Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕсихолог≥€ прийн€тт€ р≥шенн€ судом




” психолог≥њ прийн€тт€ р≥шенн€ розгл€даЇтьс€ €к вольовий акт формуванн€ д≥њ, спр€мованоњ на дос€гненн€ мети. ѕроцес прийн€тт€ р≥шень засновано на переконаност≥ д≥€ти в≥дпов≥дним чином. —кладн≥сть прийн€тт€ р≥шень може бути пов'€зана з≥ ступенем невизначеност≥ ситуац≥њ, що припускаЇ настанн€ неоднозначних насл≥дк≥в Ч позитивних чи негативних. ѕрийн€тт€ р≥шень судом маЇ ірунтуватис€ на внутр≥шньому переконанн≥. «окрема, у крим≥нально-процесуальному законодавств≥ встановлено, що суд оц≥нюЇ докази за своњм внутр≥шн≥м переконанн€м, що ірунтуЇтьс€ на всеб≥чному, повному ≥ об'Їктивному розгл€д≥ вс≥х обставин справи в њх сукупност≥, керуючись законом (ст. 323  ѕ  ”крањни). “аке переконанн€ становить усв≥домлену потребу особи, використанн€ нею власних думок, погл€д≥в ≥ знань. ѕри прийн€тт≥ р≥шень на основ≥ внутр≥шнього переконанн€ не допускаЇтьс€ жодних сумн≥в≥в. ≤снуЇ правило, зг≥дно з €ким сумн≥ви тлумачатьс€ на користь обвинуваченого (п≥дсудного). ¬нутр≥шнЇ переконанн€ пов'€зане з правосв≥дом≥стю судд≥. ѕравосв≥дом≥сть розгл€даЇтьс€ €к форма сусп≥льноњ св≥домост≥, що поЇднуЇ систему погл€д≥в, ≥дей, у€влень, теор≥й, а також почутт≥в, емоц≥й ≥ переживань, €к≥ визначають ставленн€ людей до правовоњ системи. ” структур≥ правосв≥домост≥ вид≥л€ютьс€ сторони: св≥тогл€дна, або ≥нтелектуальна (погл€ди, ≥дењ, теор≥њ); психолог≥чна (почутт€, емоц≥њ, переживанн€); повед≥нкова (правом≥рна повед≥нка, правова активн≥сть, правопорушенн€ тощо, €к≥ характеризують фактичну реакц≥ю людини на функц≥онуванн€ елемент≥в правовоњ системи). —удд€ Ї представником конкретного сусп≥льства на певному етап≥ його розвитку. ѕравосв≥дом≥сть судд≥ багато у чому визначаЇтьс€ усто€ми самого сусп≥льства, умовами житт€ людей, традиц≥€ми. —аме з цим пов'€зана заборона щодо можливоњ належност≥ судд≥в до пол≥тичних парт≥й ≥ профсп≥лок. —пециф≥ка правосв≥домост≥ судд≥в пол€гаЇ в такому: 1) правосв≥дом≥сть судд≥в характеризуЇтьс€ ц≥леспр€мован≥стю, прагненн€м установити об'Їктивну ≥стину; 2) пов'€зана з усв≥домленн€м права та обов'€зку ухвалювати ≥ обірунтовувати р≥шенн€ у справ≥; 3) ірунтуЇтьс€ на впевненост≥ у своњй незалежност≥ ≥ самост≥йност≥; 4) виходить з необх≥дност≥ брати на себе всю повноту в≥дпов≥дальност≥ за законн≥сть, обірунтован≥сть ≥ справедлив≥сть кожного з≥ складових вироку р≥шень ≥ усього вироку в ц≥лому. ѕри прийн€тт≥ р≥шенн€ суддею повинн≥ бути виключен≥ сторонн≥, сугестивн≥ впливи. “ому судд€м законодавчо заборон€Їтьс€ вступати в будь-€к≥ стосунки на ц≥й стад≥њ. “ак, вирок постановл€Їтьс€ в окремому прим≥щенн≥ Ч нарадч≥й к≥мнат≥. ≤снуЇ таЇмниц€ наради судд≥в. ѕ≥д час наради ≥ постановлени€ вироку в нарадч≥й к≥мнат≥ можуть бути лише судд≥, €к≥ вход€ть до складу суду в певн≥й справ≥. ѕрисутн≥сть у нарадч≥й к≥мнат≥ запасних судд≥в або секретар€ судового зас≥данн€ та ≥нших ос≥б не допускаЇтьс€ (ст. 322  ѕ  ”крањни). ≤снують певн≥ психолог≥чн≥ особливост≥ при прийн€тт≥ р≥шень складом суду п≥д час колег≥ального обговоренн€. “ут сл≥д пам'€тати про так≥ психолог≥чн≥ €вища, €к конформ≥зм ≥ сугест≥€. ” будь-€кому раз≥ судд≥ п≥ддаютьс€ групов≥й повед≥нц≥, впливу л≥дера. “ому необх≥дн≥ процесуальн≥ гарант≥њ при прийн€тт≥ р≥шень.  рим≥нально-процесуальний закон м≥стить перел≥к питань, що вир≥шуютьс€ судом при постановлен-н≥ вироку (ст. 324  ѕ  ”крањни). ѕри цьому головуючий повинен ставити кожне питанн€ в так≥й форм≥, аби на нього можна було дати т≥льки позитивну або негативну в≥дпов≥дь. ѕри вир≥шенн≥ кожного окремого питанн€ н≥хто з судд≥в не маЇ права утримуватис€ в≥д голосуванн€. √оловуючий голосуЇ останн≥м. ”с≥ питанн€ вир≥шуютьс€ простою б≥льш≥стю голос≥в (ст. 325  ѕ  ”крањни). …детьс€ про формуванн€ власноњ думки судд≥в та усуненн€ будь-€ких сторонн≥х вплив≥в.  ожен член судд≥вськоњ колег≥њ може мати свою позиц≥ю, висловити особливу думку. “ак, судд€, €кий залишивс€ в меншост≥, маЇ право викласти свою окрему думку, €ка приЇднуЇтьс€ до справи, але оголошенню не п≥дл€гаЇ (ст. 339  ѕ  ”крањни). ќкрема думка Ч це позиц≥€ судц≥ або народного зас≥дател€ (викладена письмово), не згодного з р≥шенн€м чи вироком суду. “ака думка може бути з≥ справи в ц≥лому або з окремих питань, що вир≥шуютьс€ судом при винесенн≥ р≥шенн€, вироку, ухвали.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 586 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

1505 - | 1345 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.028 с.