Основні напрями в сучасній психології

Останні два сторіччя розвиток психології тісно пов'язаний з до­сягненнями філософської думки та успіхами природничих наук.

Матеріалістична інтерпретація природи та сутності психічних явищ була зумовлена появою філософії діалектичного матеріалізму й розвитком учення про рефлекторну природу психіки (І. Сєченов, І. Павлов). Філософія прагматизму спричинила появу в американ­ській психології біхевіоризму, або науки про поведінку (Д. Уотсон). Німецькі психологи М. Вертхеймер, В. Келер, К. Коффка, К. Левін на основі спеціальних досліджень висунули ідею структурної психології, засадовим стосовно якої було визнання первинності приматів струк­тури, цілісних утворень, які визначають властивості та функції окре­мих частин, що входять до цілісної психічної діяльності. Дослідження в галузі психопатології та психіатрії викликали необхідність вивчати роль і дію неусвідомлюваних чинників, що визначають потреби й потяги особистості, її поведінку. Утворився психоаналітичний на­прям у психології (3. Фрейд).

Біхевіоризм заперечує свідомість як предмет психології. Предметом біхевіоризму є вивчення поведінки як зовнішніх реакцій організму на стимули, що діють на нього. Поведінка, на думку біхевіористів, фор­мується в результаті неусвідомлюваного відбору фізичних рухів як реакцій на стимули. Основне у поведінці — це навички. Мислення біхевіористи зводять до мови та мовних навичок. Провідним у на­вчанні вони вважають дресирування, під час якого набуваються не­обхідні навички; при цьому усвідомлення мети, змісту та процесу нав­чання недооцінюють.

Структурна психологія основним принципом вважає цілісність психічної діяльності, що є не сумою окремих психічних процесів, а своєрідною структурою із закладеними в ній специфічними власти­востями, які не випливають з властивостей окремих елементів психічно­го життя. Навпаки, властивості структури як цілого визначають влас­тивості окремих її частин.

Психоаналіз тісно пов'язаний з теорією 3. Фрейда про переважан­ня у психічній діяльності особистості підсвідомих, інстинктивних по­тягів. На думку психоаналітиків, джерелом активності людини є глибоко інстинктивні, біологічно визначені прагнення. Ці прагнен­ня, проникаючи з підсвідомого у свідомість, стають джерелом актив­ності людини, своєрідно спрямовують її вчинки та поведінку. Особли­вого значення психоаналітики надають сексуальним потягам.

Вихідними у вітчизняній психології є принципи цілісності психічно­го життя особистості, взаємозв'язку психічних процесів і властивостей, розвитку особистості у процесі навчання та виховання, соціальної зу­мовленості психічного життя людини.

Ключові поняття теми

Психологія, психіка, відображувальна діяльність, активне психічне відобра­ження, рефлекс, безумовний рефлекс, умовний рефлекс, закономірності вищої нервової діяльності, свідомість, несвідоме.