Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—труктура, поле, види та функц≥њ пол≥тики




ѕол≥тика, маючи складну внутр≥шню структуру, ≥снуЇ в р≥зних формах Ч у вигл€д≥ мисленн€, мови ≥ повед≥нки людей. ” науков≥й л≥тератур≥ вид≥л€ютьс€ р≥зн≥ аспекти ≥ складов≥ частини пол≥тики.

ѕол≥тика, €ка форма соц≥альних взаЇмов≥дносин Ї найважлив≥шою складовою житт€ сусп≥льства.

¬она маЇ свою складну структуру ≥ р≥зни соц≥альн≥ аспекти.

ѕоле пол≥тики (див.: схема є1):

1) пол≥тичн≥ €вища ≥ процеси;

2) сусп≥льна св≥дом≥сть;

3) ≥деолог≥чн≥ ц≥нност≥;

4) сусп≥льн≥ структури;

5) економ≥чна база.

 

ќсновн≥ аспекти пол≥тики (див.: схема є2):

Ј види;

Ј субТЇкти;

Ј участь;

Ј д≥€льн≥сть;

Ј наука;

Ј мистецтво;

Ј функц≥њ.

 

ќдин з найб≥льш широко розповсюджених под≥л≥в пол≥тики Ч розмежуванн€ форми, зм≥сту ≥ процесу (в≥дносин).

‘орма пол≥тики Ч це њњ орган≥зац≥йна структура, ≥нститути (у тому числ≥ ≥ система правових та орган≥зац≥йних норм), що надають њй ст≥йкост≥, стаб≥льност≥, дозвол€ють регулювати пол≥тичну повед≥нку людей. ‘орма пол≥тики реально вт≥люЇтьс€ в держав≥, пол≥тичних парт≥€х ≥ групах ≥нтерес≥в (асоц≥ац≥€х ≥ рухах), а також у законах, пол≥тичних ≥ правових нормах.

«м≥ст пол≥тики виражаЇтьс€ в њњ ц≥л€х ≥ ц≥нност€х, у проблемах, що вона вир≥шуЇ, у мотивах ≥ механ≥змах прийн€тт€ пол≥тичних р≥шень. ” пол≥тичному процес≥ в≥дбиваЇтьс€ складний, багатосубТЇктний ≥ конфл≥ктний характер пол≥тичноњ д≥€льност≥, њњ про€в €к в≥дносин м≥ж р≥зними соц≥альними сп≥льност€ми, орган≥зац≥€ми ≥ ≥ндив≥дами.

—амост≥йними елементами пол≥тики Ї: пол≥тична св≥дом≥сть, що включаЇ внутр≥шн≥й св≥т, ментал≥тет, ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ й установки ≥ндив≥д≥в, а також пол≥тичн≥ погл€ди ≥ теор≥њ; нормативн≥ ≥дењ Ц програми ≥ виборч≥ платформи пол≥тичних парт≥й, ц≥льов≥ настанови груп ≥нтерес≥в, пол≥тико-правов≥ норми; ≥нститути влади та боротьби за нењ; в≥дносини владарюванн€ Ч пануванн€ ≥ п≥дпор€дкуванн€, а також пол≥тичноњ боротьби ≥ сп≥вроб≥тництва.

якщо ж перераховувати конкретн≥ складов≥ частини пол≥тики, то потр≥бно назвати пол≥тичн≥ погл€ди, ≥дењ, теор≥њ, програми, ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, настанови, стереотипи, звичањ ≥ традиц≥њ, зразки повед≥нки, сусп≥льну думку, специф≥чну пол≥тичну мову, психолог≥ю людей, державу, парт≥њ, групи ≥нтерес≥в ≥ рух≥в, закони, права людини та ≥нш≥ пол≥тичн≥ ≥ пол≥тико-правов≥ норми, в≥дносини влади ≥ з приводу влади, пол≥тичних л≥дер≥в, ел≥ти, угрупованн€ тощо.

Ѕагатосторонн≥ напр€мки державного врегулюванн€ житт€ визначаЇ ≥ багато вид≥в пол≥тики. ќстанн≥ розр≥зн€ютьс€:

- за сферами житт€ (пол≥тика економ≥чна, соц≥альна, культурна, техн≥чна та ≥н.);

- за направлен≥стю (внутр≥шн€ ≥ зовн≥шн€ пол≥тика);

- за масштабами (пол≥тика локальна, рег≥ональна, св≥това);

- за нос≥€ми або суб'Їктами (пол≥тика нац≥њ, парт≥њ, д≥€ча-людини).

¬ залежност≥ в≥д складу учасник≥в пол≥тичноњ взаЇмод≥њ ≥ зм≥сту тих питань, €к≥ вони прагнуть вир≥шити за допомогою держави, вид≥л€ють к≥лька вид≥в пол≥тики. як правило, розр≥зн€ють пол≥тику внутр≥шню, зовн≥шню ≥ св≥тову (м≥жнародну). ќсновн≥ види пол≥тики (див.: схема є3).

–≥вн≥ функц≥онуванн€:

І мегар≥вень;

І макрор≥вень;

І м≥крор≥вень.

¬нутр≥шн€ пол≥тика охоплюЇ основн≥ напр€мки д≥€льност≥ держави щодо регулюванн€ взаЇмод≥њ людей усередин≥ сп≥втовариства. ” залежност≥ в≥д галуз≥ сусп≥льних в≥дносин, €ка Ї об'Їктом пол≥тичного впливу, можна говорити про економ≥чну, соц≥альну, культурну, техн≥чну, нац≥ональну, демограф≥чну та ≥ншу пол≥тику.

«овн≥шн€ пол≥тика охоплюЇ весь комплекс питань, пов'€заних з регулюванн€м в≥дносин держави з ≥ншими державами. «овн≥шньопол≥тична д≥€льн≥сть будь-€коњ держави спр€мована, насамперед, на забезпеченн€ ≥нтерес≥в народу (нац≥њ) у його (њњ) в≥дносинах з ≥ншими народами.

ƒо найважлив≥ших нац≥ональних ≥нтерес≥в, що реал≥зуютьс€ за допомогою зовн≥шньоњ пол≥тики, належить: забезпеченн€ державного суверен≥тету ≥ нац≥ональноњ безпеки, створенн€ зовн≥шн≥х умов дл€ всеб≥чного прогресу сусп≥льства ≥ вс≥х його громад€н, налагодженн€ взаЇмовиг≥дного економ≥чного, наукового ≥ культурного сп≥вроб≥тництва народу з ≥ншими народами ≥ державами. ‘орми пол≥тичноњ взаЇмод≥њ держав також можуть бути р≥зними Ч в≥д союзних в≥дносин до воЇнного конфл≥кту.

ћ≥жнародна пол≥тика найчаст≥ше ототожнюЇтьс€ ≥з зовн≥шньою, проте вона маЇ ≥ св≥й специф≥чний аспект, пов'€заний ≥з забезпеченн€м узгодженоњ д≥€льност≥ св≥тового сп≥втовариства держав щодо розв'€занн€ проблем сучасност≥. ћетоди вир≥шенн€ м≥жнародних проблем також специф≥чн≥. Ќа м≥жнародн≥й арен≥ не ≥снуЇ Їдиного центру влади, створюван≥ м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ особливих владних повноважень не мають. “ам д≥ють держави, €к≥ теоретично Ї р≥вноправними, в≥дпов≥дно, в≥дносини м≥ж ними складаютьс€ внасл≥док боротьби ≥ переговор≥в, р≥зного роду угод ≥ компром≥с≥в.

ћ≥ж внутр≥шньою ≥ зовн≥шньою пол≥тикою ≥снуЇ глибокий взаЇмозв'€зок. «овн≥шньопол≥тичний курс держави визначаЇтьс€ характером њњ внутр≥шньоњ пол≥тики. √оловною метою зовн≥шньоњ пол≥тики завжди Ї створенн€ спри€тливих м≥жнародних умов дл€ усп≥шноњ реал≥зац≥њ державою мети ≥ завдань своЇњ внутр≥шньоњ пол≥тики. –азом з тим зовн≥шньопол≥тична обстановка ≥стотно впливаЇ на внутр≥шню пол≥тику. ¬решт≥-решт, ≥ зовн≥шн€, ≥ внутр≥шн€ пол≥тика вир≥шують одне завданн€ Ч забезпечують збереженн€ та зм≥цненн€ на€вноњ у дан≥й держав≥ системи сусп≥льних в≥дносин.

Ќа прот€з≥ ус≥Їњ ≥стор≥њ людства пол≥тика мала ≥ маЇ великий вплив на дол≥ народ≥в ≥ крањн ≥ на повс€кденне житт€ людини. “ому люди не могли ≥ не можуть бути байдужими до нењ. « тих п≥р, €к вона виникла люди намагалис€ њњ обм≥ркувати. ÷≥ кроки робилис€ ще у глибоку давнину, продовжувались на прот€з≥ усього ≥снуванн€ держави ≥ њњ влади, зд≥йснюютьс€ ≥ зараз.

 

” структур≥ пол≥тики можна вид≥лити так≥ елементи:

ü пол≥тична св≥дом≥сть,

ü пол≥тичн≥ ≥нститути ≥

ü пол≥тичн≥ в≥дносини.

ѕол≥тична св≥дом≥сть виражаЇ сутн≥сть усв≥домленост≥ суб¢Їктами пол≥тики закон≥в ≥ тенденц≥й розвитку пол≥тичноњ д≥йсност≥.

ѕол≥тичн≥ ≥нститути Ц це сукупн≥сть орган≥зац≥й та установ (держава, њњ органи, пол≥тичн≥ парт≥њ тощо), що впор€дковують пол≥тичн≥ та ≥нш≥ в≥дносини у сусп≥льств≥.

ѕол≥тичн≥ в≥дносини виражають ст≥йк≥ зв¢€зки м≥ж громад€нами ≥ владою, державою та громадським сусп≥льством ≥ у њх центр≥ Ц ≥нтереси та потреби суб¢Їкт≥в пол≥тики.

¬ид≥л€ють також економ≥чну, соц≥альну та культурну пол≥тику. ” свою чергу економ≥чна пол≥тика под≥л€Їтьс€ на промислову, с≥льськогосподарську, ф≥нансову та ≥нш≥. —оц≥альну пол≥тику можна диференц≥ювати на пол≥тику у сфер≥ охорони здоров¢€, соц≥ального забезпеченн€, побутового обслуговуванн€.  ультурна пол≥тика включаЇ у себе пол≥тику у царин≥ осв≥ти, науки, культури, мистецтва.

¬ основ≥ пол≥тичноњ д≥€льност≥ (пол≥тики) пол€гаЇ пол≥тичний ≥нтерес. (ƒив.: схема є4).





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 337 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1520 - | 1488 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.