Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћ≥сце ≥ роль пенс≥йноњ системи у ф≥нансов≥й систем≥ держави




ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ—¬≤“» ≤ Ќј” » ” –јѓЌ»

ƒонецький нац≥ональний ун≥верситет економ≥ки ≥ торг≥вл≥

≥мен≥ ћихайла “уган-Ѕарановського

 

 афедра ф≥нанс≥в

 

 

ќ.ё. –уденок

 

ѕ≈Ќ—≤…Ќј —»—“≈ћј ” –јѓЌ»

 онспект лекц≥й з дисципл≥ни

дл€ студент≥в економ≥чних спец≥альностей

 

 

ƒонецьк Ц 2009


«ћ≤—“

  стор.
«м≥стовий модуль ≤. ≤сторичн≥ аспекти становленн€ та досв≥д функц≥онуванн€ пенс≥йноњ системи................................................................  
“ема 1. ≤стор≥€ формуванн€ ≥ становленн€ пенс≥йноњ системи ”крањни.........  
“ема 2. —оц≥ально-економ≥чн≥ засади функц≥онуванн€ пенс≥йноњ системиЕ.  
“ема 3. «аруб≥жний досв≥д побудови пенс≥йноњ системи..................................  
«м≥стовий модуль ≤≤. ≈коном≥чн≥ ≥ правов≥ основи функц≥онуванн€ пенс≥йноњ системи................................................................................................  
“ема 4. «агальна характеристика пенс≥йноњ системи ”крањни........................  
“ема 5. —труктура пенс≥йноњ системи ”крањни................................................  
“ема 6. «аконодавча база функц≥онуванн€ пенс≥йноњ системи ”крањни..........  
«м≥стовий модуль ≤≤≤. ќрган≥зац≥€ контролю у пенс≥йн≥й систем≥Е........  
“ема 7. ѕенс≥йний фонд ”крањни..............................................................................  
“ема 8. Ќагл€д ≥ контроль у пенс≥йн≥й систем≥.................................................  
   
—писок рекомендованоњ л≥тератури....................................................................  

«ћ≤—“ќ¬»… ћќƒ”Ћ№ ≤.

≤—“ќ–»„Ќ≤ ј—ѕ≈ “» —“јЌќ¬Ћ≈ЌЌя “ј ƒќ—¬≤ƒ

‘”Ќ ÷≤ќЌ”¬јЌЌя ѕ≈Ќ—≤…Ќќѓ —»—“≈ћ»

“≈ћј 1. ≤—“ќ–≤я ‘ќ–ћ”¬јЌЌя ≤ —“јЌќ¬Ћ≈ЌЌя

ѕ≈Ќ—≤…Ќќѓ —»—“≈ћ» ” –јѓЌ»

 

1.1. ћ≥сце ≥ роль пенс≥йноњ системи у ф≥нансов≥й систем≥ держави.

1.2. ≈тапи розвитку пенс≥йноњ системи ”крањни.

1.3. —учасний стан пенс≥йноњ системи ”крањни.

 

 

ћ≥сце ≥ роль пенс≥йноњ системи у ф≥нансов≥й систем≥ держави.

ѕенс≥йне забезпеченн€ громад€н виникло одночасно у вс≥х крањнах на рубеж≥ ’≤’-’’ стол≥ть, тобто в пер≥од ≥нтенсивного процесу ≥ндустр≥ал≥зац≥њ, розширенн€ масштаб≥в виробництва ≥ росту чисельност≥ роб≥тник≥в найманоњ прац≥.

«б≥льшенн€ найманих роб≥тник≥в у вс≥х сферах економ≥ки в нових технолог≥чних умовах супроводжуЇтьс€ ускладненн€м њхньоњ прац≥, ≥нтенсиф≥кац≥Їю ≥ посиленн€м њњ зношенн€. ” структур≥ працездатного населенн€ систематично п≥двищуЇтьс€ частка ос≥б, що вимагають соц≥ального захисту (старих, непрацездатних ≥ безроб≥тних).

¬иникненн€ пенс≥йного страхуванн€ в ”крањн≥ маЇ дуже давню ≥стор≥ю, €ка розпочинаЇтьс€ з тих давн≥х час≥в, коли людство почало в≥дчувати в≥дпов≥дальн≥сть за людей, €к≥ не мали будь-€коњ захищеност≥ та впевненост≥ в завтрашньому дн≥.

ѕерш≥ намаганн€ з≥ сторони влади орган≥зувати догл€д за б≥дними, хворими та ув≥чними людьми були зд≥йснен≥ п≥зно ≥ отримали законодавче затвердженн€ та визначенн€ т≥льки при ѕетр≥ ≤ та  атерин≥ ≤≤. ” б≥льшост≥ випадк≥в справа доброд≥йност≥ пол€гала на плеч≥ приватних ос≥б, залежала в≥д ≥њ ≥н≥ц≥ативи. ƒержава брала на себе незначну частку видатк≥в, надавала вир≥шувати ц≥ завданн€ на м≥стах Ц у губернських управл≥нн€х громадського презирства.

—тановленн€ системи громадського презирства на ƒалекому —ход≥ –ос≥њ проходило з розширенн€м та укр≥пленн€м держави, економ≥чним розвитком його околиць. ¬иникненн€ перших доброд≥йних орган≥зац≥й та установ в межах колишньоњ ѕриморськоњ област≥ ѕриамурського генерал-губернаторства на початку носило випадковий характер ≥ у б≥льшост≥ залежало в≥д приватноњ ≥н≥ц≥ативи заможних громад€н, охоплюючи, в першу чергу, м≥ста ¬ладивосток, Ќ≥кольськ-”сур≥йський та ≤ман [14, —.15-16].

ƒо 1917 року соц≥альне страхуванн€ в ”крањн≥ у ц≥лому в≥дображало Ївропейськ≥ тенденц≥њ, але ≥ мало де€к≥ особливост≥, визначен≥ особливост€ми украњнськоњ ≥стор≥њ.

«ародженн€ добров≥льного пенс≥йного забезпеченн€ почалос€ ще у минулому стол≥тт≥, у друг≥й половин≥ X≤X стол≥тт€ в ”крањн≥ почали орган≥зовуватис€ емеритальн≥ (пенс≥йн≥) каси.

≈меритальна каса Ц це орган≥зац≥€, в €ку роб≥тник вносив грош≥ ≥ з €коњ через де€кий час або по вислуз≥ рок≥в виплачувалас€ р≥чна пенс≥€.

—еред перших крањн св≥ту, €к≥ запровадили сол≥дарну пенс≥йну систему на меж≥ XV111-X1X вв. були Ќ≥меччина, јнгл≥€, ‘ранц≥€ та Ўвец≥€, а згодом „ехословаччина та –умун≥€. Ќа початку пенс≥йне забезпеченн€ провадилос€ не за стар≥стю, а за ≥нвал≥дн≥стю, оск≥льки через важк≥ умови прац≥ б≥льш≥сть найманих прац≥вник≥в, €к≥ доживали до 65 рок≥в, фактично ставали непрацездатними.

«ародженн€ страхуванн€ в ”крањни прийшлос€ на 90-т≥ роки X≤X стол≥тт€, коли у п≥вденному рег≥он≥ у 1899 роц≥ почало д≥€ти ќдеське товариство взаЇмного страхуванн€ фабрикант≥в та рем≥сник≥в в≥д нещасних випадк≥в.

” 1903 роц≥ був прийн€тий «акон Уѕро в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмц≥в за нещасн≥ випадки з прац≥вникамиФ, €ким встановлювалась винагорода роб≥тникам ≥ службовц€м, що потерп≥ли в≥д нещасних випадк≥в на виробництв≥. ” 1912 роц≥ п≥д тиском пол≥тичних страйк≥в у звТ€зку з розстр≥лом роб≥тник≥в на р≥чц≥ Ћен≥ царський ур€д –ос≥њ прийн€в «акони про страхуванн€ на випадок хвороби, д≥€ €ких поширювалась ≥ на територ≥ю украњнських губерн≥й. ќднак, ≥нш≥ види страхових ризик≥в не були охоплен≥ системою соц≥ального страхуванн€. “а нав≥ть страхуванн€ в≥д нещасних випадк≥в та на випадок хвороби не поширювалось на чисельн≥ галуз≥ економ≥ки, так≥ €к: зал≥зничний та морський транспорт, буд≥вництво, с≥льське господарство тощо. –азом з тим, прогресивним моментом прийн€тт€ законодавчих акт≥в було те, що вони зам≥нили ≥ндив≥дуальну в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмц€ за запод≥€ну шкоду, тобто цив≥льно-правову форму в≥дпов≥дальност≥ - на принцип страхуванн€. ÷ей вид страхуванн€ припинив своЇ ≥снуванн€ у 1917 роц≥ у звТ€зку ≥з громад€нською в≥йною та зм≥ною державного устрою ≥ був в≥дновлений лише у 1921 роц≥. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ громад€нськоњ в≥йни знову постало питанн€ про зм≥ни в пол≥тиц≥ соц≥ального страхуванн€. 15 листопада 1921 року ¬.≤.Ћен≥н п≥дписав ƒекрет –ади народних ком≥сар≥в Уѕро соц≥альне страхуванн€ ос≥б, зайн€тих найманою працеюФ. ÷им декретом було в≥дновлено соц≥альне страхуванн€ ос≥б найманоњ прац≥ у державних, кооперативних, громадських, орендних, приватних п≥дприЇмствах, установах, господарствах. —трахуванн€ розповсюджувалос€ на вс≥ види тимчасовоњ та пост≥йноњ втрати працездатност≥, на випадок безроб≥тт€, а також смерт≥. —плата страхових внеск≥в була повн≥стю покладена на п≥дприЇмства та установи, причому на приватний сектор Ц у п≥двищеному розм≥р≥. Ќа органи соц≥ального страхуванн€ було покладено функц≥њ з ф≥нансуванн€ медичноњ допомоги населенню через страхов≥ каси.

26 кв≥тн€ 1918 року був орган≥зований Ќародний  ом≥сар≥ат соц≥ального забезпеченн€ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, а 31 жовтн€ 1918 року прийн€те Уѕоложенн€ про соц≥альне забезпеченн€ прац≥вник≥вФ. ¬≥дпов≥дно до цього ѕоложенн€ передбачалась л≥карська допомога, сан≥тарно-курортне л≥куванн€, виплата допомоги з тимчасовоњ непрацездатност≥ внасл≥док хвороби чи старост≥.

” с≥чн≥ 1923 року п≥сл€ вступу до складу –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ƒальносх≥дноњ республ≥ки, було прийн€те р≥шенн€ про створенн€ в≥дд≥л≥в соц≥ального забезпеченн€.

26 кв≥тн€ 1918 року був обнародуваний ƒекрет про перетворенн€ Ќародного  ом≥сар≥ату державного презирства в Ќародний  ом≥сар≥ат соц≥ального забезпеченн€. ¬ ньому вказувалос€, що ≥снуюча назва Ќародного  ом≥сар≥ату державного презирства не в≥дпов≥даЇ соц≥альному розум≥нню задач ≥ Ї пережитком старого часу, коли соц≥альна допомога мала доброд≥йний характер.

¬ царськ≥й –ос≥њ пенс≥йне забезпеченн€ людей похилого в≥ку в≥дбувалос€ не на основ≥ дос€гненн€ в≥ку, а на основ≥ втрати працездатност≥ та настанн€ ≥нвал≥дност≥. ¬же за час≥в —–—– настанн€ старост≥ почали в≥дносити до сфери пенс≥йного страхуванн€. ѕроте дл€ де€ких категор≥њ прац≥вник≥в пенс≥йне забезпеченн€ по старост≥ стали запроваджувати значно ран≥ше. “ак, викладач≥ вищих учбових заклад≥в були охоплен≥ пенс≥йним забезпеченн€м з 1924 року з дос€гненн€м 65 рок≥в, роб≥тники текстильноњ промисловост≥ Ц з 1928 року, зайн€т≥ в пров≥дних галуз€х промисловост≥ та транспорту Ц з 1929 року. “аким чином, пенс≥йне забезпеченн€ на той час не мало всеохоплюючого характеру. Ћише в 1932 роц≥ п≥сл€ проведенн€ обстеженн€ прац≥вник≥в, €к≥ виходили на пенс≥ю по ≥нвал≥дност≥ у звТ€зку ≥з втратою працездатност≥, ним було охоплено роб≥тник≥в ус≥х галузей народного господарства.

«аконодавче встановленн€ пенс≥йного в≥ку Ц 55 рок≥в дл€ ж≥нок ≥ 60 рок≥в дл€ чолов≥к≥в Ц було зд≥йснено в —–—– прот€гом 1928-1932 рр. ” той час вважалос€, що на меж≥ цього в≥ку у б≥льшост≥ людей ч≥тко ви€вл€ютьс€ ознаки стар≥нн€ орган≥зму, що ускладнюЇ њх регул€рну профес≥йну д≥€льн≥сть. ¬иход€чи з цього ≥ було встановлено пенс≥йний в≥к, €кий в ”крањн≥ залишивс€ незм≥нним.

”хвалена 5 грудн€ 1936 року  онституц≥€ —–—– декларативно проголосила право вс≥х громад€н —–—– на матер≥альне забезпеченн€ в старост≥. ѕроте норми пенс≥йного забезпеченн€ ще прот€гом 20 рок≥в регулювалис€ постановами –ади Ќародних  ом≥сар≥в —–—–, ÷  ¬ ѕ(б) та ¬÷–ѕ—, а не законами. ѕраво на пенс≥йне забезпеченн€, кр≥м прац≥вник≥в, набули ≥ службовц≥. Ќа колгоспник≥в таке право було розповсюджене б≥льше н≥ж через 30 рок≥в.

28 грудн€ 1938 року –Ќ  —–—–, ÷  ¬ ѕ(б) ≥ ¬÷–ѕ— прийн€ли нову постанову Уѕро заходи щодо упор€дкуванн€ трудовоњ дисципл≥ни, покращенн€ практики державного соц≥ального страхуванн€ ≥ боротьби ≥з зловживанн€м у ц≥й справ≥Ф. ѕостанова внесла зм≥ни до ѕоложенн€ по тимчасов≥й втрат≥ працездатност≥ та до пенс≥йного забезпеченн€. «окрема, витрати на виплату пенс≥й непрацюючим пенс≥онерам, €к≥ покривали з 1917 року за рахунок кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в, стали знову зд≥йснюватис€ за кошти соц≥ального страхуванн€. ќдночасно було п≥двищено м≥н≥мальний розм≥р пенс≥њ, зб≥льшено пенс≥њ ≥нвал≥дам, а також с≥мТ€м, €к≥ втратили годувальника [16, —. 8-9].

¬ 1956 роц≥ було ухвалено «акон —–—– Уѕро державн≥ пенс≥њФ, €ким була передбачена Їдина система пенс≥йного забезпеченн€ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в. ¬≥дм≥нною рисою цього закону було також ч≥тке в≥докремленн€ систем пенс≥йного забезпеченн€ та соц≥ального страхуванн€. “ак, система соц≥ального страхуванн€ ф≥нансувалас€ з фонду, що формувавс€ за рахунок обовТ€зкових страхових внеск≥в п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, а ф≥нансуванн€ виплати пенс≥й зд≥йснювалос€ з державного бюджету. ‘актично цей закон заперечував страхову природу пенс≥йноњ системи, €ка розгл€далась виключно €к розпод≥льчий сегмент соц≥ального забезпеченн€.

ƒо початку 50-х рок≥в переважна б≥льш≥сть економ≥чно активного населенн€ ”крањни була виключена з державноњ пенс≥йноњ системи. ” 1960 роц≥ в ”крањн≥ лише 844 тис. (19,2%) пенс≥онер≥в з 4,4 млн. одержували пенс≥њ по старост≥, ≥нш≥ були пенс≥онерами за ≥нвал≥дн≥стю, за вислугу рок≥в, у раз≥ втрати годувальника тощо. 1,2 млн. людей похилого в≥ку взагал≥ не одержували пенс≥й.

Ћише з прийн€тт€м в 1964 роц≥ «акону —–—– Уѕро пенс≥њ ≥ допомогу членам колгосп≥вФ почали вир≥шувати проблему пенс≥йного забезпеченн€ ц≥Їњ категор≥њ зайн€того населенн€. ѕенс≥йний в≥к дл€ колгоспник≥в встановили вищим, н≥ж дл€ ≥нших пенс≥онер≥в Ц 65 рок≥в дл€ чолов≥к≥в, та 60 рок≥в дл€ ж≥нок. “≥льки через три роки Ц у 1968 роц≥ Ц колгоспники отримали право на пенс≥ю по старост≥ з такого ж в≥ку, €к службовц≥, тобто дл€ них був зменшений пенс≥йний в≥к. ќднак пенс≥онерам-колгоспникам гарантувавс€ значно нижчий р≥вень пенс≥йного забезпеченн€, н≥ж роб≥тникам ≥ службовц€м. ¬≥дносне скороченн€ м≥ж розм≥рами пенс≥йних виплат колишн≥м роб≥тникам ≥ службовц€м та колгоспникам в≥дбулос€ лише у 80-х роках. « жовтн€ 1989 року було л≥кв≥довано в≥дм≥нн≥сть у пенс≥йному забезпеченн≥ колгоспник≥в, роб≥тник≥в ≥ службовц≥в.

” середин≥ 80-х рок≥в ’’ стол≥тт€ у –ад€нському —оюз≥ сталис€ радикальн≥ перетворенн€ у пол≥тичн≥й та соц≥альн≥й орган≥зац≥њ сусп≥льного житт€, €к≥ призвели до того, що соц≥альн≥ витрати, особливо пенс≥њ, стали т€гарем дл€ державного бюджету.

“аким чином, наприк≥нц≥ 80-х рок≥в у —–—– постала проблема створенн€ небюджетних джерел дл€ ф≥нансуванн€ пенс≥й.

ѕ≥сл€ ухваленн€ закон≥в —–—– Уѕро пенс≥йне страхуванн€ громад€н —–—–Ф та Уѕро пенс≥йне забезпеченн€ роб≥тник≥в та службовц≥вФ практично завершивс€ процес створенн€ загальноохоплюючоњ системи пенс≥йного забезпеченн€, €ка д≥€ла за своњми нормами та умовами. ѕроте ц€ система була побудована не т≥льки на принципах страхуванн€ Ц фактично це було формуванн€ принцип≥в соц≥ального страхуванн€ та соц≥альноњ допомоги. ÷€ система закладала страхов≥ основи та передбачила в≥докремленн€ пенс≥йноњ системи в≥д державного бюджету.

ƒжерелом кошт≥в дл€ ф≥нансуванн€ пенс≥й став не державний бюджет, €к ран≥ше, а ѕенс≥йний фонд €к самост≥йна ф≥нансово-банк≥вська система, сформована за рахунок в≥драхувань п≥дприЇмств ≥ страхових внеск≥в громад€н.

¬перше одн≥Їю з умов отриманн€ права на трудову пенс≥ю стала сплата страхових внеск≥в до ѕенс≥йного фонду. Ѕуло передбачено, що кожному працюючому за м≥стом роботи щор≥чно заповнювалас€ вкладка до трудовоњ книжки з позначкою сплаченоњ суми страхових внеск≥в у розм≥р≥ одного в≥дсотка нарахованого зароб≥тку. ÷е була своЇр≥дна перех≥дна форма до запровадженн€ персон≥ф≥кованого обл≥ку страхового стажу та сплачених внеск≥в до ѕенс≥йного фонду.

ѕ≥сл€ здобутт€ незалежност≥ перед ”крањною постало питанн€ розробленн€ нац≥онального законодавства з пенс≥йного забезпеченн€ та новоњ стратег≥њ соц≥ального захисту, €ка б в≥дпов≥дала ринковим умовам, забезпечувала кращу соц≥альну захищен≥сть пенс≥онер≥в за одночасного дос€гненн€ макроеконом≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ.

ѕочатком ц≥Їњ роботи стало схваленн€ 5 листопада 1991 року ¬ерховною –адою ”крањни «акону Уѕро пенс≥йне забезпеченн€Ф, з ухваленн€м €кого нац≥ональна сол≥дарна пенс≥йна система започаткувала св≥й перех≥д до функц≥онуванн€ на страхових засадах. ƒл€ цього у грудн≥ 1992 року було створено ”крањнське республ≥канське в≥дд≥ленн€ ѕенс≥йного фонду —–—–, на баз≥ €кого у с≥чн≥ 1992 року був створений ѕенс≥йний фонд ”крањни. ¬се це спри€ло створенню незалежноњ в≥д бюджету системи ф≥нансових поток≥в, ц≥льовим призначенн€м €ких стало пенс≥йне забезпеченн€ громад€н.

¬одночас цей закон майже н≥чим не в≥др≥зн€вс€ в≥д аналог≥чного «акону —–—– 1990 року, про €кий мова йшла вище. ¬ин€тком стало суттЇве розширенн€ п≥льгових категор≥й пенс≥онер≥в, €к≥ отримали право на достроковий вих≥д на пенс≥ю. Ќайб≥льш вагомим недол≥ком цього закону було те, що в≥н не враховував демограф≥чного чинника п≥д час створенн€ пенс≥йноњ системи.

”хваленн€ низки законодавчих акт≥в, €кими визначалис€ п≥льгов≥ умови виходу на пенс≥ю (передус≥м, в≥к виходу на пенс≥ю), стало одн≥Їю з головних причин зростанн€ к≥лькост≥ пенс≥онер≥в в ”крањн≥. “ак, у 1970 роц≥ њх нал≥чувалос€ 8871 тис. ос≥б, а у 1990 р. Ц вже 13084 тис. ос≥б. Ќа 5-15 рок≥в було знижено в≥к виходу на пенс≥ю на п≥льгових умовах дл€ понад 20 категор≥й прац≥вник≥в, а також виходу на пенс≥ю за вислугу рок≥в. —юди належать прац≥вники автотранспорту, осв≥ти, охорони здоровТ€, прокуратури, с≥льського господарства. Ѕуло значно знижено в≥к виходу на пенс≥ю учасник≥в л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи, при цьому розм≥ри пенс≥њ у б≥льшост≥ випадк≥в призначалис€ €к пенс≥њ за в≥ком.

“енденц≥њ до встановленн€ особливих умов пенс≥йного забезпеченн€ окремих категор≥й прац≥вник≥в ще б≥льше посилилис€ в умовах ф≥нансовоњ нестаб≥льност≥ пенс≥йноњ системи у 90-х роках минулого стол≥тт€.

ѕошук джерел, необх≥дних дл€ покритт€ деф≥циту пенс≥йноњ системи на початку 90-х рок≥в, завершивс€ тим, що держава запровадила надзвичайно високий тариф страхових внеск≥в п≥дприЇмств Ц 55,88% фонду оплати прац≥, €к≥й втримавс€ лише до ≤ кварталу 1992 року. Ќезгода з под≥бним р≥шенн€м в податков≥й систем≥ стала одним з головних чинник≥в т≥н≥зац≥њ економ≥ки ”крањни на прот€з≥ рок≥в ≥ врешт≥-решт призвело до утворенн€ заборгованост≥ з виплати пенс≥й (у 1997-2000 рр.). “ому з кв≥тн€ 1992 року була зменшена ставка в≥драхувань п≥дприЇмств до ѕенс≥йного фонду до 32 в≥дсотк≥в.

¬ 1993 роц≥ ¬ерховна –ада ухвалила новий документ Ц  онцепц≥ю соц≥ального забезпеченн€ населенн€ крањни. “од≥ ж з реал≥зац≥њ концепц≥њ, було розпочато розробку рамкового документу Ц ќснов законодавства про загальнообовТ€зкове соц≥альне страхуванн€.

¬ 1996 роц≥ закон пройшов перш≥ парламентськ≥ слуханн€, був ухвалений ¬ерховною –адою ”крањни наступного року.

ƒан≥ у  онцепц≥њ не обмежувалис€ лише удосконаленн€м сол≥дарноњ системи.  онцепц≥€ передбачала розвиток ще двох компонент≥в:

- загальнообовТ€зкового накопичувального пенс≥йного страхуванн€;

- недержавного накопичувального пенс≥йного забезпеченн€ та додаткових добров≥льних в≥драхувань роботодавц≥в та прац≥вник≥в.

ѕринципи знайшли в≥дображенн€ у схвалених у кв≥тн≥ ”казом ѕрезидента ”крањни ќсновних напр€мах реформуванн€ пенс≥йного забезпеченн€ в ”крањн≥. ÷ей документ передбачив створенн€ в ”крањн≥ трир≥вневоњ пенс≥йноњ системи, €ка поЇднуЇ елементи державного та приватного пенс≥йного забезпеченн€ [1, —. 17-35].

ќтже, прот€гом часу на ”крањн≥ склалис€ необх≥дн≥ умови дл€ розвитку пенс≥йноњ системи. јле, насамперед, треба зрозум≥ти, що пенс≥йне забезпеченн€ Ї елементом соц≥ального захисту населенн€ взагал≥. “обто держава повинна ви€вл€ти турботу за своњх громад€н через наданн€ певних соц≥альних гарант≥й, €к≥ ≥накше можна назвати соц≥альним захистом.

“аким чином, перед державою постаЇ питанн€ реформуванн€ пенс≥йноњ системи з метою покращенн€ життЇвого р≥вн€ непрацездатного населенн€.

ќднак м≥ж необх≥дн≥стю ≥ практичною можлив≥стю зд≥йсненн€ соц≥ального захисту Ї певна дистанц≥€, що переборюЇтьс€ складно ≥ суперечливо. —тановленн€ соц≥ального забезпеченн€ у вс≥х крањнах з ринковою економ≥кою зв'€зано з конфл≥ктом м≥ж роботодавц€ми ≥ найманими роб≥тниками. ÷ей конфл≥кт у в≥дом≥й м≥р≥ дозвол€Ї розвТ€зати трет≥й суб'Їкт - держава.

—оц≥альне забезпеченн€ формуЇтьс€ п≥д впливом соц≥ально-економ≥чних ≥ сусп≥льно-пол≥тичних фактор≥в. ѕри цьому економ≥чний фактор Ї об'Їктивним ≥ визначальним. ” ньому головну роль граЇ загальноеконом≥чний закон зростанн€ потреб. «акон виражаЇ зв'€зок м≥ж ступенем розвитку продуктивних сил ≥ р≥внем споживанн€ благ прац≥вниками. « розвитком продуктивних сил сусп≥льства, з переходом њх на б≥льш високу техн≥ко-технолог≥чну стад≥ю п≥двищуЇтьс€ варт≥сть робочоњ сили ≥ в≥дпов≥дно росте р≥вень споживанн€, насамперед, соц≥ально значимих благ. —оц≥альне забезпеченн€ стаЇ в €к≥йсь частин≥ елементом вартост≥ робочоњ сили ≥ в≥дшкодовуЇтьс€ в майбутньому пер≥од≥ у форм≥ пенс≥йного забезпеченн€.

” сучасн≥й демократичн≥й держав≥, де функц≥онують розвинут≥ ринков≥ в≥дносини, соц≥альне забезпеченн€ займаЇ важливе м≥сце в систем≥ гарант≥й прав ≥ свобод громад€н. јле ринкова економ≥ка сама по соб≥ не створюЇ механ≥зми соц≥ального захисту, тому що вони вимагають значних матер≥альних витрат дл€ приватного роботодавц€. ” силу цього створенн€ ≥ розвиток соц≥ального забезпеченн€ виконуЇ держава.

‘актором, що визначаЇ р≥вень соц≥ального забезпеченн€, Ї джерело ф≥нансуванн€ заход≥в соц≥ального захисту.

јнал≥з св≥тового досв≥ду соц≥ального захисту населенн€ дозвол€Ї вид≥лити дв≥ основн≥ схеми ф≥нансуванн€: трьохсекторну схему ≥ державну адм≥н≥стративно-розпод≥льну (бюджетну) систему асигнувань соц≥ального захисту.

Ќаприклад, терм≥н "соц≥альна захищен≥сть" або "соц≥альна безпека", €кий вперше з'€вивс€ у —Ўј, поступово поширивс€ у вс≥х зах≥дних крањнах дл€ позначенн€ системи заход≥в, що захищають будь-€кого жител€ крањни в≥д економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ деградац≥њ внасл≥док безроб≥тт€, втрати або р≥зкого скороченн€ доходу, хвороби, народженн€ дитини, виробничоњ травми чи профес≥йного захворюванн€, ≥нвал≥дност≥, старост≥, втрати годувальника; затвердивс€ трьохсторонн≥й принцип в≥дпов≥дальност≥ за соц≥альний захист громад€н ≥ в≥дпов≥дно - за њњ ф≥нансове забезпеченн€. —торони, що беруть участь у ф≥нансуванн≥ соц≥ального захисту, - це: по-перше, кожен працездатний працюючий громад€нин, потенц≥йний одержувач пенс≥њ, допомоги й ≥н., по-друге, роботодавець (п≥дприЇмець) ≥ по-третЇ, держава. “рьохсторонн€ схема ф≥нансуванн€ соц≥ального захисту сьогодн≥ д≥Ї практично у вс≥х промислово-розвитих крањнах. ’оча, €к в≥дзначалос€, Ї й ≥нш≥ системи ф≥нансуванн€ м≥р соц≥ального захисту, де головним суб'Їктом ф≥нансових ресурс≥в виступаЇ держава. —аме така система д≥сталас€ нам у спадщину в≥д колишнього —–—–.

«араз в ”крањн≥ створюютьс€ основн≥ правов≥ й орган≥зац≥йн≥ умови дл€ переходу до зм≥шаноњ трир≥вневоњ пенс≥йноњ системи. ¬она буде м≥стити в соб≥: ≥стотно реформовану державну сол≥дарну систему; обов'€зков≥ накопичувальн≥ заощадженн€ населенн€ в пенс≥йних фондах; добров≥льне пенс≥йне страхуванн€ населенн€.

Ќайважлив≥шою вимогою  онституц≥њ ”крањни Ї те, що держава не залишаЇтьс€ осторонь в≥д участ≥ у ф≥нансуванн≥ соц≥ального захисту своњх громад€н, хоча б≥льший внесок у нењ повинн≥ вносити роботодавц≥, а також сам≥ "захищаЇм≥".

”н≥версальним методом ф≥нансуванн€ соц≥ального захисту Ї соц≥альне страхуванн€ прац≥вник≥в. ѕобудоване на принципах сол≥дарност≥ покол≥нь ≥ перерозпод≥лу кошт≥в в≥д працездатних - непрацездатним, соц≥альне страхуванн€ Ї матер≥альною основою реал≥зац≥њ права громад€н на соц≥альний захист. ¬оно нерозривно зв'€зано з трудовою д≥€льн≥стю людини в р≥зних сферах економ≥ки.

ќф≥ц≥йно терм≥н "соц≥альне забезпеченн€" закр≥плений у ћ≥жнародному ѕакт≥ про економ≥чн≥, соц≥альн≥ ≥ культурн≥ права, прийн€тому √енеральною јсамблеЇю ќќЌ 16 грудн€1966 року. ” ньому, зокрема, говоритьс€, що держави, €к≥ беруть участь у цьому ѕакт≥ (т≥, хто п≥дписав його), визнають право кожноњ людини на соц≥альне забезпеченн€, що включаЇ соц≥альне страхуванн€.

«м≥ст пон€тт€ "соц≥альне забезпеченн€" Ї досить Їмним ≥ включаЇ так≥ складов≥ €к обс€г забезпеченн€, його ц≥л≥, завданн€, функц≥њ тощо.

” спец≥альн≥й л≥тератур≥ (у тому числ≥ ≥ навчальн≥й) мають м≥сце р≥зн≥ точки зору на трактуванн€ терм≥ну Усоц≥альне забезпеченн€Ф. ќдн≥ автори включають у зм≥ст пон€тт€ вс≥ соц≥ально-економ≥чн≥ заходи, спр€мован≥ на в≥дшкодуванн€ громад€нами втраченого зароб≥тку внасл≥док настанн€ непрацездатност≥ ≥ безекв≥валентне њх забезпеченн€ з державних ≥ сусп≥льних джерел поза пр€мим зв'€зком з результатами прац≥. ≤нш≥ - т≥льки т≥ в≥дносини, що зв'€зан≥ з забезпеченн€м непрацездатних, хворих ≥ родин, що мають д≥тей. “рет≥ вважають, що до соц≥ального забезпеченн€ повинн≥ в≥дноситис€ т≥льки т≥ в≥дносини, що безпосередньо зв'€зан≥ ≥з соц≥альним страхуванн€м прац≥вник≥в. ÷€ думка знаходить своЇ п≥дтвердженн€ й в оф≥ц≥йних документах.

«≥ сказаного випливаЇ, що коло ос≥б, що користуютьс€ правом на соц≥альне забезпеченн€, джерела ф≥нансуванн€, обс€ги соц≥альних виплат ≥ умови њхнього наданн€ повинн≥ бути ч≥тко визначен≥ законодавчо.

” коло в≥дносин, €к≥ охоплюЇ предмет соц≥ального забезпеченн€, вход€ть так≥ компоненти: коло забезпечуваних ос≥б, обс€г вид≥в соц≥ального забезпеченн€, джерела ф≥нансуванн€, в≥дносини, зв'€зан≥ з обов'€зком держави ≥ роботодавц≥в по утриманню ≥ соц≥альному обслуговуванн≥ визначеного контингенту непрацездатних громад€н ≥ ≥н.

ƒо в≥дносин по соц≥альному забезпеченню примикають ≥ т≥сно з ним зв'€зан≥ в≥дносини по зд≥йсненню соц≥ального страхуванн€, формуванню ≥ використанню кошт≥в ѕенс≥йного фонду й ≥нших фонд≥в соц≥ального страхуванн€, виплат≥ р≥зних допомог, медичному ≥ санаторно-курортному обслуговуванню громад€н, наданн€ п≥льг за рахунок державних джерел.

¬≥дносини по соц≥альному забезпеченню варто в≥др≥зн€ти в≥д трудових в≥дносин, що по своњй соц≥альн≥й природ≥ близьк≥ до першого. ” трудових в≥дносинах учасниками Ї прац≥вник ≥ роботодавець, а в соц≥альному забезпеченн≥ - непрацездатний громад€нин - з одного боку, ≥ орган соц≥ального захисту населенн€ - з ≥ншоњ.

¬ажливою ознакою, що дозвол€Ї в≥др≥зн€ти в≥дносини по соц≥альному забезпеченню в≥д трудових в≥дносин, Ї њх юридична основа, тобто конституц≥йн≥ права, що реал≥зуютьс€ в рамках кожного з розгл€нутих вид≥в в≥дносин.

¬≥дносини по соц≥альному забезпеченню виникають при реал≥зац≥њ громад€нином свого конституц≥йного права на соц≥альний захист при настанн≥ страхових випадк≥в. ” рамках же трудових в≥дносин громад€нин реал≥зуЇ право на працю, що включаЇ можлив≥сть заробл€ти соб≥ на житт€ працею, що в≥н в≥льно обрав..." (статт€ 43  онституц≥њ ”крањни).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 712 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1748 - | 1597 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.03 с.