Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒосл≥д 2. ќр≥Їнтовне визначенн€ сольового складу ірунту




ѕриготуванн€ водноњ вит€жки ірунту

ћетод в≥дбору проб. ѕроби ірунту довод€ть до пов≥тр€но-сухого стану, подр≥бнюють, пропускають через сито з круглими отворами д≥аметром 1-2 мм ≥ збер≥гають у коробках або пакетах. ѕробу на анал≥з в≥дбирають шпателем або ложкою, попередньо перем≥шавши ірунт на всю глибину коробки. « пакет≥в ірунт висипають на р≥вну поверхню, ретельно перем≥шують ≥ розпод≥л€ють шаром товщиною не б≥льше 1 см. ѕробу на анал≥з в≥дбирають не менше н≥ж з п'€ти м≥сць. ћаса проби Ц 30 г.

ѕриготуванн€ вит€жки з ірунту. ѕроби ірунту масою 30 г, зважен≥ з похибкою не б≥льше 0,1 г, пом≥щають в кон≥чн≥ колби. ƒо проб доливають по 150 мл дистильованоњ води. •рунт з водою перем≥шують прот€гом 3 хвилин ≥ залишають на 5 хвилин дл€ в≥дстоюванн€. ѕот≥м ф≥льтрують через подв≥йний складчастий ф≥льтр.  рай ф≥льтра повинен бути розташований на 0,5-1,0 см нижче краю воронки. Ќа початку ф≥льтруванн€ необх≥дно перенести на ф≥льтр можливо б≥льшу к≥льк≥сть ірунту. —трум≥нь суспенз≥њ направл€ють на б≥чну ст≥нку воронки, щоб не порвати ф≥льтр. ѕершу порц≥ю ф≥льтрату об'Їмом до 10 мл в≥дкидають ≥ т≥льки пот≥м починають збирати ф≥льтрат в чистий ≥ сухий приймач.  аламутн≥ ф≥льтрати переф≥льтровують.

якщо ірунт маЇ лужну реакц≥ю ≥ м≥стить мало розчинних солей, дл€ прискоренн€ ф≥льтруванн€ та отриманн€ прозорого ф≥льтрату використовують целюлозну масу. ƒл€ њњ приготуванн€ ф≥льтрувальний пап≥р подр≥бнюють, пом≥щають в термост≥йкий скл€ний або фарфоровий стакан ≥ наливають дистильовану воду в такому обс€з≥, щоб пап≥р можна було перем≥шувати скл€ною паличкою. —такан з розмоклим папером кип'€т€ть при пост≥йному пом≥шуванн≥ дл€ отриманн€ однор≥дноњ маси. √ар€чою целюлозною масою запарюють подв≥йн≥ ф≥льтри, вкладен≥ в воронки. ѕ≥сл€ того €к стече вода, ф≥льтри висушують в термостат≥ при температур≥ 50 ∞ — або на пов≥тр≥ ≥ використовують дл€ ф≥льтруванн€.

 

ƒосл≥д 1. ¬изначенн€ загальноњ лужност≥

ѕрилади та обладнанн€: дв≥ колби дл€ титруванн€, п≥петки з дозаторами, бюретка,

–еактиви: розчин сульфатноњ кислоти, 0,01 н; ≥ндикатор метиловий оранжевий.

«агальну лужн≥сть (вм≥ст Ќ—ќ3‾) визначають титруванн€м водноњ вит€жки 0,01 н сульфатною кислотою по метиловому оранжевому.

ѕ≥дготовка до титруванн€. ¬≥дбирають п≥петкою по 25 мл водноњ вит€жки в дв≥ кон≥чн≥ колби м≥стк≥стю 100 мл ≥ додають 1-2 крапл≥ ≥ндикатора метилового оранжевого.

“итруванн€. “итрують в одн≥й з колб 0,01 н H2SO4 до слабо-рожевого забарвленн€, друга служить св≥дком.

–озрахунок. «агальну лужн≥сть (вм≥ст) в масових частках% Ќ—ќ3‾ ≥ в мекв/100 г ірунту обчислюють за формулами:

ω = 0,00061 ∙ V ∙ K ∙ 20

= 0,2 ∙ V ∙ K екв. Ќ—ќ3‾ = 200 ∙ V ∙ K мекв. Ќ—ќ3‾, де

0,00061 Ц коеф≥ц≥Їнт перерахунку на лужн≥сть, так €к 1 мл 0,01 н H2SO4 в≥дпов≥даЇ 0,00061 г Ќ—ќ3‾;

V Ц об'Їм 0,01 н H2SO4, €кий п≥шов на титруванн€ 25 мл водноњ вит€жки, мл;

  Ц поправка до титру H2SO4;

20 Ц коеф≥ц≥Їнт перерахунку на 100 г ірунту;

1000 - коеф≥ц≥Їнт перерахунку (у мекв.);

61 Ц екв≥валент Ќ—ќ3

 

ƒосл≥д 2. ќр≥Їнтовне визначенн€ сольового складу ірунту

ѕрилади та обладнанн€: фарфорова ступка ≥ товкач, техн≥чн≥ терези, наважки, х≥м≥чн≥ стакани, м≥рний цил≥ндр, скл€на паличка, л≥йка, ф≥льтрувальний пап≥р, м≥рний пальчик, п≥петка, шпатель, штатив з проб≥рками.

–еактиви: дистильована вода, 10%-ний розчин н≥тратноњ кислоти, 1%-ний розчин аріентум н≥трату, 10%-ний розчину хлоридноњ кислоти, 10%-ний розчин бар≥й хлориду, спиртовий розчин фенолфталењну.

¬иготовленн€ водноњ вит€жки ірунту. «разок ірунту ретельно розтирають у фарфоров≥й ступц≥. ѕот≥м в≥дважують 8 г розтертого ірунту, перенос€ть у х≥м≥чний стакан ≥ додають 20 мл дистильованоњ води. ¬м≥ст стакана перем≥шують ≥ дають в≥дсто€тис€ 3-5 хв. –озчин в≥дф≥льтровують. ‘≥льтрат використовують у наступних досл≥дах.

¬изначенн€ хлорид-≥он≥в. ” проб≥рку в≥дливають 2-3 мл ірунтового ф≥льтрату, додають 5 крапель 10%-го розчину н≥тратноњ кислоти ≥ крапл€ми Ц розчин аріентум н≥трату до по€ви зм≥н у розчин≥ (випад≥нн€ б≥лого осаду, утворенн€ б≥лих пласт≥вц≥в, сильна каламутн≥сть, опалесценц≥€).

¬изначенн€ сульфат-≥он≥в. ” проб≥рку в≥дливають 2-3 мл ірунтового ф≥льтрату, додають 5 крапель 10%-го розчину хлоридноњ кислоти ≥ 1 мл розчину бар≥й хлориду до по€ви зм≥н у розчин≥ (випад≥нн€ б≥лого осаду, каламут≥нн€, слабка каламутн≥сть).

¬изначенн€ карбонат-≥он≥в. ” проб≥рку в≥дливають 2-3 мл ірунтового ф≥льтрату, додають 3-4 крапл≥ фенолфталењну. —постер≥гають за зм≥нами в розчин≥ Ц рожеве забарвленн€, ледь рожеве, безбарвний розчин.

 

ƒосл≥д 3. ћетод визначенн€ хлорид-≥он≥в у водн≥й вит€жц≥

—уть методу пол€гаЇ в титруванн≥ хлорид-≥он≥в у водн≥й вит€жц≥ розчином аріентум н≥трату, утворюючим з хлорид-≥онами важко розчинну сполуку. ƒл€ встановленн€ к≥нцевоњ точки титруванн€ в розчин додають кал≥й хромат, €кий утворюЇ з надлишком аріентуму осад, що викликаЇ перех≥д забарвленн€ розчину в≥д жовтого до червоно-бурого.

ѕрилади та обладнанн€:п≥петки з дозаторами, кон≥чн≥ колби дл€ титруванн€, бюретки.

–еактиви: розчин кал≥й хлориду, 0,1 моль/л; розчин кал≥й хлориду, 0,01 моль/л; розчин аріентум н≥трату, 0,02 моль/л; дистильована вода, розчин кал≥й хромату, 10%.

ѕ≥дготовка до анал≥зу.

ѕриготуванн€ розчину кал≥й хлориду концентрац≥њ 0,1 моль/л. 7,456 г кал≥й хлориду, прожареного до пост≥йноњ маси при температур≥ 500∞—, зважують з похибкою не б≥льше 0,001 г, пом≥щають в колбу м≥стк≥стю 1000 мл ≥ розчин€ють в дистильованоњ води, довод€чи об'Їм до м≥тки. ѕриготований розчин ретельно перем≥шують. –озчин збер≥гають у скл€нц≥ з притертою пробкою не б≥льше 1 року. ” раз≥ помутн≥нн€, утворенн€ пласт≥вц≥в, осаду, розчин зам≥нюють св≥жоприготовленим. ƒл€ приготуванн€ розчину допускаЇтьс€ використовувати стандарт-титр кал≥й хлориду або натр≥й хлориду.

ѕриготуванн€ розчину кал≥й хлориду концентрац≥њ 0,01 моль/л. 10 мл розчину, приготованого, €к зазначено вище, пом≥щають в м≥рну колбу м≥стк≥стю 100 мл ≥ довод€ть об'Їм до м≥тки дистильованою водою. –озчин готують в день застосуванн€.

ѕриготуванн€ розчину аріентум н≥трату концентрац≥њ 0,02 моль/л. 3,4 г аріентум н≥трату, зваженого з похибкою не б≥льше 0,1 г, пом≥щають в м≥рну колбу м≥стк≥стю 1000 мл ≥ розчин€ють в дистильован≥й вод≥, довод€чи об'Їм до м≥тки. “очну концентрац≥ю розчину перев≥р€ють титруванн€м. ƒл€ цього в≥дбирають 10 мл розчину кал≥й хлориду концентрац≥њ 0,01 моль/л в кон≥чну колбу, доливають 1 мл розчину кал≥й хромату з масовою часткою 10% ≥ титрують розчином аріентум н≥трату до переходу забарвленн€ в≥д жовтого до червоно-бурого. “итруванн€ провод€ть три рази ≥ дл€ розрахунку точноњ концентрац≥њ використовують середнЇ арифметичне результат≥в трьох титрувань. “очну концентрац≥ю розчину AgNO3 (’), моль/л, обчислюють за формулою:

, де

0,01 Ц концентрац≥€ розчину кал≥й хлориду, вз€того дл€ титруванн€;

V Ц об'Їм розчину кал≥й хлориду, вз€тий дл€ титруванн€, мл;

V1 Ц об'Їм розчину аріентум н≥трату, €кий п≥шов на титруванн€, мл.

–озчин збер≥гають в скл€нц≥ оранжевого скла з притертою пробкою.  онцентрац≥ю розчину перев≥р€ють титруванн€м не р≥дше одного разу на тиждень.

ѕроведенн€ анал≥зу. ƒл€ анал≥зу використовують ф≥льтрати вит€жок з ірунту, приготованих, €к зазначено вище. ƒл€ визначенн€ хлорид-≥ону пробу водноњ вит€жки об'Їмом в≥д 2 до 20 мл в≥дбирають п≥петкою в кон≥чну колбу, доливають дистильовану воду до об'Їму 20-30 мл, 1 мл розчину кал≥й хромату з масовою часткою 10% ≥ титрують розчином аріентум н≥трату до переходу забарвленн€ в≥д жовтого до червоно-бурого.

ќбробка результат≥в.  ≥льк≥сть екв≥валент≥в хлорид-≥ону (’), ммоль в 100 г ірунту, обчислюють за формулою:

, де

V Ц об'Їм розчину аріентум н≥трату, €кий п≥шов на титруванн€, мл;

с Ц концентрац≥€ розчину аріентум н≥трату, ммоль/л;

500 Ц коеф≥ц≥Їнт перерахунку на 100 г ірунту;

V1 Ц об'Їм проби водноњ вит€жки, мл.

ћасову частку хлорид-≥он≥в в ірунт≥ (’1) у в≥дсотках обчислюють за формулою:

1 = ’ ∙ 0,0355, де

’ Ц к≥льк≥сть екв≥валент≥в хлорид-≥он≥в в ірунт≥, ммоль в 100 г;

0,0355 Ц коеф≥ц≥Їнт перерахунку у в≥дсотки.

«а результат анал≥зу приймають значенн€ одиничного визначенн€ хлорид-≥он≥в. –езультат виражають у м≥л≥моль в 100 г ірунту ≥ у в≥дсотках з округленн€м до трьох значущих цифр.

 

ƒосл≥д 4. “урб≥д≥метричне визначенн€ сульфат-≥он≥в у водн≥й вит€жц≥ з ірунту

—уть методу пол€гаЇ в осадженн≥ сульфат-≥он≥в бар≥й хлоридом ≥ турб≥д≥метричному визначенн≥ його у вигл€д≥ бар≥й сульфату. ¬ €кост≥ стаб≥л≥затора суспенз≥њ використовують пол≥в≥н≥ловий спирт або гл≥церин. ћетод не застосовують дл€ анал≥зу водних вит€жок, забарвлених орган≥чними речовинами.

ѕрилади та обладнанн€: фотоелектроколориметр; 8 м≥рних колб на 100 мл дл€ розчин≥в пор≥вн€нн€;п≥петки з дозаторами; штатив з проб≥рками не менше н≥ж на 15 мл; бюретки;кювети.

–еактиви: запасний осаджуючий розчин з пол≥в≥н≥ловим спиртом; дистильована вода; осаджуючий розчину з гл≥церином; розчин натр≥й сульфату, 0,2 н; дистильована вода; лужний розчин трилону Ѕ.

ѕ≥дготовка до анал≥зу.

ѕриготуванн€ запасного осаджуючого розчину з пол≥в≥н≥ловим спиртом. 5 г пол≥в≥н≥лового спирту ≥ 20 г бар≥й хлориду пом≥щають в стакан з термост≥йкого скла м≥стк≥стю 1000 мл. ƒоливають приблизно 800 мл дистильованоњ води, 60 мл розчину хлоридноњ кислоти концентрац≥њ 1 моль/л ≥ нагр≥вають сум≥ш при перем≥шуванн≥ до повного розчиненн€ реактив≥в. ѕ≥сл€ охолодженн€ розчин перенос€ть у м≥рну колбу м≥стк≥стю 1000 мл, довод€ть об'Їм до м≥тки дистильованою водою, перем≥шують ≥ ф≥льтрують. –озчин збер≥гають у скл€нц≥ з притертою пробкою не б≥льше трьох м≥с€ц≥в.

ѕриготуванн€ робочого осаджуючого розчину з пол≥в≥н≥ловим спиртом. ¬ день проведенн€ анал≥зу запасний осаджуючий розчин розбавл€ють дистильованою водою у в≥дношенн≥ 2:1.

ѕриготуванн€ осаджуючого розчину з гл≥церином. «важують 20 г бар≥й хлориду з похибкою не б≥льше 0,1 г ≥ пом≥щають в м≥рну колбу м≥стк≥стю 500 мл. ƒоливають приблизно 300 мл дистильованоњ води ≥ 60 мл хлоридноњ кислоти концентрац≥Їю 1 моль/л. ѕ≥сл€ повного розчиненн€ бар≥й хлориду об'Їм розчину довод€ть до м≥тки дистильованою водою ≥ перем≥шують. ѕриготований розчин зм≥шують з гл≥церином у в≥дношенн≥ 1:1. –озчин збер≥гають не б≥льше 3 м≥с€ц≥в.

ѕриготуванн€ розчину натр≥й сульфату, 0,2 н. 14,2 г безводного натр≥й сульфату, висушеного до пост≥йноњ маси при температур≥ 100-105∞— пом≥щають в м≥рну колбу м≥стк≥стю 1000 мл ≥ розчин€ють в дистильован≥й вод≥, довод€чи об'Їм розчину до м≥тки. ѕриготований розчин ретельно перем≥шують. –озчин збер≥гають в скл€нц≥ з притертою пробкою не б≥льше 1 року.

ѕриготуванн€ розчин≥в пор≥вн€нн€. ” м≥рн≥ колби м≥стк≥стю 100 мл пом≥щають зазначен≥ у таблиц≥ обТЇми розчину, приготованого, €к зазначено вище. ќбТЇми розчин≥в довод€ть до м≥ток дистильованою водою ≥ ретельно перем≥шують. –озчини збер≥гають у скл€нках з притертими пробками не б≥льше 1 м≥с€ц€.

’арактеристика розчину Ќомер розчину пор≥вн€нн€
               
ќбТЇм 0,2 н розчину натр≥й сульфату, мл                
 онцентрац≥€ сульфат-≥ону з (1/2SO4):
у розчинах пор≥вн€нн€, моль/л   0,002 0,004 0,008 0,012 0,016 0,02 0,024
в перерахунку на 100 г ірунту, ммоль                

 

–озчини пор≥вн€нн€ використовують дл€ градуюванн€ фотоелектроколориметра в день проведенн€ анал≥зу.

ѕриготуванн€ лужного розчину трилону Ѕ. 30 г трилону Ѕ, зваженого з похибкою не б≥льше 0,1 г, розчин€ють в 1000 мл розчину натр≥й г≥дроксиду з масовою часткою 0,5%. –озчин використовують дл€ митт€ кювет фотоелектроколориметра ≥ проб≥рок, в €ких провод€ть визначенн€.  ювети ≥ проб≥рки пом≥щають в розчин на 1 годину.

ѕроведенн€ анал≥зу. ƒл€ анал≥зу використовують ф≥льтрати вит€жок, приготованих €к вказано вище.

¬изначенн€ сульфат-≥он≥в. ¬≥дбирають п≥петкою по 1 мл анал≥зованих вит€жок ≥ розчин≥в пор≥вн€нн€ в проб≥рки. ƒо проб доливають по 10 мл робочого осаджуючого розчину ≥ ретельно перем≥шують. ‘отометруванн€ суспенз≥њ провод€ть не ран≥ше н≥ж через 10 хвилин п≥сл€ додаванн€ осаджуючого розчину, в кювет≥ з товщиною шару 10 мм в≥дносно розчину пор≥вн€нн€ є 1, при довжин≥ хвил≥ 520 нм або використовуючи св≥тлоф≥льтр з максимумом пропусканн€ в област≥ 500-540 нм. ѕеред пом≥щенн€м в кювету фотоелектроколориметра вм≥ст проб≥рки необх≥дно збовтати. —успенз≥€ оптично ст≥йка прот€гом 7 годин. ƒопускаЇтьс€ пропорц≥йна зм≥на обТЇм≥в проби вит€жки, розчин≥в пор≥вн€нн€ ≥ осаджуючого розчину при похибц≥ дозуванн€ не б≥льше 1%.  ≥льк≥сть екв≥валент≥в сульфату в анал≥зованому ірунт≥ визначають безпосередньо за градуювальним граф≥ком, €кий будуЇтьс€ в координатах: концентрац≥€ сульфат-≥он≥в в розчинах пор≥вн€нн€ в перерахунку в м≥л≥мол≥ в 100 г ірунту Ц оптична густина.

ћасову частку сульфат-≥он≥в в анал≥зованому ірунт≥ (’) у в≥дсотках обчислюють за формулою:

’ = — ∙ 0,048, де

— Ц к≥льк≥сть екв≥валент≥в сульфат-≥он≥в в анал≥зованоњ ірунт≥, ммоль в 100 г;

0,048 Ц коеф≥ц≥Їнт перерахунку у в≥дсотки.

 

ƒосл≥д 5. ћетод визначенн€  альц≥ю ≥ ћагн≥ю у водн≥й вит€жц≥

—уть методу пол€гаЇ в посл≥довному комплексонометричному титруванн≥ в одн≥й проб≥ йон≥в  альц≥ю при рЌ 12,5-13 та йон≥в ћагн≥ю при рЌ близько 10 з використанн€м €к метало≥нд≥катора хрому кислотного темно-синього.

ѕрилади та обладнанн€: п≥петки з дозаторами; колби дл€ титруванн€; цил≥ндр; магн≥тна м≥шалка; стакани.

–еактиви: хлоридно-ам≥ачний буферний розчин; розчин ≥ндикатора хрому кислотного темно-синього; розчин магн≥й сульфату, 0,1 н; розчину трилону Ѕ; дистильована вода; розчин г≥дроксилам≥ну г≥дрохлориду (NH2OH∙HCl або (NH3OH)Cl), 5%; розчин натр≥й г≥дроксиду, 2 н; натр≥й д≥етилдит≥окарбамат крист.; хлоридна кислота (1:4).

ѕ≥дготовка до анал≥зу.

ѕриготуванн€ хлоридно-ам≥ачного буферного розчину. 20 амон≥й хлориду розчин€ють приблизно в 100 мл дистильованоњ води, доливають 100 мл амон≥аку ≥ довод€ть об'Їм розчину до 1000 мл дистильованою водою ≥ ретельно перем≥шують. –озчин збер≥гають не б≥льше 2 м≥с€ц≥в.

ѕриготуванн€ розчину ≥ндикатора. 0,5 г хрому кислотного темно-синього пом≥щають в м≥рну колбу м≥стк≥стю 100 мл ≥ розчин€ють в етанол≥, розбавленому дистильованою водою 1:5, довод€чи об'Їм до м≥тки. –озчин збер≥гають в скл€нц≥ оранжевого скла з притертою пробкою не б≥льше 2 м≥с€ц≥в.

ѕриготуванн€ розчину магн≥й сульфату, 0,1 н. √отують з стандарт-титру. –озчин збер≥гають у скл€нц≥ з притертою пробкою не б≥льше 1 року.

ѕриготуванн€ розчину трилону Ѕ, 0,05 н. ƒопускаЇтьс€ приготуванн€ розчину трилону Ѕ з стандарт-титру. јбо 9,3 г трилону Ѕ, зваженого з похибкою не б≥льше 0,1 г, пом≥щають в м≥рну колбу м≥стк≥стю 1000 мл ≥ розчин€ють в дистильован≥й вод≥, довод€чи об'Їм розчину до м≥тки ≥ ретельно перем≥шують. «бер≥гають у скл€нц≥ з притертою пробкою не б≥льше 3 м≥с€ц≥в. “очну концентрац≥ю розчину трилону Ѕ встановлюють титруванн€м по розчинумагн≥й сульфату. ƒл€ цього 5 мл 0,1н розчину магн≥й сульфату в≥дбирають п≥петкою в х≥м≥чний стакан або колбу. —такан пом≥щають на магн≥тну м≥шалку ≥ при перем≥шуванн≥ доливають 50 мл дистильованоњ води, 5 мл хлоридно-ам≥ачного буферного розчину, 5 крапель ≥ндикатора хрому кислотного темно-синього ≥ титрують розчином трилону Ѕ до переходу забарвленн€ в≥д рожевого до синього. “итруванн€ провод€ть три рази ≥ дл€ розрахунку середньоњ концентрац≥њ використовують середнЇ арифметичне результат≥в трьох титрувань. “очну концентрац≥ю трилону Ѕ (’), моль/л, обчислюють за формулою

, де

0,1 Ц концентрац≥€ розчину магн≥й сульфату, моль/л;

5 Ц об'Їм розчину магн≥й сульфату, вз€тий дл€ титруванн€, мл;

V Ц об'Їм розчину трилону Ѕ, витрачений на титруванн€, мл.

ѕроведенн€ анал≥зу.

¬изначенн€  альц≥ю та ћагн≥ю. ¬≥дбирають 10 мл анал≥зованоњ вит€жки в кон≥чну колбу, пом≥щають њњ на магн≥тну м≥шалку ≥ при перем≥шуванн≥ доливають 50 мл дистильованоњ води, 2 мл 2 н розчину натр≥й г≥дроксиду ≥ 5 крапель 0,5% розчину ≥ндикатора хрому кислотного темно-синього. “итрують  альц≥й розчином трилону Ѕ до переходу забарвленн€ в≥д рожевого до бузкового й реЇструють витрату титранту по бюретц≥. ѕот≥м нейтрал≥зують в≥дтитрований розчин хлоридною кислотою (1:4) до переходу забарвленн€ в вих≥дний (рожевий) так, щоб надлишок кислоти не перевищував 1-2 крапель. ƒодають 5 мл хлоридно-ам≥ачного буферного розчину ≥ титрують ћагн≥й розчином трилону Ѕ до переходу забарвленн€ в≥д рожевого до синього. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ титруванн€ реЇструють витрату титранту. “аким же чином титрують холосту пробу. ƒопускаЇтьс€ зб≥льшенн€ або зменшенн€ обТЇму проби дл€ анал≥зу в залежност≥ в≥д передбачуваного вм≥сту  альц≥ю ≥ ћагн≥ю в анал≥зованому ірунт≥. ƒл€ темнозабарвлених вит€жок допускаЇтьс€ зб≥льшенн€ до 100 мл об'Їму дистильованоњ води, що додаЇтьс€ до проби, що титруЇтьс€.

ќбробка результат≥в.  ≥льк≥сть екв≥валент≥в  альц≥ю або ћагн≥ю в анал≥зованому ірунт≥ (’), ммоль в 100 г, обчислюють за формулою:

, де

V Ц об'Їм розчину трилону Ѕ, витрачений на титруванн€  альц≥ю або ћагн≥ю, мл;

V1 Ц об'Їм розчину трилону Ѕ, витрачений на титруванн€  альц≥ю або ћагн≥ю в холостий проб≥, мл;

с Ц концентрац≥€ розчину трилону Ѕ з (1/2 Na2≈ƒ“ј), ммоль/мл;

500 Ц коеф≥ц≥Їнт перерахунку на 100 г ірунту;

V2 Ц об'Їм проби анал≥зованоњ вит€жки, мл.

ћасову частку  альц≥ю в анал≥зованоњ ірунт≥ (’1) у в≥дсотках обчислюють за формулою:

1 = ’ ∙ 0,020, де

’ Ц к≥льк≥сть екв≥валент≥в  альц≥ю в анал≥зованому ірунт≥, ммоль в 100 г;

0,020 Ц коеф≥ц≥Їнт перерахунку у в≥дсотки.

ћасову частку магн≥ю в анал≥зованому ірунт≥ (’2) у в≥дсотках обчислюють за формулою:

2 = ’ ∙ 0,0122, де

’ Ц к≥льк≥сть екв≥валент≥в ћагн≥ю в анал≥зованому ірунт≥, ммоль в 100 г;

0,0122 Ц коеф≥ц≥Їнт перерахунку у в≥дсотки.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1257 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќадо любить жизнь больше, чем смысл жизни. © ‘едор ƒостоевский
==> читать все изречени€...

1503 - | 1269 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.044 с.