Особливе місце в економічній соціології займає вивчення економічної культури суспільства взагалі та виробників і споживачів, особливо управлінського персонала зокрема. Рівень, зміст економічної культури останніх суттєво зумовлює рівень і зміст управління трудовою поведінкою.
(♦Під економічною культурою розуміють сукупність соціальних цінностей і норм, які є регуляторами економічної поведінки людей і виконують роль соціальної пам'яті суспільства економічного розвитку.
Увага! 'Уява про культуру як соціальну пам'ять суспільства""тлумачиться як особлива мова цінностей, знання норм, вимог і санкцій, засвоєння якої пов'язує нові покоління людей з попередньою історією, створює можливість новим поколінням оволодіти досвідом та примножити його.
Щоб розвивати, підтримувати, зберігати і прививати новому поколінню елементи культури, створюються спеціалізовані органи, функціонують відповідні інститути — сімейні, релігійні, громадські, державні та ін. Система соціальних інститутів для підтримання соціальної пам'яті виробляє відповідні цінності, норми, вимоги і санкції. Наприклад, сім'я виробляє, впроваджує і передає новим поколінням цінності і норми способу життя, взаємовідносини дітей і батьків, трудо-воїта духовної моралі. Інститут права виробляє, зберігає і передає законодавчі норми тощо. В цілому економічна куль-тура є продуктом діяльності соціальних інститутів — політики, сім'ї, права, релігії, науки і мистецтва.
багатство робота
становище V посада м___/^Особисті цінності і^ ' '
вид занять
норми екоиошчно»можливість
соціальні блага володіти власністю задоволення потреб в
товарах і послугах можливість вдосконалення у
зробити кар 'єру професії тощо
ресурсів, необхідних для повноцінного жиїтя.
Е.Г'іденс
У сфері економіки, в соціально-економічних відносинах функціонує вся культура. Наприклад, справедливість як загальнокультурна норма проявляється в усіх сферах суспільного життя. Таких феноменів культури чимало, зокрема Урівність, Уповага, ~>престиж, У солідарність, У згода, У конфронтація, У порядок. Всі вони містяться у економіці і вивчаються економічною соціологією. Особливе значення для економічної культури мають цінності, які збагачують людей та колективи. До них належать •багатство, • влада,*гроші, 'майно, •капітал, •взаємодопомога, •кооперація, •інтеграція, •концентрація, •обмін, 'авторитет та ін.
Економічна культура включає продукти діяльності соціальних інститутів, які належать до економічної сфери, і продукти функціонування соціальних груп, що містяться у соціальній сфері. Цінності і норми культури поділяються на особистісні та інституційні. З цими функціональними цінностями пов'язані соціальні якості суб'єктів. Наприклад, для професійно-зорієнтованих людей характерна висока цінність праці, а люди з пріоритетом споживацьких цінностей надають перевагу заробітку.
Економічна соціологія враховує не тільки здатність людей створювати і зберігати культуру, а й можливість знищувати і забувати спадщину.
Інституційний аспект економічної культури охоплює соціальні цінності і норми, які функціонують в економіці, але містяться в соціальних інститутах — ^політиці, ^ідеології, Ьнауці, &сім% ^моралі, ^релігії. Завдяки взаємозв'язку інституційного та особистісного аспектів економічна культура набуває відповідної цілісності.
Зміни в економічній культурі відбуваються повільно, під впливом різних внутрішніх та зовнішніх факторів. Наприклад, погіршення матеріального стану населення негативно впливає на його поведінку, формування соціальних установок, що відбивається на ланцюгу зв'язків: результати-поведінка-культура.
Конкретні соціологічні дослідження економічної культури широко використовують методи емпіричного аналізу, які включають & порівняльний, ^історико-генетичний і ^типологічний аналізи, а також ^соціологічні методи опитування.
