Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ пол≥тичного режиму




 

‘ункц≥ональний ≥ динам≥чний аспекти пол≥тичноњ системи розкриваютьс€ в пол≥тичному режим≥. ѕол≥тичний режим (у загальному план≥) - це сукупн≥сть метод≥в ≥ закон≥в зд≥йсненн€ пол≥тичноњ влади. ƒосл≥дженн€ пол≥тичного режиму скласти реальне у€вленн€ про реал≥зац≥ю пол≥тичноњ влади, ступ≥нь свободи ≥ правове становище особистост≥ в конкретн≥й крањн≥ в певний ≥сторичний пер≥од часу. “ак, пол≥тичний режим к≥нц€ 80-х pp. (так звана епоха "застою", що асоц≥ювалас€ з ≥менем Ћ.ЅрежнЇва) ≥ тим б≥льше в≥др≥зн€вс€ в≥д режиму, встановленого в 30-х pp. ѕод≥бна еволюц≥€ пол≥тичного режиму зд≥йснювалас€ в межах рад€нськоњ пол≥тичноњ системи.

 

” пол≥толог≥њ ≥снують дек≥лька трактувань пол≥тичного режиму.

 

1. ≤нституц≥ональний (пол≥тико-правовий) п≥дх≥д ототожнюЇ пол≥тичний режим з формами правл≥нн€ ≥ державного устрою та акцентуЇ увагу на формально-юридичних характеристиках: особливост€х под≥лу державноњ влади ≥ сп≥вв≥дношенн€ м≥ж г≥лками влади, на типах ур€дових структур.

ѕросл≥дковуЇтьс€ тенденц≥€ ототожненн€ пол≥тичного режиму з формою правл≥нн€. ќднобок≥сть под≥бного п≥дходу пол€гаЇ в тому, що реальна практика реал≥зац≥њ влади може протир≥чити закр≥пленим у конституц≥€х нормам, а сам пол≥тичний режим виражаЇ собою б≥льш широке €вище, н≥ж форма правл≥нн€. ѕроголошена республ≥канська форма правл≥нн€ ще не означаЇ встановленн€ реальноњ демократ≥њ, про що св≥дчать приклади —–—– ≥ Ќ≥меччини 30-х pp. –азом з тим Ївропейськ≥ конституц≥йн≥ монарх≥њ розгл€даютьс€ €к класичн≥ про€ви л≥беральноњ демократ≥њ.

2. —оц≥олог≥чний п≥дх≥д ставить акцент на характер≥ в≥дносин м≥ж державою ≥ сусп≥льством, €к≥ склалис€ реально ≥ необов'€зково в≥дпов≥дно до продиктованих конституц≥Їю та ≥ншими правовими актами нормами пол≥тичноњ повед≥нки. ¬ межах цього п≥дходу звертаЇтьс€ увага на соц≥альн≥ обгрунтуванн€ влади, групи тиску, взаЇмов≥дносини ел≥т ≥ народу.

3. Ўироке трактуванн€ пол≥тичного режиму виходить за меж≥ т≥льки пол≥тико-правового або т≥льки соц≥олог≥чного анал≥зу ≥ розгл€даЇ його через сп≥вв≥дношенн€ к≥лькох компонент≥в, що дозвол€Ї в≥др≥зн€ти одн≥ типи пол≥тичних режим≥в в≥д ≥нших.

 

ѕол≥тичний режим включаЇ в себе:

Ј пол≥тичн≥ структури влади, њх реальний статус ≥ роль у сусп≥льств≥;

Ј методи зд≥йсненн€ державноњ влади: €ким методам управл≥нн€ ≥ пануванн€ в≥ддаЇтьс€ перевага - пр€мим чи непр€мим, насильницьким чи методам переконанн€;

Ј реальний р≥вень свобод людини, обс€г њњ прав;

Ј методи виробленн€ пол≥тичних р≥шень;

Ј способи урегулюванн€ конфл≥кт≥в;

Ј плюрал≥зм, у тому числ≥ на€вн≥сть або в≥дсутн≥сть легальноњ (нелегальноњ) опозиц≥њ;

Ј конф≥гурац≥ю парт≥йноњ системи: однопарт≥йн≥ чи багатопарт≥йн≥ системи;

Ј ≥деолог≥ю ≥ те м≥сце, €ке в≥дводитьс€ њй у моб≥л≥зац≥њ сусп≥льства;

Ј форми ставленн€ населенн€ до пол≥тичноњ участ≥ (пол≥тична пасивн≥сть, моб≥л≥зована або автономна участь);

Ј тип лег≥тимност≥: харизматична, традиц≥йна, рац≥онально-легальна, ≥деолог≥чна тощо;

Ј структурован≥сть правл€чоњ ел≥ти: ступ≥нь њњ згуртованост≥, в≥дкрит≥сть ≥ закрит≥сть, канали рекрутуванн€.

 

–ежим вказуЇ на соц≥альну природу влади: €к≥ групи пануючого класу знаход€тьс€ при влад≥, на п≥дтримку €ких соц≥альних верств опираЇтьс€ влада.

 

¬ищеназван≥ ознаки служать критер≥€ми дл€ вид≥ленн€ р≥зних тип≥в пол≥тичних режим≥в. —пектр пол≥тичних режим≥в сучасного св≥ту розкриваЇтьс€ в таких пон€тт€х, €к демократ≥€, авторитаризм ≥ тотал≥таризм. ѕри визначенн≥ сутност≥ режиму акцент робитьс€ на протиставленн€ держави, з одного боку, ≥ громад€нського сусп≥льства - з ≥ншого. ’арактер взаЇмов≥дносин визначаЇтьс€ силою або слабк≥стю громад€нського сусп≥льства. ¬ умовах демократ≥њ сусп≥льство маЇ важел≥ впливу на владу включно до зам≥ни на чергових виборах. ” недемократичних режимах держава контролюЇ ≥ регламентуЇ громад€нське сусп≥льство повн≥стю (тотал≥таризм) або частково (авторитаризм). Ѕ≥льш≥сть пол≥толог≥в трактуЇ тотал≥таризм €к злитт€ держави з громад€нським сусп≥льством, що практично ставить п≥д сумн≥в саму можлив≥сть ≥снуванн€ останнього.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 465 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1650 - | 1516 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.