Завдання та проблемні ситуації. Чи може офіційна зміна статусу члена групи вплинути на його не­ офіційний статус?

Чи може офіційна зміна статусу члена групи вплинути на його не­
офіційний статус?

Чи може особистість здобути в колективі статус, що не відповідає кри­
теріям її реальної цінності як члена групи?

Чим зумовлена внутрішньогрупова диференціація групи? Які чинники
на неї впливають?

Які психологічні чинники формують референтну групу особистості?

Чим визначаються ціннісні критерії лідерства у різних за природою ко­
лективах?

До яких психологічних деформацій може призвести тривале перебуван­
ня особистості у статусі "ізольованої"?

7. У чому полягає психологічно обгрунтована система роботи з членами ко­лективу, які з різних причин опинилися у стані ізоляції?

Список використаної та рекомендованої літератури ^=^=

Аникеев Н. П. Психологический климат в коллективе. — М., 1989.

Донцов А. Й. Психология коллектива. — М., 1984.

Коломинский Я. Л. Психология взаимоотношений в мальїх группах. —
Минск: Изд-во БГУ, 1975.

Лутошкин А. Н. Змоциональньїе потенциальї коллектива. — М., 1988.

Немов Р. С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. — М.: Просвещение,
1977.

Петровский А. В., Шпалинский В. В. Социальная психология коллекти­
ва. — М.: Просвещение, 1979.

Плюснин Ю. М., Богатьірева О. А., Биченков О. Е. Пространственное по-
ведение й социальньїй статус ребенка в группе // Вопр. психологии. —
1993.—№2.

Психологическая теория коллектива / Под ред. А. В. Петровского. —
М.: Педагогика, 1979.

10. Психологія І За ред. Г. С. Костюка. — К.: Рад. шк., 1968.

ЧАСТИНА III

ДІЯЛЬНІСТІ

Розділ 6

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ

Поняття про діяльність

Живим істотам від природи властива активність, яка забезпечує життєво важливі зв'язки організму із середовищем. Джерелом актив­ності живих істот є потреби, що спонукають її до відповідних реакцій, дій. Потреба — це стан живої істоти, в якому виявляється її залежність від конкретних умов існування. Проте активність тварин і діяльність людини суттєво відрізняються за психологічними ознаками. Актив­ність тварин характеризується як поведінка і обмежується інстинк­тивними та умовно-рефлекторними діями, спрямованими на присто­сування до умов життя і задоволення різноманітних біологічних потреб у їжі, розмноженні, захисті. У потребах тварини предмет їх задово­лення постає як безпосередній стимул активності й визначає сам спосіб задоволення потреби.

Людська діяльність за сутністю є соціальною. Вона сформувалася історично, у процесі праці. Людина не лише пристосовується до умов життя, а й активно змінює їх відповідно до своїх потреб, що виникли й розвинулися історично. Діяльність людини характеризується сві­домістю і цілеспрямованістю. Особистість як суб'єкт діяльності, за­довольняючи свої потреби, взаємодіє із середовищем, ставить перед со­бою певну мету, мотивує її, добирає засоби для її здійснення, виявляє фізичну й розумову активність у досягненні поставленої мети.

Свідомий характер людської діяльності виявляється в її плану­ванні, передбаченні результатів, регуляції дій, прагненні до її вдоско­налення.