Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


IX. ѕон€тт€ про ум≥нн€. ”чбова д≥€льн≥сть учн≥в €к одна з форм уч≥нн€. 3) винагорода за д≥€льн≥сть (плата, п≥двищенн€ в посад≥, слава ≥ т.д.) - ¬;






 


3) винагорода за д≥€льн≥сть (плата, п≥двищенн€ в посад≥, слава ≥ т.д.) - ¬;

4) уникненн€ санкц≥й (покаранн€), котр≥ загрожували б у раз≥ ухил€нн€
в≥д д≥€льност≥ чи несумл≥нного виконанн€ њњ - ƒ [6].

ћотивац≥€ уч≥нн€ Ї окремим видом мотив≥в, включених в навчальну д≥€льн≥сть. ј. . ћаркова виокремлюЇ дв≥ велик≥ групи мотив≥в: 1) п≥з≠навальн≥ мотиви; 2) соц≥альн≥ мотиви. ѕершу групу мотив≥в можна роз≠бити на дек≥лька п≥дгруп: 1) широк≥ п≥знавальн≥ мотиви, що пол€гають в ор≥Їнтац≥њ школ€р≥в на оволод≥нн€ новими знанн€ми; 2) навчально-п≥з≠навальн≥, що пол€гають в ор≥Їнтац≥њ школ€р≥в на засвоЇнн€ способ≥в до≠буванн€ знань; 3) мотиви самоосв≥ти. ¬с≥ ц≥ мотиви можуть забезпечити на€вн≥сть в учн€ "мотиву дос€гненн€", €кий пол€гаЇ у прагненн≥ школ€ра до усп≥ху.

ƒо другоњ групи вход€ть так≥ п≥дгрупи:

1) широк≥ соц≥альн≥ мотиви;

2) вузьк≥ соц≥альн≥, або позиц≥йн≥ мотиви, що пол€гають у прагненн≥ за≠
йн€ти певну позиц≥ю.

Ќа думку ј. . ћарковоњ, не сама по соб≥ на€вн≥сть соц≥альних чи п≥знавальних мотив≥в визначаЇ њхн≥ зм≥стовн≥ характеристики (на€н≥сть особист≥сного значенн€ уч≥нн€, реального впливу його на процес уч≥нн€, м≥сце мотиву - пров≥дний чи другор€дний, р≥вень усв≥домленн€ мотиву, ступ≥нь поширенн€ його на р≥зн≥ навчальн≥ предмети).

ƒинам≥чн≥ характеристики мотив≥в включають њхню ст≥йк≥сть, мо≠дальн≥сть (њхн≥ емоц≥йн≥ в≥дт≥нки), силу мотиву, його виражен≥сть, швид≠к≥сть виникненнн€ та ≥н.

јвтор зазначаЇ, що вчителев≥ необх≥дно приймати до уваги пол≥мо-тивац≥ю уч≥нн€. ”продовж навчанн€ особист≥сно значущими виступають то одн≥, то ≥нш≥ мотиви школ€ра. ” ц≥лому мотивац≥йна сфера уч≥нн€ ви≠значаЇтьс€ характером самоњ учбовоњ д≥€льност≥ школ€р≥в, розгорнут≥стю та зр≥л≥стю њњ структури, сформован≥стю њњ компонент≥в (учбовоњ задач≥, учбових д≥й, д≥й самоконтролю та самооц≥нки), взаЇмод≥Їю упродовж уч≥нн€ з ≥ншими, смислом уч≥нн€ дл€ кожного учн€, тобто його ≥деала≠ми, ц≥нн≥сними ор≥Їнтац≥€ми, характером мотив≥в уч≥нн€, зр≥л≥стю ц≥лей, особливост€ми емоц≥й, що супроводжують процес уч≥нн€ [15].

ƒругим компонентом учбовоњ д≥€льност≥ Ї учбова задача. –озвиток пон€тт€ "задача" в≥дбувавс€ з розвитком теор≥њ д≥€льност≥, зокрема, у прац€х ћ.я. Ѕасова, —.Ћ. –уб≥нштейна, ќ.ћ. ЋеонтьЇва, ¬.¬. ƒавидова, √.—.  остюка, ќ.¬. —крипченка. ћ.я. Ѕасов розум≥в момент виникненн€ задач≥ €к форму вираженн€ несв≥домого, €к фактор, що зумовлюЇ п≥знан≠н€. ¬≥н обірунтував доц≥льн≥сть використанн€ у психолог≥њ широкого по≠н€тт€ задач≥ та пов'€заних з ним таких терм≥н≥в, €к д≥€, ц≥ль та завданн€. —.Ћ. –уб≥нштейн, ќ.ћ. ЋеонтьЇв дов≥льну д≥ю людини пов'€зували з ме≠тою та умовами њњ дос€гненн€. Ќа њх думку, сп≥вв≥дношенн€ мети та умов


визначаЇ задачу, €ка може бути розв'€зана д≥Їю, а св≥дома д≥€ Ї б≥льш чи менш св≥домим розв'€занн€м задач≥. ќтже, в≥дпов≥дно до основних по≠ложень теор≥њ д≥€льност≥, кожна д≥€ людини спр€мована на розв'€занн€ задач≥.

јктуальн≥ проблеми задачного п≥дходу в≥дображен≥ у прац€х √.ќ. Ѕал-ла, ё.≤. ћашбиц€. √.ќ. Ѕалл називаЇ учбовими задачами т≥, що розв'€зу≠ютьс€ або мають розв'€зуватис€ учн€ми в процес≥ њх учбовоњ д≥€льност≥. —користавшись елементами загальноњ теор≥њ задач, √.ќ. Ѕалл п≥дкреслюЇ, що задача розгл€даЇтьс€ €к система, до складу €коњ обов'€зково вход€ть два компоненти: предмет задач≥ ≥ вимога задач≥. –озв'€занн€ задач≥ пол€≠гаЇ у переведенн≥ предмета вих≥дного стану в потр≥бний [17; 14-15].

«д≥йснюючи задачний п≥дх≥д до досл≥дженн€ учбовоњ д≥€льност≥ учн≥в, √.ќ. Ѕалл вид≥л€Ї основн≥ типи задач. “ак, задач≥ за њх в≥дношенн€м до суб'Їкта под≥л€ютьс€ на зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥. јвтор зазначаЇ, що пере≠х≥д в≥д зовн≥шньоњ задач≥ до внутр≥шньоњ в≥дбуваЇтьс€ п≥д час сприйн€тт€ учбових задач учн€ми, супутником €кого Ї перевизначенн€ задач≥. ѕере-визначенн€ задач≥ означаЇ зам≥ну њњ ≥ншою, особливо тод≥, коли вчитель належним чином не керуЇ процесами њх сприйн€тт€ й розв'€зуванн€.

—истему зд≥йснюваних суб'Їктом операц≥й, €ка забезпечуЇ розв'€зан≠н€ певноњ задач≥, називають способом њњ розв'€занн€.  оли модель спосо≠бу розв'€занн€ задач≥ передбачаЇ виконанн€ ч≥ткоњ посл≥довност≥ опера≠ц≥й, њњ називають алгоритмом. «адачу, €ку можна розв'€зати, оволод≥вши в≥дпов≥дним алгоритмом, називають непроблемною. якщо ц≥й задач≥ не в≥дпов≥даЇ алгоритм, вона називаЇтьс€ проблемною. —еред проблемних задач виокремлюють ч≥тк≥ ≥ неч≥тк≥. Ќеч≥ткою сл≥д вважати таку, коли учень не розум≥Ї њњ вимогу.

” процесах уч≥нн€ широко використовуютьс€ п≥знавальн≥ задач≥. —пе≠циф≥чн≥сть цих задач пол€гаЇ у тому, що вони спри€ють розширенню ко≠ла знань учн€, уточненню його, засвоЇнню ірунтовноњ ≥нформац≥њ (табли≠ц€ множенн€, граматичн≥ правила).

¬ уч≥нн≥ велику роль в≥д≥грають комун≥кативн≥ задач≥. ¬они вимага≠ють передач≥ ≥нформац≥њ одним суб'Їктом ≥ншому.

 р≥м вищезгаданих задач, Ї й ≥нш≥ учбов≥ задач≥, наприклад, так≥, що вимагають переходу в≥д знанн€ способу д≥њ до в≥дпов≥дного ум≥нн€ або в≥д ум≥нн€ до навички.

ѕ≥знавальн≥ та комун≥кативн≥ задач≥ можуть бути закритими ≥ в≥дкри≠тими. ѕри розв'€зуванн≥ закритоњ задач≥ суб'Їкт волод≥Ї ≥нформац≥Їю про можлив≥ вар≥анти розв'€зку, а коли розв'€зуЇ в≥дкриту задачу, в≥н не маЇ такоњ ≥нформац≥њ. ¬≥дкрит≥ й закрит≥ задач≥ сл≥д в≥др≥зн€ти в≥д в≥дкритих ≥ закритих запитань. «апитанн€ €к компонент задач≥ це, в першу чергу, ло≠г≥чне, а не граматичне пон€тт€, наприклад, питальне реченн€. ¬оно озна≠чаЇ вимогу задач≥. ’арактер самоњ задач≥ може не сп≥впадати з вимогою.







ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 620 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1418 - | 1380 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.