Злочинність як соціальне явище містить ряд рис і ознак, яких немає в окремій антисуспільній поведінці, у тому числі у злочині, як індивідуальному акті поведінки і форми прояву злочинності. У кримінологічних дослідженнях злочинність характеризують за станом, структурою та динамікою. Одні автори визначають ці поняття як кількісні та якісні характеристики злочинності, інші — як сторони, показники, риси, елементи і т. п. Таке розуміння проблеми зобов’язує внести відповідну ясність.
Злочинність, як і будь-яке інше соціальне явище, можна оцінювати за допомогою якісних і кількісних критеріїв, основними з який є наступні: рівень, структура та динаміка.
До кількісних показників відносять:
1. Рівень злочинності – це її кількісна характеристика, яка вимірюється в абсолютних величинах сумою вчинених злочинів і осіб, що їх вчинили, за певний проміжок часу на визначеній території.
2.Виходячи з того, що на будь-якій визначеній території проживає нерівна кількість людей, з метою їх співставлення між собою застосовують коефіцієнти.
При цьому використовуються два види основних коефіцієнтів злочинності.
По-перше, коефіцієнт злочинної інтенсивності, який розраховується на все населення певного регіону, включаючи неповнолітніх:
З
Кз.ін. = ----- х Е, де
Н
З – кількість зареєстрованих злочинів на певній території за визначений період часу;
Н – число жителів, які проживають на цій території;
Е – визначене число жителів (єдина розрахункова база 1000, 10000, 100000), відповідно якого проводиться розрахунок.
По-друге, коефіцієнт злочинної активності, який розраховується на населення за віком (14-60 років, тобто особи, які досягли мінімального віку кримінальної відповідальності і віку затухання кримінальної активності.
О
Кз.а.= ---------- х Е, де
Н (14-60)
О – кількість осіб виявлених за вчинення злочинів;
Н (14-60) – кількість жителів, які проживають на певній території у віці від 14 до 60 років.
Ці коефіцієнти розраховуються не тільки на злочинність в цілому, але й на кожний окремий вид злочинності, що входить в її структуру. Крім того, зазначені коефіцієнти можуть застосовуватися для виявлення чи порівняння кримінальної активності різних категорій населення (чоловіків, жінок, молоді, рецидивістів тощо).
3. Динаміка злочинності – показник, який відображає зміну її рівня і структури протягом того чи іншого тимчасового періоду (рік, три роки, п’ять років, десять років і т.д.).
Динаміка злочинності як соціально-правового явища відчуває на собі вплив двох груп факторів. Перша – це причини і умови злочинності, демографічна структура населення та інші соціальні процеси і явища, що впливають на злочинність. Друга – зміни кримінального законодавства, що розширюють або звужують сферу злочинного і кримінального, що змінюють класифікацію і кваліфікацію злочинів.
Диференціація соціальних і правових факторів, що впливають на статистичну криву злочинності, необхідна для об’єктивної оцінки реальних змін у її динаміці та прогнозі. Зниження чи зростання об’єму злочинності відбуваються в результаті як реальних соціальних змін рівня і структури злочинності, так і в результаті правових змін у законодавчій характеристиці кола кримінально карних діянь, у повноті реєстрації, в інших юридичних факторах.
Статистична картина динаміки злочинності також пов’язана з ефективністю діяльності своєчасного виявлення та реєстрації вчинених злочинів, їх розкриття і викриття винних, забезпечення невідворотності справедливого покарання.
Іншим кількісно-якісним показником, який характеризує злочинність, є динаміка, тобто вивчення злочинності у русі і зміні.
Злочинність як явище матеріального світу також знаходиться у постійному русі і зміні, у безперервній динаміці. Тому, на наш погляд, динаміка злочинності не є і не може бути ні її кількісною, ні її якісною характеристикою. Вона проявляється у всіх її ознаках як кількісних, так і якісних.
4. Структура злочинності — це внутрішня, притаманна їй, ознака, яка розкриває її будову, окремі її складові частини у загальному їх числі за визначений відрізок часу і на зазначеній території. Від того, яка структура злочинності, залежить і “напрямок головного удару” в боротьбі з нею. Структура виразно говорить про те, що собою являє злочинність у безпосередніх конкретних умовах, яка визначаюча якість цього явища.
Аналізуючи структуру злочинності, необхідно: виходити з суті і змісту самого соціального явища; розглядати злочинність у всій її різнобарвності; враховувати той факт, що злочинність перебуває у безперервному русі і зміні, які обумовлюють і змінюють її окремі сторони; розкрити зв’язки і обумовленості різних видів структури як між собою, так і з іншими базовими і надбудовними суспільними явищами; досліджувати не тільки теоретичну, але і практичну значимість відповідного виду структури, з врахуванням поліпшення боротьби із злочинністю.
Як відзначає відомий російський кримінолог Кузнєцова Н.Ф. [35], основні показники структури злочинності наступні:
- співвідношення видів злочинів за їхньою класифікацією, даною в Особливій частиніКК;
- питома вага найбільш розповсюджених злочинів;
- співвідношення видів злочинів за домінуючою мотиваційною спрямованістю (насильницькі, корисливі, корисливі-насильницькі та необережні);
- питома вага злочинності неповнолітніх;
- питома вага групової злочинності, а всередині її – організованої;
- питома вага рецидиву;
- “географія” злочинності, тобто розподіл її за регіонами і типами населених пунктів;
- питома вага злочинів, пов’язаних з незаконним обігом зброї;
- питома вага злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків;
- “вуличні” злочини;
- транснаціональні злочини.
5. Характер злочинності обумовлюється кількістю найбільш небезпечних злочинів у структурі злочинності, а також тим, якою є характеристика осіб, які їх скоїли.
Отже, виходячи з наведеного визначення, характер злочинності проявляється через її структуру. Таким чином, можна зробити висновок, що характер злочинності є одним з важливих показників її структури.
6. Характеристика злочинності як негативного соціально-правового явища була б неповною без розгляду її наслідків, основним критерієм яких є “ціна злочинності”, яка складається із:
- кримінально-правових наслідків злочинів, які є в багатьох випадках обов’язковим елементом їх складу (матеріальна, моральна, фізична шкода конкретним громадянам);
- шкода, яка заподіюється злочинами за межами їх складу (прямі та непрямі наслідки);
- соціальна реакція на злочинність, боротьба з нею (витрати на утримання правоохоронних органів, розроблення законодавства та заходів боротьби зі злочинністю тощо).
На жаль, методика повного виміру реальної “ціни злочинності” поки що розроблена недостатньо. Разом з тим, такі показники, безумовно, є конче необхідними.
6. Географія злочинності, під якою розуміється її розміщення по різних регіонах (територіях) держави, області, районів, міст, селищ.
Досвід роботи правоохоронних органів показує, що нерівномірність у стані, динаміки і структурі розподілу злочинності пояснюється:
1) конкретними соціальними умовами того чи іншого регіону;
2) економічною його характеристикою;
3) національним складом і структурою населення;
4) послабленням соціального контролю за поведінкою людей;
5) рівнем культурно-виховної роботи, організації дозвілля і побуту населення;
6) рівнем організації роботи у боротьбі з злочинністю і т. ін.
Виявлення і врахування територіальної різниці у географії злочинності — ключ до ефективних заходів щодо запобігання злочинам. У цьому випадку стають більш видимими і конкретні причини злочинів, і умови їх скоєння, що має не тільки пізнавальне значення, але і служить основою для організації конкретної практичної діяльності.
7. Топографія злочинності – це безпосереднє місце вчинення злочину (магазини, вокзали, квартири, парки тощо)[36].
8. Екологія злочинності – вивчає взаємозв’язок зовнішнього середовища, клімату, природного ландшафту, рослинного та тваринного світу, структури будівництва – з одного боку та людських переживань – з іншого[37].
9. Стан злочинності – це сукупність всіх показників, які характеризують рівень, структуру, динаміку злочинності.
До основних завдань статистичного аналізу злочинності відносяться: визначення її стану, рівня, структури і динаміки; встановлення причин і умов, які сприяють скоєнню злочинів; вивчення особи злочинців; вдосконалення системи заходів боротьби зі злочинністю.
В процесі аналізу використовуються такі джерела інформації:
· - документи первинного обліку і статистичної звітності правоохоронних органів і суду;
· - узагальнення кримінальних справ і матеріалів про злочини;
· - дані прокурорських перевірок стану законності;
· - показники економічної, соціально-демографічної статистики;
· - результати вивчення громадської думки про злочинність і кримінологічних досліджень;
· - матеріали про інші правопорушення та показники моральної статистики (пияцтво, алкоголізм, наркоманія, проституція та ін.).
Правова статистика виробила певні методи вирішення аналітичних завдань вивчення злочинності як в загальнодержавному, так і регіональному масштабах. В регіональному розрізі (район, місто, область) таке вивчення забезпечує:
- аналіз рівня, інтенсивності і структури злочинності та інших правопорушень на обслідуваній території;
- аналіз стану злочинності і правопорушень по лініях окремих служб органів внутрішніх справ;
- аналіз злочинів і правопорушень за місцем, часом, способом їх скоєння;
- аналіз територіальної розповсюдженості злочинності;
- аналіз стану злочинності в окремих галузях господарства і державного управління;
- аналіз зв’язку злочинності з алкоголізмом, наркоманією, проституцією, тощо).
Аналізу повинна підлягати не тільки зареєстрована злочинність. Орієнтуватися лише на дані офіційної статистики — означає відходити від реального стану справ. Тут треба брати поправку на латентну злочинність.
Потрібно враховувати обставини, які впливають на її динаміку: зміни історичних і соціально-економічних умов, демографічні процеси, рух населення, зміни кримінального закону тощо.
Таким чином, результати аналізу показників кримінально-правової статистики дозволяють визначитися з рівнем і становищем злочинності, її тенденціями, відшукати слабкі місця в системі соціального контролю і намітити шляхи підвищення ефективності боротьби з нею.
13.3. Поняття кореляційного зв’язку (кореляції)
Існують дві основні різновидності кількісної характеристики зв’язків між явищами: функціональна і статистична (кореляційна).
При функціональному зв’язку вслідза зміною однієї величини відбувається суворо визначена зміна другої, або іншими словами за усякою зміною незалежної перемінної величини завжди слідує суворо визначена зміна функції. Функціональна залежність проявляється у кожному випадку розглядуваного явища. У суспільному житті скорої функціональної залежності немає, бо на кожний показник впливає багато різних чинників (скажімо, на хуліганство).
Щоб виявити такий складний зв’язок між явищами, що цікавлять дослідника, треба взяти велике число цих явищ, розглянути їх сукупність і дослідити середні значення ознак, що вивчаються. Скажімо, зв’язок між освітою і злочинною поведінкою при великій кількості досліджень в ході співставлення дає тенденцію, якамає прояв далеко не в кожному разі.
Такий зв’язок між двома ознаками, який виявляється не в кожному окремому випадку (як у функціональній залежності), а тільки при масовому співставленні і використанні середніх значень ознак зветься кореляційним, або кореляцією.
Кореляція виявляються тільки при застосуванні дії закону великих чисел. Перша ознака (що впливає) зветься факторною, друга – результативною.
Длявизначення кількісної характеристики залежності між ознаками (тісноти зв’язку) (скажімо між хуліганством і алкоголем) у статистиці застосовується коефіцієнт кореляції, всі значення якого лежать в межах від 0 до 1. Коефіцієнт кореляції +1 або –1 характеризує повний прямий або зворотний зв’язок між ознаками (це співпадає з функціональною залежністю)[38].
Питання для самоконтролю
1. Розкрийте поняття статистичного аналізу.
2. Яка мета і завдання статистичного аналізу?
3. Які види узагальнюючих показників використовуються при проведенні статистичного аналізу?
4. Назвіть кількісні та якісні показники злочинності.
5. Визначте основні функції статистичного аналізу.
6. Назвіть вимоги, яких необхідно дотримуватись при статистичному аналізі злочинності.
7. Розкрийте поняття кореляційного зв’язку.
8. Яким чином проявляється функціональна залежність між явищами?
9. Визначте, чому може дорівнювати коефіцієнт кореляції.
10. Зазначте, які показники входять в категорію «стан злочинності».
