Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


IX. ѕон€тт€ про ум≥нн€. ”чбова д≥€льн≥сть учн≥в €к одна з форм уч≥нн€ 287




профес≥њ, повинен визначитис€, зм≥щуючи мотив на ц≥ль. —таршоклас≠ники не т≥льки визначають мету, а й нам≥чають план њњ дос€гненн€, пе≠редбачають насл≥дки њњ зд≥йсненн€. —лабкою стороною ц≥летворенн€ у старшокласник≥в Ї невм≥нн€ розпод≥л€ти увагу на виконанн€ основних та другор€дних ц≥лей.

—тарший шк≥льний в≥к - це в≥к в≥дпов≥дноњ стаб≥л≥зац≥њ особистост≥, а тому пом≥тною стаЇ в≥дсутн≥сть суперечливост≥ емоц≥й. ≈моц≥њ старшо≠класника б≥льш багат≥, н≥ж у п≥дл≥тка, тобто њх викликаЇ б≥льше коло ре≠чей, €вищ, под≥й. «'€вл€Їтьс€ нова гама €к позитивних, так ≥ негативних емоц≥й. Ќегативн≥ емоц≥њ пов'€зан≥ з планами на майбутнЇ. “ривожн≥сть виникаЇ у сп≥лкуванн≥ з людьми, в≥д €ких старшокласники залежать або при нев≥дпов≥дност≥ своњх можливостей тим вимогам, €к≥ пред'€вл€Ї њм сусп≥льство чи близьке коло людей.

ќтже, учбова д≥€льн≥сть учн≥в старшого шк≥льного в≥ку носить учбо≠во-профес≥йний характер. ¬она Ї основою дл€ профес≥йноњ п≥дготовки, а тому частина навчальних дисципл≥н не викликаЇ ≥нтересу. —таршоклас≠ник б≥льш зац≥кавлений у високих оц≥нках з тих дисципл≥н, €к≥ мають пр€мий чи опосередкований зв'€зок з вибором профес≥њ. ” старшому шк≥льному в≥ц≥ б≥льш розвинуте св≥доме ставленн€ до уч≥нн€.

¬м≥нн€ самост≥йно вчитис€

ƒ.Ѕ. ≈лькон≥н п≥дкреслював, що р≥вень сформованост≥ учбовоњ д≥€ль≠ност≥ не повинен ототожнюватис€ з р≥внем ум≥нн€ самост≥йно виконува≠ти конкретн≥ завданн€. —амост≥йне виконанн€, наприклад, домашн≥х за≠вдань, контрольних роб≥т не Ї показником сформованост≥ учбовоњ д≥€ль≠ност≥ ≥ може в≥дбуватис€ за типом самост≥йного розв'€занн€ практичноњ задач≥ [6].

¬живаючи терм≥н "учбова д≥€льн≥сть", часто розум≥ють його €к д≥≠€льн≥сть учн€ в клас≥, зд≥йснювана п≥д кер≥вництвом вчител€.  оли ж зв'€зати його з пон€тт€м самост≥йност≥ (самост≥йна учбова д≥€льн≥сть), тод≥ виникають асоц≥ац≥њ з самост≥йним виконанн€м учнем вдома або в позаурочний час окремих завдань. “аке по€сненн€ не в≥дпов≥даЇ зм≥сту пон€тт€ "самост≥йна учбова д≥€льн≥сть". ≤.ј. «имн€ розум≥Ї самост≥йну роботу школ€ра €к б≥льш широке пон€тт€, н≥ж домашн€ робота. —амо≠ст≥йна робота може включати позаурочну роботу. —амост≥йна робота Ї пох≥дною в≥д правильно орган≥зованоњ учбовоњ д≥€льност≥ учн€ на уроц≥. ÷е специф≥чний вид учбовоњ д≥€льност≥ школ€ра. ÷е вища форма учбовоњ д≥€льност≥ учн€, форма самоосв≥ти, що пов'€зана з його роботою в клас≥. ÷е форма роботи за ≥ндив≥дуальними планами, що доповнюють, а тому розширюють та поглиблюють знанн€, отриман≥ школ€рем у клас≥. јвтор пише, що в д≥€льн≥сному визначенн≥ самост≥йна робота - це орган≥зована


 

¬≥кова ≥ педагог≥чна психолог≥€

самим школ€рем п≥д впливом його п≥знавальних мотив≥в в рац≥ональний час, в умовах самоконтролю, опосередкованого впливу та безпосередньоњ роботи вчител€ на уроц≥ [8].

ё.ћ.  улютк≥н у загальн≥й форм≥ розумову самост≥йн≥сть визначаЇ €к важливу €к≥сть особистост≥, що лежить в основ≥ творчоњ спр€мованост≥ людини, продуктивност≥ њњ д≥€льност≥. –озумова самост≥йн≥сть, на його думку, ви€вл€Їтьс€ в здатност≥ учн€ ставити перед собою ц≥л≥ д≥€льност≥, визначати дл€ себе њњ задач≥, в≥дбирати засоби та способи њх розв'€занн€. —амост≥йн≥сть ви€вл€Їтьс€ також ≥ в здатност≥ людини планувати, орга≠н≥зовувати, регулювати свою д≥€льн≥сть та в добре розвинутих д≥€х са≠моконтролю ≥ самооц≥нки. јвтор, узагальнюючи своњ м≥ркуванн€, пише, що розумова самост≥йн≥сть - це здатн≥сть особистост≥ зд≥йснювати само≠управл≥нн€ своЇю д≥€льн≥стю.

¬чен≥ вид≥л€ють р≥зн≥ р≥вн≥ розумовоњ самост≥йност≥. “ак, за склад≠н≥стю учбових задач, що розв'€зують учн≥, можна вир≥знити три р≥вн≥. ѕерший р≥вень розвитку самост≥йност≥ характеризуЇтьс€ тим, що учн≥ вм≥ють розв'€зувати типов≥ задач≥, тобто так≥, що потребують простого в≥дтворенн€ засвоЇних на уроц≥ способ≥в використанн€ знань. ƒругий р≥≠вень означаЇ, що учн≥ ви€вл€ють здатн≥сть самост≥йно розв'€зувати не≠стандартн≥ задач≥, вдаватис€ до самост≥йних пошук≥в способ≥в, д≥й, опе≠рац≥й, що потребують встановленн€ м≥жтемних зв'€зк≥в, узагальненн€, класиф≥кац≥њ, доведенн€. “рет≥й, найб≥льш високий р≥вень самост≥йнос≠т≥ ви€вл€Їтьс€ у здатност≥ учн≥в розв'€зувати творч≥ задач≥. Ўкол€р≥, €к≥ дос€гають цього р≥вн€, у творчих пошуках вдаютьс€ до переносу знань, ум≥нь та навичок.

¬ид≥лен≥ р≥вн≥ дають можлив≥сть вчителев≥ оц≥нити розвиток в учн≥в розумовоњ самост≥йност≥, але не показують умови переходу в≥д нижчого до вищого р≥вн€. ” зв'€зку з цим необх≥дно нагадати, що ≥ у процес≥ фор≠муванн€ розумовоњ самост≥йност≥ ми повинн≥ враховувати два р≥вн≥ роз≠витку: актуальний ≥ перспективний. Ќавчанн€ маЇ ор≥Їнтуватис€ на по≠тенц≥йн≥ можливост≥ людини, на "зону найближчого розвитку" (Ћ.—. ¬и-готський). ƒл€ того, щоб по€снити механ≥зм п≥двищенн€ р≥вн€ розумовоњ самост≥йност≥, нам необх≥дно ч≥тко у€вити сам процес розвитку цього феномена. –озвиток самост≥йност≥ €вл€Ї собою перех≥д учн€ в≥д д≥€ль≠ност≥ п≥д контролем вчител€ до такоњ д≥€льност≥, коли школ€р починаЇ д≥€ти п≥д власним контролем.

ћехан≥зм самоуправл≥нн€ можна по€снити на основ≥ загального гене≠тичного закону культурного розвитку, €кий належить Ћ.—. ¬иготському. «г≥дно погл€д≥в Ћ.—. ¬иготського, кожна функц≥€ в культурному розвитку дитини з'€вл€Їтьс€ на сцен≥ дв≥ч≥, в двох планах, спершу- соц≥альному, €к категор≥€ ≥нтерпсих≥чна, €к зовн≥шн€, а пот≥м - в психолог≥чному, все≠редин≥ дитини, €к категор≥€ ≥нтрапсих≥чна. ќписаний Ћ.—. ¬иготським






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 655 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1863 - | 1473 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.