Методи, функції та завдання політичної науки

 

Методоло­гічна основа політології складається з загальнотеоретичних досліджень політики на рівні філософського обгрунтування її природи, теорій серед­нього рівня, які спрямовані на дослідження і формування окремих кон­цепцій політичного маркетингу, та конкретних емпіричних досліджень різних елементів політичної ситуації.

До загальнотеоретичних методів відноситься:

- структурно-функціо­нальний,

- метод конфліктології,

- метод символічного інтеракціонізму та обміну,

- метод біхевіоризму.

До емпіричних (прикладних) методів належать:

- метод вибіркового дослідження,

- метод польового дослідження,

- метод прихова­ного спостереження,

- метод експерименту.

Політологія як суспільствознавча та навчальна дисципліна виконує ряд теоретичних та практичних функцій, серед яких:

- описова (дескриптив­на),

- прогностична (функція наукового передбачення),

- інструментальна (технологічна),

- пояснювальна (інтерпретаційна),

- ідеологічна (програмова).

Описова функція полягає у пошуку відповідей на запитання: якою на­справді є політична дійсність? У чому її природа та специфіка? Хто висту­пає суб'єктом політики?

Пояснювальна функція дозволяє знайти відповіді на запитання: чому певні факти політичної дійсності існують? Чому ці факти мають саме такі властивості?

Прогностична функція полягає у відповіді на запитання: якою буде політична дійсність у майбутньому або коли відбудуться певні події. Ре­зультатом цієї функції є поява прогностичних гіпотез. Велике значення ма­ють дослідження комплексних політичних проблем, бо вони дають мож­ливість створити цілісну картину майбутнього розвитку основних сфер політичного життя, передбачити можливість настання негативних наслідків, спланувати шляхи і засоби оптимізації політичного керівницт­ва й управління. В умовах сучасної української реальності зростає роль прогнозування політичної поведінки соціальних суб'єктів та наслідків проведення політичних акцій.

Інструментальна (технологічна) функція пов'язана з пошуками відпові­дей на запитання щодо вибору форм і видів політичної дії з метою досягнення бажаного результату. Ідеологічна (програмова) функція полягає у розробці стратегії та напрямків розвитку суспільства, його політичних інститутів, по­літичних процесів тощо. Серед інших функцій політології - методологічна (охоплює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політики і практичної реалізації набутих знань), світоглядна (утверджує цінності, ідеа­ли, норми, які характеризують цивілізовану політичну систему, політичну культуру соціальних суб'єктів, функція політичної соціалізації (забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу політичної культури). Безумовно, усі зазначені функції тісно по­в'язані між собою і взаємодіють із загальними функціями політики, які висту­пають у цивілізованому суспільстві на перший план.

Перші спроби сформулювати завдання політології як навчальної дис­ципліни зроблені у доповіді комітету Американської асоціації політичних наук "Завдання політичної науки" (1951 р.).

Головне завдання політології як навчаль­ної дисципліни - опрацювання і таке викладення загальнотеоретичного і практичного матеріалу, щоб відповідно до завдань політологічної підго­товки спеціалістів будь-якого профілю, у доступній формі дати їм необхід­ний мінімум наукових політологічних знань.

 

 

До основних завдань викла­дання політології відноситься:

• підготовка студента до виконання ролі громадянина;

• підготовка до участі у суспільно-політичному житті, тобто політична соціалізація студентської молоді;

• органічне поєднання політологічної думки України зі світовим полі­тичним знанням;

• подолання стереотипних, уявлень про політику, як про виключно арену для боротьби, протистояння, конфлікту та засвоєння громадянами норм ци­вілізованої політичної поведінки, культури політичного спілкування та ін.