Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈ле≠менти культури €к соц≥альноњ системи




√оловна увага в соц≥олог≥њ прид≥л€Їтьс€ насамперед досл≥дженню проблем функц≥онуванн€ ≥ розвитку культури в сусп≥льств≥ €к складноњ соц≥альноњ системи, €ка спр€мовуЇ, координуЇ та регулюЇ соц≥альну д≥€льн≥сть людей. ‘актично системоутворююч≥ еле≠менти культури Ї одночасно ≥ про€вами њњ численних форм та вид≥в, €к≥ суттЇво впливають на розвиток сучасного сусп≥льства. ƒо основних еле≠мент≥в культури €к соц≥альноњ системи належать так≥:

1. ÷≥нност≥Ч це визнан≥ вс≥м сусп≥льством або б≥льш≥стю його чле≠н≥в у€вленн€ про те, до €ких ц≥лей повинна або може прагнути людина, або до чого вона прагнути не може (наприклад, дес€ть христи€нських запов≥дей).

2. Ќорми Ч це правила ≥ стандарти повед≥нки, €ких маЇ дотримувати≠с€ людина, €кщо вона розпод≥л€Ї систему ц≥нностей культури. Ќорми п≥д≠тримуютьс€ певними санкц≥€ми, тобто покаранн€ми за њх порушенн€ або нагородами за њх €к≥сне виконанн€. ¬≥дпов≥дно санкц≥њ можуть бути €к негативними, так ≥ позитивними.

3. «вичањ Ч це устален≥ схеми (патерни) повед≥нки, обов'€зково на р≥вн≥ культури загалом. њх можна охарактеризувати €к культурн≥ звички.

4. ≈тикет Ч це сукупн≥сть правил повед≥нки по в≥дношенню до ≥н≠ших людей, шо охоплюЇ особлив≥ традиц≥њ, ритуали ≥ норми, €к≥ були ви≠роблен≥ сусп≥льством або його частиною ≥ можуть мати рел≥г≥йне, ф≥ло≠софське чи €кесь ≥нше обгрунтуванн€; €к правило, етикет характерний дл€ вищих прошарк≥в сусп≥льства.

5. “радиц≥њ Ч це сукупн≥сть елемент≥в культурноњ спадщини, €к≥ пере≠даютьс€ ≥з покол≥нн€ в покол≥нн€ ≥ Ї ц≥нн≥стю в межах ц≥Їњ культури.

6. ћова Ч це сукупн≥сть знак≥в ≥ символ≥в, що використовуЇтьс€ чле≠нами сусп≥льства дл€ зд≥йсненн€ комун≥кац≥й, а також в рамках вторин≠них моделюючих систем (в художн≥й л≥тератур≥, поез≥њ, ритуальних текс≠тах тощо). ћова €вл€Ї собою систему, що в≥дбиваЇ ≥ п≥дтримуЇ картину св≥ту, характерну дл€ ц≥Їњ культури, а також забезпечуЇ в≥дпов≥дний соц≥≠альний контроль, оск≥льки норма взагал≥ не може ≥снувати, €кщо вона не виражена мовою.

7. ќбр€ди Ч це сукупн≥сть колективних людський д≥й, що вт≥люють у соб≥ певн≥ у€вленн€ ≥ ц≥нност≥ конкретного сусп≥льства ≥ викликають у вс≥х нос≥њв ц≥Їњ культури аналог≥чн≥ почутт€; так≥ почутт€ нос€ть, €к пра≠вило, колективний характер.

8. –итуали Ч це сильно стил≥зован≥ та ретельно спланован≥ набори жест≥в ≥ сл≥в, €к≥ виконуютьс€ особами, п≥дготовленими та вибраними дл€ нього. –итуали над≥лен≥ особливим символ≥чним значенн€м. ¬они досить поширен≥ у рел≥г≥йн≥й, пол≥тичн≥й (наприклад, п≥дписанн€ м≥жна≠родних угод) ≥ нав≥ть побутов≥й сферах (ритуал шлюбу, посв€ченн€ у сту≠денти, отриманн€ паспорта тощо).

9. ÷еремон≥њ Ч це посл≥довн≥ д≥њ, що мають символ≥чне значенн€ ≥ присв€чен≥ св€ткуванню будь-€ких знаменних под≥й або дат, функц≥€ €ких пол€гаЇ в урочистому п≥дкресленн≥ особливоњ ц≥нност≥ дл€ сусп≥льства чи будь-€коњ соц≥альноњ групи под≥й, шо в≥дзначаютьс€ (коронуванн€ Ч це €скравий приклад важливоњ дл€ сусп≥льства церемон≥њ).

10. ”подобанн€ Ч це звичањ, що мають матер≥альне значенн€. ƒо ц≥Їњ категор≥њ, €к правило, вход€ть так≥ форми повед≥нки людей, що властив≥ тому чи ≥ншому сусп≥льств≥ ≥ мають моральну оц≥нку. ¬ багатьох сусп≥ль≠ствах вважаЇтьс€ аморальним ходити голим по вулиц€х (хоча це дозвол€≠Їтьс€ робити у своњй дом≥вц≥), ображати л≥тн≥х людей, бити ж≥нку, крив≠дити слабого, знущатис€ над ≥нвал≥дами. ¬загал≥, що саме вважати мора≠льним, залежить в≥д р≥вн€ культури певного сусп≥льства. ќсобливою фор≠мою уподобань Ї табу.

11. “абу Ч це абсолютна заборона, що накладаЇтьс€ на будь-€ку д≥ю, слово, предмет тощо. ÷е €вище було особливо поширене у традиц≥йному сусп≥льств≥. “абу охорон€ло людей в архањчному сусп≥льств≥ в≥д небезпе≠ки, пов'€заноњ з доторканн€м до трупу або ≥з вживанн€м отруЇноњ њж≥. ¬ сучасному сусп≥льств≥ табу накладаЇтьс€, наприклад, на кровозм≥шенн€, кан≥бал≥зм, оскверненн€ могил тощо.

12. «акони Ч це р≥зновид уподобань. ¬они Ї нормою повед≥нки, €к≥ оформл€ютьс€ парламентським або ур€довим документом, тобто п≥дкр≥≠плюютьс€ пол≥тичним авторитетом держави ≥ вимагають обов'€зкового виконанн€. –озр≥зн€ють два види закон≥в: звичайне та формальне право. «вичайне право Ч це сукупн≥сть неписаних правил повед≥нки в до≥ндус-тр≥альних сусп≥льствах, шо санкц≥онован≥ державою. ≤з звичайного пра≠ва поступово виникли формальн≥ юридичн≥ закони, шо закр≥плюютьс€ конституц≥Їю Ч основним пол≥тичним законом крањни. ѕорушенн€ зако≠н≥в несе за собою крим≥нальн≥ покаранн€, найсувор≥шим ≥з €ких Ї смерт≠на кара. «а допомогою закон≥в сусп≥льство захищаЇ найвищ≥ ц≥нност≥: житт€ людини, державну таЇмницю, людськ≥ права ≥ г≥дн≥сть, власн≥сть, мораль тощо.

“аким чином, на п≥дстав≥ основоположних елемент≥в культури €к со≠ц≥альноњ системи Ч ц≥нностей, норм, уподобань, закон≥в, традиц≥й, зви≠чањв, обр€д≥в, ритуал≥в, мови, табу тошо Ч кожний народ розвиваЇ ≥нш≥ аспекти культури: мистецтво, науку, ф≥лософ≥ю, ≥деолог≥ю, л≥тературу, пол≥тику, ф≥зичну культуру, дозв≥лл€ тощо.

«а суб'Їктом або нос≥Їм культури вид≥л€ють культуру сусп≥льства загалом або культуру нац≥њ, класу, ≥нших соц≥альних груп (демограф≥чних, територ≥альних тошо) чи культуру окремоњ особистост≥. ¬заЇмозв'€зки м≥ж цими блоками культури далеко не завжди складаютьс€ гармон≥йно. ѕрикладом цього можуть служити сьогодн≥шн≥ численн≥ конфл≥кти м≥ж представниками нац≥ональних культур, а також протир≥чч€ м≥ж сусп≥ль≠ною та ≥ндив≥дуальною культурами.

«а функц≥ональною роллю культуру можна под≥лити на загальну (актуаль≠ну), необх≥дну кожному членов≥ того чи ≥ншого сусп≥льства, ≥ спец≥альну (профес≥йну), необх≥дну люд€м т≥Їњ чи ≥ншоњ профес≥њ. ѕри цьому жорстко встановлених та ч≥тко ф≥ксованих меж м≥ж загальноюпрофес≥йною куль≠турами немаЇ. јктуальна культура завжди вар≥ативна, однак њњ модель за≠даЇтьс€ програмою загальноњ середньоњ осв≥ти (загальноосв≥тн≥ середн≥ школи). ѕрофес≥йну культуру, у свою чергу, не можна ототожнювати т≥льки з р≥внем квал≥ф≥кац≥њ. ¬она вимагаЇ усв≥домленн€ св≥тогл€дних основ т≥Їњ або ≥ншоњ профес≥њ, а також м≥стить у соб≥ профес≥йну етику й естетику.

«а походженн€м (або генезою) вид≥л€ють так≥ форми культури, €к народну культуру, що виникаЇ певною м≥рою стих≥йно ≥ не маЇ конкретного "персон≥ф≥кованого" автора (наприклад, фольклор); ел≥тарну культуру, €ка створюЇтьс€ ≥нтел≥генц≥Їю, профес≥оналами, тобто у €к≥й завжди мо≠жна ч≥тко встановити авторство; масову культуру, що маЇ величезну ау≠дитор≥ю та доступна дл€ вс≥х верств населенн€.

Ќародна культура Ч це твори мистецтва, у тому числ≥ прикладного, €к≥ створюють непрофес≥йн≥ автори: казки, билини, п≥сн≥, м≥фи, перекази тощо. ќсновний про€в народноњ культури Ч це фольклор, в≥дм≥тною ри≠сою €кого Ї локал≥зован≥сть, тобто поширен≥сть на певн≥й територ≥њ, шо не Ї обов'€зковою ознакою дл€ народноњ культури загалом.

≈л≥тарна культура Ч це твори мистецтва, сприйн€тт€ €ких вимагаЇ високого р≥вн€ осв≥ти; до нењ належать академ≥чна музика, л≥тература та образотворче мистецтво. ƒобутки ел≥тарноњ культури створюютьс€ при≠в≥лейованою частиною сусп≥льства або за њњ замовленн€м. як правило, за допомогою терм≥на "ел≥тарна культура" позначають те, шо незрозум≥ло дл€ широкого кола людей ≥ споживаЇтьс€ т≥льки спокушеною частиною сусп≥льства.

ћасова культура Ч це €вище, що виникло у XX ст. внасл≥док розвит≠ку засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, €к≥ мають величезну аудитор≥ю. ” резуль≠тат≥ культурн≥ тексти (у широкому сенс≥ Ч необов'€зково мовн≥) стали доступними одночасно дл€ дуже великого ката людей. ћасова культура доступна дл€ вс≥х верств, прошарк≥в ≥ соц≥альних груп. ¬она може бути €к нац≥ональною, так ≥ загальною. “ерм≥н "масова культура" часто-густо пов'€зуЇтьс€ з ≥ндустр≥Їю культури ≥ вживаЇтьс€ у зневажливому зм≥ст≥.

¬иокремлюють також так≥ види культури, €к дом≥нуюча культура, субкультура та контркультура. ƒом≥нуюча культура Ч це культура, €ку под≥≠л€ють б≥льш≥сть член≥в того чи ≥ншого сусп≥льства ≥ €ка Ї антон≥мом контркультури. —убкультура Ч це культура, €ка сформована у т≥й чи ≥нш≥й соц≥альн≥й груп≥, у тому чи ≥ншому сп≥втовариств≥. ”живанн€ цього тер≠м≥на припускаЇ на€вн≥сть культури, що охоплюЇ достатньо широке коло людей. Ќаприклад, субкультурою можна вважати культуру будь-€коњ на≠ц≥ональност≥ стосовно загальнолюдськоњ культури, а також культуру мо≠лод≥жних угруповань стосовно нац≥ональноњ культури ≥ т. ≥н.  онтркуль≠тура Ч це сукупн≥сть культурних норм, ц≥нностей, способ≥в комун≥кац≥њ ≥ т. ≥н., що вироблена членами певноњ соц≥альноњ групи (класу) на проти≠вагу загальноприйн€тим нормам ≥ ц≥нност€м. ќбов'€зковою ознакою контркультури завжди Ї њњ опозиц≥йн≥сть в сусп≥льств≥.

–озр≥зн€ють в соц≥олог≥њ також культуру духовнукультуру матер≥альну.

ћатер≥альна культура Ч це предмети ремесел, виробництва, техн≥≠ка, технолог≥њ, споруди, знар€дд€ прац≥ тошо, тобто артефакти (усе те, шо зроблено руками людини). ѕринципово важливо, шо артефакти не т≥льки Ї предметами, створеними людиною, а отже, протистаа≥€ютьс€ природним об'Їктам. ¬они також несуть на соб≥ певне зм≥стовне наванта≠женн€, можуть мати символ≥чне значенн€, а також представл€ють певну ц≥нн≥сть дл€ член≥в сусп≥льства. ≤накше кажучи, вони концентрують на≠вколо себе значенн€, зрозум≥л≥ вс≥м нос≥€м культури.

ƒуховна культура (тобто нематер≥альна культура) м≥стить у соб≥ все те, шо не маЇ безпосереднього матер≥ального субстрату, але виражаЇтьс€ лише опосередковано у продуктах матер≥альноњ культури: мова, ≥деоло≠г≥€, знанн€, ц≥нност≥, звичањ тошо. ≈лементи, шо вход€ть до складу нема≠тер≥альноњ культури, не можна поторкати руками, але вони ≥снують у на≠ш≥й св≥домост≥ ≥ пост≥йно п≥дтримуютьс€ у процес≥ соц≥альноњ взаЇмод≥њ людей в сусп≥льств≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 742 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

1334 - | 1226 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.