Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 онфл≥кти та шл€хи њх вир≥шенн€




ѕлан

1. «агальна характеристика конфл≥кту.

2. ѕричини та функц≥њ конфл≥кт≥в.

3. —труктура та динам≥ка конфл≥кту.

4. “иполог≥€ конфл≥кт≥в. ќсобливост≥ педагог≥чних конфл≥кт≥в.

5. ’арактеристики та види внутр≥шньоособист≥сних конфл≥кт≥в.

6. “ипи повед≥нки в конфл≥ктах.

7.  ультура вир≥шенн€ конфл≥кт≥в. ѕринципи керуванн€ конфл≥ктним процесом.

8. —тил≥ повед≥нки у конфл≥ктн≥й ситуац≥њ.

9. ”мови ≥ методи розв'€занн€ педагог≥чних конфл≥кт≥в.

10. ѕсихолог≥чн≥ основи проф≥лактики конфл≥кт≥в.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. –озкрийте сутн≥сть конфл≥кту, конфл≥ктноњ ситуац≥њ.

2. Ќазв≥ть негативн≥ та позитивн≥ функц≥њ конфл≥кт≥в.

3. –озкрийте сутн≥сть ≥нциденту.

4. як повТ€зан≥ етапи, фази конфл≥кту та можливост≥ його врегулюванн€?

11. ўо сл≥д розум≥ти п≥д пон€тт€м Ђкеруванн€ конфл≥ктомї?

12. –озкрийте пон€тт€ Ђмеж≥ конфл≥ктуї.

13. Ќазв≥ть можлив≥ умови дл€ припиненн€ конфл≥кт у колектив≥.

” чому в≥дм≥нн≥сть внутр≥шньоособист≥сних ≥ м≥жособист≥сних конфл≥кт≥в?

Ќазв≥ть типи конфл≥кт≥в у колектив≥ залежно в≥д спр€мованост≥ комун≥кац≥й учасник≥в.

16. Ќазв≥ть види м≥жособист≥сних конфл≥кт≥в у педагог≥чному колектив≥ залежно в≥д норм профес≥йноњ етики.

17. Ќазв≥ть можлив≥ причини конфл≥кт≥в в педагог≥чному колектив≥.

18. якими бувають насл≥дки зат€жних внутр≥шньоособист≥сних конфл≥кт≥в?

19. Ќазв≥ть та схарактеризуйте стил≥ розвТ€занн€ м≥жособист≥сних конфл≥кт≥в.

ѕитанн€ дл€ дискусњњ

1. ѕроанал≥зуйте психолог≥чну структуру та динам≥ку розвитку конфл≥кт≥в. яку роль у ескалац≥њ конфл≥кт≥в в≥д≥грають конфл≥ктогени? „ому, на вашу думку, виникаЇ р≥зка реакц≥€ людини на конфл≥ктоген? „и можна блокувати конфл≥ктогени?

2. ќхарактеризуйте основн≥ стил≥ повед≥нки особистост≥ у конфл≥ктних ситуац≥€х за теор≥Їю  .“омаса ≥ ’. ≥лменна. ¬изначте, за €ких умов конкуренц≥€, уникненн€, пристосуванн€, компром≥с чи сп≥вроб≥тництво Ї найб≥льш ефективним стилем повед≥нки особистост≥ у конфл≥кт≥.

3. —п≥лкуючись, сп≥врозмовники ≥нод≥ не можуть д≥йти сп≥льноњ думки щодо предмета сп≥лкуванн€. ¬изначте ймов≥рн≥ причини, €к≥ можуть ускладнювати взаЇморозум≥нн€.

4. „и в≥др≥зн€ютьс€ м≥жособист≥сн≥ конфл≥кти за участю д≥тей р≥зного в≥ку? якими в≥ковими особливост€ми псих≥чного розвитку дитини це можна по€снити?

5. як розвиваЇтьс€ конфл≥кт у педагог≥чних ситуац≥€х? ƒо €ких психолог≥чних насл≥дк≥в може призвести педагог≥чний конфл≥кт?

6. –озкрийте особливост≥ м≥жособист≥сних конфл≥кт≥в у систем≥ Ђучень-ученьї, Ђучитель-ученьї та Ђучитель-учительї. ¬изначте умови та засоби запоб≥ганн€ цим конфл≥ктам.

7. Ќазв≥ть умови ефективного сп≥лкуванн€ у педагог≥чному колектив≥?

8. який стиль повед≥нки Ї найб≥льш оптимальним у вир≥шенн≥ педагог≥чних конфл≥кт≥в? јргументуйте свою думку.

—писок рекомендованоњ л≥тератури

1. јнцупов ј. я. ¬ведение в конфликтологию.  ак предупреждать и разрешать межличностные конфликты: учеб. пособ. / я. ј. јнцупов, ј. ј. ћалышев. Ц  .: ћј”ѕ, 1996. Ц 104 с.

2. јнцупов ј. я.  онфликтологи€: учебн. / я. ј. јнцупов, ј. ». Ўипилов. Ц ћ., 1999. Ц 245 с.

3. Ѕандурка ј. ћ.  онфликтологи€: учеб. пособ. / ј. ћ. Ѕандурка, ¬. ј. ƒрузь. Ц ’арьков, 1997. Ц 351 с.

4. ¬олкова Ќ. ѕрофес≥йно-педагог≥чна комун≥кац≥€: навч. пос≥б. / Ќ. ¬олкова. Ц  .: ¬÷ Ђјкадем≥€ї, 2006. Ц 256 с.

5. ƒмитриев ј. ¬.  онфликтологи€: учеб. пособ. / ј.¬.ƒмитриев. Ц ћ., 2000. Ц 320 с.

6. ∆уравлев ¬. ». ќсновы педагогической конфликтологии / ¬. ». ∆уравльев. Ц ћ.: –оссийское педагогическое агентство, 1995.Ц 184 с.

7. «агальна конфл≥ктолог≥€: навч. пос≥б. / ¬ащенко ≤. ¬. та ≥н. Ц  ., 2001. Ц 384 с.

8.  онфликтологи€: учеб. пособ. / ѕод ред. ј. —.  армина. Ц —ѕб., 1999. Ц 443 с.

9. ћоскаленко ¬. ¬. —оц≥альна психолог≥€: ѕ≥дручник. Ц  .: ÷ентр навч. л≥тератури, 2005. Ц 624 с.

10. ќрбан-Ћембрик Ћ. ≈. —оц≥альна психолог≥€: ѕ≥дручник: ” 2-х кн.  н.2: —оц≥альна психолог≥€ груп. ѕрикладна соц≥альна психолог≥€. Ц  .: Ћиб≥дь, 2006. Ц 560 с.

11. ќрл€нський ¬. —.  онфл≥ктолог≥€: навч. пос≥б. / ¬. —. ќрл€нський. Ц  .: ÷ентр учбовоњ л≥тератури, 2007. Ц 159 с.

12. ѕарыгин Ѕ. ƒ. —оциальна€ психологи€. ѕроблемы методологии, истории и теории / Ѕ. ƒ. ѕарыгин. Ц —пб.: »√”ѕ, 1999. Ц 592 с.

13. ѕ≥рен ћ.≤. ƒеонтолог≥€ конфл≥кт≥в та управл≥нн€: навч. пос≥б. / ћ. ≤. ѕ≥рен. Ц  .: ”јƒ”, 2001. Ц 377 с.

14. –усинка ≤.  онфл≥ктолог≥€. ѕсихолог≥€ запоб≥ганн€ ≥ управл≥нн€ конфл≥ктами: навч. пос≥б. / ≤ван –усинка. Ц  .: ѕрофес≥онал, 2007. Ц 334с.

15. —емечкин Ќ. ». —оциальна€ психологи€ / Ќ. ». —емечкин. Ц —ѕб.: ѕитер, 2004. Ц 376 с.

16. —емиченко ¬. ј. ѕсихологи€ общени€ / ¬. ј.—емиченко. Ц  .: ÷ентр Ђћаг≥стр-Sї, 1997. Ц 152 с.

17. —к≥б≥цька Ћ.  онфл≥ктолог≥€: навч. пос≥б. / Ћ. —к≥б≥цька. Ц  .: ÷ентр учбовоњ л≥тератури, 2007. Ц 383 с.

18. —котт √. ƒж.  онфликты: пути их преодолени€ / √. ƒж. —котт; [пер. с англ.]. Ц  .: ¬нешторгиздатарт, 1991. Ц 191 с.

19. “рух≥н ≤. ќ. —оц≥альна психолог≥€ сп≥лкуванн€: Ќавчальний пос≥бник. Ц  .: ÷ентр навч. л≥тератури, 2005. Ц 335 с.

20. ÷имбалюк ≤. ћ. ѕсихолог≥€ сп≥лкуванн€: навч. пос≥б.. Ц  .: ¬ƒ Ђѕрофес≥оналї, 2004. Ц 304 с.

Ђ«агальна психолог≥€ї (1 курс)

ѕрактичне зан€тт€ є 8

”¬ј√ј

ѕлан

1. ѕон€тт€ уваги та њњ значенн€ в життЇд≥€льност≥ людини.

2. ‘≥з≥олог≥чн≥ механ≥зми уваги.

3. ¬иди уваги.

4. ¬ластивост≥ уваги.

5. ¬≥ков≥ та ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ уваги.

6. ”важн≥сть €к властив≥сть особистост≥. –озвиток ≥ вихованн€ уваги.

7. ћетоди вивченн€ властивостей уваги. ¬ивченн€ основних властивостей дов≥льноњ уваги.

8. ћетоди тренуванн€ уваги.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ўо таке осередок оптимального збудженн€?

2. ўо таке дом≥нанта?

3. ўо Ї джерелом уваги особистост≥ в њњ д≥€льност≥?

4. „им зумовлен≥ р≥зн≥ погл€ди психолог≥в на природу уваги?

5. яким Ї механ≥зм в≥двол≥канн€ та розосередженост≥ уваги?

6. як пов'€зан≥ м≥ж собою увага ≥ д≥€льн≥сть людини?

7. „и можлива псих≥чна активн≥сть без уваги?

8. „и можлива д≥€льн≥сть без уваги?

9. „и завжди дов≥льна увага зумовлена св≥домою метою?

10. як≥ об'Їктивн≥ та суб'Їктивн≥ чинники можуть позитивно впливати на ви€вленн€ уваги особистост≥?

11. як≥ об'Їктивн≥, предметн≥ та суб'Їктивн≥ чинники можуть негативно впливати на ви€вленн€ уваги особистост≥?

ѕитанн€ дл€ дискусњњ

1. „и згодн≥ ви з думкою, що увага ви€вл€Їтьс€ т≥льки в д≥€льност≥ ≥ п≥дтримуЇтьс€ виключно нею?

2. „и згодн≥ ви з твердженн€м, що зовн≥шн€ увага виникаЇ п≥зн≥ше, н≥ж внутр≥шн€?

3. „и завжди виникненн€ ≥нтересу до д≥€льност≥ зумовлюЇ перех≥д дов≥льноњ уваги в п≥сл€дов≥льну?

4. „и вважаЇте ви, що по€сненн€ ф≥з≥олог≥чноњ сут≥ механ≥зм≥в уваги €к осередку оптимального збудженн€ та €к дом≥нанти принципово в≥дм≥нн≥?

5. „и можливий розпод≥л уваги м≥ж такими р≥зновидами д≥€льност≥: переписуванн€ тексту, слуханн€ музики, пер≥одичн≥ в≥дпов≥д≥ на запитанн€ ≥ншоњ особи?

6. „и згодн≥ ви з думкою, що висока концентрац≥€ уваги на об'Їкт≥ д≥€льност≥ завжди пов'€зана ≥з спри€тливими умовами та в≥дсутн≥стю що сторонн≥х подразник≥в в≥двол≥каючих?

7. ƒовед≥ть, що увага Ї про€вом активност≥ особистост≥.

8. „и завжди розосереджен≥сть уваги Ї показником невм≥нн€ особистост≥ зосереджуватис€ на об'Їкт≥ д≥€льност≥?

9. „и може неуважна людина дос€гти великих усп≥х≥в у будь-€к≥й д≥€льност≥, €ке значенн€ маЇ увага у житт≥ особистост≥?

10. ѕор≥вн€йте р≥зн≥ види уваги ≥ визначте специф≥чн≥ риси кожного з них.

11. Ќавед≥ть приклади ви€вленн€ властивостей уваги у навчальн≥й д≥€льност≥, в чому пол€гаЇ р≥зниц€ м≥ж обс€гом та розпод≥лом уваги?

12. як≥ фактори спри€ють зб≥льшенню ст≥йкост≥ та концентрац≥њ уваги.

13. ¬каж≥ть на умови: а) за €ких можливий розпод≥л уваги; б) €к≥ спри€ють переключенню уваги.

14. як пов'€зан≥ ф≥з≥олог≥чн≥ основи уваги та њх з види ≥ властивост≥?

15. „и ≥снуЇ взаЇмозв'€зок м≥ж спр€муванн€м уваги ≥ моральними €кост€ми особистост≥, навед≥ть приклади.

16. „и Ї розгублив≥сть вченого порушенн€м уваги? „и тотожн≥ пон€тт€ Ђрозгублен≥стьї та Ђнеуважн≥стьї?

ѕсихолог≥чн≥ задач≥

«адача 1. ¬ клас≥ гам≥р, д≥ти не слухаютьс€ вчительку. Ќеспод≥вано вона вив≥шуЇ велику репродукц≥ю картини. Ўкол€р≥ зразу ж заспокоњлис€, проте через дек≥лька хвилин знову загомон≥ли. “од≥ вчителька почала задавати питанн€ за зм≥стом картини. ¬ клас≥ запанувала тиша.

який вид уваги учн≥в про€вл€Їтьс€ у першому випадку, €кий Ц у другому?

«адача 2. ћишко  . сидить обличч€м до вчител€.. ¬≥н спок≥йний, погл€д його спр€мований у в≥кно, точн≥ше, у дв≥р. ћишко н≥чим не порушуЇ дисципл≥ни в клас≥, але за ходом уроку не стежить. ќдин учень помиливс€ б≥л€ дошки, увесь клас см≥Їтьс€. ћишко так само спок≥йний, так само уважно дивитьс€ у в≥кно. ”читель кидаЇ св≥й погл€д туди ж. ¬≥н бачить: у двор≥ хлопчаки грають у футбол. ¬они гар€че сперечаютьс€, щось довод€чи одному з воротар≥в. ћишко так само обурений, в≥н пориваЇтьс€ щось гукнути. ”читель ставить ћишков≥ запитанн€. ћишко дивитьс€, н≥чого не розум≥ючи.

«а €кими зовн≥шн≥ми ознаками треба судити про неуважн≥сть учн€ на уроц≥?

«адача 3. ” в≥дд≥л≥ техн≥чного контролю працювали два контролери Ц досв≥дчений ≥ початк≥вець. ¬они перегл€дали ≥ сортували др≥бн≥ детал≥. ѕочатк≥вець брав дл€ огл€ду по одн≥й детал≥, а досв≥дчений Ц одразу дв≥, правою ≥ л≥вою руками.

як≥ ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ уваги про€вл€ютьс€ у першого ≥ другого контролер≥в?.

«адача 4. ”читель математики наст≥льки глибоко захопив увагу учн≥в, по€снюючи нову теорему, що н≥хто з них не почув дзв≥нка з уроку.

яким ф≥з≥олог≥чним механ≥змом можна по€снити стан учн≥в?

«адача 5. ƒ≥€льн≥сть актора складна. ѕор€д з основним завданн€м в≥н виконуЇ ≥ поб≥чн≥. јктор не т≥льки спр€мовуЇ увагу на роль, на виконанн€ сцен≥чних завдань, а й на партнера ≥ на суфлера.

–озвиток €ких властивостей уваги допомагаЇ акторов≥ усп≥шно виконувати свою роботу?

«адача 6. ”же немовл€, чуючи голос або незвичний звук, повергаЇ голову, насторожуЇтьс€, прислуховуЇтьс€; серед предмет≥в, що њњ оточують, вид≥л€Ї най€скрав≥ший, на €кийсь час зосереджуЇтьс€ на ньому. ѕ≥зн≥ше дитина вже активно обстежуЇ ц≥ предмети за допомогою рук: ман≥пулюЇ, прагне засунути в рот тощо. Ѕагаторазова по€ва одного й того самого предмета приводить до гальмуванн€ ц≥Їњ реакц≥њ. ѕод≥бна реакц≥€ спостер≥гаЇтьс€ також у вищих тварин.

ўо це за реакц≥€? „и Ї вона про€вом уваги?

«адача 7. ќдн≥ вважають, що ознакою уважност≥ Ї здатн≥сть людини прот€гом тривалого часу, не в≥двол≥каючись, розв'€зувати €кусь задачу. Ќа думку других, уважний той, хто, розпов≥даючи, бачить ≥ чуЇ все, що д≥Їтьс€ навкруги. “рет≥ переконан≥: уважна людина може одночасно слухати €кесь пов≥домленн€, записувати його, розум≥ти та вносити своњ корективи в зм≥ст записуваного.

яка з цих думок в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥? ўо ж насправд≥ Ї ознакою уважност≥?

«адача 8. ѕрот€гом одн≥Їњ хвилини дитина повинна побачити довкола себе €комога б≥льше предмет≥в певного кольору. ћинаЇ хвилина, лунаЇ сигнал, ≥ пошуки припин€ютьс€. ¬едучий д≥знаЇтьс€, хто нарахував б≥льше предмет≥в, пропонуЇ йому вголос перел≥чити побачене. “е, чого в≥н не побачив, доповнюють ≥нш≥ учасники гри. ѕереможцем вважаЇтьс€ той, хто встиг побачити б≥льше за ≥нших.

яка властив≥сть уваги про€вл€Їтьс€ в гр≥? «а €кими ознаками можна це встановити? Ќавед≥ть приклади про€ву у гр≥ ст≥йкост≥, розпод≥лу.

«адача 9. ƒва учн≥, сид€чи за своњми столами, усп≥шно виконували лабораторну роботу з х≥м≥њ. ¬ цей час за учительським столом трет≥й учень виконував ту саму роботу, але часто помил€вс€. ”читель по черз≥ пропонував двом учн€м виправл€ти помилки того, що працював б≥л€ учительського столу. ѕри цьому перший учень швидко п≥дходив ≥ одразу вказував на помилку товариша. ƒругий Ц не м≥г одразу в≥д≥рватис€ в≥д своЇњ роботи, а, п≥д≥йшовши до столу, дививс€ на прилади Ђневидющимї погл€дом.  оли ж учитель звертавс€ до нього з одним-двома запитанн€ми, учень швидко й добре виправл€в помилки товариша.

як≥ ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ уваги про€вл€ютьс€ у першого й другого учн≥в? як≥ ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ уваги притаманн≥ вам особисто?

«адача 10. Ќа в≥дкритому уроц≥ з зоолог≥њ молода вчителька, по€снюючи новий матер≥ал, демонструвала численн≥ ≥люстрац≥њ про перел≥тних птах≥в. ÷е викликало пожвавленн€ в клас≥. ѕроте п≥д час закр≥пленн€ нового матер≥алу ви€вилос€, що частина учн≥в поверхово засвоњла новий матер≥ал: вони легко могли розпов≥сти про спос≥б житт€ €когось птаха ≥ були безпом≥чн≥ у по€сненн≥ ≥нших факт≥в, так наче њх не було в клас≥. ƒл€ п≥дтриманн€ уваги учн≥в на уроц≥ њй було запропоновано так≥ прийоми:

1 ) треба було зробити учн€м зауваженн€;

2) п≥сл€ кожного по€сненн€ сл≥д було закривати наочний пос≥бник;

3) треба було дочекатис€ ц≥лковитоњ тиш≥ в клас≥, перш н≥ж починати по€сненн€;

4) п≥сл€ кожного по€сненн€ треба було робити невелику паузу

5)власний вар≥ант в≥дпов≥д≥.

як≥ прийоми орган≥зац≥њ уваги учн≥в на уроц≥ педагог≥чно найдоц≥льн≥ш≥? ¬≥дпов≥дь обірунтуйте.

«адача 11. як≥ ф≥з≥олог≥чн≥ механ≥зми уваги про€вл€ютьс€ в описаному досв≥д≥?

¬ипробуваний Ќ. повинен був в≥дпов≥дно до ≥нструкц≥њ експериментатора запамТ€тати посл≥довн≥сть спалахуванн€ €скравих лампочок, не звертаючи уваги на спалахуванн€ тьм€них. ¬и€вилос€, що в тих зонах кори, €ким в≥дпов≥даЇ €скравий спалах лампочок, п≥двищена збудлив≥сть, а в тих зонах кори, €ким в≥дпов≥даЇ тьм€ний спалах, Ц знижена.

«адача 12. ќзнайомтес€ ≥з ситуац≥Їю. „и був цей учень неуважним на уроц≥? ѕро що вчителев≥ сл≥д було б запитати його у цьому випадку?

Ќа початку уроку вчитель пом≥тив, що один учень неуважний. ’оча в≥н ≥ дивитьс€ на вчител€, але з вразу обличч€ було видно, що думаЇ про щось своЇ.  оли вчитель спробував Ђвп≥йматиї учн€ на неуважност≥ ≥ попросив його повторити щойно сказане, то той в≥дпов≥в майже досл≥вно.

«адача 13.

ƒосл≥джуваним на р≥зн≥ вуха одночасно ≥ з однаковою гучн≥стю подавали два незалежн≥ пов≥домленн€. ѕопередньо њх попереджали, €ке пов≥домленн€ вони повинн≥ уважно слухати. «Т€сувалос€, що досл≥джуван≥, легко впоравшись ≥з завданн€м, практично н≥чого не могли сказати про зм≥ст ≥нформац≥њ, €ка подавалас€ на ≥нше вухо. ¬они не вп≥знавали сл≥в нав≥ть тод≥, коли њх повторювали дес€тк раз≥в, не могли нав≥ть визначити, чи було це пов≥домленн€ р≥дною мовою. ¬ин€ток у цьому випадку становило лише ≥мТ€ досл≥джуваного.

ѕри що св≥дчать результати наведеного досл≥дженн€? як≥ функц≥њ виконуЇ тут увага?

«адача14. Ќьютон мав звичку варити €йце на спирт≥вц≥ за робочим столом, щоб зайвий раз не в≥двол≥катис€ в≥д роботи. ќдного разу в момент напруженоњ розумовоњ прац≥ зам≥сть €йц€ в≥н вкинув у каструлю св≥й годинник.

як можна по€снити цей факт?

«адача15. яку людину можна назвати б≥льш уважною:

а) ту, €ка, займаючись справами, перебуваЇ в стан≥ глибокоњ зосередженост≥ й не пом≥чаЇ н≥чого навколо;

б) ту, €ка за коротку мить здатна пом≥тити вс≥ детал≥ ситуац≥њ ≥ не випускати з пол€ зору жодноњ др≥бниц≥;

в) ту, €ка незалежно в≥д того, що вона робить, здатна бачити й чути все, що так або ≥накше стосуЇтьс€ њњ д≥€льност≥?

«адача16. ’ижак може впродовж тривалого часу вистежувати свою здобич. „и можна його увагу схарактеризувати €к дов≥льну? ќбірунтуйте в≥дпов≥дь.

—писок рекомендованоњ л≥тератури

1. Ѕорисова ≤. ўоб учн≥ були уважн≥шими / ≤.Ѕорисова // Ўк≥льний св≥т. Ц 2006. Ц є 35. Ц —.5-6.

2. ¬еличковский Ѕ.ћ. —овременна€ когнитивна€ психологи€ / Ѕ.ћ. ¬еличковский. Ц ћ.: »зд-во ћ√”, 1982. Ц 336с.

3. ¬≥кова та педагог≥чна психолог≥€: [навч. пос≥б.] / ќ.¬. —крипченко, Ћ. B. ƒолинська, «.¬. ќгородн≥йчук та ≥н. -  .: ѕросв≥та, 2001. - 416 с.

4. ¬олкова “.Ќ. “ворч≥ ≥гри, завданн€ ≥ тести дл€ розвитку пам'€т≥ та уваги / “.Ќ. ¬олкова. Ц ƒонецьк: TOB ¬ ‘ "Ѕјќ", 2006. Ц 121 с.

5. ¬ыготский Ћ. —. –азвитие высших форм внимани€ в детском воздасте / Ћев —менович ¬ыготский // ’рестомати€ по вниманию / ѕод ред. ј.Ќ. Ћеонтьева, ј.ј. ѕузыре€, ¬.я. –оманова. Ц ћ.: ѕросвещение, 1976. Ц —. 184-219.

6. √альперин ѕ. я. Ёкспериментальное формирование внимани€ / ѕ.я. √альперин, —.Ћ.  абыльницка€. Ц ћ.: »зд-во ћ√”, 1974. Ц 361с.

7. √оноболин ‘. Ќ. ¬нимание и его воспитание / ‘.Ќ. √оноболин. Ц ћ.: ѕедагогика, 1972. Ц 280 с.

8. ƒобрынин Ќ. ‘. ¬нимание и его воспитание / Ќ.‘. ƒобрынин. Ц ћ.: »зд.-во ѕравда, 1991. Ц 296 с.

9. ƒобрынин Ќ. ‘. ќ новых исследовани€х внимани€ / Ќ.‘. ƒобрынин // ¬опросы психологии. Ц 1973. Ц є3. Ц —. 121-128.

10. ƒобрынин Ќ. ‘. ќ селективности и динамике внимани€ / Ќ.‘.ƒобрынин // ¬опросы психологии. Ц 1975. Ц є 2. Ц —. 68-80.

11. ƒормашев ё. Ѕ. ѕсихологи€ внимани€: [учеб.] / ё.Ѕ. ƒормашев, ¬.я.–оманов. Ц 3-е изд., исправ. Ц ћ.: ћѕ—»: ‘ринта, 2002. Ц 376 с.

12. ƒубровинска€ Ќ. ¬. Ќекоторые характеристики внимани€ в онтогенезе / Ќ.¬.ƒубровинска€ // ѕсихологический журнал. Ц 1982. Ц “. 3. Ц є 5. Ц —. 54-65.

13. ƒубровинска€ Ќ. ¬. Ќейрофизиологические механизмы внимани€ / Ќ.¬. ƒубровинска€. Ц Ћ., 1985. Ц 356 с.

14. ≈рмолаев ќ. ё. ¬нимание школьника / ќ.ё. ≈рмолаев. Ц ћ.: ѕедагогика, 1987. Ц 228 с.

15. «аброцкий ћ. Ќ. ‘ормирование внимани€ у детей с нарушени€ми в поведении / ћ. Ќ. «аброцкий // ѕсихологический журнал. Ц 2009. Ц є5. Ц —.43-47.

16. «аваденко H. H. ‘актори риска дл€ формировани€ дефицита внимани€ и гиперактивности у детей / Ќ.Ќ. «аваденко // ћир психологии. Ц 2002. Ц є 3. Ц —. 196-209.

17. ≤лл€шенко “. ƒеф≥цит уваги у д≥тей з г≥перактивн≥стю / “.ƒ. ≤лл€шенко // ѕочаткова школа. Ц 2006. Ц є 11. Ц —.4-8.

18.  олесник ј.  орекц≥йн≥ вправи на розвиток памТ€т≥ та уваги / ј. олесник // ѕсихолог≥чна газета. Ц 2007. Ц є 6. Ц —.21-27.

19.  равцова ћ. –азвитие внимани€ в начальной школе / ћ.  равцова // Ўкольный психолог. Ц 2003. Ц є 46. Ц —.2-3.

20.  узнецова Ћ. ѕ.  омпетентний п≥дх≥д до розум≥нн€ властивостей уваги молодшого школ€ра / Ћ.ѕ. узнецова // ѕочаткове навчанн€ та вихованн€. Ц 2006. Ц є 15. Ц —.27-29.

21. ћТ€соњд ѕ. ј. «агальна психолог≥€ / ѕ.ј. ћТ€соњд. Ц  .: ¬ищ. шк., 1998. Ц 479 с.

22. ћаксименко —. ƒ. «агальна психолог≥€: [навч. пос≥б.] / —.ƒ. ћаксименко, ¬.ќ. —олов≥Їнко. Ц  .: ћј”ѕ, 2000. Ц 256 с.

23. ћоскальова ј. як розвинути увагу дитини / ј. ћоскальова // Ўк≥льний св≥т. Ц 2000. Ц є 18. Ц —.4-6.

24. Ќемов –. —. ѕсихологи€: [учеб. дл€ студ. высших пед. учеб. заведений]: –.—. Ќемов.  н.3: Ёкспериментальна€ педагогическа€ психологи€ и психодиагностика. Ц ћ.: ѕросвещение, 1995. Ц 422с.

25. ќсипова A. A. ƒ≥агностика ≥ корекц≥€ уваги / ј. ј. ќсипова, Ћ.≤. ћалашинська // ќбдарована дитина. Ц 2004. Ц є 8. Ц —.31-41.

26. ѕсихолог≥€: [навч. пос≥б.] / ќ.¬. ¬инославська, ќ.ј. Ѕреусенко- узнЇцов, ¬.Ћ. «ливков та ≥н.; за наук. ред. ќ.¬. ¬инославськоњ. Ц  .: ≤Ќ ќ—, 2005. Ц 352.

27. —куба Ќ. ¬. “ести, ≥гри, творч≥ завданн€ дл€ розвитку уваги та памТ€т≥ / Ќ.¬. —куба // ѕочаткове навчанн€ та вихованн€. Ц 2008. Ц є 14. Ц —.21-24.

28. “≥това ћ. ¬. –озвиток уваги молодших школ€р≥в Ц одна ≥з складових структур ключовоњ компетентност≥ вм≥нн€ вчитис€ / ћ.¬. “≥това // ѕочаткове навчанн€ та вихованн€. Ц 2007. Ц є 10. Ц —.18-20.

 

Ђ«агальна психолог≥€ї (1 курс)

ѕрактичне зан€тт€ є 9

¬≤ƒ„”““я

ѕлан

1. ѕон€тт€ про в≥дчутт€. ¬≥дчутт€ ≥ перцептивна д≥€льн≥сть.

2. ¬иди в≥дчутт≥в та њх класиф≥кац≥€.

3. ¬ластивост≥ в≥дчутт≥в.

4. „утлив≥сть ≥ пороги.

5. ¬≥дчутт€ ≥ д≥€льн≥сть. –оль в≥дчутт≥в в життЇд≥€льност≥ людини.

6. –озвиток сенсорноњ культури особистост≥.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. „ому псих≥чний процес в≥дчутт€ належить до чуттЇвого п≥знанн€?

2. ” чому пол€гаЇ особлив≥сть в≥дчутт≥в €к чуттЇвоњ форми в≥дображенн€ д≥йсност≥?

3. „и вс≥ подразники, що об'Їктивно д≥ють на органи чутт≥в, можуть в≥дображатис€ за допомогою в≥дчутт≥в?

4. ” чому ви€вл€ютьс€ компенсаторн≥ можливост≥ в≥дчутт≥в?

5. ўо таке сенсиб≥л≥зац≥€ в≥дчутт≥в ≥ €ким Ї њњ механ≥зм?

6. ” чому ви€вл€Їтьс€ синестез≥€ в≥дчутт≥в?

7. який подразник називаЇтьс€ адекватним?

8. ўо таке адаптац≥€ в≥дчутт≥в ≥ €кий њњ механ≥зм?

9. як пов'€зан≥ м≥ж собою в≥дчутт€ та д≥€льн≥сть?

10. ” чому можуть ви€вл€тис€ ≥ндив≥дуальн≥ можливост≥ у в≥дчутт€х людей?

11. „и вс≥ назван≥ в≥дчутт€ належать до к≥нестетичних: в≥дчутт€ руху, в≥дчутт€ р≥вноваги, в≥дчутт€ положенн€ т≥ла в простор≥?

12. ” чому ви€вл€Їтьс€ ≥ чим зумовлюЇтьс€ суб'Їктивний характер в≥дчутт≥в?

ѕитанн€ дл€ дискусњњ

1. „и правом≥рно стверджувати, що суб'Їктивний характер в≥дчутт≥в ви€вл€Їтьс€ в тому, що суб'Їктом в≥дображенн€ Ї людина, а результати в≥дображенн€ завжди несуть на соб≥ в≥дбиток психоф≥з≥олог≥чних особливостей того, хто в≥дчуваЇ?

2. „и згодн≥ ви з твердженн€м, що в анал≥з≥ подразник≥в, €к≥ д≥ють на органи чутт≥в, беруть участь ус≥ ланки анал≥затора?

3. „и можна стверджувати, що слабк≥ подразники посилюють, а сильн≥ Ц послаблюють чутлив≥сть анал≥затора?

4. „и вс≥ подразники, що об'Їктивно д≥ють на анал≥затори людини, в≥дображаютьс€ ними?

5. „и завжди взаЇмод≥€ в≥дчутт≥в викликаЇ ефект сенсиб≥л≥зац≥њ?

6. „и Ї €вище компенсац≥њ законом≥рним ≥ необх≥дним у раз≥ порушенн€ одного з анал≥затор≥в?

7. ѕо€сн≥ть, чому в≥дчутт€ Ї генетично первинною формою в≥дображенн€ д≥йсност≥.

8. „им по€снити той факт, що зб≥льшенн€ ≥нтенсивност≥ д≥њ подразника в одних випадках в≥дчуваЇтьс€, а в других Ц н≥?

9. „ому невербальний ефект мовленнЇвого сп≥лкуванн€ Ц ≥нтонац≥њ Ц ≥нод≥ втрачаЇ свою експресивну функц≥ю ≥ €к це позначаЇтьс€ на сп≥лкуванн≥?

10.  ≥льк≥сть анал≥затор≥в у людини обмежена. „и п≥знала б вона про св≥т б≥льше, €кби в нењ було б б≥льше орган≥в в≥дчутт€?

11. „и Ї р≥зниц€ м≥ж перцептивними д≥€ми в р≥зних видах в≥дчутт≥в?

12. „и мають в≥дчутт€ еволюц≥йний розвиток? ¬ чому в≥н пол€гаЇ?

13. „им обумовлено ≥снуванн€ властивостей в≥дчутт€?

14. „утлив≥сть ≥ в≥дчутт€ Ц це однаков≥ чи р≥зн≥ €вища псих≥ки? ќбірунтуйте свою в≥дпов≥дь.

15. як≥ чинники можуть зм≥нювати пороги чутливост≥ анал≥затора? ¬ €ких формах в≥дбуваЇтьс€ зм≥на чутливост≥?

16. ўо сп≥льного Ї в адаптац≥њ та сенсиб≥л≥зац≥њ?

17. „и мають кольори владу над нашою псих≥кою?Ќавед≥ть приклади.

 

ѕсихолог≥чн≥ задач≥

«адача 1. як≥ законом≥рност≥ в≥дчутт≥в про€вл€ютьс€ у таких €вищах?

1. Ћьотчики здатн≥ визначити р≥зницю в к≥лькост≥ оборот≥в мотор≥в з точн≥стю до 3%.

2. ƒосв≥дчен≥ шл≥фувальники здатн≥ побачити просв≥т в 0,0005 мм, тод≥ €к неспец≥ал≥ст розр≥зн€Ї просв≥т всього в 0,01мм.

3. —мак цукру знижуЇ чутлив≥сть до жовтогар€чого та червоного кольор≥в.

4. ќбмиванн€ обличч€ холодною водою зм≥нюЇ гостроту зору.

«адача 2. яка законом≥рн≥сть в≥дчутт≥в про€вл€Їтьс€ у кожному з наведених приклад≥в?.

ј. “ривалий неприЇмний запах перестаЇ в≥дчуватис€.

Ѕ. ѕ≥сл€ зануренн€ руки у холодну воду подразник, нагр≥тий до «ќ градус≥в за ÷ельс≥Їм, сприймаЇтьс€ €к теплий, хоча його температура нижча за нормальну температури шк≥ри на руц≥.

¬. ѕ≥сл€ слабкого (близького до порогового) подразненн€ ока одним кольором чутлив≥сть ока до ≥ншого, додаткового кольору ви€вл€Їтьс€ впродовж тривалого часу п≥двищеною.

√. ѕ≥д впливом смаку цукру знижуЇтьс€ кольорова чутлив≥сть до оранжево-червоних промен≥в.

•. ѕ≥д впливом попереднього подразненн€ ока червоним кольо≠ром чутлив≥сть зору в темнот≥ зростаЇ.

ƒ. ѕ≥д впливом де€ких запах≥в (геран≥олу, бергамотовоњ ол≥њ) спостер≥гаЇтьс€ загостренн€ слуховоњ чутливост≥.

≈. ѕовс€кденне житт€ та експерименти св≥дчать, що м≥сце почутого звуку дл€ нас, €к правило, зм≥щуЇтьс€ в напр€мку до об'Їкта, €кий ми бачимо ≥ €кий може видавати звук (наприклад, п≥д час сприйн€тт€ озвучених к≥нокартин) (за —.  равковим).

«адача 3. яку законом≥рн≥сть в≥дчутт≥в встановлено у цих досл≥дженн€х?

Ќа п≥дстав≥ досл≥джень встановлено, що температура прим≥≠щень, ст≥ни €ких пофарбовано в Ђхолодн≥ї тони (син≥, зелен≥, с≥р≥), сприймаЇтьс€ людиною на 3-5 градус≥в нижчою, н≥ж вона Ї насправд≥. ”раховуючи це, дл€ ст≥н де€ких службових прим≥щень (у гар€чих цехах, машинних в≥дд≥ленн€х тощо) було спец≥ально п≥д≥брано фарби Ђхолоднихї в≥дт≥нк≥в.

«адача 4. яка законом≥рн≥сть в≥дчутт≥в про€вл€Їтьс€ в кожному приклад≥? (2 бали).

ј. ѕобувши у прим≥щенн≥, людина незабаром перестаЇ в≥дчувати запах гор≥лого, хоча новоприбула виразно в≥дчуЇ його

Ѕ. —кр€б≥н ќ.ћ. та –имський- орсаков ћ.ј. мали кольоровий слух, тобто чули звуки, забарвлен≥ в р≥зн≥ кольори

¬. ќр≥Їнтуванн€ сл≥поглухих у довколишньому простор≥ спираЇтьс€ переважно на в≥дчутт€ нюхов≥, рухов≥, в≥брац≥йн≥ та в≥дчутт€ дотику

√. ѕ≥д час обтиранн€ обличч€ холодною водою гострота зору п≥лота-спостер≥гача п≥двищилась

ƒ. ¬≥д посиленн€ осв≥тленн€ в зал≥ звуки стали здаватис€ гл€дачам голосн≥шими.

«адача 5. ¬ибрати правильну в≥дпов≥дь. ” досл≥дженн≥ ви€влено, що р≥вень чутливост≥ до слабких звук≥в у л≥кар≥в-х≥рург≥в ≥ терапевт≥в не однаковий.

¬≥дпов≥д≥:

а). ” терапевт≥в чутлив≥сть до сили звуку вища

б). ” х≥рург≥в пороги сили звуку нижч≥

в). ” терапевт≥в пороги сили звуку вищ≥

г). ” х≥рург≥в пороги сили звуку вищ≥

д). ” х≥рург≥в чутлив≥сть до сили звуку вища

«адача 6. „им можна по€снити в кожному конкретному випадку скарги на так≥ розлади здорових в≥дчутт≥в: Ђѕогано бачу предмети при €скравому осв≥тлен≥ї, Ђ оли заходжу з вулиц≥ в погано осв≥тлену к≥мнату, тривалий час н≥чого не бачуї, ЂЌе можу читати: л≥тери та р€дки в книз≥ розпливаютьс€ї

«адача 7. яка законом≥рн≥сть лежить в основ≥ описаного факту?

ѕроведено досл≥дженн€, €ке встановило вплив тренуванн€ на розп≥знаванн€ силует≥в л≥так≥в, побачених п≥д дуже малим кутом зору. якщо в перший день досл≥ду випробуван≥ правильно розп≥знавали силуети максимально з в≥дстан≥ в 6 м, то п≥сл€ семиденних вправ вони могли вже розп≥знавати форми з такою самою точн≥стю на в≥дстан≥ 22 м.

Ќавед≥ть факти такоњ законом≥рн≥ст≥ на приклад≥ вашоњ майбутньоњ профес≥њ.

«адача 8. «азначте, в≥д €ких умов залежить п≥двищенн€ чутливост≥ в кожному поданому тут приклад≥.

ј. “екстильники, що спец≥ал≥зувалис€ на вироб≥тку чорних тканин, розр≥зн€ють до 40 в≥дт≥нк≥в чорного кольору там, де око людини-неспец≥ал≥ста розр≥зн€Ї два-три в≥дт≥нки.

Ѕ. ” людей, що займаютьс€ музикою, спостер≥гаЇтьс€ пом≥тне п≥двищенн€ чутливост≥ до розр≥зненн€ тону.

¬. ” дегустатор≥в виробл€Їтьс€ вин€ткова тонк≥сть смакових в≥дчутт≥в.

√. —л≥поглуха ќльга —короходова за запахом розп≥знаЇ, хто ув≥йшов у к≥мнату; узнаЇ, чи Ђчиталаї вона цю газету; слухаЇ музику, поклавши руку на кришку ро€л€.

ƒ. ÷ирковий актор впевнено йде по високо нат€гнут≥й дротин≥, виконуючи р≥зноман≥тн≥ танцювальн≥ рухи.

≈. —крипковий майстер за звуком скрипки узнаЇ њњ Ђпаспортї: де, коли, хто њњ виготував.

™. Ќа в≥дчутт≥ дотику руки ірунтуЇтьс€ все навчанн€ сл≥пих ≥ сл≥поглухих. —прийн€тт€ пальц€ми опуклого шрифта служить одним з головних засоб≥в розумового ≥ загального культурного розвитку таких людей.

«адача 9. ќзнайомтес€ з результатами експерименту. ўо це за €вище? як можна по€снити одержан≥ результати?

ƒосл≥джуваним пропонували р≥зн≥ запахи сп≥вв≥днести з дов≥льно вибраними звуковими тонами чи в≥дт≥нками св≥тла. «Т€сувалос€, що вони сп≥вв≥дносили конкретн≥ запахи з суворо визначеними тонами ≥ в≥дт≥нками, причому запахи речовин, молекули €ких м≥ст€ть б≥льше число атом≥в вуглецю, сп≥вв≥дносили з темн≥шими, а менше Ц з≥ св≥тл≥шими в≥дт≥нками. Ќаприклад, один в≥дчував њх то €к Ђдзв≥нк≥ї, то €к Ђсолон≥ї або Ђхрустк≥ї.

«адача 10. ѕро що св≥дчать дан≥ проведеного експерименту? як вони характеризують природу в≥дчутт≥в?

” новонароджених кошен€т нервов≥ канали в≥дкриваютьс€ лише на восьмий день п≥сл€ народженн€. якщо в пер≥од в≥д чотирьох до шести тижн≥в п≥сл€ народженн€ кошен€т утримувати в темр€в≥, њхн≥й з≥р буде сильно ≥ надовго порушений, хоча п≥сл€ цього вони перебуватимуть у нормальних умовах. Ќав≥ть €кщо в цей пер≥од хоча б на к≥лька дн≥в закрити одне око, його чутлив≥сть пом≥тно знизитьс€.

«адача 11. ¬изначте види зан€ть, профес≥њ.

1. який вид зан€ть, €к≥ профес≥њ ставл€ть особлив≥ вимоги до розвитку оком≥ру? як≥ вправи допомагають розвивати цю здатн≥сть?

2. як≥ види зан€ть, профес≥њ потребують тонкоњ шк≥рноњ, дотиковоњ чутливост≥?

3. як≥ види зан€ть ставл€ть особлив≥ вимоги до розр≥зненн€ кольор≥в?

4. як≥ види зан€ть, профес≥њ потребують слуховоњ чутливост≥?

5. як≥ види зан€ть ставл€ть особлив≥ вимоги до нюховоњ чутливост≥?

6. як≥ види зан€ть, профес≥њ потребують смаковоњ чутливост≥?

7. як≥ види зан€ть ставл€ть особлив≥ вимоги до температурноњ чутливост≥?

«адача 12. якщо п≥дходити до людини €к до продукту тривалоњ еволюц≥њ, то сл≥д оч≥кувати, що й органи њњ т≥ла будуть досконал≥шими, н≥ж у живих ≥стот, €к≥ перебувають на нижчих щабл€х ево≠люц≥њ. ѕринаймн≥ органи чутт€ людини повинн≥ мати вищу чутлив≥сть, н≥ж т≥ сам≥ органи у вищих тварин. ѕроте це суперечить в≥домому факту: чутлив≥сть тварин значно вища, н≥ж людини.

як по€снити цей факт? „им в≥др≥зн€ютьс€ органи чутт€ людини ≥ тварин?

«адача 13. ќзнайомтес€ з описаною ситуац≥Їю. „ому хвороблив≥ в≥дчутт€ д≥тей ви€вл€ютьс€ таким чином? ѕро €кий вид в≥дчутт≥в йдетьс€.

¬≥дом≥ випадки, коли дитина дошк≥льного в≥ку, ще не в≥дчуваючи симптом≥в захворюванн€, що починаЇтьс€, беретьс€ Ђл≥куватиї свою л€льку. ÷≥каво, що хвороблив≥ зм≥ни у стан≥ орган≥зму першими пом≥чають матер≥ цих д≥тей.

 

—писок рекомендованоњ л≥тератури

1. Ѕарташн≥ков ќ.ќ. –озвиток сенсорних зд≥бностей ≥ пам'€т≥ у д≥тей 5-7 рок≥в / ќ.ќ.Ѕарташн≥ков, ≤.ј.Ѕарташн≥кова. Ц “ерноп≥ль: Ѕогдан, 1998. Ц 72 с.

2. ¬еличковский Ѕ.ћ. —овременна€ когнитивна€ психологи€ / Ѕ.ћ. ¬еличковский. Ц ћ.: »зд-во ћ√”, 1982. Ц 336с.

3. ¬енгер Ћ.ј. ¬ихованн€ сенсорноњ культури дитини в≥д народженн€ до 6 рок≥в. Ц ћ.: ѕросвещение, 1988. Ц 144 с.

4. ¬≥кова та педагог≥чна психолог≥€: [навч. пос≥б.] / ќ.¬. —крипченко, Ћ. B. ƒолинська, «.¬. ќгородн≥йчук та ≥н. -  .: ѕросв≥та, 2001. - 416 с.

5. ћТ€соњд ѕ.ј. «агальна психолог≥€ / ѕ.ј. ћТ€соњд. Ц  .: ¬ищ. шк., 1998. Ц 479с.

6. ћаксименко —. ƒ. «агальна психолог≥€: [навч. пос≥б.] / —.ƒ. ћаксименко, ¬.ќ. —олов≥Їнко. Ц  .: ћј”ѕ, 2000. Ц 256 с.

7. Ќемов –. —. ѕсихологи€: [учеб. дл€ студ. высших пед. учеб. заведений]: –.—. Ќемов.  н.3: Ёкспериментальна€ педагогическа€ психологи€ и психодиагностика. Ц ћ.: ѕросвещение, 1995. Ц 422с.

8. ѕсихолог≥€: [навч. пос≥б.] / ќ.¬. ¬инославська, ќ.ј. Ѕреусенко- узнЇцов, ¬.Ћ. «ливков та ≥н.; за наук. ред. ќ.¬. ¬инославськоњ. Ц  .: ≤Ќ ќ—, 2005. Ц 352.

9. ¬инославська ќ.¬. ѕсихолог≥€: [навч. пос≥б.] / ќ.¬.¬инославська. Ц  .: ≤Ќ ќ—, 2005. Ц 372 с.

10. √инецинский ¬.». ќбща€ психологи€: [учеб. пособ.] / ¬.». √инецинский. Ц ћ.: ѕросвещение, 2003. Ц 462 с.

11. «агальна психолог≥€: [навч. пос≥б.] / ћ.….¬ар≥й. Ц  .: ÷ентр учбовоњ л≥тератури, 2007. Ц 968 c.

12. «агальна психолог≥€: ѕ≥друч. дл€ студент≥в вищ. навч. заклад≥в. / —. ƒ. ћаксименко, ¬. ќ. «айчук, ¬. ¬.  лименко, ¬. ќ. —олов≥Їнко; за загальною редакц≥Їю акад. —. ƒ. ћаксименка Ц  .: ‘орум, 2004. Ц 702 с.

13. —авчин ћ.¬., ¬асиленко Ћ.ѕ. ¬≥кова психолог≥€: [навч. пос≥б.] / ћ.¬.—авчин, Ћ.ѕ.¬асиленко. Ц  .: јкадемвидав, 2006. Ц 360с.

14. “роф≥мов ё.Ћ. ѕсихолог≥€: [п≥друч. дл€ студ. вищ. навч. закл.] / ё.Ћ.“роф≥мова. Ц  .: Ћиб≥дь, 2000. Ц 436 с.

15. Ўиффман ’. ќщущение и воспри€тие / ’. Ўифман. Ц —ѕб, 2003.Ц 564 с.

Ђ«агальна психолог≥€ї (1 курс)

ѕрактичне зан€тт€ є 10, 11

—ѕ–»…ћјЌЌя 4 год

ѕлан

1. ѕон€тт€ сприйманн€. –оль сприйманн€ у життЇд≥€льност≥ людини. —енсорно-перцептивна орган≥зац≥€ особистост≥.

2. «агальн≥ властивост≥ сприйманн€.

3.  ласиф≥кац≥€ сприйн€тт€.  ласиф≥кац≥€ простору, часу та руху.

4. «вТ€зок сприйманн€ та моторики людини. јктивний характер сприйманн€.

5. –озвиток спостережливост≥ у д≥тей.

6. ќсобливост≥ профес≥йноњ спостережливост≥ вчител€.

7. ћетоди вивченн€ властивостей сприйманн€.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. „и можна визначити процес сприйманн€ €к синтез в≥дчутт≥в?

2. ” чому пол€гаЇ сп≥льне та в≥дм≥нне м≥ж сприйманн€м ≥ в≥дчутт€м?

3. якими Ї загальн≥ властивост≥ сприймань?

4. ўо таке структурн≥сть сприйманн€ та €кий њњ механ≥зм?

5. ўо таке константн≥сть сприйманн€ та €кий њњ механ≥зм?

6. ” чому ви€вл€Їтьс€ апперцепц≥€ в процесах сприйманн€?

7. який вплив на сприйманн€ може справл€ти попередн≥й досв≥д?

8. як≥ чинники визначають об'Їктивн≥ умови сприйманн€?

9. як≥ чинники визначають суб'Їктивн≥ умови сприйманн€?

10. ўо таке ≥люз≥€ у сприйманн≥ та €кий њњ механ≥зм?

11. „им в≥др≥зн€Їтьс€ спостереженн€ в≥д спостережливост≥?

12. ” чому може ви€вл€тис€ профес≥йна спостережлив≥сть?

13. ¬ чому пол€гають ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥ сприйманн€?

14. „им обумовлен≥ ≥люз≥њ сприйманн€?

ѕитанн€ дл€ дискусњњ

1. „и погоджуЇтес€ ви з думкою, що в≥дм≥нност≥ м≥ж сприйманн€м ≥ в≥дчутт€м звод€тьс€ здеб≥льшого до к≥льк≥сних характеристик результату в≥дображенн€?

2. „ому сприйманн€ не можна звести до простоњ суми в≥дчутт≥в? як сл≥д розум≥ти твердженн€, що сприйманн€ Ц це результат складноњ анал≥тико-синтетичноњ д≥€льност≥?

3. „и завжди апперцепц≥€ маЇ позитивний вплив на процес сприйманн€ об'Їкт≥в?

4. „и можна стверджувати, що осмислен≥сть сприйманн€ зумовлена т≥льки такою його властив≥стю, €к предметн≥сть?

5. „и погоджуЇтес€ ви з твердженн€м, що акт сприйманн€ - це завжди анал≥тико-синтетичний процес?

6. „и завжди при сприйманн≥ просторових характеристик об'Їкт≥в бере участь к≥нестетичний анал≥затор?

7. „и згодн≥ ви з твердженн€м, що руховому анал≥затору належить пр≥оритетна роль у складних формах сприйманн€?

8. ’мари на неб≥ ≥нод≥ сприймаютьс€ €к ц≥л≥сн≥ предмети, що нагадують тварин, птах≥в, скел≥ тощо. яка важлива особлив≥сть сприйманн€ у цьому ви€вл€Їтьс€?

9. ѕо€сн≥ть такий факт: чому коли людина вперше йде незнайомою м≥сцев≥стю, самост≥йно розшукуючи дорогу, то вдруге вона без труднощ≥в знайде њњ; €кщо ж вона йде ≥з супутником, €кому дорога добре в≥дома, то вдруге њй буде важко самост≥йно пройти цей шл€х?

10. ¬≥домо, що один ≥ той самий пром≥жок часу в р≥зних ситуац≥€х сприймаЇтьс€ неоднаково. ѕо€сн≥ть причини суб'Їктивноњ оц≥нки часу людиною.

11. —постережлив≥сть Ц це €к≥сть особистост≥, необх≥дна дл€ усп≥шноњ д≥€льност≥ взагал≥, а дл€ л≥карськоњ та педагог≥чноњ Ц особливо. як≥ умови, на вашу думку, спри€ють розвитков≥ спостережливост≥ в л≥кар€; до €ких помилок у д≥агностиц≥ захворюванн€ може призвести недостатн€ спостережлив≥сть л≥кар€?

ѕсихолог≥чн≥ задач≥

«адача1. „им по€снити, що сл≥понароджен≥ п≥сл€ вдало проведеноњ операц≥њ спочатку не розр≥зн€ють н≥ форму, н≥ розм≥р, н≥ в≥ддален≥сть предмет≥в?

«адача2. „им по€снити, що одна й та сама лекц≥€ р≥зними слухачами може оц≥нюватис€ по-р≥зному: €к Ђ≥нформативнаї, Ђпопул€рнаї, Ђц≥каваї, Ђкориснаї, Ђнуднаї, Ђнец≥каваї.

«адача 3. « €кою метою проводивс€ описаний експеримент? ѕро що св≥дчать його результати?

ќдн≥й груп≥ кошен€т спец≥альний ком≥рець не дозвол€в бачити б≥льшу частину оточенн€ ≥ власне т≥ло, але залишав в≥дкритою центральну частину огл€ду.  ошен€там другоњ групи навпаки, перекривали центральну частину, проте збер≥гали можлив≥сть бокового баченн€. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ експерименту, €кий тривав два м≥с€ц≥, кошен€та першоњ групи не змогли навчитись ор≥Їнтуватис€ в навколишньому середовищ≥, тод≥ €к у кошен€т другоњ групи сформувалас€ здатн≥сть розр≥зн€ти форму предмет≥в.

«адача 4. який тип сприйн€тт€ характеризуЇ кожен приклад? як≥ характерн≥ ознаки кожного сприйн€тт€?

¬ипробуван≥ повинн≥ описати листок каштанового дерева.

¬ипробуваний ј. ÷ей листок наполовину зелений, наполовину жовтий. ÷ей листок складний ≥ складаЇтьс€ з трьох листочк≥в, що сход€тьс€ в центр≥, де к≥нчаЇтьс€ н≥жка, що називаЇтьс€ черешком, €кий прикр≥плюЇ листок до дерева.  аштанове дерево належить до дводольних рослин; це можна побачити по його листку: в≥н покритий розгалуженими прожилками.

¬ипробуваний Ѕ. ÷ей листок каштанового дерева, безсило впав в≥д подуву ос≥ннього в≥тру. ¬≥н жовтий, але ще пружний ≥ пр€мий; може, ще Ї €ке-небудь житт€ в цьому б≥дному, вмираючому створ≥нн≥. Ѕ≥дний листок, приречений на те, щоб кружл€ти над дорогамиЕ

«адача 5.  вал≥ф≥куйте описане €вище? який вид сприйманн€ тут маЇ м≥сце?

якщо повз пот€г, що стоњть, њде ≥нший пот€г, то пасажиров≥ першого здаЇтьс€, начебто рухаЇтьс€ його пот€г, а не той, що проходить повз нього.

«адача 6. який недол≥к дит€чого сприйманн€ про€вл€Їтьс€?

Ќа малюнку трир≥чноњ дитини схематично зображено людину: носа ≥ вух немаЇ, а вид≥лен≥ рот ≥ €зик зображено поза обличч€м, а €зик, до того ж поза ротом.

«адача 7. ”€в≥ть, що до ¬ас звертаЇтьс€ допитливий учень: Ђ” шк≥льному курс≥ оптики по€снюЇтьс€, чому св≥чка, €ка знаходитьс€ перед оком людини, в≥дображаЇтьс€ на с≥тк≥вц≥ ока у зменшеному ≥ перевернутому вигл€д≥. ÷е зрозум≥ло, адже око Ц своЇр≥дна л≥нза. ѕроте € не розум≥ю, чому людина бачить св≥чку не на с≥тк≥вц≥, а там, де вона насправд≥ Ц перед своњми очима, ≥, до того ж, не зменшеною ≥ не перевернутоюї. ўо ¬и в≥дпов≥сте цьому учнев≥?

«адача 8. ¬≥д €коњ законом≥рност≥ сприйманн€ залежить описана здатн≥сть людини?

Ћюдина вмить може розп≥знати будь-€ку ф≥гуру, наприклад квадрат, незалежно в≥д того, великий в≥н чи маленький, розташований в≥н вертикально чи п≥д кутом, намальовано його б≥лим кольором на чорному фон≥ чи чорним на б≥лому фон≥, чи просто накреслено контур.

«адача9. яка важлива особлив≥сть людського сприйманн€ про€вл€Їтьс€ у в≥дпов≥д€х дитини, €кщо показати дитин≥ на папер≥ чорнильну пр€му ≥ спитати: Уўо ти бачиш? ўо це?Ф, то в≥дпов≥д≥, €к правило, бувають такого роду: У÷е птах €кийсь, ось крилаФ, У÷е дв≥ собаки зустр≥лисьФ, У÷е т≥тонька, ось у нењ н≥с довгийФ ≥ т.д.

«адача 10. ўо довод€ть описан≥ дан≥ проведеного досл≥дженн€? як≥ педагог≥чн≥ висновки з них випливають?

ƒосл≥дженн€ показали, що в≥д першого до останнього класу середньоњ школи к≥льк≥сть ф≥ксац≥й у процес≥ руху очей п≥д час читанн€ тексту скорочуЇтьс€ в 3,2 рази. —корочуЇтьс€ також середн€ тривал≥сть ф≥ксац≥њ: з 0,33 до 0,23 с, тод≥ €к обс€г уп≥знаванн€ в момент ф≥ксац≥њ зростаЇ (в≥д 0,42 до 1,33 умовноњ одиниц≥). Ўвидк≥сть розум≥нн€ сл≥в, прочитаних за одну секунду також зб≥льшуЇтьс€.

«адача11. „им по€снюютьс€ описан≥ ≥люз≥њ?

ј. ≤нод≥ у вод≥њв автомоб≥л≥в та п≥лот≥в виникають ≥люз≥њ: коли предмет швидко наближаЇтьс€, здаЇтьс€, що в≥н розбухаЇ.

Ѕ. ¬≥домо, що в к≥но в≥д сприйн€тт€ голосу актора на екран≥ виникаЇ своЇр≥дна ≥люз≥€. √олос начебто перем≥щуЇтьс€ разом з актором ≥ виходить з його уст, незважаючи на те, що звук залишаЇтьс€ завжди в одн≥й точц≥, часто дуже зм≥щен≥й, щодо зорового зображенн€ на екран≥.

«адача 12. Ћюдина "навчила" комп'ютер читати ≥ розум≥ти тексти, перекладати њх з одн≥Їњ мови на ≥ншу. ѕроте все ж машина не зможе прочитати р€док, в €кому витерто верхню або нижню його половину, тод≥ €к його автор зробить це без особливих утруднень.

як по€снити це €вище? яка властив≥сть людського сприйманн€ ви€вл€Їтьс€ таким чином?

«адача13. –озгл€даючи чорнильн≥ пл€ми, досл≥джуван≥ майже завжди бачать €к≥сь об'Їкти: хмари, озера, тварин, людськ≥ обличч€ тощо. ѕри цьому одн≥ акцентують увагу на окремих детал€х пл€ми, ≥нш≥ Ц на њњ загальн≥й конф≥гурац≥њ. ¬становлено,що зм≥ст образ≥в сприйманн€, ≥ особливост≥ њх побудови досить ст≥йко характеризують суб'Їкт сприйманн€. Ќа п≥дстав≥ цих даних було розроблено проективний тест Ц знар€дд€ психод≥агностики.

як ц≥ дан≥ характеризують сприйманн€ людини? « €кою властив≥стю сприйманн€ вони пов'€зан≥?

«адача14. Ќа екран≥ показували слова, серед €ких були нецензурн≥. «'€сувалос€, що на сприйманн€ нецензурних сл≥в досл≥джуван≥ втрачали майже вдв≥ч≥ б≥льше часу, н≥ж на сприйманн€ сл≥в нормативноњ лексики. ѕри повторенн≥ цього експерименту р≥зниц€ у час≥ зменшувалась, а коли досл≥джуваних заздалег≥дь попередили про характер сл≥в, то нецензурн≥ викликали нав≥ть швидшу реакц≥ю, н≥ж нейтральн≥.

ѕро що св≥дчать ц≥ дан≥? « €кою властив≥стю сприйманн€ вони пов'€зан≥?

«адача 15. ” класн≥й к≥мнат≥на маленьк≥й тумбочц≥ сто€ло чучело качки. Bci д≥ти мали можлив≥сть його добре розгл€д≥ти. ќднак, коли на екскурс≥њ зайшла мова про качку, д≥ти не змогли розпов≥сти, €к≥ у нењ лапки, €кого кольору п≥рТ€чко €кий дзьоб iт. д.

ќбірунтуйте, чи можна стверджувати, що мал≥ д≥ти не спостережлив≥? „им по€снити те, що вони н≥чого не сказали про качку?

—писок рекомендованоњ л≥тератури

1. Ѕарташн≥ков ќ.ќ. –озвиток сенсорних зд≥бностей ≥ пам'€т≥ у д≥тей 5-7 рок≥в / ќ.ќ.Ѕарташн≥ков, ≤.ј.Ѕарташн≥кова. Ц “ерноп≥ль: Ѕогдан, 1998. Ц 72 с.

2. ¬еличковский Ѕ.ћ. —овременна€ когнитивна€ психологи€ / Ѕ.ћ. ¬еличковский. Ц ћ.: »зд-во ћ√”, 1982. Ц 336с.

3. ¬енгер Ћ.ј. ¬ихованн€ сенсорноњ культури дитини в≥д народженн€ до 6 рок≥в. Ц ћ.: ѕросвещение, 1988. Ц 144 с.

4. ¬≥кова та педагог≥чна психолог≥€: [навч. пос≥б.] / ќ.¬. —крипченко, Ћ. B. ƒолинська, «.¬. ќгородн≥йчук та ≥н. -  .: ѕросв≥та, 2001. - 416 с.

5. ћТ€соњд ѕ.ј. «агальна психолог≥€ / ѕ.ј.ћТ€соњд. Ц  .: ¬ищ. шк., 1998. Ц 479с.

6. ћаксименко —. ƒ. «агальна психолог≥€: [навч. пос≥б.] / —.ƒ. ћаксименко, ¬.ќ. —олов≥Їнко. Ц  .: ћј”ѕ, 2000. Ц 256 с.

7. Ќемов –. —. ѕсихологи€: [учеб. дл€ студ. высших пед. учеб. заведений]: –.—. Ќемов.  н.3: Ёкспериментальна€ педагогическа€ психологи€ и психодиагностика. Ц ћ.: ѕросвещение, 1995. Ц 422с.

8. ѕсихолог≥€: [навч. пос≥б.] / ќ.¬. ¬инославська, ќ.ј. Ѕреусенко- узнЇцов, ¬.Ћ. «ливков та ≥н.; за наук. ред. ќ.¬. ¬инославськоњ. Ц  .: ≤Ќ ќ—, 2005. Ц 352.

9. ¬инославська ќ.¬. ѕсихолог≥€: [навч. пос≥б.] / ќ.¬.¬инославська. Ц  .: ≤Ќ ќ—, 2005. Ц 372 с.

10. √инецинский ¬.». ќбща€ психологи€: [учеб. пособ.] / ¬.». √инецинский. Ц ћ.: ѕросвещение, 2003. Ц 462 с.

11. «агальна психолог≥€: [навч. пос≥б.] / ћ.….¬ар≥й. Ц  .: ÷ентр учбовоњ л≥тератури, 2007. Ц 968 c.

12. «агальна психолог≥€: ѕ≥друч. дл€ студент≥в вищ. навч. заклад≥в. / —. ƒ. ћаксименко, ¬. ќ. «айчук, ¬. ¬.  лименко, ¬. ќ. —олов≥Їнко; за загальною редакц≥Їю акад. —. ƒ. ћаксименка Ц  .: ‘орум, 2004. Ц 702 с.

13. —авчин ћ.¬., ¬асиленко Ћ.ѕ. ¬≥кова психолог≥€: [навч. пос≥б.] / ћ.¬.—авчин, Ћ.ѕ.¬асиленко. Ц  .: јкадемвидав, 2006. Ц 360с.

14. “роф≥мов ё.Ћ. ѕсихолог≥€: [п≥друч. дл€ студ. вищ. навч. закл.] / ё.Ћ.“роф≥мова. Ц  .: Ћиб≥дь, 2000. Ц 436 с.

15. Ўиффман ’. ќщущение и воспри€тие / ’. Ўифман. Ц —ѕб, 2003.Ц 564 с.

Ђ«агальна психолог≥€ї (1 курс)

ѕрактичне зан€тт€ є 12, 13

ѕјћТя“№ 4 год.

ѕлан

1. ѕон€тт€ пам'€т≥ та њњ м≥сце в систем≥ псих≥чних €вищ.

2. “еор≥њ памТ€т≥ в психолог≥њ.

3. –≥зновиди памТ€т≥, њх характеристика.

4. ѕроцеси памТ€т≥, њх характеристика

5. ќсновн≥ факти та законом≥рност≥ психолог≥њ памТ€т≥. ≈фект «ейгарник.  рива забуванн€ ≈бб≥нгауза. –ем≥н≥сценц≥€.

6. –озвиток пам'€т≥ в онтогенез≥. ћнемотехн≥ка.

7. ћетодики досл≥дженн€ памТ€т≥ людини.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. „и Ї пам'€ть псих≥чним процесом, €кий можна в≥днести до абстрактного п≥знанн€?

2. ” чому пол€гаЇ в≥дм≥нн≥сть м≥ж короткочасною та оперативною пам'€ттю?

3. якими Ї головн≥ умови продуктивного запам'€товуванн€?

4. як можна по€снити €вище рем≥н≥сценц≥њ?

5. ” чому ви€вл€Їтьс€ головна в≥дм≥нн≥сть образ≥в та у€влень пам'€т≥ в≥д образ≥в сприйманн€?

6. ” чому ви€вл€ютьс€ ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥ пам'€т≥?

7. „и Ї принципова р≥зниц€ в механ≥змах мимов≥льного в≥дтворенн€ та персеверац≥њ?

8. „и вс≥ назван≥ особливост≥ пам'€т≥ характеризують њњ ≥ндив≥дуальн≥ в≥дм≥нност≥: швидк≥сть запам'€товуванн€, готовн≥сть до в≥дтворенн€, тривал≥сть збер≥ганн€, персеверац≥€?

ѕитанн€ дл€ дискусњњ

1. „и можна стверджувати, що функц≥€ пам'€т≥ вичерпуЇтьс€ процесами ф≥ксац≥њ та в≥дтворенн€ одержаних вражень?

2. „и можна стверджувати, що пам'€ть машини краще пам'€т≥ людини?

3. « досв≥ду в≥домо, що, хвилюючись, людина може забувати ран≥ше запам'€товане. яке ф≥з≥олог≥чне по€сненн€ можна дати цьому €вищу?

4. Ѕагато людей дл€ кращого запам'€товуванн€ вдаютьс€ до коротких занотувань. „ому такий прийом спри€Ї кращому запам'€товуванню матер≥алу?

5. “рапл€Їтьс€ так, що тривала робота по запам'€товуванню навчального матер≥алу ви€вл€Їтьс€ неефективною. „им по€снити, що, по-перше, матер≥ал погано запам'€товуЇтьс€, по-друге, створюЇтьс€ ≥люз≥€ його запам'€товуванн€?

6. як психолог≥чно та ф≥з≥олог≥чно обірунтувати положенн€  .ƒ. ”шинського про те, що Ђпогана пам'€тьї Ц це результат л≥нощ≥в пригадувати?

7. „и можна стверджувати, що при певному характер≥ матер≥алу механ≥чне запам'€товуванн€ буваЇ доц≥льним.

8. якими, на ваш погл€д, Ї причини в≥дсутност≥ у людини емоц≥йноњ пам'€т≥?

9. „и може людина з поганою пам'€ттю дос€гти великих усп≥х≥в у д≥€льност≥?

 

ѕсихолог≥чн≥ задач≥

«адача 1. ¬ одному експеримент≥ п≥ддосл≥дним було запропоновано розв'€зати п'€ть задач. ” другому Ц через 15 хвилин њм же потр≥бно було скласти п'€ть аналог≥чних задач. ѕ≥сл€ цього на вимогу експериментатора вони повинн≥ були в≥дтворити числа з ус≥х дес€ти задач. ¬ €кому випадку п≥ддосл≥дн≥ краще запам'€тали цифри ≥ чому?

«адача 2. Ќижче описано д≥њ людини, що характеризують р≥зн≥ процеси памТ€т≥. ¬изначте, €кий процес памТ€т≥ (запамТ€танн€, збереженн€, в≥дтворенн€, вп≥знаванн€) про€вл€Їтьс€ в описаних д≥€х.

ј. ”чнев≥ поставили запитанн€: Ђ” €кому роц≥ було написано роман ≤.—.“ургенЇва ЂЌапередодн≥ї? ”чень, подумавши, почав в≥дпов≥дати: Ђ« приводу роману ЂЌапередодн≥ї у св≥й час розгор≥лис€ гар€ч≥ суперечки в редакц≥њ журналу Ђ—овременникї. Ѕ≥льше того, статт€ ƒобролюбова Ђ оли ж над≥йде справжн≥й день?ї саме й послужила приводом до розколу в редакц≥њ Ђ—овременникаї.  оли ж це було? ÷е був р≥к великого пол≥тичного напруженн€, коли точилась дуже гостра л≥тературна боротьба, р≥к напередодн≥ сел€нськоњ реформи 1861 року. ќтже, роман ЂЌапередодн≥ї було надруковано в 1860 роц≥ї

Ѕ. ¬≥домий мне мон≥ст Ў. в≥дзначавс€ вин€тковою памТ€ттю. ќдного разу йому було дано штучну без будь-€кого значенн€ складну математичну формулу. Ў. уважно подививс€ на таблицю з формулою, к≥лька раз≥в п≥дн≥маЇ њњ до очей, опускаЇ њњ ≥ йде з заплющеними очима, пот≥м повертаЇ таблицю, робить паузу, внутр≥шньо Ђперегл€даючиї запамТ€товане.

¬. Ќа екзамен≥ з математики учень  . тривалий час н≥€к не м≥г в≥дтворити необх≥дну формулу. ¬арто було вчителев≥ показати йому т≥льки частину формули, €к в≥н безпомилково визначив: Ђ÷е формула б≥нома Ќьютонаї.

«адача 3. як по€снити описане €вище? „им в≥др≥зн€Їтьс€ процес запамТ€товуванн€ у старшоњ ≥ меншоњ дитини?

Ѕатьки, €к≥ мають д≥тей Ц дошк≥льника ≥ молодшого школ€ра Ц нер≥дко пом≥чають, що старша дитина, заучуючи в≥рш, запамТ€товуЇ його г≥рше, н≥ж менша. ќстанн€ ж, т≥льки слухаючи, та й то начебто м≥ж ≥ншим, через де€кий час в≥дтворюЇ в≥рш, ≥нколи нав≥ть не розум≥ючи значень окремих сл≥в.

«адача 4. Ќижче описано д≥њ людини, що характеризують р≥зн≥ процеси памТ€т≥. ¬изначте, €кий процес памТ€т≥ (запамТ€танн€, збереженн€, в≥дтворенн€, вп≥знаванн€) про€вл€Їтьс€ в описаних д≥€х?

ј. ≤нколи на пожвавлен≥й вулиц≥ можна спостер≥гати таку сцену: один перехожий, уважно гл€нувши на ≥ншого, рад≥сно кидаЇтьс€ йому на зустр≥ч.

- ¬и?! ÷е ви?!

- ¬ибачте, мен≥ здаЇтьс€, що € вас не знаю. ј де ми з вами зустр≥чались?

- ј памТ€таЇте, в такому-то роц≥, в такому-то м≥сц≥?

- ј! “ак виЕ

Ѕ. ”чень викладаЇ матер≥ал з ≥стор≥њ, заданий тиждень тому, ≥ в≥дтворюЇ 70% зм≥сту п≥дручника. “ой самий матер≥ал через м≥с€ць в≥н в≥дтворюЇ лише на 45%.

«адача 5. ќзнайомтес€ ≥з ситуац≥Їю. „ому д≥вчинка запропонувала такий прийом запамТ€товуванн€? Ќа €кому механ≥зм≥ памТ€т≥ в≥н ірунтуЇтьс€?

Ѕатько, вд€гаючи чотирир≥чну доньку, помилково назвав гольфи колготками. ƒ≥вчинка на це зауважила: Ђ“ату, чому ти забуваЇш? ÷е ж дуже просто: гольфи Ц значить гол≥ кол≥наї.

«адача6. якою законом≥рн≥стю запамТ€товуванн€ можна по€снити так≥ факти?

ј. ¬ ’ клас≥ почали вивчати новий предмет Ц астроном≥ю. „ерез к≥лька дн≥в до вчител€ п≥д≥йшли троЇ учн≥в ≥ почали скаржитис€, що в них погана пам'€ть, вони погано запамТ€товують матер≥ал з п≥дручника. ”читель запитав: Ђƒо реч≥, хто в позаминулому роц≥ грав у Ђ«ен≥т≥ї зам≥сть —адир≥на?ї ƒ≥ти назвали пр≥звище футбол≥ста. ѕот≥м вони перел≥чили безл≥ч пр≥звищ гравц≥в р≥зних в≥тчизн€них ≥ заруб≥жних команд.

Ѕ. ”чениц€ Ћ., що погано знала л≥тературу ≥ плутала героњв класичних роман≥в, легко перел≥чуЇ ≥мена к≥ноз≥рок ≥ може охарактеризувати образи, €к≥ вони створили на екран≥.

«адача 7. ќдна група учн≥в 4 класу заучувала в≥рш, безперервно повторюючи його до повного досл≥вного в≥дтворенн€. ƒруга група учн≥в заучувала цей самий в≥рш, розпод≥ливши повторенн€ на дек≥лька дн≥в: щодн€ в≥рш прочитували дв≥ч≥ до повного заучуванн€.

як≥й груп≥ школ€р≥в потр≥бна була менша к≥льк≥сть повторень дл€ безпомилкового в≥дтворенн€ всього в≥рша? як називаЇтьс€ ц€ законом≥рн≥сть повторень?

«адача8. який випробуваний запамТ€таЇ дати на тривал≥ший строк? „ому?

«аучуючи текст, випробуван≥ повинн≥ були запамТ€тати три дати, що зак≥нчувалис€ числами 57, 37, 17. ќдин випробуваний к≥лька раз≥в п≥др€д повторив про себе ц≥ дати, намагаючись €комога краще запамТ€тати њх. ƒругий випробуваний 57 повТ€зав з в≥ком батька, 37 Ц з роком смерт≥ ќ.—. ѕушк≥на (1837), а 17 Ц з роком ¬еликоњ ∆овтневоњ –еволюц≥њ (1917).

«адача 9. яке загальне €вище памТ€т≥ ви€вл€Їтьс€ в таких прикладах? як воно називаЇтьс€? ¬≥д €коњ умови воно залежить в кожному описаному випадку?

ј. ”чень багато раз≥в п≥др€д повторював в≥рш, €кий в≥н мав вивчити на св€то, ≥ н≥€к не м≥г прочитати його без помилок. ¬ир≥шивши, що з цим завданн€м йому не впоратис€, в≥н л≥г спати. ¬ранц≥, згадавши про виступ, в≥н спробував в≥дтворити в≥рш ≥ повторив його без помилок з першого разу.

Ѕ.  оли дошк≥льникам читають страшну казку ≥ прос€ть тут же переказати њњ, д≥ти неспроможн≥ точно в≥дтворити вс≥ под≥њ, про €к≥ щойно почули. ѕроте через де€кий час вони можуть майже досл≥вно переказати цю казку.

¬. Ўк≥льн≥ вчител≥ в≥дзначають, що дуже часто в≥дтворенн€ зм≥сту матер≥алу учн€ми з часом не пог≥ршуЇтьс€, а кращаЇ. ѕроте в≥дтворенн€ матер≥алу, що не маЇ зм≥сту, майже завжди залишаЇтьс€ на тому самому р≥вн≥ або пог≥ршуЇтьс€.

√. ћ.ќ.Ѕалак≥рЇв, почувши Їдиний раз один симфон≥чний тв≥р ѕ.≤.„айковського, зум≥в через два роки точно в≥дтворити його авторов≥.

«адача 10. Ќа п≥дстав≥ опису зазначте, €кий вид памТ€т≥ (тривала, короткочасна, оперативна) переважно про€вл€Їтьс€ в д≥€х оператора в кожен момент.

” поле зору оператора сортувальноњ станц≥њ лист≥в надход€ть конверти з написаними на них адресами. ќператор повинен в≥дправити кожен лист у в≥дпов≥дний €щик, з €кого пачки лист≥в надсилаютьс€ за адресами. ” цей €щик листи подають за допомогою спец≥альних пристроњв сортувальноњ машини. ќператор, зчитуючи адрес з конверта, натискуЇ на певн≥ кнопки, чи, €к висловлюютьс€ профес≥онали, зд≥йснюЇ кодуванн€: кожному великому м≥сту, област≥, автономн≥й республ≥ц≥ в≥дпов≥даЇ св≥й код Ц наб≥р з к≥лькох цифр.

«адача 11. Ќа п≥дстав≥ описаних досл≥д≥в визначте, €ка група випробуваних краще запамТ€таЇ реченн€. „ому?

ќдн≥й груп≥ випробуваних давали ш≥сть речень, у пТ€ти з них було допущено граматичн≥ помилки. ¬ипробуван≥ повинн≥ були прочитати реченн€ ≥ виправити помилки. ƒруга група випробуваних так само одержувала ш≥сть речень, в €ких було допущено не граматичн≥, а смислов≥ помилки. ¬ипробуван≥ п≥сл€ прочитанн€ кожноњ фрази повинн≥ були вказати помилку. ѕо зак≥нченн≥ роботи обом групам випробуваних неспод≥вано пропонувалос€ в≥дтворити реченн€.

«адача 12. яке загальне €вище памТ€т≥ ви€вл€Їтьс€ в таких прикладах? ¬≥д €коњ умови воно залежить в кожному описаному випадку?

ј. ”чень багато раз≥в п≥др€д повторював в≥рш, €кий в≥н мав вивчити на св€то, ≥ н≥€к не м≥г прочитати його без помилок. ¬ир≥шивши, що з цим завданн€м йому не впоратис€, в≥н л≥г спати. ¬ранц≥, згадавши про виступ, в≥н спробував в≥дтворити в≥рш ≥ повторив його без помилок з першого разу.

Ѕ.  оли дошк≥льникам читають страшну казку ≥ прос€ть тут же переказати њњ, д≥ти неспроможн≥ точно в≥дтворити вс≥ под≥њ, про €к≥ щойно почули. ѕроте через де€кий час вони можуть майже досл≥вно переказати цю казку.

«адача 13. ” €кому випадку учн≥ 1-го класу краще запамТ€тають 10 картинок: €кщо њм дати спец≥альне завданн€ запамТ€тати картинки або коли спец≥ального завданн€ не давати, але запропонувати розкласиф≥кувати ц≥ картинки за певним принципом? „ому? якими законом≥рност€ми памТ€т≥ це по€снюЇтьс€?

«адача 14. ” €кому випадку запамТ€товуванн€ було найефективн≥шим, в €кому Ц найменш ефективним?якою законом≥рн≥стю це по€снюЇтьс€?¬≥дпов≥дь обірунтуйте.

ƒосл≥джували процес запамТ€товуванн€ в учн≥в ’ класу. ¬ одному випадку текст просто читали три рази п≥др€д; в другому Ц випробуван≥ ознайомлювалис€ з планом, в≥дпов≥дно до €кого було складено текст, ≥ читали текст один раз; у третьому випадку треба було п≥сл€ одноразового читанн€ скласти план до тексту. ” вс≥х випадках перед учн€ми не ставили завданн€ запамТ€тати текст. ¬и€вилос€, що в кожному випадку ефективн≥сть запамТ€товуванн€ була р≥зною.

«адача 15. ” €кому випадку запам'€танн€ було найб≥льш ефективним, у €кому найменш ефективним? якою законом≥рн≥стю це по€снюЇтьс€?

ƒосл≥джувавс€ процес запам'€танн€ в учн≥в X класу.¬ одному випадку текст просто читавс€ три рази п≥др€д; у другому Ц учн≥ знайомилис€ з планом, в≥дпов≥дно до €кого було складено текст, ≥ читали текст один раз; у третьому випадку треба було п≥сл€ одноразового читанн€ тексту скласти до нього план. ” вс≥х випадках перед учн€ми не ставилос€ завданн€ запам'€тати текст. ¬и€вилос€, що в кожному випадку ефективн≥сть запам'€танн€ була р≥зною.

—писок рекомендованоњ л≥тератури

1. ¬еличковский Ѕ.ћ. —овременна€ когнитивна€ психологи€ / Ѕ.ћ. ¬еличковский. Ц ћ.: »зд-во ћ√”, 1982. Ц 336с.

2. ¬инославська ќ.¬. ѕсихолог≥€: [навч. пос≥б.] / ќ.¬.¬инославська. Ц  .: ≤Ќ ќ—, 2005. Ц 372 с.

3. ¬≥кова та педагог≥чна психолог≥€: [навч. пос≥б.] / ќ.¬. —крипченко, Ћ. B. ƒолинська, «.¬. ќгородн≥йчук та ≥н. -  .: ѕросв≥та, 2001. - 416 с.

4. ¬озрастные и индивидуальные различи€ пам€ти / ѕод ред. ј.ј.—мирнова. Ц ћ.: ѕросвещение, 1997. Ц 301 с.

5. ¬ыготский Ћ.—. ѕам€ть и ее развитие в детском возрасте // —обр. соч. Ц ћ., 1982. Ц “.2. Ц —. 381-395.

6. √ариб€н —.ј. Ўкола пам€ти / —.я.√ариб€н. Ц ћ.: ÷ицерон, 1992. Ц 177 с.

7. √инецинский ¬.». ќбща€ психологи€: [учеб. пособ.] / ¬.». √инецинский. Ц ћ.: ѕросвещение, 2003. Ц 462 с.

8. ƒобровольська Ћ. –озвиток пам´€т≥ та у€ви / Ћ.ƒобровольська // ѕочаткова осв≥та. Ц 1999. Ц є 11. Ц —.11-15.

9. ƒрозденко  . —., „ернецька Ћ. ¬., ƒрозденко ќ. ¬. ѕам´€ть Ц важливий психолог≥чний компонент засвоЇнн€ знань /  .—.ƒрозденко, Ћ.¬,„ернецька, ќ.¬,ƒрозденко // ѕочаткова школа. Ц 1994. Ц є 4. Ц —.29-31.

10. «агальна психолог≥€: [навч. пос≥б.] / ћ.….¬ар≥й. Ц  .: ÷ентр учбовоњ л≥тератури, 2007. Ц 968 c.

11. «агальна психолог≥€: ѕ≥друч. дл€ студент≥в вищ. навч. заклад≥в. / —. ƒ. ћаксименко, ¬. ќ. «айчук, ¬. ¬.  лименко, ¬. ќ. —олов≥Їнко; за загальною редакц≥Їю акад. —. ƒ. ћаксименка Ц  .: ‘орум, 2004. Ц 702 с.

12. «аика ≈. ¬. –азвиваем пам€ть / ≈.«аика // ∆урнал дл€ батьк≥в. Ц 1999. Ц є 1. Ц —. 34-38.

13. «анков Ћ. ¬. ѕам€ть / Ћ.¬.«анков. Ц ћ.: ”чпедгиз, 1999. Ц 167с.

14. «≥нченко ѕ.≤., –Їпк≥на √.¬. ѕам'€ть та њњ розвиток / ѕ.≤.«≥нченко, √.¬.–Їпк≥на. Ц  .: «нанн€, 1995. Ц 310 с.

15. »пполитов ‘. ¬. ѕам€ть школьника / ‘.ћ.»пполитов. Ц ћ.: «нание, 1978. Ц 48 с.

16. Ћури€ ј. –. ¬нимание и пам'€ть / ј.–.Ћури€. Ц ћ., 1975. Ц 391 с.

17. Ћ€удис ¬.я. ѕам€ть в процес се развити€ / ¬.я.Ћ€удис. Ц ћ.: ћ√”, 1976. Ц 298 с.

18. ћТ€соњд ѕ. ј. «агальна психолог≥€ / ѕ.ј. ћТ€соњд. Ц  .: ¬ищ. шк., 1998. Ц 479 с.

19. ћаксименко —. ƒ. «агальна психолог≥€: [навч. пос≥б.] / —.ƒ. ћаксименко, ¬.ќ. —олов≥Їнко. Ц  .: ћј”ѕ, 2000. Ц 256 с.

20. Ќемов –. —. ѕсихологи€: [учеб. дл€ студ. высших пед. учеб. заведений]: –.—. Ќемов.  н.3: Ёкспериментальна€ педагогическа€ психологи€ и психодиагностика. Ц ћ.: ѕросвещение, 1995. Ц 422с.

21. ѕсихолог≥€: [навч. пос≥б.] / ќ.¬. ¬инославська, ќ.ј. Ѕреусенко- узнЇцов, ¬.Ћ. «ливков та ≥н.; за наук. ред. ќ.¬. ¬инославськоњ. Ц  .: ≤Ќ ќ—, 2005. Ц 352.

22. —авчин ћ.¬., ¬асиленко Ћ.ѕ. ¬≥кова психолог≥€: [навч. пос≥б.] / ћ.¬.—авчин, Ћ.ѕ.¬асиленко. Ц  .: јкадемвидав, 2006. Ц 360с.

23. —лапак ¬., ÷арьова √., √орностаЇва “., √оршкова —. ≈йдотехн≥ка в початков≥й школ≥: розвиток памТ€т≥, мовленн€ та мисленн€ / ¬.—лапак, √.÷арьова, “.√орностаЇва, —.√оршкова // ѕочаткова осв≥та. Ц 2006. Ц є 34. Ц —.2-6.

24. “роф≥мов ё.Ћ. ѕсихолог≥€: [п≥друч. дл€ студ. вищ. навч. закл.] / ё.Ћ.“роф≥мова. Ц  .: Ћиб≥дь, 2000. Ц 436 с.

25. ’офман ». јктивна€ пам€ть: Ёкспериментальные исследовани€ и теории человеческой пам€ти / ».’офман. Ц ћ.: ѕрогресс, 1986. Ц 309с.

26. Ќемов –. —. ѕсихологи€: [учеб. дл€ студ. высших пед. учеб. заведений]: –.—. Ќемов.  н.3: Ёкспериментальна€ педагогическа€ психологи€ и психодиагностика. Ц ћ.: ѕросвещение, 1995. Ц 422с.

27. ѕсихолог≥€: [навч. пос≥б.] / ќ.¬. ¬инославська, ќ.ј. Ѕреусенко- узнЇцов, ¬.Ћ. «ливков та ≥н.; за наук. ред. ќ.¬. ¬инославськоњ. Ц  .: ≤Ќ ќ—, 2005. Ц 352.

28. ¬инославська ќ.¬. ѕсихолог≥€: [навч. пос≥б.] / ќ.¬.¬инославська. Ц  .: ≤Ќ ќ—, 2005. Ц 372 с.

29. √инецинский ¬.». ќбща€ психологи€: [учеб. пособ.] / ¬.». √инецинский. Ц ћ.: ѕросвещение, 2003. Ц 462 с.

30. «агальна психолог≥€: [навч. пос≥б.] / ћ.….¬ар≥й. Ц  .: ÷ентр учбовоњ л≥тератури, 2007. Ц 968 c.

31. «агальна психолог≥€: ѕ≥друч. дл€ студент≥в вищ. навч. заклад≥в. / —. ƒ. ћаксименко, ¬. ќ. «айчук, ¬. ¬.  лименко, ¬. ќ. —олов≥Їнко; за загальною редакц≥Їю акад. —. ƒ. ћаксименка Ц  .: ‘орум, 2004. Ц 702 с.

32. —авчин ћ.¬., ¬асиленко Ћ.ѕ. ¬≥кова психолог≥€: [навч. пос≥б.] / ћ.¬.—авчин, Ћ.ѕ.¬асиленко. Ц  .: јкадемвидав, 2006. Ц 360с.

33. “роф≥мов ё.Ћ. ѕсихолог≥€: [п≥друч. дл€ студ. вищ. навч. закл.] / ё.Ћ.“роф≥мова. Ц  .: Ћиб≥дь, 2000. Ц 436 с.

34. Ўиффман ’. ќщущение и воспри€тие / ’. Ўифман. Ц —ѕб, 2003.Ц 564 с.

 

 

Ђ«агальна психолог≥€ї (1 курс)

ѕрактичне зан€тт€ є 14, 15

ћ»—Ћ≈ЌЌя 4 год.

ѕлан

1. ћисленн€ €к вища форма п≥знавальноњ д≥€льност≥.

2. ќсновн≥ теор≥њ мисленн€.

3. ¬иди мисленн€ та њх характеристика.

4. –озумов≥ д≥њ та мислитель н≥ операц≥њ.

5. ‘орми мисленн€. Ћог≥чн≥ форми мисленн€ та розв'€зуванн€ задач.

6. ќсобливост≥ творчого мисленн€.

7. ”досконаленн€ та розвиток мисленн€. ≤ндив≥дуальн≥ властивост≥ мисленн€.

8. ћетоди досл≥дженн€ мисленн€.

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. „и достатньо буде, характеризуючи мисленн€, вказати на так≥ його ознаки: це спос≥б опосередкованого та узагальненого в≥дображенн€ внутр≥шн≥х властивостей об'Їкт≥в та €вищ д≥йсност≥?

2. „и Ї соц≥альна природа мисленн€ необх≥дною умовою його розвитку?

3. ” чому ви€вл€Їтьс€ ≥стотна в≥дм≥нн≥сть абстрактного п≥знанн€ д≥йсност≥ в≥д чуттЇвого?

4. ” чому пол€гаЇ особлив≥сть опосередкованого способу п≥знанн€ д≥йсност≥?

5. ўо характеризуЇ ≥стотн≥ ознаки предмет≥в та €вищ, €к≥ Ї об'Їктом мисленого п≥знанн€?

6. ўо Ї к≥нцевим продуктом мисленого п≥знанн€ д≥йсност≥?

7. ” чому пол€гаЇ в≥дм≥нн≥сть пон€ть в≥д у€влень €к форм п≥знанн€ д≥йсност≥?

8. як сп≥вв≥днос€тьс€ м≥ж собою проблемна ситуац≥€ та завданн€?

9. ¬изначте головн≥ етапи процесу розв'€занн€ завданн€.

ѕитанн€ дл€ дискусњњ

1. ” чому пол€гають в≥дм≥нност≥ мисленн€ людини в≥д мисленн€ тварини? ўо не дозвол€Ї мисленню тварини п≥днестис€ до р≥вн€ людського мисленн€? Ќавед≥ть приклади.

2. ” чому ви€вл€Їтьс€ принципова в≥дм≥нн≥сть мисленн€ людини в≥д "





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1411 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

1267 - | 1240 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.36 с.