Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕротиставленн€ в≥дкритого та закритоготип≥в сусп≥льств  .ѕоппером




ѕерех≥д в≥д закритого до в≥дкритого сусп≥льства  .ѕоппер характеризуЇ €к,,одну з найглибших революц≥йФ, через €к≥ пройшло людство. ¬она супроводжувалас€ труднощами ≥ напруженн€м, повТ€заними з проблемою,,терт€ м≥ж класамиФ, €к≥ вперше виникли п≥д час краху закритого сусп≥льства. ÷ю найб≥льшу революц≥ю розпочали греки, але вона,,все ще знаходитьс€ у своњй початков≥й стад≥њ, а саме Ц в стад≥њ переходу в≥д закритого сусп≥льства до в≥дкритогоФ.

Ќа основ≥ згаданоњ тези  .ѕоппер у своњй соц≥олог≥чн≥й концепц≥њ намагаЇтьс€ протиставити,,в≥дкритийФ тип сусп≥льства,,закритомуФ. ћодель останнього будуЇтьс€ досл≥дником на основ≥ аналог≥й з племТ€м. ƒл€ закритого сусп≥льства характерне п≥дпор€дкуванн€ маг≥чним силам, ≥ррац≥ональне, некритичне ставленн€ до звичањв соц≥ального житт€. ѕриписи (закони, звичањ) ≥ заборони (табу) визначають повн≥стю все житт€ сусп≥льства ≥ людини. ÷е сусп≥льство можна було б упод≥бнити кл≥тц≥, €кби не одна обставина: люди не усв≥домлюють своЇњ несвободи, своЇњ повТ€заност≥ вел≥нн€м ≥ заборонами, бо вони позбавлен≥ здатност≥ критичноњ оц≥нки ≥ самост≥йного прийн€тт€ р≥шень. ” цьому й немаЇ потреби, за них все вир≥шено традиц≥Їю, њњ диктат видаЇтьс€ природним, Їдино можливим та аж н≥€к не навТ€заним.

ѕлемТ€ у  .ѕоппера виступаЇ в €кост≥ зразка, прототипу закритого сусп≥льства, але останнЇ зовс≥м не зводитьс€ до племен≥. ‘≥лософ зазначаЇ, що в≥н буде ≥менувати маг≥чне, плем≥нне або колектив≥стське сусп≥льство закритим, до €кого без сумн≥ву можна зарахувати фашизм, комун≥зм та будь-€к≥ ≥нш≥ сусп≥льства, дл€ €ких характерна духовна ≥ пол≥тична тиран≥€.

Ќайвищ≥ форми закритого сусп≥льства, зазначаЇ  .ѕоппер, з ц≥лковитим правом можна прир≥вн€ти до орган≥зму. “ак звана б≥олог≥чна чи орган≥чна теор≥€ держави, на його думку, значною м≥рою застосована до закритого сусп≥льства. ¬оно нагадуЇ стадо чи племТ€ тим, що член≥в цього нап≥ворган≥чного обТЇднанн€ утримують разом нап≥вб≥олог≥чн≥ звТ€зки Ц спор≥днен≥сть, сп≥льне житт€, участь у сп≥льних справах, сп≥льн≥ небезпеки, сп≥льн≥ радощ≥ та сп≥льн≥ лиха. ÷е все ще конкретна група конкретних ≥ндив≥д≥в, обТЇднаних м≥ж собою не лише абстрактними сусп≥льними взаЇминами: розпод≥лом прац≥ та обм≥ном товарами, а конкретними ф≥зичними звТ€зками, такими €к дотик, запах ≥ з≥р.

Ќатом≥сть у в≥дкритому сусп≥льств≥ багато його член≥в прагнуть соц≥ального п≥днесенн€, прагнуть пос≥сти м≥сц€ ≥нших член≥в. ÷е може призвести, прим≥ром, до такого важливого соц≥ального €вища, €к класова боротьба. ѕроте, в≥дм≥чаЇ  .ѕоппер,,,в орган≥зм≥ немаЇ н≥чого под≥бного до класовоњ боротьби.  л≥тини чи тканини орган≥зму, про €к≥ ≥нод≥ кажуть, що вони в≥дпов≥дають членам держави, часом здатн≥ боротис€ за њжу. јле ноги не схильн≥ зам≥нити мозок чи ≥нш≥ частини т≥ла Ц стати шлункомФ.

¬насл≥док втрати свого орган≥чного характеру в≥дкрите сусп≥льство поступово може перетворитис€ на те, що  .ѕоппер назвав,,абстрактним сусп≥льствомФ. ¬раховуючи ту обставину, що сучасна людина, €к правило, не встановлюЇ особистих стосунк≥в з перехожими, а комун≥кац≥йна взаЇмод≥€ м≥ж людьми зд≥йснюЇтьс€ переважно за допомогою техн≥чних засоб≥в,  .ѕоппер робить висновок про зростанн€ абстрактного характеру тепер≥шн≥х сусп≥льств.

¬≥дзначаючи загальн≥ властивост≥ вс≥х закритих сусп≥льств (≥ррац≥онал≥зм, в≥дсутн≥сть свободи вибору ≥ т. д.),  .ѕоппер не прид≥л€Ї належноњ уваги розб≥жност€м м≥ж ними. ” племен≥ житт€ громади не в≥докремлювалос€ в≥д житт€ природи, свободи вибору повед≥нки ≥ суджень не було, але воно представл€лос€ непотр≥бним, зайвим, протиприродним. јле при сучасному тотал≥тарному устроњ в≥дм≥нност≥ м≥ж природою та сусп≥льством ц≥лком усв≥домлен≥, €к ≥ бажан≥сть в≥льного вибору ≥ндив≥да. Ќеможлив≥сть зд≥йснити усв≥домлену свободу створюЇ кол≥з≥њ, абсолютно непритаманн≥ дл€ плем≥нного сусп≥льства. “ому Ї п≥дстави стверджувати, що модель закритого сусп≥льства набула у  .ѕоппера абстрактного поза≥сторичного зм≥сту.

 .ѕоппер п≥ддаЇ критиц≥ сусп≥льно-пол≥тичн≥ концепц≥њ ѕлатона, √.√егел€ ≥  .ћаркса, звинувачуючи њх у спри€нн≥ закритим сусп≥льст≥вам. «окрема, в≥н називаЇ пол≥тичну терап≥ю ѕлатона по стримуванню будь-€ких сусп≥льних зм≥н ≥ поверненню до трибал≥зму хибною.

Ќатом≥сть √.√егел€  .ѕоппер називаЇ,,великим дурисв≥томФ,,,≥нтелектуальним шахраЇмФ,,,батьком сучасного тотал≥таризмуФ,,,диктатором в≥д ф≥лософ≥њФ,,,апологетом пруссацтваФ тощо. —л≥дом за Ћ.Ўопенгауером, €кий, €к в≥домо, не сприймав √.√егел€ взагал≥ й в≥дкрито в≥дмовл€в останньому в прав≥ ≥менуватис€ ф≥лософом,  .ѕоппер ставить перед собою мету допомогти новим теоретичним положенн€м,,зв≥льнитис€ в≥д гегел≥вського ≥нтелектуального шахрайства Ц найб≥льшого в ≥стор≥њ людськоњ цив≥л≥зац≥њФ.

Ќа думку  .ѕоппера, соц≥альна ф≥лософ≥€ √.√егел€ Ї теоретичним п≥дірунт€м н≥мецького нац≥онал≥зму. –озвиваючи ≥дею ….‘≥хте, √.√егель, на думку  . ѕоппера, не т≥льки в≥дкрив нову стор≥нку в ≥стор≥њ нац≥онал≥зму, а й збагатив нац≥онал≥зм новою теор≥Їю. ¬≥дпов≥дно до нењ, нац≥€ обТЇднуЇтьс€ духом, що д≥Ї в ≥стор≥њ. ¬она консол≥дуЇтьс€ перед загрозою сп≥льного ворога та почутт€м товариськост≥ у тих в≥йнах, €к≥ вона веде. √.√егель, отже, винайшов ≥сторичну теор≥ю над≥њ й (€к ≥ у випадку з державою) п≥дпор€дкував њй особист≥сть. Ќ≥мецьку ж нац≥ю в≥н оголосив пров≥дником розвитку абсолютного духу, теоретично обірунтував њњ право на св≥тове пануванн€.

« такою ж агресивн≥стю  .ѕоппер критикуЇ й марксизм. “отал≥таризм, вважаЇ  .ѕоппер, укор≥нюЇтьс€ там, де свобода особистост≥ п≥дпор€дковуЇтьс€ будь-€кому сусп≥льному утворенню Ч класу, нац≥њ, рас≥, держав≥, колективу тощо. ћарксизм, на його думку, постаЇ у вигл€д≥ теоретичного п≥дірунт€ одного з р≥зновид≥в такого п≥дпор€дкуванн€, а саме Ц

зам≥щенн€ особистост≥,,класомФ. ѕри цьому п≥дставою дл€ узурпац≥њ державою влади виступаЇ положенн€ про усв≥домленн€ њњ кер≥вництвом,,об'Їктивних закон≥в сусп≥льного розвиткуФ, що, €к вважаЇ  .ѕоппер, Ї утоп≥Їю.

Ќа думку  .ѕоппера, головною умовою прогресу в п≥знанн≥ й усп≥шному вир≥шенн≥ складних соц≥альних проблем Ї на€вн≥сть в культур≥ будь-€кого сусп≥льства особливоњ традиц≥њ рац≥онального обговоренн€ ≥дей, концепц≥й, процес≥в, €вищ ≥ позиц≥й, внасл≥док €кого виробл€ютьс€ сп≥льн≥ найб≥льш адекватн≥ д≥йсност≥ шл€хи сусп≥льного розвитку. ¬казана традиц≥€ гарантуЇ ≥снуванн€ в≥дкритого сусп≥льства й перешкоджаЇ його,,скочуваннюФ в б≥к авторитаритаризму й колектив≥зму.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 718 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„еловек, которым вам суждено стать Ц это только тот человек, которым вы сами решите стать. © –альф ”олдо Ёмерсон
==> читать все изречени€...

1252 - | 1184 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.