Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤. ѕредмет в≥ковоњ ≤ педагог≥чноњ психолог≥њ





 


¬≥кова психолог≥€, педагог≥чна психолог≥€, психолог≥€ навчанн€, пси≠холог≥€ вихованн€, психолог≥€ вчител€ разом вз€т≥ пов'€зан≥ ≥з такими галуз€ми знань:

ƒиференц≥альна психолог≥€ - галузь психолог≥њ, що вивчаЇ ≥ндив≥ду≠альн≥ ≥ групов≥ в≥дм≥нност≥ у псих≥ц≥ людей, €к впливають на ц≥ в≥дм≥н≠ност≥ статев≥ особливост≥, особливост≥ орган≥зму, його нервовоњ системи тощо. « ц≥Їњ галуз≥ знань вийшла ≥ндив≥дуальна психолог≥€, €ка вивчаЇ ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ псих≥чних функц≥й людини, ≥ групова психо≠лог≥€, що вивчаЇ психолог≥ю повед≥нки соц≥альних груп. —п≥льним тут Ї з'€суванн€ особливостей про€ву псих≥чних функц≥й у людей, р≥зних за в≥ком, €к≥ вход€ть до цих соц≥альних груп.

—оц≥альна психолог≥€, що вивчаЇ взаЇмов≥дносини людей у малих гру≠пах, колективах та њх вплив на псих≥ку ≥ д≥€льн≥сть п≥дростаючоњ особис≠тост≥, €ка формуЇтьс€ у певних життЇвих групах, колективах, с≥м'њ, вико≠нуючи у них певн≥ функц≥њ ≥ рол≥.

ѕсихолог≥€ прац≥, що вивчаЇ психолог≥чн≥ проблеми трудовоњ д≥€ль≠ност≥, зокрема, ≥нженерну психолог≥ю, €ка розгл€даЇ об'Їктивн≥ законо≠м≥рност≥ процес≥в ≥нформац≥йноњ взаЇмод≥њ людини ≥ техн≥чних засоб≥в за певних умов природного ≥ соц≥ального середовища. Ќаприклад, тут в≥кова психолог≥€ даЇ ƒан≥ про м≥кров≥ков≥ особливост≥ людей приблизно у межах в≥д 18 до 60 рок≥в.

√еронтопсихолог≥€, що вивчаЇ псих≥чн≥ функц≥њ, пов'€зан≥ з≥ стар≥н≠н€м орган≥зму, зм≥ною форм активност≥ людей похилого в≥ку тощо.

ѕсихолог≥€ важковиховуваних ос≥б р≥зних в≥кових груп.

—пец≥альна психолог≥€, €ка вивчаЇ психолог≥чн≥ особливост≥ аномаль≠них д≥тей ≥ дорослих.

ѕсихог≥г≥Їна, €ка вивчаЇ заходи, спр€мован≥ на збереженн€ й зм≥цнен≠н€ псих≥чного здоров'€ людей р≥зних груп тощо.

√еопсихолог≥€, наука, €ка ви€вл€Ї вплив погоди, пори року, ландшафту на псих≥ку людини; вона близько пов'€зана ≥з такими €вищами, €к сон, працездатн≥сть, втома, естетика людини, а також вплив на психолог≥ю тварин, зокрема на життЇвий ритм, зимову спл€чку, перел≥т птах≥в тощо.

¬≥кова психолог≥€, педагог≥чна психолог≥€, психолог≥€ навчанн€, пси≠холог≥€ вихованн€, психолог≥€ вчител€, хоч ≥ пов'€зан≥ з ≥ншими галу≠з€ми психолог≥њ, але цей зв'€зок не позбавл€Ї њх свого предмета досл≥д≠женн€. ¬идатн≥ психологи ≥ педагоги я.ј.  оменський,  .ƒ. ”шинський та ≥н. вказували на т≥сний зв'€зок психолог≥њ ≥, зокрема, в≥ковоњ психолог≥њ з педагог≥кою Ч наукою, що розробл€Ї мету, зм≥ст, методи та форми на≠вчанн€ й вихованн€ п≥дростаючого покол≥нн€. ¬≥кова психолог≥€ пов'€за≠на ≥ з окремими галуз€ми педагог≥ки. Ќаприклад, з дошк≥льною педагог≥≠кою, €ка вивчаЇ законом≥рност≥ вихованн€ д≥тей дошк≥льного в≥ку, спира≠ючись насамперед на дан≥ в≥ковоњ психолог≥њ ≥ дан≥ ≥нших психолог≥чних


та педагог≥чних галузей знань. ¬≥кова психолог≥€ пов'€зана з в≥ковою анатом≥Їю й ф≥з≥олог≥Їю та з њх диференц≥альними галуз€ми: шк≥льною г≥г≥Їною, пед≥атр≥Їю, психоневролог≥Їю. ÷ей зв'€зок зумовлений тим, що на вс≥х в≥кових етапах розвитку особистост≥ необх≥дною умовою Ї нормальне функц≥онуванн€ нервовоњ системи.

3.3 ≥стор≥њ в≥ковоњ ≥ педагог≥чноњ психолог≥њ

ƒосл≥дники знаход€ть окрем≥ думки, що стосуютьс€ в≥кового розвитку псих≥ки, ще у мислител≥в стародавнього  итаю, ≤нд≥њ та у представник≥в античноњ ф≥лософ≥њ, де найб≥льш ч≥тко висловив ≥дею генетичного п≥дхо≠ду до псих≥ки людини јр≥стотель (384 - 322 до н.е.). Ќа його думку, все те, що людина маЇ в≥д природи, вона перв≥сно д≥стаЇ т≥льки €к можливос≠т≥, а лише згодом перетворюЇ ц≥ можливост≥ у реальн≥сть завд€ки своњм д≥€м, €к≥ зв'€зують њњ ≥з зовн≥шн≥м св≥том та ≥ншими людьми. јр≥стотель вважав, що ≥ндив≥дуальний розвиток людськоњ псих≥ки маЇ р€д етап≥в, €к≥ в≥н поЇднував з етапами родовоњ еволюц≥њ орган≥чного св≥ту. ’оча у јр≥стотел€ ще не було ч≥ткого визначенн€ псих≥чних функц≥й у в≥кових межах, в≥н все ж визначив загальний напр€мок њх розвитку, наприклад, у розвитку п≥знавальних процес≥в в≥д в≥дчутт≥в ≥ загальних у€влень, ≥ в≥д них до узагальнених у€влень, ≥ в≥д думки через пон€тт€ - до знань, в≥д безпосереднього суттЇвого бажанн€ - до розумноњ вол≥.

ƒавньогрецький мислитель ≈п≥кур (342/41 - 271/70 до н.е.) ув≥в тер≠м≥н атракц≥€. ÷им терм≥ном зазначаЇтьс€ ≥деальний душевний стан, €кий характеризуЇ в≥ртуальн≥сть хвилюванн€, повний душевний спок≥й, тобто р≥вновагу. ѕ≥зн≥ше н≥мецький ф≥лософ ≤мману≥л  ант (1724 - 1804) вва≠жав, що людина маЇ прагнути до атранс≥њ, зв≥льн€ючись в≥д страху перед богами ≥ смертю, обмежуючи своњ потреби.

«важаючи на недостатнЇ висв≥тленн€ внеску украњнських досл≥дник≥в у дану проблему, ми при анал≥з≥ питань зробимо акцент на роботах украњн≠ських вчених. ѕри цьому ми в де€ких випадках використали матер≥али, €к≥ характеризують ≥сторичне становленн€ ≥дей сучасноњ в≥ковоњ ≥ педагог≥чноњ психолог≥њ, внесок украњнських вчених в ≥стор≥ю становленн€ цих ≥дей, опу≠бл≥кован≥ у важлив≥й не т≥льки дл€ педагог≥в, а й психолог≥в робот≥ "”крањн≠ська педагог≥ка в персонал≥€х", у двох книгах за ред. ќ.¬. —ухомлинськоњ.  н. 1. -  .: Ћиб≥дь, 2005. - 622 с;  н. 2. -  .: Ћиб≥дь, 2005. - 550 с.

ярослав ћудрий (978 - 1054) - видатний державний д≥€ч  ињвськоњ –ус≥. ¬ його правл≥нн≥ утворилас€ трьохступенева шк≥льна система: 1) придворна школа п≥двищеного типу; 2) школа вченн€ кн€жного, голов≠ним чином дл€ п≥дготовки св€щенник≥в; 3) р≥зн≥ типи шк≥л домашнього навчанн€. ¬ школах ≥ особливо у церквах використовувалась емоц≥йна сила мистецтва дл€ ≥дейного впливу на людей.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 394 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1474 - | 1440 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.