Однак лише 20% чоловіків та жінок бачать себе як маскулінних чи фемінних. Переважна більшість включає до своєї статевої ідентичності риси протилежної статі та поєднує у собі такі особливості поведінки особистості, що виходять за рамки „класичних" статевих ролей. Так, наприклад, юнак може виявляти емоційність, не ставлячи під сумнів свою мужність, а дівчина - бути спрямована на успіх, не сумніваючись у своїй жіночності.
В останні десятиліття у сучасному світі намітилась і явно прогресує тенденція, коли сім'я і домашнє господарство для жінки втрачає абсолютний пріоритет. До того ж, подвійна орієнтація (на професію і на сім'ю) потребує балансу обох орієнтацій у повсякденному житті і в планах на майбутнє, а дівчата у цьому віці недостатньо готові до вирішення таких проблем.
Реалізація основних потреб у ранній юності призводить, таким чином, до становлення якісно нової самосвідомості та „Я-концепції" особистості. Цілий ряд досліджень присвячено розвитку і якості Я-концепції у молодих людей, співвідношенню між Я реальним і Я ідеальним, особливо важливих в цей віковий період. Підкреслюється, що по мірі дорослішання, накопичення досвіду реальної діяльності та спілкування складається більш реалістична оцінка власної особистості й зростає незалежність від думки батьків та учителів.
За визначенням Р. Бернса, цілісна „Я-концепція" - це сукупність всіх уявлень індивіда про себе, поєднана з їх оцінкою. Даний автор виділяє у „Я-концепції" такі три складові.
1) „Я-образ" — уявлення індивіда про самого себе (когнітивний ком
понент);
2) Самооцінка - емоційна оцінка цього уявлення {афективний компо
нент);
3) Потенційна поведінкова реакція, тобто можливі дії, викликані „Я-
образом" та самооцінкою {поведінковий компонент).
Старшокласник хоче знати, хто він такий, на що він здатний, зіставляючи рівень своїх домагань з досягнутими результатами. Проте, обмеженість соціального досвіду у цьому віці ускладнює таку поведінку, і тоді різні витівки, нерідко ганебні вчинки диктуються саме бажанням самоперевірки своєї рішучості, мужності, дорослості. В процесі самооцінки старшокласники зіставляють думки оточуючих про себе, роблять вибір. Наприклад, вчинок, сміливий з точки зору однокласників (за розбиту шибку відповідає один), вчитель називає псевдодружбою. Пошуки себе для старшокласників завершуються формуванням „Я-концепції", яка поділяється на „Я-реальне" та „Я-ідеальне". Між „Я-ідеальним" та „Я-реальним" існує істотна різниця: якщо у старшокласника високий рівень домагань і недостатньо усвідомлені можливості, то це призводить до невпевненості у
собі, що зовні може виражатися в агресії, роздратованості. У зв'язку з цим І.С. Кон пише, що різноманітні „Я" у різних людей або на різних етапах в однієї людини можуть розрізнятися за змістом, спрямованістю (негативна, позитивна, амбівалентна); інтенсивністю (глибиною почуттів); контрастністю (значимістю для самооцінки); послідовністю; якістю тощо. Вчені розрізняють такі „Я-образи": „теперішнє Я", „майбутнє Я", „бажане Я", „фантастичне Я", „зображуване Я", „ідеалізоване Я".
Позитивна „Я-концепція", почуття самоповаги, самоцінності сприятливо відображається на постановці перспективних цілей й активному прагненні до їх досягнення. Разом з тим, переоцінка власних можливостей, „юнацька самовпевненість" зустрічається досить часто й часом штовхає молодих людей на невиправданий ризик.
Негативна „Я-концепція", проявами якої є низька самооцінка й низький рівень домагань, слабка віра в свої сили, страх отримати відмову впливає найбільш негативно на становлення та розвиток особистості молодих людей. З низькою самоповагою й негативною самооцінкою пов'язують соціальну пасивність, самотність, конформістську позицію, деградацію особистості, агресивність і, нарешті, злочинність.
Формування несприятливої „Я-концепції" призводить у подальшому до різноманітних порушень поведінки.
1) Зниження рівня самоповаги і, як наслідок, соціальна дезінтеграція,
агресивність, злочинність.
2) Стимуляція конформістських реакцій у складних випадках. Такі
юнаки та дівчата легко піддаються впливу групи, стають учасниками зло
чинних дій.
3) Глибока зміна сприймання. Наприклад, молоді люди з негативною
самооцінкою нерідко з труднощами усвідомлюють, що здійснюють гарні
вчинки, тому що вважають себе нездатними до них.
При досягненні ідеального образу у старшокласника з'являється потяг до самовиховання, що перетворює самопізнання у свідоме формування нових, бажаних елементів поведінки. Незважаючи на різноманітні варіанти особистісного розвитку старшокласників, можна говорити про загальну стабілізацію особистості в цей період.
Старшокласники більшою мірою, ніж підлітки, сприймають самих себе, їх самоповага вища, а саморегуляція розвивається інтенсивніше. Настрій у них стає значно стійкішим та більш усвідомленим. Незалежно від темпераменту, старшокласники виглядають стриманішими, більш врівноваженими. Разом з тим, активно розвивається сфера почуттів. Спрямованість на майбутнє, відчуття розквіту фізичних та інтелектуальних можливостей, відкриття нових життєвих перспектив створюють у хлопців та дівчат оптимістичне самопочуття, підвищений життєвий тонус. Загальне емоційне самопочуття стає більш рівним, ніж у підлітків.
