СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 1
Тема: Предмет, методи та функції політології. Політико-правова думка Стародавнього світу, доби Середньовіччя та Відроджен
Словник основних понять та термінів теми
АПОЛІТИЗМ (від грец. a — заперечення, politike — мистецтво управління державою) — негативне чи індиферентне ставлення до політики, відчуження соціальних верств, груп та ін. суб”єктів від політичного життя; свідома відмова від участі у політиці.
Аристократія (грец. aristokratia, від aristos — кращий і kratos — влада) — найбільш привілейований стан або найвища родова знать у рабовласницькому і феодальному суспільствах, а також форма державного правління, за якої А. належить уся повнота влади в країні; на сучасному етапі — узагальнююча назва представників панівних класів і станів, а також духовної еліти суспільства.
Деспотизм (від грецьк. despoteia — необмежена влада, despotes — володар) — форма суспільного врядування, що характеризується зосередженням у руках однієї людини всієї повноти влади, яка грунтується не на законах, а на сваволі можновладця й позбавленні підвладних будь-яких політичних прав.
Олігархія (грец. oligarchia від oligos — нечисленний і arche — влада; влада небагатьох) — політичне й економічне панування, влада, правління невеликої групи людей, а також сама правляча група.
Охлократія (від грец. ochlos — натовп і kratos — влада) — тимчасове або більш-менш тривале домінування в політичному житті суспільства натовпу, юрби, “маси”.
ПОЛІТИКА (від грец. politika — державні і суспільні справи) — організаційна, регулятивна і контрольна сфера суспільства, в межах якої здійснюється соціальна діяльність, спрямована головним чином на досягнення, утримання та реалізацію влади індивідами та соціальними групами задля задоволення власних інтересів та потреб.
Сакралізація (від лат. sacer — священний) — наділення людей, інших істот, предметів матеріального світу, явищ природи та суспільного життя надприродними, священними (іноді навіть містичними) ознаками та властивостями.
Теократія (від грец. theos — бог і kratos — влада, букв. — боговладдя) — форма державного правління, за якої безпосереднім носієм влади вважається Бог, а її реалізація здійснюється переважно духовенством, главою церкви і кліру.
Фаталізм (від лат. fatalis — визначений долею, fatum — доля) — світоглядна суспільно-політична і філософська позиція, згідно з якою будь-які дії людини чи людської спільноти наперед визначені дією потойбічної сили, що повністю поглинає їх індивідуальну або ж колективну волю.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2
Тема: Традиційні політичні доктрини: лібералізм та консерватизм
Словник основних понять та термінів теми
Абсолютизм (від лат. absolutus — безумовний, необмежений) — абсолютна влада, тобто необмежена самодержавна влада, деспотична форма правління, яка грунтується на сваволі можновладця і за якої верховна влада неподільно належить одній особі — монархові (королю, царю, імператору тощо).
Консерватизм (франц. conservatisme, від лат. conservare — зберігати, охороняти) — політична ідеологія і практика суспільно-політичного життя, що орієнтується на збереження і підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.
Лібералізм (від лат. liberalis — вільний) — політична та ідеологічна течія, що об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва і демократичних свобод.
Парламент (від лат. parlare — говорити) — найвищий колегіальний законодавчий і представницький орган влади в державі з республіканською формою правління.
Плебісцит (від лат. plebs — простий люд і scitum — рішення, постанова) — у Стародавньому Римі — рішення плебейських зборів. Зараз — усезагальне опитування громадян з метою виявити їхню думку, волю й позицію щодо якогось спільного й значущого питання. Уперше плебісцит було проведено 1791 року при вирішенні питання про приєднання Авіньйону до Франції.
Ценз (від лат. censeo — роблю перепис, опис) — офіційно визначені умови, які легально обмежують права людей, приміром — на набуття громадянства, на обіймання відповідної посади, виборчі права (право обирати або бути обраними).
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 3