Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’арактеристика осв≥тньоњ системи у ¬еликобритан≥њ




—учасний розвиток англ≥йськоњ осв≥тньоњ системи визначаЇтьс€ «аконом про реформу осв≥ти 1988 р. Ќа в≥дм≥ну в≥д континентальноњ ™вропи в≥н традиц≥йно визначаЇтьс€ ф≥лософ≥Їю ессенц≥ал≥зму, зг≥дно з €кою метою осв≥ти Ї передача основних (essential) знань та навичок. ќтже, школи повинн≥ зосередитись на найважлив≥шому, не в≥двол≥каючись на другор€дне.

”правл≥нн€ системою осв≥ти в масштабах крањни зд≥йснюЇ ћ≥н≥стерство осв≥ти та науки, але традиц≥йно м≥сцев≥ органи та кер≥вництво шк≥л продовжують визначати суттЇв≥ сторони шк≥льного житт€: навчальн≥ плани, програми, п≥дручники, режим роботи тощо.

ѕочатковою ланкою осв≥тньоњ системи Ї дошк≥льне вихованн€. ”становами дошк≥льного вихованн€ Ї мун≥ципальн≥ (державн≥) та приватн≥ денн≥ €сла, €сельн≥ школи та класи, ≥гров≥ групи, де зд≥йснюЇтьс€ догл€д за д≥тьми та њх вихованн€ переважно в≥д 3 до 5 рок≥в. ќстанн≥м часом у р≥зних типах дошк≥льних заклад≥в практикуЇтьс€ перех≥д до р≥знов≥кових "с≥мейних" груп, куди можуть входити д≥ти в≥д к≥лькох м≥с€ц≥в до 5 рок≥в. ѕевна частина д≥тей дошк≥льного в≥ку в≥дв≥дуЇ початков≥ школи, що по€снюЇтьс€ недостатнього к≥льк≥стю дошк≥льних установ.

Ўк≥льне навчанн€ починаЇтьс€ з 5 рок≥в у школ≥ дл€ малюк≥в. ¬оно Ї максимально наближеним до домашн≥х ≥грових умов. ¬≥д 7 до 11 рок≥в д≥ти навчаютьс€ у початков≥й школ≥. « першого дн€ шк≥льного житт€ д≥тей д≥л€ть на групи за р≥внем ≥нтелектуальних зд≥бностей та навчальних ум≥нь. ” початков≥й школ≥ це три потоки: група "ј" - зд≥бн≥, п≥дготован≥ д≥ти, "¬" - з посередн≥ми зд≥бност€ми, "—" - з низьким р≥внем зд≥бностей, недостатн≥ми навичками читанн€, письма, л≥чби,

—ередн€ школа Ї обов'€зковою до 15 рок≥в ≤снуЇ к≥лька тип≥в середн≥х шк≥л: граматична, об'Їднана, сучасна, технолог≥чна.  р≥м того ≥снують ел≥тн≥ приватн≥ "public schoolsФ - школи ≥нтернатного типу з розд≥льною системою навчанн€,

—ередн€ граматична школа даЇ повну середню осв≥ту ≥ право вступити до вузу на будь-€кий факультет. ” таких школах навчаютьс€ до 15% кращих випускник≥в початкових шк≥л. ” процес≥ навчанн€ учн≥в часто перегруповують зг≥дно з р≥внем зд≥бностей. “радиц≥йно осв≥та в таких школах завжди мала класичний характер. ¬ сучасних умовах у них д≥ють €к гуман≥тарн≥, так ≥ природничо-математичн≥ та ≥нш≥ в≥дд≥ленн€. —таршокласники вивчають дисципл≥ни за ≥ндив≥дуальними планами.

—ередн€ сучасна школа Ї найб≥льш масовою в крањн≥. ѕо њњ зак≥нченн≥ випускник отримуЇ дов≥дку, а не атестат (€к у граматичн≥й), що не даЇ права на вступ до вузу. Ќавчанн€ в таких школах розд≥льне. ѓх мета - п≥дготувати учн≥в до оволод≥нн€ масовими профес≥€ми, тому велика увага прид≥л€Їтьс€ профес≥йному навчанню. «агальноосв≥тн€ п≥дготовка зведена до м≥н≥муму.

—ередн€ об'Їднана школа Ї кроком на шл€ху до демократизац≥њ системи середньоњ осв≥ти: вона повинна об'Їднувати вс≥ типи середн≥х шк≥л. ‘ормально навчальн≥ плани тут Ї Їдиними, але на практиц≥ навчанн€ зд≥йснюЇтьс€ у потоках та групах на р≥зних р≥вн€х складност≥.

ћ≥ська технолог≥чна середн€ школа (коледж) - новий тип навчального закладу, €кий даЇ широку загальну осв≥ту з акцентом на природнич≥ науки та технолог≥ю. ѓх мета - п≥дготовка дл€ промисловост≥ спец≥ал≥ст≥в високого р≥вн€.

ѕабл≥к скулз готують своњх випускник≥в до вступу в ун≥верситет та до зан€тт€ кер≥вних посад у пол≥тиц≥, економ≥ц≥, арм≥њ, церкв≥. ¬ сучасних умовах ≥снуЇ близько 120 чолов≥чих шк≥л такого типу, де навчаЇтьс€ 50 тис. учн≥в. ” них в≥дбуваЇтьс€ активне реформуванн€ зм≥сту осв≥ти у в≥дпов≥дност≥ до вимог Ќ“ѕ: введен≥ кр≥м гуман≥тарноњ природничо-математична та практична спец≥ал≥зац≥њ.

 р≥м академ≥чних предмет≥в, зм≥ст €ких суттЇво оновивс€ у зв'€зку з реформою 1988р., до програми введене (хоча ≥ не €к обов'€зковий предмет) трудове навчанн€, що розгл€даЇтьс€ €к один з допом≥жних засоб≥в розвитку творчих зд≥бностей, реал≥зац≥њ ≥ндив≥дуальних захоплень. ѕ≥д впливом переор≥Їнтац≥њ випускник≥в на нов≥ сфери житт€ введен≥ так≥ предмети, €к "ќснови б≥знесу", "ѕромислов≥ науки", "≈коном≥ка" тощо.

” пабл≥к скулз ≥снуЇ добре налагоджена виховна система. ѓњ основи були розроблен≥ в≥домим педагогом XIX ст. “.јрнолдом. ÷€ система, в≥дома €к "система вихованн€ характеру", мала на мет≥ вихованн€ джентльмена-христи€нина, л≥дера авторитарного типу, здатного захищати ≥ в≥дстоювати власн≥ ≥нтереси, ≥нтереси своЇњ крањни. ¬она мала певну рел≥г≥йно-моральну основу ≥ включала €к компонент ф≥зичне вихованн€ у спартанському дус≥. ѕ≥зн≥ше система доповнилась в≥йськовою п≥дготовкою.

” 60-70-х рр, XX ст. у виховн≥й систем≥ пабл≥к скулз в≥дбулис€ значн≥ зм≥ни. ѓх метою сьогодн≥ Ї формуванн€ особистост≥ л≥дера, соц≥альн≥ €кост≥ €кого (профес≥йна компетентн≥сть, гнучк≥сть в ум≥нн≥ управл€ти людьми, ≥н≥ц≥атива) в≥дпов≥дають призначенню б≥знесмена комерсанта, менеджера, технократа ≥ виход€ть за меж≥ стандарт≥в джентльмена-христи€нина. «в≥дси - неприпустим≥сть авторитарних метод≥в. –ел≥г≥йно-моральне вихованн€ включаЇ тепер у свою сферу найважлив≥ш≥ проблеми сучасност≥: в≥йни ≥ миру, соц≥альноњ нер≥вност≥ м≥жнародного тероризму, —Ќ≤ƒу, наркоман≥њ, безроб≥тт€ тощо.

—ередн€ спец≥альна осв≥та у ¬еликобритан≥њ надаЇтьс€ коледжами чотирьох тип≥в: комерц≥йними, художн≥ми, техн≥чними ≥ домоводства. ≤снують також с≥льськогосподарськ≥ школи, €к≥ дають в≥дпов≥дний р≥вень осв≥ти.

“ехн≥чн≥ коледж≥, що готують спец≥ал≥ст≥в р≥зних проф≥л≥в, називаютьс€ пол≥техн≥кумами. Ќавчальн≥ плани цих заклад≥в складаютьс€ в≥дпов≥дно до економ≥чних потреб рег≥ону.

¬они передбачають ви вченн€ буд≥вельноњ, комерц≥йноњ, торговельноњ справи, прикладного мистецтва, домоводства, мореплавства, медицини ≥ фармаколог≥њ, оволод≥нн€ спец≥альност€ми вугледобувноњ, текстильноњ, х≥м≥чноњ промисловост≥.

” в≥дпов≥дност≥ з законодавчим актом 1992 року («акон про повну загальну та спец≥альну середню та вищу осв≥ту) коледж≥ були вив≥льнен≥ з п≥д залежност≥ в≥д м≥сцевоњ влади та перетворилис€ на незалежн≥ самовр€дн≥ корпорац≥њ. –азом з тим держава продовжуЇ контролювати ц≥ заклади через централ≥зоване њх ф≥нансуванн€ та ≥нспектуванн€.

«м≥ни, що в≥дбулис€, змушують коледж≥ у б≥льш≥й м≥р≥ ор≥Їнтуватис€ на потреби ринку прац≥, вишукувати можливост≥ скороченн€ витрат на навчальний процес (перш за все на педагог≥чний та допом≥жний персонал, на консультац≥йн≥ зан€тт€ з невстигаючими студентами), конкурувати м≥ж собою. ƒосл≥дники пишуть про зникненн€ практики сп≥вроб≥тництва в сфер≥ осв≥ти у рег≥онах, про зм≥ну культури коледж≥в, що спричинена б≥льш суворими умовами прац≥ дл€ викладач≥в, новим стилем менеджменту, тиском системи ф≥нансуванн€ та ≥нспектуванн€, акцентом на формальн≥ методики забезпеченн€ гарант≥й €кост≥. як позитивн≥ моменти нововведень в≥дм≥чаютьс€: значне зростанн€ обс€гу ≥нформац≥њ про осв≥тн≥ послуги коледж≥в, введенн€ гнучких граф≥к≥в навчального процесу, розширенн€ д≥апазону пропонованих навчальних курс≥в, б≥льша в≥дпов≥дальн≥сть викладач≥в та адм≥н≥страц≥њ за €к≥сть навчанн€ [21,98-99].

Ќижча профес≥йна осв≥та у ¬еликобритан≥њ надаЇтьс€ через систему фабрично-заводського учн≥вства при великих п≥дприЇмствах або шл€хом ≥ндив≥дуального навчанн€. ƒл€ того, щоб стати учнем, необх≥дно зак≥нчити сучасну школу або п'€ть клас≥в граматичноњ чи техн≥чноњ школи.  р≥м цього випускники середньоњ сучасноњ школи повинн≥ пройти ще р≥чний курс допрофес≥йного навчанн€, щоб з 16-р≥чного в≥ку почати профп≥дготовку. “риваЇ вона 5 рок≥в (з 16 до 21 року). ¬елик≥ п≥дприЇмства утримують профес≥йн≥ школи за св≥й рахунок.  р≥м того на п≥дприЇмствах ≥снуЇ система наставництва.

¬ крањн≥ нараховуЇтьс€ понад 850 вищих навчальних заклад≥в (43 {ун≥верситети, 159 педагог≥чних коледж≥в, «0 пол≥техн≥чних ≥нститут≥в тощо). Ќайпрестижн≥шими серед ун≥верситет≥в Ї ќксфорд (1168 р≥к засн.) та  ембр≥дж (1269), €к≥ разом ≥нод≥ називають ќксбр≥дж. 65% њх студент≥в Ї випускниками пабл≥к скулз.

Ќайб≥льшим ун≥верситетом крањни Ї Ћондонський: в ньому навчаютьс€ 45 тис. студент≥в на стац≥онар≥ ≥ 27 тис. студент≥в на заочному в≥дд≥ленн≥, що складаЇ 16% вс≥х студент≥в крањни (??).

ѕлатн€ за навчанн€ в ун≥верситет≥ залежить в≥д його престижу, в≥д проф≥лю факультету. —туденти-≥ноземц≥ плат€ть за навчанн€ вдв≥ч≥ б≥льше, н≥ж студенти-англ≥йц≥.

 урс ун≥верситетського навчанн€ продовжуЇтьс€, €к правило, 3 роки. Ќавчальний р≥к под≥л€Їтьс€ на 3 триместри. Ѕританськ≥ ун≥верситети надають три види вчених ступен≥в: бакалавра, маг≥стра ≥ доктора.

¬ ун≥верситетах склались дв≥ системи навчанн€: основу першоњ складають лекц≥њ. “ьюторськ≥ зан€тт€, сем≥нари ≥ групов≥ зан€тт€ виконують додатков≥ функц≥њ. ядро другоњ складають тьюторськ≥ зан€тт€, а лекц≥њ ≥ сем≥нари Ї додатковими формами навчанн€.

—уттЇве м≥сце в англ≥йськ≥й систем≥ вищоњ осв≥ти завжди займали зан€тт€ ≥з застосуванн€м диспут≥в, дискус≥й, оск≥льки так≥ зан€тт€ спри€ють виробц≥ у студент≥в ум≥нн€ висловлювати ≥ аргументувати свою думку, слухати ≥нших, виступати у рол≥ критика. ¬еденн€ дискус≥њ, €к справедливо вважають спец≥ал≥сти в галуз≥ вищоњ осв≥ти ¬еликобритан≥њ, вимагають ≥ навичок спонтанноњ л≥тературноњ мови, формують у студент≥в наукове мисленн€, стимулюють њх самост≥йн≥сть ≥ активн≥сть. ¬ сучасних умовах значенн€ групових форм навчанн€ в англ≥йських ун≥верситетах зростаЇ.

ќдним з найб≥льш ц≥нних елемент≥в англ≥йськоњ методики навчанн€ педагоги вважають тьюторський метод, €кий передбачаЇ регул€рн≥ зан€тт€ 1-2 студент≥в (в нових ун≥верситетах 5-6 студент≥в) з викладачем-тьютором прот€гом усього навчального курсу. “ьюторськ≥ зан€тт€ провод€тьс€ викладачами (але не професорами), асп≥рантами, спец≥ал≥стами-практиками. ѓх в≥дв≥дуванн€ Ї обов'€зковим.  ожного студента оф≥ц≥йно прикр≥пл€ють до тьютора, €кий тримаЇ у пол≥ зору усп≥шн≥сть студента, формуванн€ його особистост≥ €к спец≥ал≥ста. ќсобливо важливим Ї сп≥лкуванн€ студента з тьютором на старших курсах, коли завершуЇтьс€ формуванн€ спец≥ал≥ста.

¬елика увага прид≥л€Їтьс€ в британських ун≥верситетах самост≥йн≥й робот≥ студент≥в. ¬она спец≥ально плануЇтьс€ ≥ розгл€даЇтьс€ €к справа надзвичайно важлива. —еред форм самост≥йноњ роботи дом≥нуЇ робота в б≥бл≥отеках, €к≥ в≥дкрит≥ ≥ в кан≥кул€рний час. ¬загал≥ кан≥кули вважаютьс€ тут часом, призначеним не ст≥льки дл€ в≥дпочинку студент≥в, ск≥льки дл€ опрацюванн€ л≥тератури, написанн€ реферат≥в. ƒе€к≥ ун≥верситети вимагають здати так≥ реферати за два тижн€ до зак≥нченн€ кан≥кул.

ƒо перспективних шл€х≥в розвитку системи вищоњ осв≥ти ¬еликобритан≥њ в≥днос€ть встановленн€ безпосередн≥х зв'€зк≥в вуз≥в з промислов≥стю, створенн€ Їдиних орган≥в плануванн€ дл€ вс≥Їњ системи вищоњ осв≥ти, перех≥д до м≥ждисципл≥нарних курс≥в та м≥ждисципл≥нарних комплексних досл≥джень, подальшу ≥нтенсиф≥кац≥ю застосуванн€ проблемного п≥дходу у навчальному процес≥.


—бруЇва ј.ј. ѕор≥вн€льна педагог≥ка: Ќавчальний пос≥бник. Ц —уми: –едакц≥йно-видавничий в≥дд≥л —ƒѕ”, 1999. Ц 300 с.

–еформа осв≥ти почалась у ¬еликобритан≥њ з прийн€тт€м закону 1988р. ѓњ проведенн€ зумовлене стурбован≥стю правл€чих к≥л зниженн€м конкурентноздатност≥ крањни у пор≥вн€нн≥ з ≥ншими державами «аходу, що пр€мо пов'€зуЇтьс€ з недостатньо високим осв≥тн≥м потенц≥алом населенн€. ” 1993р. нац≥ональна ком≥с≥€ з осв≥ти розробила допов≥дь "Ќавчатись дос€гати усп≥ху" (≥з п≥дзаголовком "–адикальний погл€д на осв≥ту сьогодн≥ та стратег≥€ на майбутнЇ"). Ќазва допов≥д≥ трактуЇтьс€ експертами €к необх≥дн≥сть виховувати, навчати ≥ готувати учн≥в не т≥льки до житт€ ("бутт€"), але й до усп≥ху, до його дос€гненн€. ÷≥л≥ осв≥тньоњ реформи були сформульован≥ таким чином:

Х високо€к≥сне дошк≥льне вихованн€ повинно бути доступним д≥т€м у 3-4 р≥чному в≥ц≥;

Х навчальн≥ курси повинн≥ ви€вл€ти ≥ розвивати в кожн≥й дитин≥ все найкраще. ƒл€ реал≥зац≥њ ц≥Їњ мети необх≥дно:

1) спр€мувати навчальний процес на максимальний розвиток зд≥бностей кожноњ дитини;

2) розробити нац≥ональний навчальний план, €кий забезпечить достатньо високий дл€ сучасних умов ≥нтелектуальний потенц≥ал крањни. ƒо такого навчального плану члени ком≥с≥њ пропонували ввести €к обов'€зков≥ предмети: мови, математику, природнич≥ науки та технолог≥ю, експресивн≥ мистецтва (сюди входить ≥ ф≥зкультура), гуман≥тарну сферу, в тому числ≥ сусп≥льн≥ науки;

Х кожен учень на кожному уроц≥ маЇ право на €к≥сне викладанн€ та в≥дпов≥дн≥ умови навчанн€. « ц≥Їю метою був розроблений комплекс заход≥в щодо пост≥йного п≥двищенн€ профес≥йноњ квал≥ф≥кац≥њ вчител≥в;

Х кожен громад€нин повинен навчатись все житт€. “аке прагненн€ необх≥дно заохочувати, спри€ти йому через розвиток системи безперервноњ осв≥ти;

Х управл≥нн€ осв≥тою ≥ п≥дготовкою кадр≥в повинно бути Їдиним. “аке об'Їднанн€ повинно спри€ти п≥двищенню €кост≥ загальноњ та профес≥йноњ осв≥ти. ¬ сфер≥ управл≥нн€ осв≥тою посилюютьс€ централ≥заторськ≥ тенденц≥њ: держава прагне контролювати зм≥ст та €к≥сть осв≥ти, затверджуючи загальнонац≥ональн≥ навчальн≥ програми та контрольн≥ тести оц≥нки знань;

Х необх≥дно зб≥льшити громадськ≥ та приватн≥ ≥нвестиц≥њ в осв≥ту та п≥дготовку кадр≥в;

Х дос€гненн€ повинн≥ пост≥йно зростати, а зрушенн€, що в≥дбуваютьс€, бут≥ в≥дкрит≥ дл€ оц≥нки кожним членом сусп≥льства.

јвтори реформи п≥дкреслюють: "ќсв≥та - це не т≥льки передача «нань, але й над≥ленн€ силою" - силою моральною, духовною.

ќсв≥та повинна передавати в≥д покол≥нн€ до покол≥нн€ так≥ людськ≥ ц≥нност≥, €к справедлив≥сть, повага до вс≥х людей, почутт€ обов'€зку до громади, сусп≥льства, турбота про ближнього, про культурну спадщину нац≥њ та людства [4].

« приходом до влади у травн≥ 1997 року лейбористського ур€ду “.Ѕлера, прем'Їр м≥н≥стр вже в одн≥й з перших промов проголосив: '“рьома головними нац≥ональними пр≥оритетами е: осв≥та, осв≥та, осв≥та". ¬ажливими завданн€ми у ц≥й сфер≥ названо не т≥льки покращанн€ обов'€зковоњ осв≥ти, а й профес≥йноњ та подальшоњ; реформа ф≥нансуванн€ ун≥верситетськоњ системи. јктуальн≥сть останн≥х завдань зумовлена зм≥нами у характер≥ соц≥альноњ пол≥тики Ївропейських держав за останн≥ роки. јнгл≥йський вар≥ант реформ названий переходом в≥д "welfare"до "workfare", тобто в≥д турботи держави про добробут громад€нина до турботи про те, щоб громад€нин мав роботу ≥ сам забезпечив соб≥ добробут. «а таких умов значенн€ профес≥йноњ та подальшоњ осв≥ти зростаЇ. «ростаЇ ≥ турбота держави про ц≥ осв≥тн≥ ланки [27, 18].





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 904 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

1485 - | 1290 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.