 

Ќеопозитив≥зм Ц сучасний ф≥лософський напр€м, у центр≥ уваги €кого перебувають породжен≥ розвитком сучасноњ науки актуальн≥ ф≥лософсько-методолог≥чн≥ проблеми: роль знаково-симво-л≥чних засоб≥в наукового мисленн€; в≥дношенн€ теоретичного апарату й емп≥ричного базису науки; природа ≥ функц≥њ математизац≥њ ≥ формал≥зац≥њ знанн€ тощо.

 

ќптим≥зм (лат. optimus Ц найкращий) Ц св≥тосприйн€тт€, пройн€те життЇрад≥сн≥стю, в≥рою у майбутнЇ.

 

ѕаралог≥зм (грец. paralogismos Ц хибний умовив≥д) Ц ненавмисно неправильно побудоване м≥ркуванн€.

 

ѕатернал≥зм (лат. paternus Ц батьк≥вський) Ц система моральних норм, €ка передбачаЇ покровительство, оп≥кунство, в≥дпов≥дн≥ оч≥куванн€ щодо повед≥нки людей р≥зних соц≥альних стан≥в.

 

ѕесим≥зм ( лат. pessimus Ц найг≥рший) Ц пройн€те знев≥рою, в≥дчаЇм св≥тов≥дчутт€; погл€д, зг≥дно з €ким у св≥т≥ переважаЇ зло, а тому людина приречена на стражданн€ нин≥ ≥ в майбутньому.

 

ѕрагматизм (лат. pragma Ц справа, д≥€) Ц ф≥лософська теч≥€, €ка, ≥гноруючи обТЇктивну основу пон€ть, ≥дей, теор≥й, норм, оц≥нюЇ њх, беручи до уваги лише њх практичну ефективн≥сть.

 

ѕрезумпц≥€ (лат. praesumptio Ц передбачаю, вгадую) невинуватост≥ Ц правовий принцип судочинства, зг≥дно з €ким п≥дозрювана чи обвинувачувана у вчиненн≥ злочину особа вважаЇтьс€ невинуватою доти, доки њњ винн≥сть не доведена у передбаченому законом пор€дку.

 

ѕринцип (лат. principium Ц начало, основа) Ц основоположна ≥стина, закон або руш≥йна сила, €ка лежить в основ≥ ≥нших ≥стин, закон≥в або руш≥йних сил.

 

ѕров≥денц≥ал≥зм (лат. providentia Ц передбаченн€, провид≥нн€) Ц розум≥нн€ причин сусп≥льних под≥й €к ви€ву вол≥ Ѕога.

 

ѕсихоанал≥з Ц теор≥€, зосереджена на досл≥дженн≥ псих≥чного несв≥домого (несв≥домих псих≥чних процес≥в ≥ мотивац≥й).

 

–едукц≥он≥зм (лат. reductio Ц поверненн€, в≥дновленн€) в етиц≥ Ц зведенн€ вищого (моральних стосунк≥в м≥ж людьми) до нижчого (повед≥нки тварин).

 

–ефлекс≥€ (лат. reflexio Ц в≥дображенн€) Ц осмисленн€ людиною власних д≥й та њх законом≥рностей, самоп≥знанн€, що розкриваЇ духовний св≥т людини; у психолог≥њ Ц самоанал≥з, роздуми людини (часом надм≥рн≥) про власний душевний стан.

 

—амовладанн€ Ц один ≥з ви€в≥в самоконтролю, що пол€гаЇ у здатност≥ людини, контролюючи своњ почутт€, спр€мувати д≥€льн≥сть на розвТ€занн€ св≥домо поставлених моральних завдань.

 

—вобода Ц здатн≥сть людини д≥€ти в≥дпов≥дно до своњх ≥нтерес≥в ≥ ц≥лей, враховуючи знанн€ закон≥в обТЇктивноњ необх≥дност≥.

 

—кептицизм (грец. skeptikos) Ц античне ф≥лософське вченн€, €ке заперечувало можлив≥сть достов≥рного знанн€ ≥ рац≥ональне обірунтуванн€ норм повед≥нки.

 

—мисл (сенс) житт€ Ц морально-св≥тогл€дне у€вленн€ людини, за €ким вона пор≥внюЇ себе ≥ своњ вчинки з найвищими ц≥нност€ми, ≥деалом, виправдовуЇтьс€ перед собою та ≥ншими.

 

—ов≥сть (сумл≥нн€) Ц ви€в моральноњ самосв≥домост≥ особистост≥, њњ здатн≥сть зд≥йснювати моральний самоконтроль, самост≥йно формулювати дл€ себе моральн≥ обовТ€зки, вимагати в≥д себе њх виконанн€ ≥ зд≥йснювати оц≥нку власних вчинк≥в.

 

—оф≥зм (грец. sophisma Ц судженн€, придумане хитро, розумно) Ц м≥ркуванн€, що здаЇтьс€ правильним, проте в ньому навмисно допущена лог≥чна помилка дл€ наданн€ видимост≥ правильност≥ хибному твердженню.

 

—праведлив≥сть Ц загальне сп≥вв≥дношенн€ ц≥нностей, благ м≥ж собою ≥ конкретний розпод≥л њх м≥ж ≥ндив≥дами, належний пор€док людського сп≥вжитт€, €кий в≥дпов≥даЇ у€вленн€м про сутн≥сть людини ≥ њњ нев≥дТЇмн≥ права.

 

—удова етика Ц галузь юридичноњ етики, €ка досл≥джуЇ комплекс моральних заборон ≥ дозвол≥в, зумовлених специф≥кою розгл€ду ≥ вир≥шенн€ в судових зас≥данн€х крим≥нальних, цив≥льних, адм≥н≥стративних справ.

 

“еолог≥€ (грец. theologia, в≥д theos Ц бог ≥ logos Ц слово, вченн€) Ц сукупн≥сть рел≥г≥йних доктрин про сутн≥сть ≥ д≥€нн€ Ѕога, що ірунтуЇтьс€ на текстах, €к≥ вважаютьс€ божественним одкровенн€м.

 

“ом≥зм (лат. “homas Ц ‘ома [јкв≥нський]) Ц напр€м у схоластичн≥й ф≥лософ≥њ й теолог≥њ католицизму, дл€ €кого характерне прагненн€ поЇднати христи€нське вченн€ з акцентованою увагою до прав розуму ≥ здорового глузду.

 

‘атал≥зм (лат. fatalis Ц наперед визначений долею) Ц визнанн€ пануванн€ над сусп≥льством ≥ людиною нев≥дворотних сил, €к≥ наперед визначають њх долю.

 

‘етишизм (португ. fetiso Ц амулет) Ц в≥ра в ≥снуванн€ надприродних властивостей матер≥альних обТЇкт≥в.

 

‘ройдизм Ц сукупн≥сть шк≥л, представники €ких витлумачували р≥зноман≥тн≥ процеси ≥ €вища, що стосуютьс€ людини ≥ сусп≥льства, на основ≥ психоанал≥зу.

 

‘утуролог≥€ (лат. futurum Ц майбутнЇ ≥ грец. logos Ц слово, вченн€) Ц наука про майбутнЇ людства.

 

„есноти (доброчесност≥) Ц окрем≥ позитивн≥ моральн≥ €кост≥ людей; загальна моральна характеристика особистост≥.

 

„есть Ц особливе моральне ставленн€ людини до себе, що ви€вл€Їтьс€ в усв≥домленн≥ нею свого соц≥ального статусу, роду д≥€льност≥ й моральних заслуг, ≥ в≥дпов≥дне ставленн€ до нењ сусп≥льства, €ке рахуЇтьс€ з њњ репутац≥Їю.

 

ўаст€ Ц стан найвищого внутр≥шнього вдоволенн€ людини умовами свого бутт€, повнотою ≥ осмислен≥стю житт€, реал≥зац≥Їю свого людського призначенн€.

 

ёридична ( лат. juridicus Ц судовий) етика Ц р≥зновид теор≥њ профес≥йноњ морал≥, у €кому принципи й категор≥њ загальноњ ≥ профес≥йноњ етики застосовуютьс€ дл€ анал≥зу морал≥, що д≥Ї чи повинна д≥€ти в юридичн≥й сфер≥.

 

 

 


ƒодаток 2

¬»—Ћќ¬» ¬»ƒј“Ќ»’ Ћёƒ≈…

ѕ–ќ ≈“» ” “ј ћќ–јЋ№

як хочете, щоб ≥з вами поводилис€ люди, так поводьтес€ ≥ ви з ними

™вангел≥Ї в≥д ћатфе€

≈тика Ц цемент науки.

√. јбелЇв

 

ћожна в чомусь не мати рац≥њ, але не можна бути невв≥чливим.

я. Ѕор

 

≈тикет Ц це вм≥нн€ поз≥хати ≥з закритим ротом.

Ѕ. Ѕордо

Ѕрак дел≥катност≥ св≥дчить про брак вихованн€ й доброти.

ѕ. Ѕуаст

–≥дко так буваЇ, щоб т≥, хто не вм≥Ї мовчати, вм≥ли добре говорити.

ѕ. Ѕуаст

 

 

“ак Ї, ≥ так завжди було,

≤ сл≥д завжди це памТ€тати:

 отра людина с≥Ї зло,

¬она не може щаст€ дати.

¬. ¬ихрущ

 

∆ити треба так, щоб не бо€тис€ продати свого папугу найб≥льш≥й пл≥ткарц≥ м≥ста.

√ете

≤з двох, хто сваритьс€, б≥льш винен той, хто розумн≥ший.

√ете

 

 риниц€ без води Ц просто €ма, так ≥ людина без доброти Ц сама т≥льки оболонка.

√ете

ѕеред розумним треба схилити голову, а перед добрим Ц стати на кол≥на.

√ете

ѕовед≥нка Ц це дзеркало, у €кому кожен показуЇ своЇ обличч€.

√ете

≈тика Ц наука про стосунки, що ≥снують м≥ж людьми, ≥ про обовТ€зки, що випливають ≥з цих стосунк≥в.

ѕ. √ольбах

 

ѕризначенн€ людини Ц творити добро.

¬. ≤. ƒаль

¬в≥члив≥сть Ц одна з тих €костей, €к≥ можна оц≥нити належним чином, т≥льки зазнавши незручностей, коли вона в≥дсутн€.

—. ƒжонсон

ЌемаЇ вищоњ св€тин≥,

Ќ≥ж чисте с€йво доброти.

ќ. ƒовгий

 

∆итт€ таке коротке. ѕосп≥шай робити добро.

ќ. ƒовженко

Ќехай ц€ ≥стина стара Ц

Ћюдина починаЇтьс€ з добра!

Ћ. «абашта

 

Ќа в≥дверте нахабство сл≥д в≥дпов≥дати мовчазним см≥хом.

¬.  лючевський

Ќе роби людин≥ того, чого не бажаЇш соб≥.

 онфуц≥й

“акт Ц це вм≥нн€ не говорити того, що думають ус≥. “акт Ц це мистецтво змусити ≥нших думати, що вони знають б≥льше за тебе.

–. ћорт≥мер

 

 

Ќ≥коли не забувай, що пор€д з тобою думки ≥ почутт€ ≥нших людей.

¬. ќ. —ухомлинський

 

–аз добром з≥гр≥те серце

¬≥к не прохолоне.

“. √. Ўевченко

 

 


ƒодаток 3





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 434 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

1449 - | 1293 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.042 с.