Іноді виникає необхідність у знаходженні відсутніх проміжних рівнів ряду. Ця процедура має назву інтерполяції і проводиться з огляду загальної тенденції розвитку за період, що досліджується.
При прогнозуванні економічних показників використовують інший статистичний засіб — екстраполяцію. При цьому обчислюють значення рівнів за межами наявних фактичних даних. При екстраполяції виходять із припущення, що виявлена тенденція буде зберігатися і надалі. Для проведення цієї операції треба лише у рівняння тренду підставити необхідне значення t згідно з продовженням вихідного ряду та розрахувати Y.
Статистичне вивчення сезонності.
Багато процесів у суспільстві та економіці проходять під впливом сезонних коливань, тому що їх рівень з року у рік у деякі місяці збільшується або зменшується. Такі внутрішні коливання мають більш менш регулярний характер і звуться сезонними. Виявити та виміряти їх можна за допомогою індекса сезонності, який розраховується за формулою
Iсез= 
де у' - або середній рівень ряду (спосіб постійної середньої), або згладжений за допомогою тренду (спосіб змінної середньої).
Спосіб змінної середньої застосовують для рядів з вираженою основною тенденцією розвитку і обчислюють за формулою
Iсез= 
Спосіб постійної середньої застосовують для рядів з невираженою основною тенденцією розвитку (тренд відсутній) за формулою
Iсез= 
Розрахуємо індекси сезонності для нашого прикладу (табл. 6.5).
Таблиця 6.5 Розрахунок індексів сезонності
| Індекси сезоності першим методом | Індекси сезонності другим методом | |||
| Місяць | Обсяг продукції, тис. грош. оді | |||
| фактичний | зглажений | |||
| Січень | 0,975 | 0,894 | ||
| Лютий | 1,008 | 0,939 | ||
| Березень | 0,992 | 0,939 | ||
| Квітень | 1,008 | 0,969 | ||
| Травень | 0,977 | 0,962 | ||
| Червень | 1,0076 | 1,000 | ||
| Липень | 1,022 | 1,03 | ||
| Серпень | 0,97 | 0,992 | ||
| Вересень | 0,985 | 1,022 | ||
| Жовтень | 1,014 | 1,068 | ||
| Листопад | 0,986 | 1,053 | ||
| Грудень | 1,021 | 1,106 | ||
| Разом | - | - |
1)y1=118/1210=0.975;
2) 
тис.грош.од.,
y1=118/132=0.894
На підставі таких індексів можна побудувати лінію сезонності (рис. 6.4).
Питання для самоконтролю.
1. Чим відрізняється моментний ряд від інтервального? Наведіть приклади.
2. Що характеризує собою ряд динаміки? Назвіть його елементи.
3. Як обчислити середній рівень моментного ряду при нерівних інтервалах між датами?
4. Як визначити абсолютний приріст випуску продукції за 1990— 1996 pp.? Який темп зростання за цей же період?
5. Як змінюються темпи зростання при стабільних абсолютних приростах?
6. Як зміняться абсолютні прирости при стабільних темпах зростання?
7. З якою метою обчислюється коефіцієнт випередження?
8. Скільки п'ятирічних плинних середніх можна визначити в ряду із 15 рівней?
9. Поясніть економічний зміст парамерів функції тренду, яка описує динаміку врожайності цукрового буряка за 1975— 1987рр.: У =245 + 12,3/.
10. Поясніть економічний зміст параметрів рівняння тренду, який описує динаміку товарообороту на душу населення за 1971-1987 pp.: Y= 147-1,076/.
ТЕМА 7 Індекси
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
1. Поняття індексів. Індивідуальні та зведені індекси.
2. Агрегатні індекси.
3. Середньоарифметичний та середньогармонійний
індекси.
4. Система співзалежних індексів, факторний аналіз.
5. Індекси середніх величин.
6. Використання індексного методу при аналізі середнього курсу акцій.
ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ
1. Поняття індексів. Індивідуальні та зведені індекси.
Індекс -- відносна величина, що характеризує зміну рівня певного явища в часі, просторі, чи порівняно з планом (нормою, стандартом). Наприклад, посадовий оклад доцента зріс у січні в порівнянні з груднем минулого року в 1,48 раза.
Розрізнюють індивідуальні та загальні індекси. Індивідуальні індекси характеризують зміну одного якого-небудь індивідуального явища (видобутку вугілля на шахті, ціни на картоплю).
Загальні індекси характеризують зміну рівня показника, що відноситься до сукупності. При цьому сукупність може складатись з однорідних або неоднорідних елементів. Наприклад, у першому випадку ми маємо дані про видобуток вугілля кількома шахтами, врожайність кількох зернових (тобто однорідних в певному розумінні) культур, про ціни на картоплю у кількох продавців. У другому випадку - обсяг виробництва різнорідної продукції одним або кількома підприємствами, ціни на різні продукти по місту. У першому випадку можна обчислити середній для сукупності рівень. Зміну цих середніх рівнів характеризують загальними індексом середніх величин, у другому випадку користуються загальним агрегатним індексом.
Розрізнюють індекси динаміки, планового завдання та виконання плану. При їхній побудові порівнюваний (поточний, звітний, фактичний) рівень позначається підрядковою позначкою «1», рівень, з яким порівнюємо (базисний) — позначкою «О», плановий (нормативний) «ПЛ». (До речі ці підрядкові позначки редактори називають «індексами» — не плутати!)
Наприклад, індекс динаміки випуску однорідної продукції підприємством
і ДИН= 
індекс планового завдання
і пз= 
індекс виконання плану
і вп= 
Якщо зміна явища вивчається не за два, а більше 1 періодів, то кожен з них позначається відповідно «О», «І», «2», «З» і т. д. Якщо за базу порівняння приймається рівень попереднього періоду, то індекси називають ланцюговими, якщо один і той же початковий — базисними.
Приклад 7.1
Позначимо обсяг виробництва прокату підприємства А у 1990 р. через q0, в 1991 р. – q1, і т. д., в 1994 p. - q4.
Тоді
І94/90= 
Індекси пов'язані між собою так само, як і індексовані величини. Наприклад, треба визначити, як зміниться валовий збір, якщо урожайність певної культури збільшилась в 1,2 раза, а розмір посівної площі зменшився на 10%. Відомо, що валовий збір обчислюється як добуток урожайності та посівної площі, тобто ВЗ = У*П. Звідси: і вз — іу –іn = 1,2-0,9 = = 1,08.
2. Агрегатні індекси
Загальні агрегатні індекси використовуються у випадках неоднорідної сукупності. Так, якщо крамниця реалізує товар тільки одного виду, то індекс фізичного обсягу реалізації буде мати вигляд:
Iq= 
а індекс ціни:
Ip= 
Якщо ж реалізуються неоднорідні товари, фізичний обсяг яких може вимірюватись як за допомогою різних одиниць (кг, м, л), так і однакових (мед та картопля), то співставлення загальних фізичних обсягів реалізованого товару не має сенсу і, таким чином, загальний індекс фізичного обсягу не може виглядати як
Iq= 
Для цього потрібно привести різні види товару до порівняльного виду. В даному випадку використовуємо такий сумірник, як ціна. Таким чином
Iq= 
Виникає питання, якого рівня брати ціни, фактичного чи базисного?
Обсяг реалізації (товарообіг, виручка) в поточному періоді порівняно з базисним може змінитися під впливом двох факторів — зміни фізичного обсягу реалізованих товарів (одного виду або кількох) та зміни цін. Зрозуміло, що може мати місце як один фактор, так і обидва, діяти вони можуть в одному чи в різних напрямках. Замість цього можна було б навести приклад виробництва підприємством різних видів продукції і т. д. У таких випадках для оцінки впливу всіх факторів, а також кожного з них окремо використовують систему індексів.
У нашому прикладі це загальні агрегатні індекси товарообігу Іpq, фізичного обсягу Іq та цін Ір:
I pq= 
’ (1)
I q= 
’ (2)
I p= 
. (3)
Як бачимо, змінюється підрядковий знак в індексованої величини, інша величина фіксується. Звичайно q фіксують на фактичному рівні, р — на базисному.
Індекси такого типу отримали назву агрегатних тому, що їх чисельники і знаменники є агрегатами, тоб-I то величинами, які мають економічний сенс. Так, чисельник формули (2) є обсяг реалізації поточного періоду в цінах базисного періоду або, як кажуть фіксованих цінах, а знаменник — обсяг реалізації базисного періоду.
