Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 оротк≥ теоретичн≥ в≥домост≥. ≈комон≥торинг харчових продукт≥в




Ћабораторна робота 7

≈комон≥торинг харчових продукт≥в

¬изначенн€ концентрац≥њ н≥трат≥в у продуктах харчуванн€

7.1 ћета роботи. ¬изначити концентрац≥ю небезпечноњ речовини Ц NO3Ц в харчових продуктах

 

 оротк≥ теоретичн≥ в≥домост≥

—ам≥ н≥трати не токсичн≥. ѕотенц≥йна токсичн≥сть њх зумовлена тим, що в надм≥рних к≥лькост€х при надходженн≥ до орган≥зму людини вони перетворюютьс€ в н≥трити (NO3Ц→ NO2Ц), €к≥ спричин€ють зм≥ни стану здоров'€. ѕеретворенн€ н≥трат≥в у н≥трити в≥дбуваЇтьс€ п≥д д≥Їю фермент≥в, м≥кроорган≥зм≥в слинноњ залози, шлунку ≥ кишок, зв≥дки вони потрапл€ють у кров ≥ тканини, п≥сл€ чого частина њх вступаЇ в сполуки з ≥ншими речовинами, а друга (50-80%) через 10-12 годин виходить з орган≥зму через нирки ≥ сечовий м≥хур.

Ќ≥трити д≥ють на гемоглоб≥н кров≥, внасл≥док чого двовалентне зал≥зо (Fе2+) гемоглоб≥ну перетворюЇтьс€ в тривалентне (Fе3+). √емоглоб≥н перетворюЇтьс€ в метгемоглоб≥н, €кий маЇ темно-коричневе забарвленн€. ѕри нормальному вм≥ст≥ в харчових продуктах н≥трит≥в в ор≠ган≥зм≥ утворюЇтьс€ близько 2% метгемоглоб≥ну, €кий завд€ки ферментам червоних кров'€них т≥лець дорослоњ людини перетворюЇтьс€ знову в гемоглоб≥н. ” зв'€зку з тим, що д≥ти в≥ком в≥д 2 м≥с. до 1 року мають ≥нший склад гемоглоб≥ну, ферментна система €кого не здатна "боротис€" з н≥тритами, вони захворюють на метгемог-лоб≥нем≥ю, €ка характеризуЇтьс€ темно-син≥м або ф≥олетовим забарвленн€м слизовоњ оболонки ≥ шк≥ри, зниженн€м кров'€ного тиску, серцевою ≥ легеневою недостатн≥стю. ѕерш≥ ознаки з'€вл€ютьс€ при вм≥ст≥ в кров≥ 6-7% метгемоглоб≥ну, легка форма Ц 10-20, середн€ Ц 20-40 ≥ т€жка - при вм≥ст≥ його б≥льше н≥ж 40%. ÷е захворюванн€ спостер≥гаЇтьс€ не т≥льки у немовл€т, а й у д≥тей старшого в≥ку ≥ дорослих. ћетгемоглоб≥нем≥€ у дорослих не маЇ кл≥н≥чних ознак.

∆≥ноче молоко може м≥стити н≥трат≥в в≥д 0,22 до 42,4, а за даними де€ких автор≥в, - в≥д 50 до 90 мг на 1 л. Ќав≥ть при незначних дозах н≥трат≥в д≥ти отруюютьс€. “оксична доза н≥трат≥в дл€ дорослих становить 600 мг, дл€ д≥тей раннього в≥ку - 100, дл€ немовл€т 10 мг.

„утлив≥ до н≥трат≥в ≥ особи похилого в≥ку, хвор≥ на анем≥ю, серцево-судинну, дихальну, вид≥льну системи. „утлив≥сть людей до н≥трат≥в зростаЇ в умовах п≥двищеного вм≥сту в навколишньому пов≥тр≥ оксид≥в азоту, оксиду ≥ д≥оксиду вуглецю (вуглекислого Ц —ќ2 та чадного газу - —ќ). ЌавколишнЇ середовище дедал≥ б≥льше забруднюЇтьс€ цими х≥м≥чними сполуками через викиди р≥зних промислових п≥дприЇмств, транспорту, ст≥чн≥ води тощо. до того ж можуть утворюватись канцерогенн≥ н≥трозо-сполуки.

ƒоведено, що при достатньому вм≥ст≥ в≥там≥ну — (аскорб≥нова кислота) ≥ ≈ (токоферол), пектинових речовин, пол≥фенол≥в в њж≥ людини, €к≥ д≥ють €к ≥нг≥б≥тори утворенн€ метгемоглоб≥ну, можна запоб≥гти розвитку зло€к≥сних пухлин.  л≥тковина, €ка м≥ститьс€ в овочах ≥ плодах, затримуЇ всмоктуванн€ н≥трозоам≥н≥в у кров.

ќтже, засобами запоб≥ганн€ утворенню н≥трозоам≥н≥в в орган≥зм≥ людини можуть бути зменшенн€ вм≥сту н≥трат≥в ≥ н≥трит≥в у продуктах харчуванн€, особливо в плодоовочах, вживанн€ в≥там≥нних препарат≥в, спец≥альна д≥Їта, €ка включаЇ так≥ компоненти њж≥, €к п≥ктин, кл≥тковину, в≥там≥н ≈ у певних сп≥вв≥дношенн€х.

¬ природ≥ проходить кругооб≥г сполук азоту:

 

N2 ↔2N (ф≥ксац≥€), 2N+3Ќ2↔2NЌ3 (7.1)

 

32ќ↔ NЌ4+ (7.2)

 

за рахунок н≥триф≥кац≥њ:

 

2NЌ3+3ќ2↔2Ќ++2 NO2Ц+2Ќ2ќ (7.3)

 

2NO2Ц2↔2 NO3Ц (7.4)

 

тобто

4+↔ NO2Ц↔ NO3Ц (7.5)

 

NO3Ц асим≥люЇтьс€ орган≥змом ≥ ≥де на утворенн€ ам≥нокислот, протењн≥в. ÷е позитивна його роль. јле в надлишку в≥н дуже шк≥дливий. ¬ певних умовах н≥трати за рахунок ден≥триф≥кац≥њ перетворюютьс€ (в≥дновлюютьс€) в оксиди азоту або азот:

 

NO3Ц→ NO2→ NO2Ц→ NO→ N2O↔ N2 (7.6)

 

“ому треба завжди враховувати швидкост≥ реакц≥й азотф≥ксац≥њ, н≥триф≥кац≥њ та ден≥триф≥кац≥њ.

 р≥м того, надлишок сполук азоту спри€Ї прискоренню росту водорост≥в. јм≥ак видал€ють ≥з ст≥чних вод аерац≥Їю в баштах (з к≥льц€ми –ашига), h=92%. ƒл€ очистки в≥д н≥трат≥в застосовують коагул€ц≥ю сполуками зал≥за та вапном, з наступною ф≥льтрац≥Їю вид≥лених осад≥в, або використовують адсорбц≥ю ≥онообм≥нними смолами (амберл≥т ≤–ј 410), сульфокат≥он≥ти (√ –). «алишкова концентрац≥€ —NO3Ц = 1 млнЦ1.

«а забрудненн€м ірунту по азоту, %; розр≥зн€ють чист≥ ірунти (N 0,0068; NЌ3 0,0007; NO3Ц 0,0126) та забруднен≥ (N до 1,895; NЌ3 до 0,073).

“аблиц€ 7.1 Ц —хема дл€ оц≥нки ступен€ забрудненост≥ ірунту

ѕоказник сан≥тарного стану ірунту «абрудненн€ ірунту
в≥дносне пом≥рне сильне
јзот /загал./, мг/кг,. <104 >104 2Ј104
јм≥ак орган≥чн., мкг/кг <2,5Ј104 >2,5Ј104 5Ј104

 

—полуки азоту (NOx) - одн≥ ≥з поширених токсичних речовин, €к≥ забруднюють пов≥тр€ (в промислов≥й атмосфер≥ - до 10%). ќсновн≥ джерела: природн≥ (л≥сов≥ пожеж≥), антропогенн≥ (промислов≥сть), автотранспорт, “≈—, в промислових м≥стах в атмосферному пов≥тр≥ - до 0,2 мг/м3 NOx (√ƒ NO2мр=0,085мг/м3, √ƒ NO2сд=0,04мг/м3, клас небезпеки Ц 2; √ƒ NOмр=0,4мг/м3, √ƒ NO2сд=0,06мг/м3, клас небезпеки Ц 3; в пов≥тр≥ робочоњ зони √ƒ NO2 рз=5мг/м3 клас небезпеки Ц 2; √ƒ в=10 мг/л (за загальносан≥тарним ЋѕЎ, √ƒ рг=0,1 мг/л).

ќсновними факторами, що спри€ють та впливають на накопиченн€ н≥трат≥в у продуктах рослинництва, Ї:

Х надм≥рна к≥льк≥сть азотних добрив, порушенн€ технолог≥њ внесенн€ њх та незбалансован≥сть за основними макро- ≥ м≥кроелементами;

Х тип ірунт≥в;

Х коливанн€ температур;

Х висока волог≥сть ірунт≥в та пов≥тр€;

Х низька осв≥тлен≥сть;

Х б≥олог≥чн≥ особливост≥ культур ≥ сорт≥в;

Х технолог≥€ виробництва (загущен≥сть пос≥в≥в,
засм≥чен≥сть, шк≥дники, хвороби та ≥н.);

Х строки збиранн€ врожаю.

—ередн≥й вм≥ст н≥трат≥в в продуктах рослинництва наведено в таблиц≥ 7.2.

 

“аблиц€ 7.2Ц ¬м≥ст н≥трат≥в в овочах ≥ плодах по ”крањн≥

ќвоч≥, плоди —ередн≥й вм≥ст н≥трат≥в, мг/кг
 артопл€ 108,7 + 6,5
 апуста б≥логолова 337,7 + 33.3
Ѕур€ки столов≥ 1049,7 ±158.3
ћорква 253,2 + 9,7
ќг≥рки у в≥дкритому ірунт≥ 165,5 ±12,9
“омати 76,4 ±3,1
 авуни 37,9 ± 12,8
ƒин≥ 83,3 + 8,3
÷ибул€-перо 381,6 + 31,4
÷ибул€ р≥пчаста 237,9 ±41,3
яблука 39,7 ±5,3
ќг≥рки у захищеному ірунт≥ 237,8 ±41,3
“омати 144.5 ±16.7

¬м≥ст н≥трат≥в в овочах можна зменшити, насамперед добираючи сорти, €к≥ накопичують мало н≥трат≥в, дотримуючи рекомендац≥й щодо внесенн€ добрив, а також використовуючи дос€гненн€ вчених у галуз≥ застосуванн€ п≥дживлень м≥кроелементами, пов≥льнод≥ючих азотних добрив. ÷≥ добрива €вл€ють собою гранули, покрит≥ спец≥альними речовинами, €к≥ знижують розчинн≥сть њх у ірунтах ≥ надход€ть у рослини поступово. ¬чен≥ працюють над отриманн€м добрив, €к≥ розчин€ютьс€ ≥з заданою швидк≥стю. ¬икористанн€ ≥нг≥б≥тор≥в н≥триф≥кац≥њ, €к≥ стримують утворенн€ н≥трат≥в у ірунт≥, даЇ змогу зменшити вм≥ст шк≥дливих солей в овочах у 2-5 раз≥в. ¬несенн€ добрив смугами також знижуЇ к≥льк≥сть н≥трат≥в в овочах ≥ п≥двищуЇ врожањ. «меншен≠ню н≥трат≥в спри€Ї багаторазове внесенн€ азотних добрив п≥д час вегетац≥њ та припиненн€ п≥дживлень за 1-2 м≥с. до збиранн€ врожаю. ∆ивленн€ овоч≥в повинно бути збалансоване за макро- ≥ м≥кроелементами з врахуванн€м б≥олог≥чних особливостей окремих овоч≥в та ≥нших фактор≥в, що впливають на накопиченн€ н≥трат≥в.

 

≈кспериментальна частина

≤оновим≥рювач може застосовуватись €к в стац≥онарних, так ≥ в пересувних лаборатор≥€х контрол€ €кост≥ харчових продукт≥в, сан≥тарно-еп≥дем≥чних станц≥€х, лаборатор≥€х х≥м≥чноњ промисловост≥, а також дл€ роботи в режим≥ експрес-анал≥зу.

¬ основу роботи ≥оновим≥рювача покладено принцип пр€мого потенц≥ометричного вим≥рюванн€ активност≥ ≥он≥в в контрольован≥й проб≥ за допомогою електродноњ системи з наступним (при визначенн≥ н≥трат≥в) електричним зворотн≥м логарифм≥чним перетворенн€м ≈–— електродноњ системи в електричний сигнал, пропорц≥йний концентрац≥њ ≥он≥в NO3Ц.

 ал≥бровка приладу зд≥йснюЇтьс€ з залученн€м трьох розчин≥в з концентрац≥Їю NO3Ц 6200мг/л, 620 мг/л та 62 мг/л зг≥дно ≥нструкц≥њ, наведен≥й у паспорт≥ приладу.

ѕ≥дготовка проб до анал≥зу.

 артопл€. ћиють, сушать ф≥льтровальним папером. ¬≥д кожноњ картоплини беруть четверту частину. ¬≥д≥браний матер≥ал зм≥шують ≥ вид≥л€ють пробу дл€ анал≥зу масою не менше 0,25 кг.

Ѕур€к. ћиють водою, сушать, зр≥зають верх≥вку та тонкий к≥нець кореню. ¬елик≥ бур€ки розр≥зають на чотири частини за вертикальною л≥н≥Їю та використовують дл€ анал≥зу половину чи чверть, « вибраного матер≥алу вид≥л€ють пробу дл€ анал≥зу масою 0,25-0,50 кг.

 апуста.  ожний качан розр≥зають на чотири частини ≥ беруть по одн≥й частин≥ в пробу дл€ анал≥зу. ѕри цьому в≥дкидають верхнЇ нењст≥внЇ лист€ та зостаток кочерижки. « отриманого матер≥алу вид≥л€ють пробу дл€ анал≥зу масою 0,50 кг.

÷ибул€. ¬≥дкидають нењст≥вн≥ частини зр≥зають низ та верх, розр≥зають на дв≥ частини. ћаса проби повинна складати не менше 0,25 кг.

¬≥д≥бран≥ проби подр≥бнюють на гомоген≥затор≥ (м≥лка терка, мТ€сорубка).

ѕри експрес-анал≥з≥ поверхн€ харчового продукту зв≥льн€Їтьс€ в≥д нењст≥вноњ частини та розтираЇтьс€ до по€ви соку.

ѕри визначенн≥ концентрац≥њ ≥он≥в NO3Ц в ст≥чних водах, суспенз≥€х та розчинах пробу необх≥дно перем≥шати та в≥дф≥льтрувати.≈кспрес-анал≥з даЇ можлив≥сть попередньо оц≥нити ступ≥нь забрудненост≥ н≥тратами. ќтриман≥ результати дл€ ≥он≥в NO3Ц, €к правило трохи вищ≥ по в≥дношенню до вим≥р≥в, проведених в лабораторних умовах з попередньою п≥дготовкою проби.

 
 

ƒл€ визначенн€ концентрац≥њ ≥он≥в NO3Ц в режим≥ експрес-анал≥зу вим≥рюванн€ провести наступним чином:

1) вв≥мкнути вим≥рювач, натиснувши кнопку У¬клФ;

2) натиснути кнопку У1Ф та ручкою У%Ф встановити на ≥ндикатор≥ в≥дсоток вологост≥ на конкретний продукт;

3) перевести вим≥рювач в режим вим≥рюванн€ н≥трат≥в (ус≥ кнопки натиснут≥);

4) допом≥жний та робочий (≥оноселективний) електроди необх≥дно притиснути до п≥дготовленоњ поверхн≥ харчового продукту, сл≥дкувати за показанн€ми приладу, через 90 с заф≥ксувати показанн€ Ц отриманий результат Ї концентрац≥€ н≥трат≥в, кг/л (при в≥дображенн≥ на ≥ндикатор≥ приладу л≥тери УћФ отриманий результат необх≥дно помножити на 10);

5) вилучити електроди з розчину та перенести њх в Їмн≥сть з дистильованою водою ≥ промивати поки на ≥ндикатор≥ не встановитьс€ пост≥йне максимальне значенн€ р’ (операц≥ю проводити при натиснутих кнопках У¬клФ, У2Ф), промокнути мембрану та корпус електроду ≈ћЦNO3ЦЦ01, а у електроду ≈¬ЋЦ1ћ1 т≥льки корпус ф≥льтрувальним папером;

6) пом≥стити робочий електрод ≈ћЦNO3ЦЦ01 в розчин з концентрац≥Їю 0,1 моль/л  NO3, допом≥жний електрод ≈¬ЋЦ1ћ1 в дистильовану воду, де вони знаход€тьс€ до початку роботи та м≥ж перервами;

7) ¬≥дтиснути кнопку У¬клФ, в≥дключити блок живленн€ в≥д мереж≥.

 

7. 4 ¬исновок: ≈кспериментально визначена концентрац≥€ н≥трат≥в вкартопл≥): —NO3Ц=126 мг/кг, що перевищуЇ √ƒ пр=120мг/кг. ’арчовий продукт (не)придатний до споживанн€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 435 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

1513 - | 1473 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.02 с.