Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬иди влади. —пециф≥ка пол≥тичноњ влади. Ѕагатозначн≥сть влади про€вл€Їтьс€ й у ≥ншому аспект≥: влада може виступати €к соц≥альна, тобто бути присутньою у в≥дносинах м≥ж великими соц≥альними групами




 

Ѕагатозначн≥сть влади про€вл€Їтьс€ й у ≥ншому аспект≥: влада може виступати €к соц≥альна, тобто бути присутньою у в≥дносинах м≥ж великими соц≥альними групами, ≥ €к м≥жособова (у стосунках м≥ж друз€ми, м≥ж подружж€м тощо). —оц≥альна влада про€вл€Їтьс€ в пол≥тичн≥й ≥ непол≥тичн≥й формах. ѕол≥тична влада взаЇмопов'€зана з ≥ншими видами соц≥альноњ влади, причому вс≥ вони можуть бути використан≥ в пол≥тичних ц≥л€х. ≤нш≥ види соц≥альноњ влади вид≥л€ютьс€ залежно в≥д сфери поширенн€ ≥ метод≥в володарюванн€.

 

≈коном≥чна влада означаЇ контроль над ресурсами, що мають варт≥сне вираженн€ власн≥стю, над матер≥альними ц≥нност€ми.

 

јдм≥н≥стративно-примусова (пол≥тична влада у вузькому значенн≥) передбачаЇ оп≥р на силов≥ ресурси ≥ означаЇ контроль за людьми за допомогою застосуванн€ або загрози застосуванн€ ф≥зичноњ сили.

 

ƒуховно-≥нформац≥йна - культурна, рел≥г≥йна, влада «ћ≤. ќсобливого значенн€ у сучасному сусп≥льств≥ набули «ћ≤, оск≥льки виступають основним каналом впливу на масову аудитор≥ю. ќ.“оффлер визначив владу «ћ≤ в сучасному сусп≥льств≥ таким чином: вона дозвол€Ї дос€гти поставленоњ мети, м≥н≥мально витрачаючи ресурси влади, дозвол€Ї перетворити супротивник≥в у союзник≥в.

 

«ростанн€ рол≥ «ћ≤, особливо телебаченн€ ≥ ≤нтернету, ставить ц≥лий р€д проблем. « одного боку, п≥двищуЇтьс€ ступ≥нь ≥нформованост≥ людей, що дозвол€Ї розширити њх участь у пол≥тичному житт≥, а р≥зноман≥тн≥сть джерел ≥нформац≥њ забезпечуЇ ≥ндив≥ду свободу вибору з потоку пол≥тичноњ ≥нформац≥њ. јле, з ≥ншого боку, збер≥гаЇтьс€ проблема дов≥р'€ до «ћ≤. Ќарешт≥ крупн≥ мед≥а зливаютьс€ з ≥ншою владою - економ≥кою ≥ виступають пров≥дником впливу останньоњ на владу пол≥тичну. √ромадськ≥сть ”крањни сьогодн≥ ставить запитанн€: "„и панують пол≥тики над «ћ≤, чи «ћ≤ над пол≥тиками?". ƒ≥йсно, сп≥лкуванн€ пол≥тик≥в з громад€нами в≥дбуваЇтьс€ через «ћ≤. —аме вони створюють "в≥ртуальний" образ пол≥тика, €кий повинен сприйматис€ масами €к реальний. «ћ≤ впливають на формуванн€ переваг електорату. ќдин попул€рний журнал≥ст може зам≥нити величезну к≥льк≥сть парт≥йних аг≥татор≥в. «ћ≤ склали на сьогодн≥ серйозну конкуренц≥ю пол≥тичним парт≥€м у зд≥йсненн≥ функц≥њ моб≥л≥зац≥њ виборц≥в на п≥дтримку кандидат≥в, що претендують на прих≥д у владн≥ структур≥.

 

—пециф≥ка пол≥тичноњ влади пов'€зана ≥з здатн≥стю ≥ндив≥д≥в, груп ≥ њх орган≥зац≥й реал≥зувати своњ ≥нтереси ≥ волю за допомогою засоб≥в пол≥тико-державного управл≥нн€ ≥ контролю. ѕол≥тична влада под≥л€Їтьс€ на державну ≥ сусп≥льну, нос≥€ми €коњ Ї парт≥њ, сусп≥льн≥ рухи, «ћ≤.

 

ƒо ≥нших про€в≥в специф≥ки пол≥тичноњ влади можна в≥днести так≥:

Ј на в≥дм≥ну в≥д м≥жособист≥сноњ, пол≥тична влада присутн€ у в≥дносинах м≥ж великими соц≥альними групами, державами, сп≥втовариствами, сусп≥льними орган≥зац≥€ми;

Ј пол≥тична влада передбачаЇ необх≥дн≥сть орган≥зац≥йних процедур дл€ вираженн€ ≥нтерес≥в сп≥льноњ у пол≥тичн≥й сфер≥, ≥нституц≥ональну оформлен≥сть (вираженн€ пол≥тичного ≥нтересу через парт≥ю, державу та ≥нш≥ ≥нститути);

Ј можлив≥сть використанн€ найр≥зноман≥тн≥ших ресурс≥в (економ≥чних, примусових, ≥нформац≥йних тощо);

Ј поЇднанн€ в≥дкритих ≥ т≥ньових центр≥в влади, що д≥ють приховано, поза сферою сусп≥льного контролю;

Ј моноцентричн≥сть, тобто на€вн≥сть Їдиного центру прийн€тт€ р≥шень (на в≥дм≥ну в≥д влади економ≥чноњ, €ка в умовах ринку передбачаЇ плюрал≥зм суб'Їкт≥в влади);

Ј ≥Їрарх≥чн≥сть в≥дносин влади;

Ј делегуванн€ (передача) частини владних повноважень в≥д одного суб'Їкта ≥ншому, €кий бере на себе в≥дпов≥дальн≥сть за њх виконанн€ (модель: центральна влада > м≥сцева влада);

Ј ≥деолог≥чн≥сть.

 

—пец≥альне призначенн€ пол≥тичноњ влади неоднозначне, що про€вл€Їтьс€ в њњ здатност≥ виступати фактором €к ≥нтеграц≥њ, так ≥ дез≥нтеграц≥њ сусп≥льства. ¬ першому випадку за допомогою влади п≥дтримуЇтьс€ сусп≥льний пор€док, вир≥шуютьс€ конфл≥ктн≥ ситуац≥њ, у другому - забезпечуЇтьс€ пануванн€ одних соц≥альних груп над ≥ншими.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 474 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

1351 - | 1203 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.