Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроцес засвоЇнн€ €к зм≥ст учбовоњ д≥€льност≥ учн≥в




«г≥дно погл€д≥в —.Ћ. –уб≥нштейна, ƒ.Ѕ. ≈лькон≥на, учбова д≥€льн≥сть маЇ св≥й зм≥ст. …ого складаЇ засвоЇнн€. ѕон€тт€ засвоЇнн€ по€снюЇтьс€ по-р≥зному, наприклад, засвоЇнн€ €к механ≥зм присвоЇнн€ сусп≥льно-≥с≠торичного досв≥ду, сукупност≥ знань, значень, узагальнених способ≥в д≥й, моральних норм ≥ правил повед≥нки. «асвоЇнн€ розум≥ють €к складну ≥н≠телектуальну д≥€льн≥сть людини, €ка включаЇ вс≥ п≥знавальн≥ процеси, зокрема, сприйманн€, розум≥нн€, запам'€танн€ та в≥дтворенн€ сприйн€≠того матер≥алу. «асвоЇнн€ по в≥дношенню до уч≥нн€ в ц≥лому та учбовоњ д≥€льност≥ учн≥в Ї результатом. ™ й ≥нш≥ п≥дходи у розум≥нн≥ засвоЇнн€. “ак, —.Ћ. –уб≥нштейн по€снював засвоЇнн€ €к зм≥ст учбовоњ д≥€льност≥, а ¬.¬. ƒавидов - €к основну мету та головний результат д≥€льност≥ [6]. ≤.ј. «имн€ приЇднуЇтьс€ до погл€д≥в —.Ћ. –уб≥нштейна ≥ пише, що у за≠гальному вигл€д≥ засвоЇнн€ визначаЇтьс€ €к процес сприйн€тт€, смисло≠воњ обробки, збереженн€ знань, виробленн€ ум≥нь та навичок [8]. јнало≠г≥чно визначаЇ засвоЇнн€ ƒж. Ѕрунер, вид≥л€ючи у ньому основн≥ фази переб≥гу. Ќа його думку, у цьому процес≥ в≥дбуваЇтьс€ отриманн€ новоњ ≥нформац≥њ, трансформац≥€ њњ, пристосуванн€ ц≥Їњ ≥нформац≥њ до завдань, задач та перев≥рка ≥ контроль [2].


ћожна сказати, що вс≥ досл≥дники в≥дм≥чають компонентн≥сть, фаз-н≥стьцього процесу (—.Ћ. –уб≥нштейн, ¬.ќ.  рутецький, ≤.≤. ≤ль€сов), але по€снюють њх по-р≥зному. ќсновними компонентами засвоЇнн€ Ї: пози≠тивне ставленн€ учн≥в, процес безпосереднього чуттЇвого ознайомленн€ з матер≥алом, мисленн€ €к процес переробки навчального матер≥алу, про≠цес запам'€танн€ та збереженн€ отриманоњ ≥нформац≥њ. ≤.≤. ≤ль€сов визна≠чаЇ уч≥нн€ €к здобутт€ конкретного досв≥ду. Ќа емп≥ричному р≥вн≥ визна≠чаЇ уч≥нн€ €к процес засвоЇнн€ конкретних вид≥в знань, ум≥нь та нави≠чок, а тому його структура уч≥нн€ Ї структурою засвоЇнн€ [9; 74].

Ќа думку ≤.≤. ≤ль€сова, вид≥лен≥ багатьма досл≥дниками компоненти засвоЇнн€ недостатньо узагальнен≥, вид≥л€лись за неоднор≥дними озна≠ками, а тому варто вид≥лити лише два р≥зних компоненти у цьому про≠цес≥: 1) отриманн€ засвоюваних знань про об'Їкт та д≥й з ним ≥ 2) об≠робка, освоЇнн€ знань та д≥й. ≤.≤. ≤ль€сов вс≥ вид≥лен≥ у р≥зних п≥дходах компоненти називаЇ макрокомпонентами, зокрема, розум≥нн€ та заучу≠ванн€ ( оменський), заглибленн€ (ч≥тк≥сть, асоц≥ац≥њ, система) (√ербарт) та метод знаходженн€ знанн€ ≥ закр≥пленн€ (ƒ≥стервег), сприйманн€, переробка та вираженн€ в д≥њ (Ћай), отриманн€ та закр≥пленн€ (”шин-ський), отриманн€, переробка та використанн€ ( аптерЇв), сприйманн€, в≥двол≥канн€ та перев≥рка в д≥€льност≥ (Ћесгафт), установленн€ зв'€зку та зм≥цненн€ зв'€зку (“орндайк), усп≥х та пам'€ть ( оффка), селективне сприйманн€ та кодуванн€, збереженн€, виконанн€ (√егн≥), ор≥Їнтуванн€ та проробленн€ (Ћ≥нгарт), увага, розум≥нн€ та пам'€ть, моторика (Ѕанду≠ра), оц≥нка, виб≥р способ≥в д≥њ та реал≥зац≥€ (ѕерис та  росе), сприйманн€, розум≥нн€ та виконанн€, перев≥рка (ЋеонтьЇв), з'€суванн€, ор≥Їнтуванн€ та обробка (√альпер≥н), сприйманн€, осмисленн€ та закр≥пленн€, оволо≠д≥нн€ (–уб≥нштейн), засвоЇнн€ по€сненн€ та закр≥пленн€ в д≥њ ( абано-ва-ћеллЇр), сприйманн€, пошук та заучуванн€ (≤тельсон), усв≥домленн€ засоб≥в та вправи (ўедровицький), когн≥тивне засвоЇнн€ д≥€льност≥ та практична д≥€ (Ўадриков) [9; 76].

« питанн€ р≥зноман≥тност≥ п≥дход≥в у по€сненн≥ компонентност≥ за≠своЇнн€ ≤.ј. «имн≥й ≥мпонуЇ думка —.Ћ. –уб≥нштейна про те, що вс≥ про≠цеси, €к≥ вход€ть у засвоЇнн€, формуютьс€ прот€гом навчанн€, що вони формуютьс€ у двоб≥чному процес≥ навчанн€, у €кому взаЇмопов'€зан≥ та взаЇмозумовлен≥ вчитель-учень-навчальний матер≥ал [8]. јвтор називаЇ загальною стратег≥Їю засвоЇнн€ розгорнуту схему засвоЇнн€ —.Ћ. –у≠б≥нштейна, до €коњ вход€ть так≥ стад≥њ, €к первинне ознайомленн€ з ма≠тер≥алом та його сприйманн€ у широкому розум≥нн≥ цього слова, його осмисленн€, спец≥альна робота по закр≥пленню, використанню на прак≠тиц≥ [22; 85].

ќдн≥Їю з≥ стратег≥й засвоЇнн€ може бути схема поетапного управл≥н≠н€ формуванн€м розумових д≥й (ѕ.я. √альпер≥н, Ќ.‘. “ализ≥на). јвтори



¬≥кова ≥ педагог≥чна психолог≥€


IX. ѕон€тт€ про ум≥нн€. ”чбова д≥€льн≥сть учн≥в €к одна з форм уч≥нн€



 


ц≥Їњ схеми вид≥л€ють п'€ть етап≥в засвоЇнн€. ƒо першого етапу належить ознайомленн€ з д≥€ми, €к≥ потр≥бно формувати. ”чн€м показують, на що потр≥бно ор≥Їнтуватис€ при виконанн≥ д≥њ. ƒругий етап засвоЇнн€ на≠зиваЇтьс€ етапом матер≥альноњ (або матер≥ал≥зованоњ) д≥њ. ÷е зовн≥шн€, матер≥альна, розгорнута д≥€. ”чн≥ засвоюють склад д≥њ, њњ окрем≥ опе≠рац≥њ, перев≥р€ють виконанн€ кожноњ операц≥њ. Ќа третьому етап≥ учн≥ перевод€ть виконанн€ ц≥Їњ д≥њ у план зовн≥шнього усного або писемного мовленн€. ƒ≥€ удосконалюЇтьс€, узагальнюЇтьс€, скорочуЇтьс€, але ще не дос€гаЇ р≥вн€ автоматизац≥њ. „етвертий етап - це етап "зовн≥шнього мовленн€ про себе": д≥њ виконуютьс€ у форм≥ "зовн≥шнього мовленн€ про себе". ƒ≥€ продовжуЇ зм≥нюватис€ у напр€мку узагальненост≥ та згорнутост≥. «авершуЇтьс€ засвоЇнн€ д≥њ на п'€тому - розумовому етап≥. ƒ≥€ виконуЇтьс€ в план≥ внутр≥шнього мовленн€, максимально скорочу≠Їтьс€ та автоматизуЇтьс€.

„им же характеризуЇтьс€ засвоЇнн€ та €к його в≥др≥знити в≥д незасво-Їного матер≥алу? ≤.ј. «имн€ систематизувала так≥ основн≥ характеристи≠ки засвоЇнн€, €к м≥цн≥сть, €ка визначаЇтьс€ незалежн≥стю використанн€ засвоЇних знань та вироблених ум≥нь в≥д часу, особливостей ситуац≥њ та умов використанн€ знань. Ќа м≥цн≥сть засвоЇнн€ знань впливаЇ систем≠н≥сть та усв≥домлен≥сть сприйн€того навчального матер≥алу, та те, €кого значенн€ надаЇ учень цьому матер≥алу, €к в≥н ставитьс€ до нього, чи за≠довольн€Ї цей матер≥ал його п≥знавальн≥ потреби, чи вчитьс€ школ€р ви≠користовувати знанн€ у практичних ситуац≥€х.

Ќаступною характерною особлив≥стю засвоЇнн€ Ї його орган≥зова≠н≥сть. ѕрикладом орган≥зованост≥ засвоЇнн€ Ї поетапне формуванн€ ро≠зумових д≥й, програмоване та проблемне навчанн€ та ≥н.

«асвоЇнн€ маЇ особист≥сно-д≥€льн≥сний характер та особист≥сну зу≠мовлен≥сть. ÷е означаЇ, що €к≥сть засвоЇнн€ залежить в≥д того, €к учень ставитьс€ до уч≥нн€, до навчального матер≥алу, €к≥ в≥дносини у нього складаютьс€ з вчителем, €к впливаЇ сам процес засвоЇнн€ на формуван≠н€ мотив≥в школ€ра, ц≥лей, стратег≥й засвоЇнн€.

«асвоЇнн€ маЇ певн≥ характерн≥ особливост≥ залежно в≥д в≥ку учн≥в. ” зв'€зку з цим воно може бути опосередкованим, репродуктивним та про≠дуктивним. “ак, у молодшому шк≥льному в≥ц≥ учн≥ засвоюють навчаль≠ний матер≥ал, не зм≥нюючи його структуру. ” старшому шк≥льному в≥ц≥ учн≥ трансформують навчальний матер≥ал, виробл€ють власну структуру його в≥дтворенн€.

¬исокий р≥вень засвоЇнн€ визначаЇтьс€ здатн≥стю учн€ до переносу навчального матер≥алу, до використанн€ його в завданн€х ≥ншого харак≠теру. ѕеренос засвоЇних знань можливий при умов≥ њх узагальненост≥.

«асвоЇнн€ характеризуЇтьс€ швидк≥стю актуал≥зац≥њ знань, њх повно≠тою, системн≥стю та р≥внем д≥й у процес≥ використанн€ цих знань.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 683 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1471 - | 1353 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.