Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ школи та концептуальн≥ напр€ми сучасноњ зах≥дноњ соц≥олог≥њ




—учасна «ах≥дна соц≥олог≥€ представлена р≥зноман≥тн≥стю шк≥л ≥ теч≥й, €к≥ розвиваютьс€ за багатьма, напр€мами. –озр≥зн€ють:

- ≈мп≥рична соц≥олог≥€;

- —труктурний функц≥онал≥зм;

-  онфл≥ктолог≥€;

- —имвол≥чний ≥нтеракц≥он≥зм;

- ‘еноменолог≥€;

- ≈тнометодолог≥€;

- Ќеофункц≥онал≥зм;

- —труктурал≥зм ≥ пост структурал≥зм;

- —оц≥олог≥чн≥ концепц≥њ технократизму.

≈мп≥рична соц≥олог≥€

≈мп≥рична соц≥олог≥€, €ка виникла в межах зах≥дноњ соц≥олог≥њ в XX ст., сфор≠мувала в своЇму русл≥ дв≥ основн≥ теч≥њ - академ≥чну ≤ прикладну. ≤сторичн≥ корен≥ емп≥ричноњ соц≥олог≥њ знаходимо у ранн≥х емп≥ричних досл≥≠дженн€х XIX ст. соц≥ального ≥ морального здоров'€ (≈. „аду≥к, Ћ. ¬≥ллерне, –.¬≥рхов, ƒж. ей-Ўаттлуор, ј. √ерр≥, ј. ¬атер та ≥и.). « 1920 по 1950 р≥к емп≥≠ричн≥ досл≥дженн€ стають пр≥оритетним напр€мом в американськ≥й соц≥олог≥њ.

ѕочаток цьому процесу поклали представники „≥казькоњ школи (–. ѕарк, ≈. Ѕерджесс, ”. “омас, ј. —молл та ≥н) «аймаючи дом≥нуюче становище в американськ≥й соц≥ологи прот€гом 20 Ч 40-х рр, „≥казька школа зд≥йснила знач≠ний вплив на формуванн€ св≥товоњ емп≥ричноњ соц≥олог≥њ.

ќсновними чи в≥дм≥нними рисами „≥казькоњ школи були:

Х орган≥чне поЇднанн€ емп≥ричних досл≥джень ≥з теоретичними узагальненн€ми,

Х висуванн€ г≥потез в межах Їдиноњ орган≥зованоњ ≥ направленоњ на конкретн≥ практичн≥ ц≥л≥ програми,

Х широта теоретичноњ ор≥Їнтац≥њ,

Х поЇднанн€ р≥зних п≥дход≥в ≥ метод≥в, серед €ких не було €скраво виражених ѕершою працею „≥казькоњ школи в галуз≥ емп≥ричноњ соц≥ологи була книга ”. “омаса ≥ ‘. «нанецького "ѕольський сел€нин в ™вроп≥ ≥ јмериц≥" (1918 -1920 рр) ¬ н≥й викладен≥ ≥ апробован≥ на практиц≥ основн≥ ≤дењ соц≥олог≥чноњ те≠ор≥њ “омаса, €дро €коњ - пон€тт€ соц≥альноњ ситуац≥њ, €ке включаЇ в себе три взаЇмопов'€заних елемента

Х об'Їктивн≥ умови (соц≥альн≥ норми ≥ ц≥нност≥),

Х установки ≥ндив≥да ≥ групи,

Х визначенн€ ситуац≥њ д≥ючою особою

¬иход€чи з цьо≠го, “омас ≥ «навецький розробили таку типолог≥ю особистостей за характером њх пристосованост≥ до соц≥ального оточенн€

Х м≥щанський тип (дл€ нього характерн≥ традиц≥йн≥ установки ≥ стереотипи),

Х богемний (нест≥йк≥ ≥ слабо зв'€зан≥ м≥ж собою установки),

Х творчий (лог≥чно взаЇмозв'€зан≥ м≥ж собою установки ≥ творч≥ потенц≥њ, €к≥ обумовлюють оптимальне визначенн€ ситуац≥њ)

«начний вклад у розвиток емп≥ричноњ соц≥олог≥њ внесли соц≥ологи √арвардського ун≥верситету. “ут зусилл€ми професора ≈. ћейо ≥ його колег розробл€≠лась ≥ндустр≥альна соц≥олог≥€ ≥ доктрина людських в≥дносин, а також соц≥олог≥€ управл≥нн€.

—труктурний функц≥онал≥зм

—труктурний функц≥онал≥зм (або структурно-функц≥ональний анал≥з) - один з найб≥льш важливих ≥ складних напр€м≥в сучасноњ теоретичноњ соц≥олог≥њ, ви≠никненн€ €кого певною м≥рою об'Їктивно пов'€зане з широким розвитком ем≠п≥ричноњ соц≥олог≥њ. ƒо середини 30-х рр. XX ст. соц≥ологи —Ўј накопичили значний емп≥ричний матер≥ал, зд≥йснивши велику к≥льк≥сть р≥зноман≥тних за масштабн≥стю ≥ тематикою емп≥ричних соц≥олог≥чних досл≥джень, €к≥, проте, не виходили за меж≥ окремих рег≥он≥в крањни ≥ торкались лише де€ких проблем сусп≥льного житт€.

«а вир≥шенн€ цього завданн€ вз€лис€ пров≥дн≥ соц≥ологи —Ўј “олкот ѕарсонс ≥ –оберт ћертон, €к≥ в р≥зн≥ роки пос≥дали пост президента јмериканськоњ соц≥олог≥чноњ асоц≥ац≥њ (у 1949 ≥ 1957 рр. в≥дпов≥дно). —аме “. ѕарсонс в пра≠ц€х ''—труктура соц≥альноњ д≥њ" (1937 р.), "—оц≥альна система" (1951 р.), "—оц≥≠альна система ≥ еволюц≥€ теор≥њ д≥њ" (1977 р.) та –. ћертон в досл≥дженн€х "—оц≥альна теор≥€ ≥ соц≥альна структура" (1975 р.), "—оц≥альна структура ≥ автоном≥€" (1966 р.), "—оц≥олог≥€ науки" (1973 р.) розробили основн≥ принципи структурно-функц≥онального анал≥зу.

 онфл≥ктолог≥€

ѕроблеми соц≥альних конфл≥кт≥в завжди привертали увагу соц≥олог≥в р≥зних напр€м≥в ≥ шк≥л. ¬ минулому особливо великий вклад в наукову розробку ц≥Їњ проблематики внесли  .ћаркс, √. —пенсер, Ћ. √умплович (1838-1909-рр.); √.«≥ммель (1858-1918 рр.) та ≥н. ѕор€д ≥з цим, в сучасн≥й соц≥олог≥њ в середин≥ XX ст. формувавс€ ≥ особливий конфл≥ктолог≥чний напр€м, представники €кого, опираючись на соц≥ально-ф≥лософську ≥ соц≥олог≥чну спадщину названих класик≥в, присв€тили своњ досл≥дженн€ розробц≥ власне теор≥њ соц≥ального конфл≥кту, €ка склала основу њх соц≥олог≥чних погл€д≥в. ќсновними аргументами, €к≥ конфл≥ктологи висунили на рубеж≥ "гар€чих шестидес€тих" проти тези “. ѕарсонса про стаб≥льн≥сть €к атрибуту сус≠п≥льства, були так≥:

Х розпод≥лом засоб≥в до житт€ займаЇтьс€ група людей. ¬она протистоњть всьому сусп≥льству. “ому конфл≥кт Ї неминучим;

Х пол≥тична влада захищаЇ ≥снуючий економ≥чний пор€док розпод≥лу сус≠п≥льного продукту. ¬она теж протистоњть сусп≥льству. “ому конфл≥кт м≥ж нею ≥ народними масами об'Їктивно обумовлений;

Х в будь-€кому сусп≥льств≥ д≥Ї висх≥дний ланцюжок: грош≥-влада-ц≥нност≥-ритуал. ¬≥д першого до останнього компонента повсюди на€вним Ї зштовхуванн€ ≥нтерес≥в протилежних соц≥альних груп. ќтже, конфл≥кти породжуютьс€ вс≥Їю системою сусп≥льних в≥дносин;

Х в будь-€кому сусп≥льств≥ мас м≥сце примус одних ≥ншими, бо лише одн≥ волод≥ють засобами виробництва. “аким чином, соц≥альний конфл≥кт с продуктом економ≥чних в≥дносин.

јктивним поборником нового п≥дходу ≥ критиком теор≥њ структурно-функ≠ц≥онального анал≥зу, погл€д≥в ѕарсонса вважаЇтьс€ в≥домий американський соц≥олог „арлз ћ≥ллс (1916 Ч 1962 рр.). ” своњх прац€х "¬ладна ел≥та" (1953 р.) ≥ "—оц≥олог≥чна у€ва" (1959 р.) в≥н дов≥в, що пор€док, стаб≥льн≥сть, устален≥сть, гармон≥€ досить необх≥дн≥ пануючому класу, але соц≥альне житт€ завжди не≠стаб≥льне, наповнене ≥ безпор€дками, ≥ конфл≥ктами. ћ≥ллс стверджував, що будь-€кий соц≥олог≥чний анал≥з маЇ ц≥нн≥сть лише в тому випадку, коли в≥н торкаЇтьс€ боротьби за владу:

1) м≥ж конфл≥ктуючими класами;

2) м≥ж тими, хто управл€Ї, ≥ тими, ким управл€ють;

3) м≥ж вищими могутн≥ми людьми ≥ простою людиною.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3177 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1850 - | 1455 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.