Обліковується як один злочин:
а) учинення одного злочину групою осіб у співучасті (ст. 26 КК України);
б) учинення злочину, який складається із декількох злочинних дій (бездіяльність) або посягання на різні об’єкти, якщо вони за законом кваліфікуються як один злочин;
в) учинення одного злочинного діяння, в результаті якого потерпілими є декілька осіб;
г) тривалий злочин, тобто вчинення одного злочинного діяння протягом визначеного часу;
д) продовжуваний злочин, тобто вчинення тотожних або однорідних злочинних дій, пов’язаних між собою єдиним умислом винуватого на досягнення єдиного злочинного результату, спільністю об’єкта і злочинними наслідками.
е) учинення двох чи більше різних злочинів однією злочинною дією (ідеальна сукупність), при цьому обліковується найтяжчий злочин.
Обліковується як два і більше злочинів (складаються дві і більше карток на виявлені злочини) у випадках:
а) сукупність злочинів (ст. 33 КК України), вчинення двох або більше злочинних дій, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті КК України (реальна сукупність);
б) неодноразове вчинення тотожних або однорідних злочинних діянь, якщо вони не мають ознак продовжуваного злочину (ст. 32 КК України);
в) одночасне вчинення декількома особами без попереднього зговору злочинів, кваліфікованих за однією і тією ж статтею КК України, коли кожний учасник діяв незалежно від другого.
г) вчинення особою (групою осіб) двох і більше злочинів, що кваліфікуються за різними частинами однієї статті Кримінального кодексу, кожний з яких становить самостійний злочин.
Зареєстровані злочини підлягають зняттю з обліку, якщо відносно осіб, які їх вчинили, винесена мотивована постанова про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (статті 226, 417 КПК України) або кримінальні справи по них закриті за таких підстав:
а) за відсутністю події злочину (п. 1 ст. 6 КПК);
б) за відсутністю в діянні складу злочину (п. 2 ст. 6 КПК), у тому числі за малозначністю діяння (ч. 2 ст. 11 КК);
в) у зв’язку з тим, що правопорушник не досяг на час вчинення суспільно небезпечного діяння віку, при досягненні якого відповідно до закону встановлено кримінальну відповідальність (п. 5 ст. 6, ст. 7-3 КПК);
г) за примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого (п. 6 ст. 6 КПК);
д) за відсутністю скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше, як за його скаргою (п. 7 ст. 6 КПК);
е) у зв’язку з тим, що відносно даної особи є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави, а також не скасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи по тому ж обвинуваченню (п.п. 9, 10 ст. 6 КПК);
ж) із закінченням строків давності, зазначених у ст. 49 КК України, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин (ст. 11-1 КПК);
и) за документами прокурорського реагування у зв’язку з необґрунтованою постановою на облік злочину.
Зареєстровані злочини залишаються на обліку у випадках, коли кримінальна справа закрита щодо померлого (п.8 ст.6 КПК), або направлена до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності:
а) внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також у зв’язку з помилуванням окремих осіб (п. 4 ст. 6 КПК);
б) при звільненні винного від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК);
в) при звільненні винного від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 7-2 КПК);
г) внаслідок звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки (ст. ст.8, 9, 10 КПК);
д) щодо конкретної особи за недоведеністю її участі у вчиненні злочину при наявності події злочину, справа по якому зупинена провадженням;
е) із закінченням строків давності щодо особи, яка вчинила злочин (ст. 11-1 КПК).
Облік осіб, які вчинили злочини, ведеться шляхом заповнення особою, яка проводить розслідування справи, статистичної картки форми 2.
Обліку підлягають усі особи, які вчинили злочини, якщо у справах прийняті такі рішення:
а) прокурором затверджено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена прокурором до суду (ст. 232 КПК);
б) прокурором складено обвинувальний висновок і кримінальна справа направлена до суду відповідно до ст. 430 КПК.
Обліку також підлягають особи, які вчинили злочини, але щодо яких кримінальні справи закриті щодо померлого обвинуваченого (п.8 ст.6 КПК) або направлені до суду для вирішення питання про звільнення їх від кримінальної відповідальності за таких підстав:
а) внаслідок акту амністії (п. 4 ст. 6 КПК);
б) внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК);
в) у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 7-2 КПК);
г) у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки (ст. ст. 8, 9, 10, КПК);
д) із закінченням строків давності (ст. 11-1 КПК).
У разі винесення судом виправдувального вироку або закриття кримінальних справ за пунктами 1, 2, 5, 6, 7, 9, 10 і 11 статті 6, статей 7-3, 100, 421 КПК особи по цих справах знімаються з обліку.
Облік кримінальних справ
Кримінальна справа повинна бути зареєстрована впродовж доби після винесення постанови про її порушення.
Рух кримінальної справи в процесі розслідування обліковується на підставі статистичної картки про рух кримінальної справи форми 3, що заповнюється прокурором, слідчим або працівником органу дізнання негайно після прийняття у справі (матеріалах) рішення про:
а) порушення кримінальної справи;
б) об’єднання кримінальних справ;
в) прийняття кримінальної справи до провадження: після скасування прокурором постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, за постановою або ухвалою суду, при передачі справи із іншого органу, після повернення справи для додаткового розслідування та після відновлення слідства в закритій або зупиненій справі та в інших випадках;
г) направлення справи за підслідністю;
д) при направленні до суду та закриття справи;
е) зупинення справи;
ж) відновлення слідства в закритій або зупиненій справі за п.1 ст. 206 (ст. 207), п.2 ст. 206 (ст. 208), п.3 ст. 206 (ст. 209) КПК;
и) вилучення прокурором справи і передачі її для розслідування іншому органу;
к) повернення справи на додаткове розслідування прокурором або судом;
л) продовження строку розслідування;
м) пред’явлення для ознайомлення матеріалів справи обвинуваченому та його захиснику;
н) виділення в окреме провадження справи відносно одного або декількох обвинувачених.
У випадках прийняття прокурором рішень, зазначених у п.п. «и», «к» цього розділу у справах, що розслідуються слідчими або органом дізнання, картка форми 3 заповнюється особисто прокурором.
Картки по кримінальних справах подаються до відповідних органів внутрішніх справ для внесення необхідних відомостей до журналу обліку злочинів, кримінальних справ та осіб, які вчинили злочини, та подальшої передачі до обліково-реєстраційних підрозділів органів внутрішніх справ.
Облік кримінальних справ здійснюється тим же обліково-реєстраційним підрозділом, який веде облік злочинів.
