Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем

 

Ек р-ня – це науково обґрунтований поділ країни на ек р-ни, що склалися історично або сформувалися вв процесі р-ку ПС на основі сусп. І терит поділу праці.

Ек р-ня спрямовано на поліпшення територіальної організації вир-ва та управління господар д-тю. Воно дає змогу поєднати загальнодержавні та регіональні інтереси у всебічному і комплексному використанні природних та економічних ресурсів території, її комплексному соц.-ек р-ку, у формув рац терит-галузевої структури господ комплексу країни.

Основою формування економічних районів є територіальний поділ праці, що зумовлює виробничу спеціалізацію окремих територій і розвиток міжрайонної кооперації. Об’єктивними умовами виділення і розвитку економічних районів виступають наявні природні ресурси, особливості економіко-географічного положення території, чисельність населення, виробничий потенціал, рівень господарського освоєння території. Сам процес економічного районування являє собою доцільний, науково обґрунтований поділ країни на економічні райони.

Ек районування є науковим методом поділу країни на спец терит-госп частини, що склалися в результаті суспільного і терит поділу праці за певний історичний період.

Ек район виступає однією з форм територіальної організації господарства. Завдяки ньому можливим стає прогнозування майбутнього р-ку ПС.

Формування економічних районів пов’язано із способом виробництва, рівнем розвитку і особливостями розміщення продуктивних сил. Виникнення і формування їх відбулося в умовах розвинутого товарного виробництва і подальшого розвитку суспільного територіального поділу праці.

Ек рай-ня сприяє підвищенню ефективності використання ресурсного, вир-чого і наук-техн потенціалу регіонів і всієї країни. В Укр здійснюється генеральне ек рай-ня території для цілей прогнозування, розробки і реалізації територіальних комплексних програм і схем природокористування, проектів районного планування, схем розвитку і розміщення п/с та розселення нас-ня. Територіальні схеми розміщення і розвитку п/с певних районів являють собою прогнозні, науково обгрунтовані розробки прикладного характеру, які містять як ретроспективний аналіз розвитку усіх структурних складових господарського комплексу території, так і визначення напрямів перспективного розвитку. При цьому обґрунтовуються основні завдання і показники соц-ек розвитку регіонів та шляхи вирішення соц-х, ек-х і екологічних проблем.

Т.ч., ек-не рай-ня є науковим методом територіальної орг-ції н/г і водночас одним із засобів рац-го розміщ в-ва, вдосконалення його спеціалізації та піднесення соц-ек розвитку.

Роль органів місцевого самоврядування у здійсненні ДРЕП.

 

Суб’єктами, що реалізують ДРЕП в регіонах та безпосередньо здійснюють державне регулювання на місцях є обласні, районні та міські держадміністрації.

Основними завданнями управління ек-ю місцевими держадміністраціями є:

v Реалізація ДРЕП на місцях

v Забезпечення комплексного соц.-ек р-ку регіонів

v Сприяння проведенню ек реформ, забезпечення рац використання виробничо-тех та наукового потенціалу регіону, його природничих, трудових і фінансових ресурсів

v Здійснення методичного керівництва ек роботою в регіоні.

Роль органів місцевого самоврядування в період здійснення рег ек політики має вирішальне значення

Від самоврядування, в першу чергу, залежить мобілізація людських і сировинних ресурсів на організацію ефективної ринкової економіки, ств нових робочих місць, повніше використання наявного соц.-ек потенціалу у кожному регіоні, місті, селі.