Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’удожн≥й образ, символ, симул€кр




ќбраз взагал≥ - це €кась суб'Їктивна духовно-псих≥чна реальн≥сть, що виникаЇ у внутр≥шньому св≥т≥ людини, в акт≥ сприйн€тт€ нею будь-€коњ реальност≥ у процес≥ контакту ≥з зовн≥шн≥м св≥том - у першу чергу, хоча ≥снують, природно, образи фантаз≥њ, у€ви, сновид≥нь, галюцинац≥й ≥ т. п., що в≥дображають €к≥сь суб'Їктивн≥ (внутр≥шн≥) реальност≥. ” самому широкому загальф≥лооофському план≥, образ - суб'Їктивна коп≥€ об'Їктивноњ реальност≥. ’удожн≥й образ - це образ мистецтва, тобто спец≥ально створюваний у процес≥ особливоњ творчоњ д≥€льност≥ по специф≥чним законам суб'Їктом мистецтва - художником, феномен.

 

” результат≥ тривалого ≥сторичного розвитку, на сьогодн≥, в класичн≥й естетиц≥ склалос€ досить повне й багатор≥вневе у€вленн€ про образ ≥ образну природу мистецтва. ” ц≥лому п≥д художн≥м образом розум≥Їтьс€ орган≥чна, духовно-ейдетична ц≥л≥сн≥сть, що виражаЇ €кусь реальн≥сть у модус≥ б≥льшого або меншого ≥зоморф≥зму (подоби форми) ≥ що реал≥зуЇтьс€ (маЇ бутт€) у вс≥й своњй повнот≥ т≥льки в процес≥ сприйн€тт€ конкретного твору мистецтва, конкретним рецип≥Їнтом. —аме тод≥ повн≥стю розкриваЇтьс€ й реально функц≥онуЇ ун≥кальний художн≥й св≥т, згорнутий художником в акт≥ створенн€ твору мистецтва в його предметну (мальовничу, музичну, поетичну й т. п.) реальн≥сть, €ка розгортаЇтьс€ вже у внутр≥шньому св≥т≥ суб'Їкта сприйн€тт€.

¬иниклий тв≥р мистецтва з б≥льшою п≥дставою називають образом, що маЇ, у свою чергу, ц≥лий р€д образних р≥вн≥в, або п≥добраз≥в - образ≥в б≥льш локального характеру. “в≥р у ц≥лому Ї конкретно-почуттЇвим вт≥ленн€м у матер≥ал≥ даного виду мистецтва образом духовного, об'Їктивно-суб'Їктивного, ун≥кального св≥ту, у €кому жив художник в процес≥ створенн€ даного твору. ÷ей образ €вл€Ї собою сукупн≥сть зображувально-виразних одиниць даного виду мистецтва, що ви€вл€Ї собою структурну, композиц≥йну, значеннЇву ц≥л≥сн≥сть. ÷е об'Їктивно ≥снуючий тв≥р мистецтва (картина, арх≥тектурне спорудженн€, роман, в≥рш, симфон≥€, к≥ноф≥льм ≥ т. п.).

¬ ц≥лому, зовс≥м неважливо €кий конкретний зм≥ст твору, €к в≥н сприймаЇтьс€ ≥нтелектуально (його поверхневий л≥тературно-утил≥тарний р≥вень), або б≥льш-менш конкретн≥ зоров≥, слухов≥ образи псих≥ки (емоц≥йно-псих≥чний р≥вень), що виникають на його основ≥. ƒл€ повноњ й сутн≥сноњ реал≥зац≥њ художнього образу важливо й значимо, щоб тв≥р був орган≥зований по художньо-естетичних законах, тобто необх≥дно викликав в остаточному п≥дсумку естетичну насолоду в рецип≥Їнта, що ≥ Ї показником реальност≥ контакту - входженн€ суб'Їкта сприйн€тт€ за допомогою образу на р≥вень д≥йсного бутт€ ”н≥версуму.

’удожн≥й символ

≤стотним р≥зновидом, або смисловою модиф≥кац≥Їю художнього образу, але також ≥ його духовним €дром Ї художн≥й символ, що виступаЇ в естетиц≥ одн≥Їю з головних категор≥й. ”середин≥ образа в≥н Ї т≥Їю сутн≥сною компонентою, що ц≥леспр€мовано зводить дух рецип≥Їнта до духовноњ реальност≥, що не втримуЇтьс€ в самому твор≥ мистецтва. Ќаприклад, у "—он€шниках" ¬ан √ога власне художн≥й образ, насамперед, формуЇтьс€ навколо в≥зуального зображенн€ букета сон€шник≥в у керам≥чному глечику, ≥ дл€ б≥льшост≥ гл€дач≥в в≥н може цим ≥ обмежитис€. Ќа б≥льше ж глибокому р≥вн≥ художнього сприйн€тт€ в рецип≥Їнт≥в ≥з загостреною художньо-естетичною сприйн€тлив≥стю цей первинний образ починаЇ за допомогою чисто художн≥х виразних засоб≥в живопису (гармон≥й ≥ диссонанс≥в кольору, гри форм, фактури, асоц≥ативних ход≥в, медитативних прорив≥в ≥ т. п.) розвертатис€ в художн≥й символ, що зовс≥м не п≥ддаЇтьс€ вербальному опису, але саме в≥н в≥дкриваЇ ворота духу гл€дача в €к≥сь ≥нш≥ реальност≥, повн≥стю реал≥зуючи под≥ю естетичного сприйн€тт€ даноњ картини.

—имвол €к глибинне завершенн€ образа, його сутн≥сний художньо-естетичний зм≥ст (€кий не може бути переданий мовою) св≥дчить про високу художньо-естетичну значимисть твору, високий талант або нав≥ть ген≥альн≥сть майстра, що його створив. Ќезл≥ченн≥ твори мистецтва середнього (хоча й добротного) р≥вн€, €к правило, мають т≥льки художн≥й образ, але не символ. ¬они й не вивод€ть рецип≥Їнта на виш≥ р≥вн≥ духовноњ реальност≥, але обмежуютьс€ емоц≥йно-психолог≥чними … нав≥ть ф≥з≥олог≥чними р≥вн€ми псих≥ки рецип≥Їнта. ѕрактично б≥льша частина твор≥в реал≥стичного й натурал≥стичного напр€мк≥в, комед≥њ, оперети, все масове мистецтво, перебувають на цьому р≥вн≥ - мають художню образн≥сть, але позбавлен≥ художнього символ≥зму. ¬≥н характерний т≥льки дл€ високого мистецтва будь-€кого виду й сакрально-культових твор≥в високоњ художньоњ €кост≥.

ѕор€д ≥з цим у св≥товому мистецтв≥ ≥снують ц≥л≥ класи твор≥в мистецтва (а ≥нод≥ … ц≥л≥ величезн≥ епохи - наприклад, мистецтво ƒревнього ™гипту), у €ких художн≥й образ практично зведений до символ≥чного. јбсолютними зразками такого мистецтва Ї готична арх≥тектура, в≥зант≥йсько-рос≥йська ≥кона пер≥оду њњ розкв≥ту (XIV-XV вв. дл€ –ус≥) або музика Ѕаха.

—имвол м≥стить у соб≥ в згорнутому вид≥ й розкриваЇ св≥домост≥ щось, саме по соб≥ недоступне ≥ншим формам ≥ способам комун≥кац≥њ з≥ св≥том. “ому його н≥€к не можна звести до пон€ть розуму або до будь-€ких формальних пон€ть. «м≥ст у символ≥ нев≥дд≥льний в≥д його форми, в≥н ≥снуЇ т≥льки в н≥й, кр≥зь нењ просв≥чуЇ, з нењ розгортаЇтьс€, тому що т≥льки в н≥й, у њњ структур≥ втримуЇтьс€ щось, орган≥чно властиве тому, що в≥н символ≥зуЇ.

¬ ≥стор≥њ естетичноњ думки найб≥льш повно класична концепц≥€ символу була розроблена символ≥стами к≥нц€ XIX - початку XX ст. ” XX ст. пон€тт€ символу займаЇ видне м≥сце в герменевтичн≥й естетиц≥. «окрема, √.√. √адамер вважав, що символ €коюсь м≥рою тотожний гр≥; в≥н не в≥дсилаЇ сприймаючого до чогось ≥ншого, €к думали багато символ≥ст≥в, а сам вт≥люЇ в соб≥ своЇ значенн€, сам ви€вл€Ї св≥й зм≥ст, €к ≥ тв≥р, що грунтуЇтьс€ на ньому. “им самим √адамер знаменуЇ руйнуванн€ традиц≥йного класичного розум≥нн€ символу й нам≥чаЇ нов≥ некласичн≥ п≥дходи до нього, на смислових вар≥ац≥€х на €ких буде грунтуватис€ естетика постмодерн≥зму й багато арт-практик другоњ половини XX ст.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1461 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

1484 - | 1265 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.