Телеологічна концепція влади

Влада – це досягнення певних цілей, одержання запланованих результатів.

Інструменталістська концепція влади

Представники цього підходу розглядають владу, як можливість використання певних засобів, окрема насильства і примусу.

Структурно-функціональна концепція влади

Влада постає як особливий вид відносин між підлеглими і керівниками. Саме суспільство влаштоване ієрархічно. Воно диференціює управлінські і виконавські соціальні ролі. А роль особи у політичній системі чітко визначена – підтримання існуючої системи.

Конфліктна концепція влади

Представники її розглядають розподіл благ у конфліктних ситуаціях.

Психологічна концепція влади

Витоки влади трактуються як такі, що кореняться у свідомості і підсвідомості людей, а прагнення до влади розглядається як вияв, сублімація пригніченого лібідо, що являє собою трансформоване відчуття переважно сексуального характеру або психічну енергію взагалі. Прагнення до влади і особливо оволодіння нею виконують функції суб¢єктивної компенсації фізичної або духовної неповноцінності. Психоаналітики акцентують увагу на таких механізмах, як командування і підкорення.

У роботі “Німецька ідеологія” К.Маркс і Ф. Енгельс навели поняття “соціальна влада” і визначили основні риси її:

· класовий характер у класовому суспільстві і відносини панування і підкорення;

· обумовленість соціального панування майновими відносинами.

У наступних працях К. Маркс і Ф. Енгельс указували, що головне місце в системі соціальної влади посідає державна, політична влада.

Отже, вказані вище підходи до вивчення влади свідчать про великий інтерес у світі до проблеми влади, про надзвичайну складність її.

Феномен влади лише недавно став об¢єктом дослідження вітчизняної політології.

До останніх часів ті, хто був при владі, всіляко блокував будь-які намагання представників політичних наук зібрати дані про об¢єктивне уявлення щодо носіїв політичної влади. Сутність емперічної бази поєднувалась з догматизованою теорією влади, що зводилося до кількох максим типу “владу не дають, владу беруть”. Побудова правової держави вимагає глибоких наукових знань сутності політичної влади. Інтерес до теоретичних навичок світової політології і вивчення реального стану владарювання України пов’язано з потребою політичних змін у владній структурі життя України.

Влада – це реальна здатність суб’єкта соціального життя здійснювати свою волю, впливати на діяльність, поведінку людей за допомогою певних засобів – авторитету, права, насильства та інших засобів.

Соціальна система влади створюється цілісність, до якої входять її підсистеми – політична, економічна, правова. У суспільному житті всі вони взаємопов’язані і втілюють волю певної спільності. Волевиявлення соціального суб’єкта влади тим активніше, чім міцнішу він має матеріальну основу. Бідна людина не здатна розумно ставитися до влади, так само як бідне суспільство не здатна розумно розпорядитися нею. Оптимальний політичний устрій, політична організація влади потребують сильного “середнього класу” як прошарку матеріально-забезпечених людей.

Влада необхідно перед усього для організації суспільного виробництва, яке не можливе без підлегливості усіх учасників єдиної волі, а також для регулювання других взаємовідносин між людьми, суб’єктами та об’єктами влади, пов’язаних з життям суспільності.

У соціальної системі влади особливе місце посідає політична влада.

Політична влада – реальна здатність соціальної спільності індивіда до виявлення своєї волі у політиці на основі осмисленого політичного інтересу і сформованих політичних потреб.