Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈стетичне значенн€ ритму. –итм у природ≥, житт≥ та мистецтв≥




–итм Ц це ун≥версальна природна властив≥сть. ¬≥н присутн≥й в багатьох €вищах д≥йсност≥. Ѕ≥льш≥сть €вищ з≥ св≥ту живоњ природи так чи ≥накше повТ€зан≥ з ритмом. –итм Ї у музиц≥, танц≥, п≥сн≥. –итм≥чно зм≥нюютьс€ пори дн€ ≥ року, ритм≥чно рухаЇтьс€ земл€ навколо сонц€, ритм≥чно бТЇтьс€ серце, ритм≥чним Ї диханн€. –итм завжди маЇ на уваз≥ рух.

‘ормулюванн€ ритму дав елл≥нський ф≥лософ јристоксен у V ст. до н.е.: Ђ оли рух, котрий в≥дчуваЇтьс€ нами, такий, що розпадаЇтьс€ на др≥бн≥ частинки, це називаЇтьс€ ритмомї. ќднак, кр≥м р≥вност≥ таких частинок, у природ≥ ≥снуЇ ей њхн€ сп≥вм≥рн≥сть, що в≥дбилас€ на специф≥ц≥ версиф≥кац≥њ, на њњ квантативн≥й та квал≥тативн≥й системах. “ак, ритм може формуватис€ ≥ за рахунок довгих та коротких склад≥в (античне в≥ршуванн€), ≥ за рахунок њх к≥лькост≥ (силаб≥ка), ≥ за рахунок принципу наголошеност≥ та ненаголошеност≥ (силабо-тон≥ка), ≥ за рахунок наголос≥в у в≥рш≥ (тон≥чне в≥ршуванн€).

–итм Ц (в≥д грецьк. rhythmós Ц сп≥врозм≥рн≥сть, струнк≥сть) Ц це посл≥довне чергуванн€ р≥зних сум≥рних елемент≥в. ¬≥н спри€Ї зрозум≥лост≥, ч≥ткост≥ та стрункост≥ художнього твору, робить його б≥льш ц≥льним ≥ виразним. –итм в музиц≥ Ц законом≥рне чергуванн€ звук≥в в певному пор€дку; ритм в хореограф≥њ Ц поЇднанн€ певних посл≥довних ≥ виразних рух≥в людського т≥ла, що утворюЇ певний рисунок танцю.

–итм Ц це повторюван≥сть елемент≥в, форми й ≥нтервал≥в м≥ж ними при на€вност≥ ч≥тко вираженоњ законом≥рност≥ у повторенн≥ елемент≥в та ≥нтервал≥в. ѕор€док ритму може метричним, коли елементи повторюютьс€ через р≥вн≥ ≥нтервали, або ритм≥чним, коли повторенн€ елемент≥в в≥дбуваЇтьс€ через р≥зн≥ ≥нтервали, що в≥дпов≥дають геометричн≥й або будь-€к≥й ≥нш≥й прогрес≥њ. ѕоЇднанн€ р≥зних ритм≥в утворюЇ складн≥ пор€дки

–итм - законом≥рне повторенн€ сум≥рних ≥ чуттЇво в≥дчутних одиниць. –итм в широкому сенс≥ притаманний безпосередньо ≥ ц≥лого р€ду природних €вищ ≥ людському орган≥зму.

¬ основ≥ ритм≥чноњ орган≥зац≥њ людськоњ мови лежить той природний, первинний ритм, €кий характеризуЇ д≥€льн≥сть людського орган≥зму ≥ зокрема людське диханн€. ќск≥льки процес диханн€ щодо Ї ритм≥чним, ост≥льки ритм≥чна певною м≥рою ≥ людська мова: необх≥дн≥сть пер≥одичних вдих≥в ≥ видихаючи викликаЇ в≥дпов≥дн≥ зупинки голосу - паузи, котр≥ розбивають мову на одиниц≥, зван≥ мовними тактами. –итми мови Ї результатом законом≥рного повторенн€ будь-€ких однор≥дних елемент≥в мови, характер €ких визначаЇтьс€ складом ц≥Їњ мови. ¬иникненн€ поетичного ритму, €к показав це  . Ѕюхер у своњй в≥дом≥й книз≥ Ђ–обота ≥ ритмї, пов'€зане з т≥Їю природною первинною ритм≥чн≥стю мови, €ка з найб≥льшою виразн≥стю ви€вл€Їтьс€ п≥д час робочого процесу. ќск≥льки робоч≥ рухи ритм≥чн≥, њх супроводжують вигуки €к≥ також розташовуютьс€ ритм≥чно, тобто повторюютьс€ через певн≥ пром≥жки часу, пер≥одично; тим самим вони п≥дкреслюють ритм роботи, Ї звуковими сигналами його ≥, допомагаючи усв≥домити цей ритм, спри€ють робот≥. «в≥дси цей звуковий ритм стаЇ одним з ≥стотних елемент≥в трудового процесу перв≥сноњ людини, в≥н орган≥зовуЇ ритм роботи.

–итм у житт≥ ≥ в мистецтв≥ Ц не одне ≥ те ж. ” мистецтв≥ можлив≥ в≥дхиленн€ в≥д ритму, ритм≥чн≥ акценти, його нер≥вном≥рн≥сть, що знаходить в≥дпов≥дне пластичне р≥шенн€.

–итм Ц це чергуванн€ €ких-небудь елемент≥в у певн≥й посл≥довност≥. ” живопис≥, граф≥ц≥, скульптур≥, декоративному мистецтв≥ ритм присутн≥й €к один ≥з важлив≥ших виразних засоб≥в композиц≥њ, беручи участь не т≥льки в побудов≥ зображенн€, але ≥ часто додаючи зм≥сту певну емоц≥йн≥сть.

–итм може бути заданий л≥н≥€ми, пл€мами св≥тла ≥ т≥н≥, пл€мами кольору. ћожна використовувати чергуванн€ однакових елемент≥в композиц≥њ, наприклад, ф≥гур людей, њх рук або н≥г. ¬ результат≥ ритм може будуватис€ на контрастах обТЇм≥в. ќсоблива роль в≥дводитьс€ ритму у творах декоративного ≥ народно-прикладного мистецтва. ¬с≥ численн≥ композиц≥њ р≥зноман≥тних орнамент≥в побудован≥ на певному ритм≥чному чергув

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2417 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

1340 - | 1260 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.