Опис змісту інноваційної технології ТРВЗ

Генріх Саулович Альтшуллер, засновник Теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ), народився15 жовтня 1926 року у Ташкенті. Його батьки – вихідці з Баку. Батько працював в редакції газети «Заря востока». Коли хлопчику виповнилось 5 років, сім я повернулась до Баку. У цьому місті він прожив практично все життя.

Хлопчик дуже рано потрапив до бібліотеки, з задоволенням читав наукову фантастику. Мріяв стати моряком. У 8-му класі вступив до воєнно-морської спецшколи. Коли почалась війна, весь випуск школи забрали на фронт. Генріх був на рік молодшим за всіх, тому його залишили. Довелось повернутись до звичайної школи, де хлопець відвідував воєнно-морський та хімічний гуртки. В результаті об’єднання робіт з’явився катер з хімічним двигуном… Ще він хотів побудувати Наутиліус або інший апарат, щоб плавати під водою. Але потрібне було розріджене повітря, яке теоретично неможливо отримати без розрідження. Альтшуллер знайшов вихід, використавши перикис водню, який для виділення кисню достатньо було підігріти. Так ще в школі хлопець отримав авторське свідоцтво на свій перший винахід.

Після закінчення школи його забрали в армію. Потрапив у запасний стрілецький полк, а потім – у льотне училище. Закінчення училища співпало з закінченням війни. Г.С. Алтьтшуллер попросив направити його в Баку до воєнно-морської флотилії, де він почав працювати у патентному відділі. Довелось багато винаходити самому та навчати цьому інших. Дуже часто за допомогою звертались люди вдвічі або втричі старші молодого чоловіка. Як їм допомогти? Генріх кинувся в бібліотеки, переглянув велику кількість літератури в пошуках порад, правил, як винаходити, і нічого не знайшов.. З’ясувалось, що навчати було нічому. Виникла необхідність вивчити або створити самому прийоми винахідництва. Таким чином він вийшов на велику, виключно важливу для всього людства мету – створити метод, який дозволяє кожному навчатись винаходити, розв’язувати творчі завдання в різних галузях людської діяльності. І всі подальше життя Г.С. Альтшуллер підпорядкував досягненню цієї мети. Але, на відміну від психологів, які вивчали винахідника, він почав вивчати самі винаходи. Дослідник шукав відмінності сильних винаходів від слабких, як критерій, використовуючи протиріччя. Проаналізувавши весь фонд авторських свідоцтв та патентів, він виявив типові прийоми розв’язання технічних протиріч, які і склали основу Теорії розв’язання винахідницьких задач (ТРВЗ). Тобто, ТРВЗ – це технологія, яка навчає новим прийомам винахідництва; технологія, якій можна і потрібно навчати.

В 1948 році, коли було отримано перші результати, Г.С. Альтшуллер разом з товаришем, написали листа Сталіну, в якому пропонували заходи з покращення винахідництва в країні як одного з шляхів боротьби з післявоєнною розрухою, та звинувачували у бездіяльності тогочасного Голову Ради Міністрів. Не дивно, що відповіддю на лист став арешт, безпідставні звинувачення, вирок -25 років таборів

Робота над ТРВЗ не припинялась і в таборах, не зважаючи на голодне існування, нелюдські умови життя, неможливість ведення записів. Але, на думку Альтшуллера, саме ТРВЗ допомогла йому вижити: першими гинули ті, хто зламався, змирився з безвихіддю і втратив мету, сенс життя.

В 1953 році, після чергової відмови про помилування сина, мати Генріха покінчила життя самогубством. Батько помер ще раніше. А в 1954 році Г.С. Альтшуллера було повністю реабілітовано. У 1956 році в журналі «Вопросы психологи» вийшла перша стаття з викладенням основ ТРВЗ. Після повернення з каторги Альтшуллер влаштувався на завод сталевих канатів, працював в редакції газети «Бакинский рабочий», потім в Міністерстві будівництва. Закінчив інститут. З кінця 50-х років Альтшуллер – письменник-фантаст. Він писав фантастику під псевдонімом Генріх Альтов. Однак поступово робота над Теорією розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) витіснила фантастику і стала основною справою в житті.

В 1989 році була створена Всесоюзна Асоціація ТРВЗ, президентом якої було обрано Г.С. Альтшуллера. В 1998 році створено Міжнародну Асоціацію ТРВЗ з штаб-квартирою в Санкт-Петербурзі. Зараз ТРВЗ вивчають не лише інженери, але й лікарі, вчителі, соціологи, біологи, журналісти, підприємці концептуальні положення технології ТРВЗ: – всі, кому доводиться в своїй роботі вирішувати творчі завдання.

Психолог Л.О. Макрідіна виділяє такі

- теорія – каталізатор творчого розв’язання проблеми;

- знання – інструмент, основа творчої інтуїції;

- творчими здібностями наділена кожна людина (винаходити можуть всі);

- творчості треба навчати всіх!

- Творчості, як і будь-якій діяльності, можна навчитися.

Головні принципи ТРВЗ:

- розв’язання суперечностей;

- системний підхід (вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх його елементів);

- вміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв.

На початку ХХІ століття в теорії і практиці навчання та виховання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей вихованців.Адже ще В. Сухомлинський зазначав: «Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Ми повинні вчити і виховувати так, щоб дитина почувала себе шукачем і відкривачем знань…» Це спонукало розглянути ТРВЗ на предмет використання в дошкільних закладах та школах.

Залєвська Анна

«ТРВЗ — педагогіка та залучення педагога і вихованця до дива творчості»

Що об'єднує інженера-раціоналізатора, вченого-фізика, композитора, художника, дизайнера, тесляра із золотими руками, повара- кондитера, що створює шедеври, і вчителя від бога?

Їх загальна риса - креативність, уміння знайти творчий підхід у вибраній діяльності, здатність здійснювати в ній великі і маленькі відкриття, відчуваючи задоволення від себе і своєї праці.

Яким чином людина перетворюється на творчу особистість?

Як найефективніше сприяти розвитку творчої складової особистості дитини на етапі дошкільної освіти?

Яким інструментарієм забезпечити вихователя з практичного виховання у дітини якостей творчої особистості, який би сприяв і особистому творчому зростанню педагога?

Відповіді на ці питання дає ТРВЗ - педагогіка, що базується на системі методів і прийомів ТРВЗ Г.С.Альтшуллера. Головним відкриттям цієї теорії є ствердження, що «у основі творчості лежить система логічних операцій», а одне з концептуальних положень ТРВЗ - «творчості можна навчити кожного». Творчості можна навчити, але як це зробити? Як дати дитині важелі управління творчим мисленням з дитинства?

Пошукаємо відповіді на всі поставлені запитання в ТРВЗ - педагогіці. А оскільки вона дуже багатогранна і має додатки в різних сферах педагогічної діяльності, проведемо аналіз лише однієї з них - залучення дитини і педагога до дива творчості при створенні казкових образів і казок.

В цьому процесі особистої творчості педагога і колективної творчості його і дітей, яскраво виявляється краса, універсальність методів і прийомів ТРВЗ та їх логічна визначеність.

І так, як же народжується казка? Запитаємо дітей, що вони думають про диво її народження з висоти своєї дитячої мудрості. Ось які відповіді прозвучали на це запитання:

Ганна: «Казки народжуються від краси і красивих думок».

Ілля: «Їх вигадують і називають люди».

Катя: «Казки з'являються від гарного настрою».

Юрко: «Письменники мріють і записують казки».

Артур: «З цікавих снів народжуються казки»,

Юля: «У пташок казки народжуються в гніздечках, у людей - в голові».

Настя: «Оживають картинки і народжуються казки».

Маша: «Їх дарують феї».

Діана: «Казки ховаються у серці і з'являються від любові».

Такі глибокі, творчо забарвлені думки здатні висловлювати дошкільники 5-річки - вихованці ТРВЗ - педагогіки. У системі роботи за ТРВЗ можна спостерігати народження дива творчості - яскравий фейєрверк цікавих, творчих ідей в дитячих голівках, та і сам педагог, несподівано для себе, може перетворитися на бабусю-казкарку.

Так, як же народжуються казки? Яка роль творчих технологій ТРВЗ і творчого осяяння в їх створенні? В які моменти творчого процесу закінчується творче осяяння, і починаються творчі технології? Як вони взаємопов'язані?

Щоб почався процес народження казки, потрібний поштовх - «осяяння». Що може викликати цей поштовх? Це може бути яскраве враження, яскрава картинка, впливаюча на свідомість дорослого або дитини.

Наприклад, дівчинка загралася своїми тоненькими, як мишачі хвостики, кісками, змійками, які звиваються довкола голови. Від цієї картинки виникла ідея казки «Як дівчинка втратила свої кіски?» Або ж, одного дня, приїхавши відвідати своїх батьків в село, спостерігаєш яскраву, виблискуючу на сонці, картину: несподівано почався сліпий дощик, хмаринка бризнула великими краплями на землю. І від цього все заворушилося у дворі, прийшло в рух. З'явилася розповідь «Паніка у дворі».

Стався в свідомості поштовх - «осяяння». А далі що? А далі йде процес створення казки (колективний або індивідуальний), в якому починають працювати творчі технології - прийоми фантазування і методи активізації творчого мислення ТРВЗ. За допомогою ТРВЗ можна будь-яку казку розкласти на формули: ось тут спрацював цей прийом фантазування, а ось тут використаний цей творчий метод. Щоб у творчому процесі створення казки відбувалася ланцюгова реакція ідей і вони частіше спалахували в дитячій свідомості, потрібно навчати дітей прийомам і методам ТРВЗ і вправляти в них.

Ось приклади вправ і використаних в них прийомів фантазування ТРВЗ.

№	Прийом фантазування ТРІЗ	Зміст творчої вправи
	Зменшення об'єкту.   Збільшення об'єкту.   Зміна законів природи   Зміна природних явищ   Приміщення об'єкта в незнайоме середовище   Олюднення» (оживлення) деяких природних об'єктів. Зустріч з незнайомим, «неопізнаним» об'єктом.   Дінамізация (прискорення, уповільнення процесу, зворотний процес)     Об'єднання різнорідних елементів	Уявіть себе Дюймовочкою. Як світ зміниться у ваших очах?   Маленькі жуки виросли велетнями. Що зміниться на нашій планеті? Спляча красуня заснула довгим сторічним сном. Яким речам вона здивується, коли прокинеться? У місті без Сонця, три місяці небо було затягнуто хмарами. Як це відіб'ється на нім і його мешканцях. Ви прилетіли на Місяць. Чи будете ви відчувати себе важкими, як Залізні Дроворуби або легкими, як Солом'яні Страшили? Ви прийшли в парк, побачили товстий дуб. І раптом... він затремтів, загудів і заговорив з вами! Про що буде ця розмова? Маленьке кошеня вперше в житті побачило в траві м'ячик. Що він подумає про нього і що стане з ним робити? Дівчинка побачила чарівну цукерочку. На ній було написано: «З'їж мене». Вона з'їла половину цукерочки, а половинкою поділилася зі своєю бабусею. І раптом - вона перетворилася на бабусю, а її бабуся - в дівчинку. Як вони себе відчуватимуть в новому образі і що робитимуть?   Поясніть словосполучення: «Квітка на корові» «Квітка в корові» «Квітка над коровою» «Квітка під коровою»

 

На цих прикладах добре видно, які можна вигадувати творчі завдання дітям і які в них працюють прийоми фантазування для вправляння дітей в творчому мислнні. Продовжуючи аналізувати диво творчості, покажемо, як працюють методи активізації творчого мислення при навчанні дітей вмінню створювати казкові образи і вигадувати казки.

Приклад 1. - використання методу взаємозв'язку причини і наслідку подій.

Суть цього методу — навчання дітей мінню бачити причини і наслідки подій.

Цей творчий метод завжди виявляється у той момент творчого процесу, коли потрібно відповісти на запитання:

- Що було до того, як...?

- Що викликало цю подію...?

- Що сталося далі...?

- Чим все це закінчилося...?

Наприклад, у казці «Бюро добрих послуг для хатинки на кур'ячих ніжках», діти з'ясовують, що:

1 подія - «Баба Яга лінувалася і не хотіла прибирати свою хатинку»

викликало

2 подію - «Хатинка образилася на свою хазяйку і пішла світ за очі»

Ця подія викликала

3 подію - «Вона йшла, йшла і прийшла в «Бюро Добрих послуг» і тому подібне.

Вигадуючи цю казку, діти разом з педагогом вибудовують логічний ланцюжок подій, просліджуючи зв'язок «причина - слідство».

Приклад 2 - використання морфологічного аналізу.

Суть цього методу - навчання дітей вмінню конструювати нові образи, використовуючи елементи і властивості відомих в природі об'єктів і явищ.

Він використовується при побудові сюжету казкової історії «Який він лунтик?». У цій історії брат і сестра, Іванко та Марійка, дивлячись у вікно на повний місяць, мріють про те, який він лунтик? Вони вигадали його, змагаючись у фантастичних ідеях.

Наприклад: Марійка: «У нього очі великі і світяться, як ліхтарі, щоб краще бачити в темряві».

Іванко: «У нього великий живіт, круглий, як повітряна куля, щоб він був легким і високо підстрибував».

Новий фантастичний образ лунтика, який народився у їх бесіді, складається з відомих на землі об'єктів: ліхтаря, жаби, повітряної кулі і т. п. Педагог пропонує дітям фантазувати і вигадували разом з героями казки, застосовуючи порівняння з відомими об'єктами і пояснювати доцільність деталей образу.

Приклад 3 - використання методу асоціацій.

Суть цього методу - розвиток уміння у дітей знаходити асоціативні зв'язки між двома віддаленими за значенням предметами і явищами.

Як цей метод працює, можна розглянути на прикладі вигадування з дітьми історії: «Хто ж родичі сонечка?» Увазі дітей пропонується картинка із зображенням: в її центрі - сонечко, а по краях його промінчиків такі предмети, як лампочка, тарілка, курча, зайчик, кульбаба... Педагог пропонує дітям поміркувати на тему, чому вони всі оголосили себе родичами сонця і стверджують, що на нього схожі. Хто прав в їх спорі? А може бути, що вони всі трохи мають рацію? Діти в процесі міркувань встановлюють асоціативні зв'язки: курча - сонце (за кольором) тарілка - сонце (за формою), лампочка - сонце (за функцією- світити) і так далі. Вони з'ясовують, хто б ще міг записатися в родинні зв'язки з Сонцем і народжується казкова історія

Приклад 4 - використання методу каталога або асоціацій (фокальних об'єктів).

Суть цього методу - навчання дітей переносити властивості з одного об'єкту на іншій (як правило, живого і неживого) з метою створення нових незвичайних об'єктів, генерування фантастичних ідей.

Наприклад, педагог пропонує дітям придумати і описати «Планету Зайців». Мешканцями цієї планети є дуже незвичайні зайці, придумати як їм допоможе люстра. Люстра, вона яка? Кришталева - зайці кришталеві (з льоду, зі скла...); що світиться - зайці світяться (з ліхтариками усередині, сонячні зайчики...); красива - зайці красиві (з бантиками, різнокольоровими шубками...); тепла - зайці теплі (зайці-грілки, зайці-подушки...)

Вигадуючи історію «Планета Зайців», діти за допомогою вільних асоціацій виводять велике число наслідків, стають винахідниками.

Приклад 5 - використання методів порівняння і відшукування протиріч.

Суть методу порівняння - навчання дітей вмінню в різних об'єктах бачити відмінності і загальні риси.

Суть методу відшукування протиріччя - навчання умінню дітей бачити протиріччя в будь-якому явищі або об'єкті (позитивні і негативні сторони).

В історії «Кіт Кузя і кіт Бузя» застосовуються обидва ці методи. Педагог пропонує дітям порівняти спосіб життя кота Кузі, що живе на другому поверсі в двокімнатній квартирі і кота Бузі, що живе на сільському подвір'ї. В результаті вийшов ось такий сюжет: «Кіт Кузя бачив горобців лише з вікна. Кіт Бузя полював за ними та іншими птахами. Кіт Кузя їв рибні консерви і «Кітікет». Кіт Бузя харчувався свіжою рибою (з відра господаря рибалки) і мишами. У Кузі не було жодного ворога. Кіт Бузя бився з сільськими котами і рятувався втечею від собак. Кіт Кузя бачив сонечко у віконце, а Бузя грівся в його променях» і так далі... Так чиє ж життя краще?

Останнє питання підштовхує дітей замислитися і відшукати протиріччя в порівнянні способів життя двох котів, знайти позитивне і негативне в них.

Приклад 6 - використання методу символічної синектіки.

Суть цього методу - навчання дітей вмінню бачити в символах зображення об'єктів реального світу, самостійно вигадувати та пояснювати їх.

Наприклад: Педагог пропонує дітям розглянути картинку, що складається з символів - зображень деталей домашніх тварин і птахів.

Після цього, він розповідає початок історії: «Жила-була бабуся Арина в селі Зелені луки. Вона була доброю господинею і мала велике господарство - багато домашніх тварин і птахів. Вони мешкали на подвір'ї будинку. Якось до неї приїхав онук-художник. Він намалював і подарував бабусі цікаву картину, яку назвав «Бабусине господарство». Та скільки бабуся не дивилася на неї, ніяк не могла нічого второпати. А ви діти, зможете розгадати секрети картини? Кого і що намалював художник?»

Розгадавши значення символів, діти описують тварин, птахів і картину в цілому. Приклад 7 - використання методу мозкового штурму.

Суть цього методу - навчання вмінню колективним засобом за короткий час знаходити безліч вирішень казкової або життєвої проблеми, аналізувати їх якість.

Наприклад: У казці «Поради від феї Здоров'я і феї Хвороб» розповідається про те, що людині при народженні шепочуть свої поради фея Здоров'я та фея Хвороб. Якщо протягом життя людина виконує поради феї Здоров'я, то отримує в подарунок букет здоров'я і живе довго і щасливо. Якщо ж вона виконує поради феї Хвороб, то отримує у винагороду букет хвороб, від якого страждає і живе недовго.

Дітям пропонується виконати творче проблемне завдання - придумати поради від феї Здоров'я та феї Хвороб і скласти букети від них. Ось приклади дитячих ідей - порад від феї Хвороб (не роби зарядку, гризи шкаралупу горіхів зубами, ніколи не посміхайся, їж сніг, ображайся...) і від феї Здоров'я (приймай душ, їж фрукти та овочі, гуляй на свіжому повітрі, не сиди довго біля комп'ютера, відносься до людей і тварин з любов'ю...).

Ось таким чином працюють прийоми і методи ТРВЗ, розвиваючи словесну творчість дітей і одночасно навчаючи їх мислити, бачити світ у взаємозв'язку його елементів, відшукувати і вирішувати протиріччя в ньому, знаходити вирішення казкових і життєвих проблем. У комплексі це і є - вирішення завдань компетентного підходу в педагогіці.

А що стосується дива творчості, то хоча його і можна розкласти на формули, але все одно це Диво. Це Диво, якому можна навчитися. І спасибі за це потрібно сказати ТРВЗ - педагогіці. Вигадування казок - це лише одна гілочка на дереві творчого зростання педагога і дітей. А їх дуже багато на цьому дереві.

Ось перелік напрямів творчій діяльності педагога і його результати.

 

№ з/п	Напрям творчої діяльності	№ з/п	Результати творчої діяльності педагога
	ТРВЗ для малюків		Альбом з іграми ТРВЗ та авторськими рекламами до них.
	Вихователю про ТРВЗ		Матеріали семінара-пракиткума “ТРВЗ — технологія розвитку творчої особистості”. Стаття «ТРВЗ — педагогіка і залучення педагога і вихованця до дива творчості». Інформація на тему “Казкотерапія у створенні дитині душевного комфорту”. Авторська збірка “Казки бабусі Ерудити” (пізнавального напрямку). Авторська збірка “Живі казки” (з використанням методу казкотерапії).
	ТРВЗ та мовленнєва творчість дітей		Моделювання казок за схемами. Збірка “Історії та казки”. Альбом фантастичних образів, складених дітьми. Збірка “День народження казочки”.
	ТРВЗ та духовно-етичний розвиток дитини.		Інформація із застосуванням ігор, що містять «уроки душі».
	Використання методів ТРВЗ на заняттях з логіко-математичного розвитку.		Схеми.
	ТРВЗ на допомогу дітям з недорозвиненням мовлення.		Дидактичні ігри для психологічної стимуляції мовленнєвої активності дітей.
	ТРВЗ у кружковій роботі.		Авторська програма нтелектуально-творчого розвитку дитини дошкільного віку «Ерудит».
	Творчі підходи до роботи з батьками.		Консультація на тему “Розвиток творчості дитини засобами ТРВЗ”. Щоденник групи «Чомучок». «Портрети» - художні характеристики дітей. “Іскри особистості” - історії про дітей.

Це лише шлях одного човника, що пливе в морі творчості ТРВЗ, - педагогіки. А скільки цікавих ідей і робіт у всіх колег і прибічників ТРВЗ - педагогіки! Це невичерпне джерело. А головне в ньому, це дитина - її вихованець, який зростає компетентною особистістю. Ось її портрет. «Це вільна, розкріпачена особистість, що має свою власну думку про світ, глибоко аналізує, що відбувається довкола. Це особистість, яка бачить в явищах і предметах протиріччя. Вона висловлює оригінальні ідеї, має смак до пошукової, дослідницької діяльності і творчості. Це особистість, яка з емпатією відноситься до навколишнього світу, компетентна у вирішенні казкових і життєвих проблем».

Захожа Олена