Будь-яке дослідження починається з постановки проблеми. Проблема – це завжди суперечність між знаннями про потреби людей у якихось результативних практичних чи теоретичних діях та відсутністю знань про шляхи й засоби їх реалізації.
Розв’язати проблему – значить здобути нове знання або побудувати теоретичну модель, яка б пояснювала те чи інше явище, виявити фактори, які б дозволили вплинути на розвиток явищ у бажаному напрямі.
Після вибору виду соціологічного дослідження починається його підготовка. Цей етап передбачає розроблення програми. Програма є обов’язковим вихідним документом будь-якого соціологічного дослідження, незалежно від того, чи є це дослідження теоретичним чи прикладним. Програма, як правило, включає в себе наступні розділи: методологічний (формулювання й обґрунтування проблеми, мети, завдання, об’єкту та предмета дослідження, формулювання гіпотез); методичний (обґрунтування вибірки, обґрунтування методів збору даних, методів обробки та аналізу даних); організаційний (робочий план соціологічного дослідження, порядок дослідження підрозділів, розподіл людських і фінансових ресурсів тощо).
Розглянемо більш детально кожний з цих розділів.
Методологічний розділ. Важливим елементом тут виступає формулювання й обґрунтування проблеми соціологічного дослідження. Соціальна проблема означає, як уже відмічалося, стан «знання про незнання» певних сторін, кількісних та якісних змін, причин, інших характеристик явища чи процесу. Соціологічне дослідження повинно мати одну проблему. Інакше виникне зайва складність, знизиться якість результатів дослідження.
Не менш важливим елементом методологічного розділу виступають мета та завдання дослідження. Мета дослідження визначає його теоретичну або прикладну орієнтацію. Якщо мета дослідження не чітко визначена, то можуть виникнути труднощі при оцінюванні його результатів. Мета дослідження може бути різною. Завдання дослідження є змістовою, методичною й організаційною конкретизацією мети.
Ще один важливий елемент теоретичного розділу програми – визначення об’єкта та предмета соціологічного дослідження. Об’єктом є діяльність людей та умови, в яких вона здійснюється, предметом прийнято вважати ту сторону об’єкта, котру планується безпосередньо вивчати. Одному і тому ж соціальному об’єкту можуть відповідати декілька різних предметів дослідження (наприклад, щодо студентів вищого навчального закладу предметами дослідження можуть бути навчально-пізнавальна, наукова, громадсько-політична діяльність студентської молоді, спілкування студентів, вільний час тощо).
Формулювання гіпотези – підсумкова частина теоретичної підготовки емпіричного соціологічного дослідження. Гіпотеза в соціологічному дослідженні – це науково обґрунтоване уявлення про структуру соціальних об’єктів, характер елементів і зв’язків, які утворюють ці об’єкти, про механізм їх функціонування й розвитку. Наукова гіпотеза може бути сформульована тільки в результаті попереднього аналізу досліджуваного об’єкта з урахуванням різноманітних соціальних фактів.
Гіпотези – це відправні моменти для дослідження, від них у прямій залежності знаходяться подальші етапи емпіричного соціологічного дослідження. Якщо дослідником були сформульовані гіпотези, то емпіричні дані використовуються для їх перевірки, підтвердження або спростування. Якщо ж гіпотез із самого початку не було, то різко падає науковий рівень соціологічного дослідження, а його результати й узагальнення зводяться до опису процентних показників тих чи інших індикаторів і до досить простих рекомендацій. Відповідно до висунутих гіпотез, вибирають конкретний інструментарій дослідження, формулюють питання.
Методичний розділ уключає обґрунтування вибірки, обґрунтування методів збору даних, методи обробки й аналізу даних.
Центральне місце в цьому розділі займає питання відбору одиниць аналізу. Об’єкт соціологічного дослідження може бути великим (тисячі, десятки, сотні тисяч людей; населення міста, регіону, працівники підприємств, установ тощо), тому, наприклад, опитати всіх фізично неможливо. За таких умов, коли нараховується 500 і більше чоловік, застосовується вибірковий метод. Іноді, коли об’єкт дослідження порівняно невеликий і соціолог має сили й можливості його вивчити, він може досліджувати його цілком. Тоді, говорять соціологи, об’єкт дослідження тотожний генеральній сукупності. Генеральна сукупність – це сукупність усіх можливих соціальних об’єктів, яка належить вивченню у межах програми соціологічного дослідження.
Але часто суцільне дослідження неможливе, або в ньому просто немає необхідності. А тому для розв’язання завдань дослідження здійснюється вибірка. Вибірка, або вторинна сукупність, – це частина об’єктів генеральної сукупності, яка відібрана за допомогою спеціальних прийомів для отримання інформації про всю сукупність у цілому. Число одиниць спостереження, що становить вибіркову сукупність, називається її обсягом (обсягом вибірки).
Організаційний розділ. Робочий план соціологічного дослідження впорядковує основні етапи дослідження згідно з його програмою, календарними строками проведення, матеріальними та людськими затратами, а також основні процедурні заходи, підбір і підготовку виконавців, характер і порядок роз’яснювальної роботи, передбачає розроблення форм контролю за проведенням дослідження. Основними ланками робочого плану є: проба методик збору первинних даних (пілотажне, розвідувальне дослідження); польове обстеження (масовий збір даних на об’єкті); підготовка перших даних для обробки; обробка соціологічних даних (їх аналіз та інтерпретація), виклад результатів дослідження.
Допоміжні документи дослідження. Важливий елемент програми – інструкція анкетеру (інтерв’юеру). В ній коротко формулюються: мета, завдання соціологічного дослідження, основні процедури, які повинен здійснювати дослідник. Указуються місце та термін проведення опитування, коло осіб, з яким треба ввійти в контакт, характер опитування (анонімний, за списком тощо), форма й зміст вступної бесіди з респондентами для роз’яснення мети дослідження, порядок роботи інтерв’юера в ході опитування, процедури, які він повинен виконувати із заповненими анкетами. Примітка містить відомості про адресата (кому і в якому вигляді подаються анкети).
Звіт – певна форма підведення підсумків соціологічного дослідження – містить опис усіх розділів програми дослідження. Звіт містить основні висновки, практичні рекомендації, оцінює соціальну та економічну ефективність від реалізації результатів дослідження. У додаток звіту входять усі методологічні й методичні документи соціологічного дослідження (програма, план, інструментарій, інструкції тощо), а також ті соціологічні дані (таблиці, графіки, індивідуальні думки), які не ввійшли у звіт при пошуку відповіді на основну гіпотезу. На основі звіту складається аналітична довідка на декілька сторінок.
