Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕеренесенн€ та ≥нтерференц≥€ навичок




Ќавички, що набуваютьс€, певною м≥рою спираютьс€ на ран≥ше сформован≥ навички. ÷е означаЇ, що новоутворюван≥ динам≥чн≥ сте≠реотипи нашаровуютьс€ в кор≥ великих п≥вкуль головного мозку на ран≥ше сформован≥ стереотипи, що вони не т≥льки сп≥в≥снують, а й взаЇмод≥ють. –ан≥ше сформован≥ навички можуть €к спри€ти вироб≠ленню нових навичок, так ≥ гальмувати, затримувати цей процес.

Ќайчаст≥ше ран≥ше сформован≥ навички спри€ють засвоЇнню но≠вих, полегшуючи цей процес. “ак, навички л≥пленн€ та малюванн€ допомагають дитин≥ опановувати навичку писати. Ќавичка гри на одному музичному ≥нструмент≥ полегшуЇ оволод≥нн€ техн≥кою гри на ≥нших музичних ≥нструментах. “ому, хто граЇ на п≥ан≥но, легше на≠вчитис€ друкувати. “акий позитивний вплив ран≥ше набутих нави≠чок на процес формуванн€ нових називаЇтьс€ перенесенн€м навичок.

 

явище перенесенн€ зумовлюЇтьс€ передус≥м на€вн≥стю схожих ≥ тотожних рис у вже сформован≥й та нов≥й навичках, сп≥льних прийом≥в виконанн€ в≥дпов≥дних д≥й. ≈лементи вже сформованоњ навички вхо≠д€ть при цьому до структури новоутворюваноњ навички ≥ тим полегшу≠ють процес оволод≥нн€ нею. ќтже, тут в≥дбуваЇтьс€ застосуванн€ ра≠н≥ше вироблених тимчасових нервових зв'€зк≥в, певних њх груп до нових випадк≥в, у нових ситуац≥€х, њх узагальненн€.

ѕеренесенн€ ви€вл€Їтьс€ також у тому, що, навчившись викону≠вати певну д≥ю одним органом (наприклад, писати правою рукою), людина може без спец≥альноњ вправи виконати цю д≥ю (щоправда, менш досконало) й ≥ншим органом, наприклад л≥вою рукою або ногою чи головою.

–ан≥ше вироблен≥ навички ≥нод≥ справл€ють негативний, гальм≥вний вплив на формуванн€ нових навичок, що ви€вл€Їтьс€ у зниженн≥ про≠дуктивност≥ д≥й, виникненн≥ помилок тощо. “аке €вище називаЇтьс€ ≥нтерференц≥Їю навичок. ¬ ≥нтерференц≥њ ви€вл€Їтьс€ суперництво, що спостер≥гаЇтьс€ м≥ж де€кими вже сформованими та новоутворюва-ними стереотипами.

≤нтерференц≥€ спостер≥гаЇтьс€ тод≥, коли на один подразник ви≠робл€ютьс€ дв≥ чи к≥лька р≥зних реакц≥й. “ак, при вивченн≥ ≥ноземноњ мови трапл€ютьс€ помилки у вимов≥ л≥тер, однакових за графемою з л≥терами р≥дноњ мови, але р≥зних за вимовою ("с", "х", "р", "у" та ≥н.). јналог≥чне трапл€Їтьс€ при користуванн≥ шифрувальним кодом, в €кому зам≥нено значенн€ умовних знак≥в. ¬ одному експеримент≥ п≥ддосл≥дн≥ завчили один код, в €кому кожна л≥тера означала певну цифру (наприклад " -5", "—-2"). ѕ≥сл€ того €к п≥ддосл≥дн≥ виконали цю роботу, њм запропонували завчити ≥нший код, в €кому т≥ сам≥ л≥те≠ри означали вже ≥нш≥ цифри (наприклад " -3", "—-8"). ¬и€вилос€, що дл€ оволод≥нн€ другим кодом п≥ддосл≥дним потр≥бно було викона≠ти набагато б≥льше вправ, н≥ж дл€ оволод≥нн€ першим кодом. ≤нтер≠ференц≥€ тут по€снюЇтьс€ недостатн≥м гальмуванн€м звичних д≥й, ви≠роблених ран≥ше.

≤нтерференц≥€ ви€вл€Їтьс€ тод≥, коли ран≥ше вироблен≥ прийоми д≥њ застосовуютьс€ в нов≥й ситуац≥њ без урахуванн€ њњ в≥дм≥нност≥. ÷е в≥дбуваЇтьс€, наприклад, тод≥, коли оператор переходить на роботу з приладу староњ конструкц≥њ на прилад новоњ конструкц≥њ, у д≥њ з €ким зм≥нено посл≥довн≥сть операц≥й.

«агалом ≥нтерференц≥€ виникаЇ, €к бачимо, за певних умов. «наючи ц≥ умови ≥ передбачаючи њх д≥ю у т≥й чи ≥нш≥й конкретн≥й ситуац≥њ,


можна запоб≥гти ≥нтерференц≥њ навичок ≥ тим полегшити оволод≥нн€ новими навичками.

¬ироблен≥ у людини навички п≥дтримуютьс€ на належному р≥вн≥ досконалост≥, €кщо вони використовуютьс€.  оли ж навички впро≠довж певного часу залишаютьс€ без застосуванн€, вони ослаблюють≠с€. —истеми тимчасових нервових зв'€зк≥в, що Ї њх ф≥з≥олог≥чним п≥дірунт€м, починають гальмуватис€. ¬иконанн€ в≥дпов≥дних д≥й упо≠в≥льнюЇтьс€, знижуЇтьс€ њх €к≥сть. “ак, тривала перерва у керуванн≥ ав≠томашиною, у виробнич≥й, музичн≥й, спортивн≥й д≥€льност≥ призводить до зниженн€ р≥вн€ досконалост≥, пог≥ршенн€ €кост≥ виконанн€ в≥д≠пов≥дних д≥й. “ому спец≥ал≥стам у будь-€к≥й галуз≥ д≥€льност≥ дово≠дитьс€ пост≥йно тренуватис€, щоб п≥дтримувати своњ навички на належ≠ному р≥вн≥ досконалост≥.

Ќавички тим швидше ослаблюютьс€, чим меншою м≥рою вони сформован≥, закр≥плен≥. ј њх ослабленн€ ви€вл€Їтьс€ в деавтоматизац≥њ виконуваних д≥й.

—ильн≥ хвилюванн€ та втома людини часто спричинюють пору≠шенн€ њњ звичних д≥й. ” цьому раз≥ потр≥бно мати чимале самовла≠данн€, щоб виконувати д≥ю у звичному темп≥ й не припускатис€ по≠милок. ѕорушенн€ звичних д≥й трапл€Їтьс€ й тод≥, коли людин≥ доводитьс€ д≥€ти в нових дл€ нењ умовах, €к≥ породжують у нењ не≠впевнен≥сть у своњх силах. ÷е св≥дчить про те, що вироблен≥ системи умовних рефлекс≥в збер≥гають характер коркового автоматизму ли≠ше ост≥льки, оск≥льки ≥снуЇ певна пост≥йн≥сть зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х умов, за €ких в≥н був вироблений, тобто доки перебувають у Їдност≥ зовн≥шн≥й та внутр≥шн≥й стереотипи.

ѕорушенн€, розлади навичок настають унасл≥док патолог≥чних зм≥н в робот≥ мозку. ѕри патолог≥чних зм≥нах звичайно руйнуютьс€ спочатку складн≥ш≥ й п≥зн≥ше вироблен≥ навички, а пот≥м Ч менш складн≥ й давн≥ше сформован≥.

–≥зновиди вм≥нь ≥ навичок. ”м≥нн€ ≥ навички вход€ть до складу будь-€коњ д≥€льност≥ людини. –озр≥зн€ють њх залежно в≥д зм≥сту д≥€льност≥ й тих потреб людини, €к≥ задовольн€ютьс€ через них. ¬≥дпов≥дно до цього розр≥зн€ють вм≥нн€ ≥ навички самообслугову≠ванн€, виробнич≥, мовн≥, розумов≥, мистецьк≥, спортивн≥ та ≥н.

Ќайб≥льшу групу становл€ть виробнич≥ вм≥нн€ та навички людини, €к≥ диференц≥юютьс€ за окремими видами виробничоњ прац≥.

ƒосл≥дженн€ формуванн€ виробничих ум≥нь показують, що њх можна под≥лити на три групи:

 

конструктивн≥, пов €зан≥ з у€вленн€ми про продукти прац≥,
з конструюванн€м останн≥х за рисунками, модел€ми, описами та
з ви€вом цих у€влень у словах, модел€х, проектах, робочих рухах;

орган≥зац≥йно-технолог≥чн≥, пов'€зан≥ з добором необх≥дних
знар€дь прац≥ та матер≥ал≥в, з визначенн€м способ≥в њх обробки, з
плануванн€м ≥ контролем самоњ прац≥;

операц≥йн≥, пов'€зан≥ ≥з застосуванн€м знар€дь прац≥ та матер≥ал≥в
дл€ виготовленн€ певного продукту прац≥, з виконанн€м потр≥бних
дл€ цього виробничих операц≥й.

ќсобливу групу становл€ть мовн≥ вм≥нн€ та навички, €к≥ Ї скла≠довою мовленн€ людини, спр€мованого на задоволенн€ њњ потреби у сп≥лкуванн≥ з ≥ншими людьми, в обм≥н≥ думками. ƒо ц≥Їњ групи нале≠жать навички €к усного, так ≥ письмового мовленн€. –озумов≥ вм≥нн€ та навички ви€вл€ютьс€ у виконанн≥ р≥зних вид≥в розумовоњ д≥€ль≠ност≥ (наприклад, запам'€товуванн€ певного матер≥алу, розв'€занн€ арифметичних та ≥нших задач, виконанн€ розумових операц≥й, досл≥дних завдань, теоретична робота в т≥й чи ≥нш≥й галуз≥). –≥зн≥ вм≥нн€ ≥ навички об'Їднуютьс€ також у мистецьк≥, спортивн≥ та ≥нш≥ њх р≥зновиди.

ќкрем≥ види вм≥нь ≥ навичок т≥сно взаЇмопов'€зан≥ й перепл≥та≠ютьс€. “ак, розумов≥ вм≥нн€ завжди т≥сно пов'€зан≥ з ум≥нн€м викону≠вати усну та письмову роботу. ƒо складних виробничих ум≥нь завжди вход€ть розумов≥ компоненти. –азом з тим ум≥нн€ виконувати, на≠приклад, досл≥дну експериментальну роботу в т≥й чи ≥нш≥й галуз≥ спи≠раЇтьс€ на навички практичного оперуванн€ необх≥дними дл€ цього приладами, вим≥рювальними та ≥ншими знар€дд€ми.

”м≥нн€ та навички в≥д≥грають дуже важливу роль у д≥€льност≥ людини. ¬они дають њй змогу усп≥шно дос€гати поставлених перед собою ц≥лей. Ќа€вн≥сть у людини великоњ к≥лькост≥ вм≥нь ≥ навичок Ї п≥дірунт€м волод≥нн€ нею своњми силами, вони дають њй можлив≥сть заощаджувати ц≥ сили, доц≥льно њх використовувати, п≥двищувати продуктивн≥сть д≥€льност≥, запоб≥гати втом≥.

¬иробленн€ динам≥чних стереотип≥в у кор≥ головного мозку при≠скорюЇ переб≥г набутих реакц≥й, зв≥льн€Ї кору дл€ нових ≥ндив≥ду≠альних пристосувань ≥ допускаЇ можлив≥сть розвитку в кор≥ пара≠лельних процес≥в. ”насл≥док автоматизац≥њ в кор≥ великих п≥вкуль головного мозку створюютьс€ умови, за €ких одночасно з авто≠матичним актом може в≥дбуватис€ й ≥нша анал≥тико-синтетична д≥€льн≥сть. јвтоматизац≥€ набутих реакц≥й заощаджуЇ роботу кори €к

 

ц≥лого й даЇ змогу перем≥щувати фокус њњ активност≥ на найактуаль≠н≥ш≥ процеси.

”с≥ на€вн≥ у людини вм≥нн€ та навички Ї њњ позитивним надбан≠н€м. “ому вправн≥ люди так ц≥нуютьс€ у житт≥. „им б≥льшою м≥рою людина волод≥Ї вм≥нн€ми та навичками в €к≥йсь царин≥ д≥€льност≥, тим б≥льше вона ц≥нуЇтьс€ €к майстер своЇњ справи.

ќсобливо велике значенн€ ум≥нн€ та навички мають у творч≥й д≥€льност≥ людини. Ќа€вн≥сть ум≥нь ≥ навичок Ї необх≥дною умовою св≥домоњ творчоњ д≥€льност≥ людини. ” процес≥ д≥€льност≥ вони щодал≥ вдосконалюютьс€. ¬м≥нн€ та навички, спри€ючи розгортанню творчоњ д≥€льност≥ людини, тим самим стають одним ≥з найважлив≥ших чин≠ник≥в загального розумового розвитку людини. якби людина не була здатною набувати навичок, вона не могла б просунутис€ на жодний щабель розвитку, затримуючись через пост≥йн≥ незл≥ченн≥ усклад≠ненн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 858 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1415 - | 1247 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.