Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕсихоанал≥тичне тлумаченн€ творчого процесу




ѕон€тт€ Ђхудожн€ творч≥стьї охоплюЇ весь процес роботи митц€ незалежно в≥д будь-€кого конкретного виду мистецтва ≥ включаЇ в себе художню д≥€льн≥сть письменника- ≥ композитора, художника ≥ актора. ÷е, безперечно, так. јдже представники кожного конкретного виду мистецтва вир≥шують сп≥льне завданн€ Ч художньо освоюють об'Їктивну д≥йсн≥сть.

¬одночас пон€тт€ Ђхудожн€ творч≥стьї вимагаЇ певноњ детал≥зац≥њ. ¬она допоможе з'€сувати специф≥ку творчост≥ митц€ в кожному конкретному вид≥ мистецтва. ÷е пон€тт€ поЇднуЇ два види творчого процесу Ч пр€мий та опосередкований. “акий розпод≥л даЇ можлив≥сть побачити, ск≥льки самобутнього з точки зору психолог≥њ творчост≥ ≥ндив≥дуального маЇ в соб≥, наприклад, музика €к мистецтво композитора ≥ музика €к мистецтво виконавц€, насл≥дки творчост≥ поета в≥др≥зн€ютьс€ в≥д творчост≥ актора.

–озчленуванн€ пон€тт€ Ђхудожн€ творч≥стьї даЇ змогу говорити про л≥тературу, живопис, музику, скульптуру €к про види мистецтва, де творч≥сть маЇ пр€мий, а творч≥сть у театр≥, в к≥но, в ус≥х жанрах виконавчого мистецтва. Ч опосередкований характер. ѕр€мий ≥ опосередкований види творчост≥ далеко не р≥внозначн≥.

ћитц≥, творч≥сть €ких маЇ пр€мий характер, €скраво виражають одну з найважлив≥ших рис мистецтва Ч його об'Їктивно-суб'Їктивний характер. ѕисьменник чи композитор використовують Їдину об'Їктивну основу Ч навколишн≥й св≥т, житт€ в ус≥х його складност≥ та багатогранност≥. ѕ≥знаючи об'Їктивну д≥йсн≥сть, художник в≥дбираЇ т≥ њњ сторони ≥ про€ви, €к≥ з найб≥льшою силою розкривають його власний внутр≥шн≥й св≥т, св≥тогл€д, смаки, мистецьку позиц≥ю. ћитець не обмежений у пошуках життЇвого матер≥алу, повн≥стю в≥льний у в≥дбор≥ тем майбутнього твору. —пециф≥ка пр€мого виду творчост≥ маЇ ще одну важливу рису: незв'€зан≥сть митц≥в з виробництвом, ≥ндив≥дуальне плануванн€ творчого процесу. ќсь чому письменник чи живописець може повн≥стю уникнути часових обмежень у творчому процес≥, працюючи к≥лька рок≥в над твором. “акоњ можливост≥ позбавлен≥, наприклад, режисери ≥ актори театру, де на п≥дготовку вистави даЇтьс€ певний терм≥н.

ќпосередкований вид творчост≥ зд≥йснюЇтьс€ здеб≥льшого колективно. ÷е, €к правило, ставить одного художника у творчу залежн≥сть в≥д ≥ншого. ¬и€вл€Їтьс€, що в такому складному процес≥, €к художн€ творч≥сть, поруч можуть бути сп≥вдружн≥сть та авторитаризм.

як уже зазначалос€, процес художньоњ творчост≥ незалежно в≥д ≥ндив≥дуальних особливостей прац≥ кожного окремого митц€ включаЇ в себе к≥лька етап≥в. який же шл€х проходить художн≥й тв≥р, перш н≥ж стане надбанн€м сусп≥льства? ¬есь процес прац≥ митц€ над твором можна схематично под≥лити на чотири етапи: 1) загальне п≥знанн€ й спостереженн€ навколишньоњ д≥йсност≥; 2) виникненн€ задуму твору; 3) виб≥ркове п≥знанн€ й спостереженн€ навколишньоњ д≥йсност≥; 4) безпосередн€ реал≥зац≥€ художнього задуму в мистецький тв≥р.

¬ залежност≥ в≥д ≥ндив≥дуальних особливостей митець може працювати з б≥льшим чи меншим емоц≥йним та ≥нтелектуальним навантаженн€м. Ўвидк≥сть зд≥йсненн€ художнього задуму завжди пов'€зана ≥з знанн€м матер≥алу, €кий лежить в основ≥ твору, з силою захопленн€ митц€ цим матер≥алом. ¬се це може прискорити процес творчост≥. јле при часовому ущ≥льненн≥ творчого процесу п≥двищуЇтьс€ ≥нтенсивн≥сть роботи над твором. “им часом зауважимо, що вм≥нн€ швидко створювати справжн≥ художн≥ шедеври властиве, €к правило, лише митц€м, €к≥ досконало волод≥ли Ђсекретамиї художньоњ майстерност≥.

ѕроцес роботи над мистецьким твором складний ≥ в≥дпов≥дальний. ¬≥н вимагаЇ в≥д митц€ глибоко усв≥домленоњ поваги до людини, в ≥м'€ €коњ створюютьс€ художн≥ твори. “ому кожний справжн≥й митець, за словами ¬. ћа€ковського, не дозволить соб≥ Ђбезсов≥сноњ хвацькоњ халтуриї. “ака ж повага повинна бути у тих, хто сприймаЇ тв≥р, до митц€, €кий його створив. јдже остаточна завершен≥сть художнього задуму Ч це в≥дгук на тв≥р, ставленн€ до нього, оц≥нка творчих зусиль митц€

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 991 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

1333 - | 1145 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.