Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕрезентац≥€ €к р≥зновид публ≥чного мовленн€. “ипи презентац≥й. ћовленнЇв≥, стил≥стичн≥ ≥ комун≥кативн≥ принципи презентац≥њ




“≈ћј: –»“ќ–» ј ≤ ћ»—“≈÷“¬ќ ѕ–≈«≈Ќ“ј÷≤ѓ

ѕЋјЌ

ѕон€тт€ про ораторську (риторичну) компетентн≥сть.

ѕубл≥чний виступ €к важливий зас≥б комун≥кац≥њ.

ќсновн≥ роди, види та жанри красномовства.¬иди публ≥чного мовленн€.

ћистецтво аргументац≥њ. “ехн≥ка ≥ тактика аргументац≥њ. ћовн≥ засоби переконуванн€.

 омун≥кативн≥ вимоги до мовноњ повед≥нки п≥д час публ≥чного виступу.  ультура сприйманн€ публ≥чного виступу.

ѕрезентац≥€ €к р≥зновид публ≥чного мовленн€. “ипи презентац≥й. ћовленнЇв≥, стил≥стичн≥ ≥ комун≥кативн≥ принципи презентац≥њ.

  1. ѕон€тт€ про ораторську (риторичну) компетентн≥сть.

ƒемосфен, в≥дчувши в соб≥ ораторськ≥ зд≥бност≥, вир≥шивши вийти на пол≥тичну арену.

јле тут йому не поталанило. ’оч в≥д природи юнак ≥ волод≥в красномовством, та мав надто слабенький €к дл€ оратора голос ≥ неч≥тку дикц≥ю. ƒо всього ж в≥н ще й гаркавив, на трибун≥ тримавс€ невпевнено, часом губивс€ ≥ зн≥чувавс€. ≤ ƒемосфен, не гаючи часу, зайн€вс€ працею над самим собою. ўоб стати оратором, вир≥шив в≥н, треба заново себе створити.

”се зваживши й обм≥ркувавши, ƒемосфен почав удосконалювати свою вимову, а пост≥йними декламац≥€ми тренував голос, одночасно працюючи ≥ над стилем. ’одив на навчанн€ до одного видатного оратора, той допомагав юнаков≥ ставити голос. –озпов≥дають, що ƒемосфен щодн€ йшов до мор€ ≥ там, на берез≥, годинами декламував в≥рш≥, намагаючись звуками свого голосу заглушити шум прибережних хвиль. ”перта й пост≥йна прац€ невдовз≥ почала давати насл≥дки: ƒемосфен уже в≥льн≥ше й природн≥ше тримавс€ на трибун≥, слабенький в≥д природи голос набирав сили, гаркав≥сть зникла, дикц≥€ вир≥вн€лась. ѕочав ƒемосфен ≥з судових промов ≥ так непом≥тно й неспод≥вано вт€гнувс€ в бурхливе пол≥тичне житт€ јф≥н, до чого мав великий пот€г ще з юнацьких л≥т. ¬олод≥ючи несхибною вперт≥стю, маючи в≥д природи дар красномовц€, ƒемосфен таки викував себе заново. ƒо нього оратори натискували на риторичну декламац≥ю, спр€мовуючи основну увагу на вживанн€ ф≥гур та плавну ритм≥ку мови. ƒемосфен в≥д цього в≥дмовивс€, а натом≥сть створив св≥й власний стиль промов Ч гнучкий, блискучий, що поЇднував красномовство адвоката з красномовством пол≥тичного д≥€ча. Ќеспод≥ван≥ переходи в≥д звичайних прозањчний фраз до риторичних зворот≥в, особливо п≥д час патетичних вигук≥в ≥ звертань, створювали сильне враженн€ на слухач≥в. ћинуло небагато часу, ≥ вс≥ почали визнавати ƒемосфена найблискуч≥шим ≥ найзм≥стовн≥шим оратором.

«нанн€ основ ораторського мистецтва необх≥дне кожному. «авжди шанували майстр≥в слова, вони мали вплив у сусп≥льств≥, дос€гали своЇњ мети легше, н≥ж люди т€жковуст≥.

¬иступаючи перед ≥ншими, людина тим само виражаЇ й утверджуЇ себе, водночас впливаючи на слухач≥в.

ѕитанн€ мистецтва мови хвилювали людей ще з давнини. —ам терм≥н Ђораторське мистецтвої античного походженн€. …ого синон≥ми - Ђриторикаї ≥ Ђкрасномовствої. ¬ древн≥х творах розпов≥даЇтьс€ про божественне виникненн≥ риторики: за легендою ёп≥тер закликав до себе ћеркур≥€ ≥ наказав Ђдати люд€м риторикуї. ¬≥дпов≥дно до цього м≥фу риторика поклала початок людськоњ цив≥л≥зац≥њ. «а 2500 рок≥в ≥снуванн€ риторики суть њњ трактувалас€ по-р≥зному. —тародавн≥ греки розгл€дали риторику €к Ђмистецтво переконанн€ї.

” ƒавн≥й √рец≥њ ораторське мистецтво нерозривно пов'€зували з пол≥тикою. Ќевипадково јристотель писав: Ђ—лово - найсильн≥ша збро€ людиниї.

«а час≥в римськоњ цив≥л≥зац≥њ п≥д риторикою стали розум≥ти Ђмистецтво добре говоритиї. ћистецтво тут означало вдосконаленн€ мови ≥ з боку њњ впливу на слухача, ≥ з точки зору естетичноњ характеристики.

” II ст. до н. е.. в –им≥ з'€вилис€ перш≥ школи риторики. ¬≥дом≥ оратори —тародавнього –иму, €к ≥ —тародавньоњ √рец≥њ, були пол≥тичними д≥€чами (ћарк  атон —тарший, ћарк “улл≥й ÷ицерон). ÷ицерону належить в≥домий висл≥в: Ђ™ два мистецтва, €к≥ можуть п≥днести людину на саму вищу сходинку пошани: одне - це мистецтво гарного полководц€, ≥нше - мистецтво гарного оратораї.

¬ епоху —ередньов≥чч€ та у початковий пер≥од ¬≥дродженн€ риторика стала трактуватис€ €к Ђмистецтво прикрашати мовуї. “аким чином, переконанн€ (думка) в≥докремилось в≥д виразу (мови).

”крањнська нац≥ональна риторична школа ув≥брала в себе кращ≥ здобутки риторичних шк≥л ƒавньоњ √рец≥њ, ƒавнього –иму, ¬≥зант≥њ (јристотель, ѕлатон, ƒемосфен, ÷ицерон,  в≥нт≥л≥ан, ≤оанн «латоуст та ≥н.), традиц≥њ словТ€нських шк≥л пер≥оду  ињвськоњ –ус≥ (≤лар≥он, ¬олодимир ћономах,  ирило “уровський та ≥н.), а також прац≥ в≥домих теоретик≥в та практик≥в XVIIIЦXIXст. ( .ѕ. «еленецький, ћ.¬.Ћомоносов, ќ.‘.ћерзл€ков, ћ.ћ.—перанський та ≥н.)

Ѕ≥л€ джерел нац≥ональноњ школи красномовства сто€ли могутн≥ постат≥ основоположник≥в ораторськоњ прози ™п≥фан≥€ —лавинецького, —имеона ѕолоцького, —тефана яворського, √аврињла Ѕужинського, ‘еофана ѕрокопов≥ча, ѕетра ћогили, √ригор≥€ —ковороди та ≥нших видатних особистостей-мислител≥в, €к≥ правдивим словом (св≥тським ≥ гом≥летичним) слугували р≥дному народов≥.

ѕон€тт€ Ђораторське мистецтвої, або Ђкрасномовствої, маЇ два значенн€: 1) вид громадсько-пол≥тичноњ та профес≥йноњ д≥€льност≥, мета €коњ Ц ≥нформувати та переконувати аудитор≥ю засобами живого слова; 2) високий ступ≥нь майстерност≥ публ≥чного виступу, мистецьке волод≥нн€ словом.

ќтже, рито́рика Ч це наука про способи переконанн€ та впливу на аудитор≥ю з урахуванн€м њњ особливостей. ÷€ наука вивчаЇ методику творенн€ тексту, визначаЇ його структуру, найпридатн≥шу дл€ зрозум≥лого й аргументованого викладенн€ думки.

–иторична компетентн≥сть - це сума особист≥сних €костей, що лежать в основ≥ здатност≥ ор≥Їнтуватис€ в р≥зних мовних ситуац≥€х, передбачити насл≥дки власноњ комун≥кативноњ повед≥нки ≥ брати на себе в≥дпов≥дальн≥сть за њњ результати.

¬становлено, що при першому сприйн€тт≥ оратора увагу слухач≥в розпод≥л€Їтьс€ таким чином:

60% - хто оратор, що в≥н ≥з себе представл€Ї;

30% - €к оратор говорить;

10% - що оратор говорить.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1239 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1261 - | 1100 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.