Огляд системи недержавного пенсійного забезпечення

Система недержавного пенсійного забезпечення – це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Недержавне пенсійне забезпечення також можна визначити як фінансовий продукт, метою якого є забезпечення високого рівня життя громадян в період їх пенсійного віку.

Суть продукту полягає в добровільному накопиченні коштів на пенсійних рахунках, що відкриті на ім’я учасників у недержавних пенсійних фондах, шляхом сплати вкладниками пенсійних внесків та безперервного нарахування інвестиційного доходу на залишок пенсійних накопичень.

В Україні для успішного розвитку недер­жавного пенсійного забезпечення надзвичай­но важливо реалізувати реформу пенсійної системи: змінити структуру пенсійної системи завдяки створенню трирівневої системи, де третій рівень буде представлений недержавни­ми пенсіями. Якщо недержавні пенсійні сис­теми за кордоном розвивалися досить нерів­номірно і супроводжувалися досить складни­ми процесами врегулювання відносин між роботодавцями, профспілками, урядами, то Україна у цьому процесі може використати наявний найефективніший західний досвід та мінімізувати суспільні витрати при переході на нову систему пенсійного забезпечення.

Недержавне пенсійне забезпечення у новій пенсійній системі належить до третього рівня і за економічним змістом є накопичувальним.

Реалізація недержавного пенсійного забезпечення в Україні відбувається шляхом участі громадян, а також їх роботодавців та (або) об’єднань юридичних осіб в системах, що утворюються на базі:

■ недержавних пенсійних фондів, які пропонують вкладникам відповідні пенсійні плани (схеми);

■ комерційних банків, які відкривають вкладникам пенсійні депозитні рахунки;

■ страхових компаній, виключним видом діяльності яких є страхування життя і які пропонують клієнтам пенсійні ануїтети.

Пенсійні фонди мають статус оператору ринку пенсійного забезпечення, укладаючи пенсійні контракти між адміністраторами пенсійних фондів і їх вкладниками.

Зупинимося окремо на визначенні поняття “недержавний пенсійний фонд”. Отже, недержавний пенсійний фонд можна охарактеризувати як приватно керований фінансовий заклад, що накопичує та інвестує пенсійні заощадження громадян протягом тривалого терміну, потім здійснює платежі або впродовж визначеного терміну, або довічно після виходу на пенсію.

Згідно Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення” недержавний пенсійний фонд – юридична особа, створена відповідно до діючого законодавства, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному порядку.

Отже завдання недержавного пенсійного фонду – не лише накопичувати та інвестувати заощадження, а й забезпечувати довгострокові платежі після виходу на пенсію.

Страхова організація, яка діє як оператор на ринку недержавного пенсійного забезпечення, – це юридична особа, виключним видом діяльності якої є страхування життя. Для роботи на цьому ринку страхова організація повинна мати ліцензію на укладання договорів із страхування життя. Страхова компанія, що відповідає зазначеним умовам, зможе здійснювати страхування й виплату довічних пенсій.

За видами пенсійні фонди можуть утворюватися як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди.

Відкритий пенсійний фонд – недержавний пенсійний фонд, учасниками якого можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи. Засновниками відкритого пенсійного фонду можуть бути одно або декілька юридичних осіб з урахуванням обмежень, встановлених для бюджетних організацій.

Корпоративний пенсійний фонд – недержавний пенсійний фонд, засновником якого є юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців та до якого можуть приєднуватися роботодавці-платники. Учасниками цього фонду можуть бути виключно фізичні особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з роботодавцями-засновниками та роботодавцями - платниками цього фонду.

Професійний пенсійний фонд – недержавний пенсійний фонд, засновником (засновниками) якого можуть бути об’єднання юридичних осіб-роботодавців, об’єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки (об’єднання професійних спілок), або фізичні особи, пов’язані за родом їх професійної діяльності (занять). Учасниками такого фонду можуть бути виключно фізичні особи, пов’язані за родом їх професійної діяльності (занять), визначеної у статуті фонду.