VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці. У ранній юності відбуваються зміни в мотивації, зокрема, в потребах, інтересах

У ранній юності відбуваються зміни в мотивації, зокрема, в потребах, інтересах. Деякі потреби виникають вперше або змінюються. Передумо­вами для цього виступають біологічні та когнітивні зміни. Наприклад, потреба в сексуальному задоволенні з'являється тільки після розвитку відповідних біологічних механізмів, а потреба в самореалізації - тільки з певними когнітивними та соціальними передумовами.

Відомий представник гуманістичного напрямку у психології А. Мас-лоу розробив ієрархічну класифікацію потреб, згідно з якою вищі потре­би як ситуативно, так і генетично виникають тільки після задоволення потреб попередніх рівнів.

Ця ієрархія має такий вигляд:

1) фізіологічні потреби;

2) потреба у безпеці й захисті, стабільності;

3) потреба в приналежності, прийнятті й любові;

4) потреба в самоповазі, соціальному статусі, компетентності;

5) потреба у самоактуалізації й самореалізації та індивідуальному
розвитку (самовдосконаленні).

Опираючись на дану концепцію, можна описати сферу потреб стар­шокласника таким чином:

1. Фізіологічні потреби, серед яких особливо виділяються потяги до фізичної та сексуальної активності, до високої оцінки свого фізичного розвитку.

Старшокласникам властива надмірна увага до власного тіла, дещо ви­кривлені уявлення про норму стосовно його розміру, ваги, пропорцій, за­чіски, обличчя, поведінки та рухів. Близько половини дівчат та третини юнаків, за даними І.С.-Кона, X. Ремшмідта, заклопотані розмірами тіла, фігурою та вагою. Юнацька тривога з приводу свого зовнішнього вигля­ду нерідко пов'язана з суб'єктивною статевою конформністю, тобто ба­жанням виглядати адекватно своїй статі. Юнаки рідко схвильовані збіль­шенням ваги, а дівчата в цьому віці вважають, що мають зайву вагу, тому намагаються схуднути.

Громадська думка відносить до ознак мужності фізичну силу, спор­тивні досягнення та струнку, підтягнуту фігуру. Ці фізичні дані дуже важливі для юнака, в той час як для дівчини вони є другорядними. Ді­вчата звертають увагу на своє обличчя, фігуру та шкіру. Особливо сильні хвилювання випадають на долю хлопчиків, що пізно розвиваються.

Вченими встановлений взаємозв'язок у обох статей між фізичним ви­глядом та Я-концепцією. Якщо старшокласниці вважають себе зовніш­ньо мало привабливими, то вони негативно оцінюють й інші риси свого „Я". Юнаки ж різко розрізняють ці аспекти: вони можуть негативно оці­нювати свою зовнішність, але високо оцінювати свої соціальні та інте­лектуальні якості. Дівчатам частіше притаманна занижена самооцінка.

Старшокласниці схильні до негативних оцінок своїх теперішніх та май­бутніх сексуальних ролей (наприклад, гарна дівчина, приваблива дівчина та ін.), надаючи надзвичайного значення жіночій красі та її канонам.

2. Потреба у безпеці й захисті, стабільності у ранньому юнацькому
віці підсилюється і реалізується не тільки у групі однолітків і в родині,
але й з дорослими за межами родини.

У старших класах виникає особливий інтерес до спілкування з дорос­лими. Емансипація від родини завершується у ранній юності При кон­структивному стилі відношень у сім'ї після підліткового віку звичайно встановлюються довірливі стосунки з батьками, до того ж на трохи ви­щому рівні — старшокласники потребують життєвого досвіду та допо­моги дорослих, тому сім'я стає тією малою соціальною групою, де вони відчувають себе спокійно та впевнено.

З батьками вони обговорюють життєві перспективи, особливо профе­сійні. Життєві плани обмірковують і з учителями, і зі своїми дорослими знайомими, чия думка для них важлива. Разом з тим, завдяки зростанню когнітивних здібностей, настанню фізіологічної зрілості та вимогам з боку суспільства у молодих людей активізується потреба в незалежності. Від­буваються зіткнення з батьківськими бажаннями, внаслідок чого виникає багато сімейних конфліктів як протидія нав'язуванню думок, заперечення авторитетів, сумніву щодо соціальних норм. Тобто, у стосунках з дорос­лими зберігається певна дистанція, а спілкування „на рівних" реалізується тільки з однолітками.

3. Потреба в приналежності, прийнятті й любові, реалізується, переду­
сім, у спілкуванні. Зміст і характер спілкування юнаків і дівчат з усіма кате­
горіями партнерів визначається проблемами, пов'язаними із становленням
й реалізацією їх як суб'єктів відношень у значущих сферах життєдіяльності.
Цінніено-смислова динаміка спілкування виявляється у тематиці бесід стар­
шокласників: обговорення особистих справ, взаємостосунків людей, свого
минулого, планів на майбутнє, стосунків з товаришами, батьками, учителя­
ми, особливостей свого розвитку — фізичного, інтелектуального та ін.

Спілкування юнаків і дівчат з дорослими, з батьками передбачають зростання демократичності взаємостосунків поколінь, вирішення авто­номії юнаків й авторитету батьків, учителів, взаєморозуміння між ними. Стосунки з дорослими складні, однак фактично вплив батьків із багатьох важливих проблем залишається для юнаків переважаючим. Зміст спіл­кування з дорослими включає проблеми пошуку сенсу життя, пізнання самого себе, життєвих планів та шляхів їх реалізації, взаємостосунків між людьми, отримання інформації, пов'язаної зі сферою інтересів стар­шокласників та професійною приналежністю дорослого. Спілкування з дорослими протікає нерівномірно: інтенсивність змінюється періодом затишшя, доки не накопичаться нові проблеми, що хвилюють юнаків і