Одним із самих поширених методів отримання інформації для людства було і залишається спостереження. За оцінками фахівців на ранніх етапах соціалізації дитина від 90 до 95 відсотків інформації про оточуючу об’єктивну реальність отримує методом спостереження.
З моменту зародження людства воно постійно користувалось цим методом - зміна дня і ночі, зміна пори року, виверження вулкану, політ птаха, поведінка тварин все це спостерігала первісна людина. Але людина не просто спостерігала за цим
, вона виділяла закономірності, аналізувала події, робила висновки та намагалась прогнозувати майбутнє.
Необхідно зауважити, що необхідно розрізняти два принципових рівня методу спостереження, а саме, побутовий рівень та науково-теоретичний рівень. Ми, для початку розглянемо рівень побутовий.
Поширеність спостереження викликана рядом принципових переваг у порівнянні з іншими методами збору інформації:
Природність. Позиція спостерігача значно ближча людині ніж, наприклад, позиція тестуючого. А дослідник, який почуває себе комфортно і висновки робить більш адекватні.
Безпосередність. Дослідник має можливість безпосередньо спостерігати процеси в їх ґенезі. Безпосередність в усі часи виступала самим точним індикатором емпіричного знання, тобто його добували за допомогою слуху, зору, дотику.
Не кваліфікованість. Для проведення побутового спостереження немає необхідності мати високу кваліфікацію.
Незалежність. Якправило, для збору інформації методом побутового спостереження немає необхідності запитувати об’єкт спостереження про його згоду. Спостерігаючи, за тим як палить цигарки батько, перебігає дорогу на червоне світло мати (розказавши нам, що це небезпечно) ми не питаємо їх згоди і робимо відповідні висновки.
Відсутність спеціального обладнання. Спеціальним інструментарієм при зборі інформації методом побутового спостереження виступають наші органи відчуття.
Вище ми вказували, що перераховані переваги стосуються, перш за все, побутового спостереження, але в межах даного розділу нас цікавить саме наукове спостереження. Наукове спостереження має ряд принципових відмінностей від побутового спостереження. Видатний російський соціолог В.А. Ядов виділив наступні відмінності наукового спостереження:
а) підпорядкованість чітко визначеним меті та завданням;
б) планується у відповідності до заздалегідь обміркованою процедурою;
в) отримані данні, фіксуються у протоколах та щоденниках згідно певної системи;
г) інформація, отримана шляхом спостереження, повинна перевірятися на предмет достовірності та точності.[13]
Початковою стадією статистичного дослідження є збір статистичної інформації про соціальні процеси в суспільстві, тобто статистичне спостереження. Враховуючи, вище вказані, вимоги до наукового спостереження та адаптуючи його принципи до потреб статистики, можемо дати визначення статистичного спостереження.
Статистичне спостереження — це планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ і процесів, які відбуваються в різних сферах життя суспільства, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.
Від інших методів збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і масовістю даних та способами їх отримання. Крім безпосередньої реєстрації (вимірювання, підрахунок, оцінка) широко застосовується вивчення суспільної думки на підставі опитування.
Відповідно до Закону України “Про державну статистику” (стаття 9) статистичні спостереження в нашій країні проводяться органами державної статистики через збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень.
Спостереження є фундаментом статистичного дослідження. В процесі спостереження формуються дані, які на наступних етапах підлягають обробці і аналізу. Якщо статистичне спостереження проведено недбало, з порушенням вимог статистичної методології, а одержані відомості недостовірні, то, як би добре вони не були опрацьовані, результати статистичного дослідження будуть низької якості, не відображатимуть дійсного стану явищ і процесів, оскільки недоліки первинних матеріалів не можуть бути усунуті навіть найбільш досконалою їх обробкою.
Завданням статистичного спостереження є реєстрація достовірних окремих фактів, які об’єктивно висвітлюють реальне становище речей (наприклад, злочинності). Повинна бути забезпечена також повнота інформації та отримання її можливо в найкоротший термін. Первинний матеріал — це фундамент статистичного дослідження. Якщо внаслідок погано проведеного статистичного спостереження буде отриманий неякісний матеріал, то все дослідження приречено на невдачу, бо дефекти первинного матеріалу не можуть бути усунені при подальшій його обробці.
Статистичне спостереження здійснюється в три етапи:
1) Підготовка спостереження — найвідповідальніший етап, оскільки тут постають і вирішуються основні методологічні і а організаційні питання: хто, де, коли проводить спостереження і що для цього необхідно. Тобто на першому етапі складається докладний план статистичного спостереження.
2) Реєстрація статистичних даних. На цьому етапі здійснюється безпосередній процес збирання даних, який потребує чіткої взаємодії, координованості всіх виконавчих служб. Від якості збирання залежать точність, повнота, вірогідність та своєчасність статистичної інформації.
3) Контроль за правильністю збору і реєстрації. Цей етап передбачає контроль та накопичення даних спостереження, а також їх збереження. На цьому етапі відпрацьовується система оперативного доступу та пошуку необхідних даних.
Будь-яке статистичне дослідження повинне починатися з отримання вихідної інформації, тобто з обліку фактів та збору первинного матеріалу. Але як би не проводили облік фактів та збір первинного матеріалу, у всіх випадках спостереження має бути організоване таким чином, щоб спираючись на первинний матеріал, у майбутньому шляхом відповідної обробки можна було зробити вірні узагальнюючі висновки. А для цього облік фактів та збір первинного матеріалу мають бути ретельно продумані й науково організовані. Це пояснюється тим, що статистичне спостереження є завжди масовим, таким, яке має справу з безліччю різноманітних фактів.
Підготовча частина статистичного спостереження потребує розробки плану статистичного спостереження, що містить програмно-методологічні та організаційні питання. План статистичного спостереження включає широке коло питань методики та організації збору статистичної інформації, контролю її якості і вірогідності.
План та програма статистичного спостереження
Статистичне дослідження неможливо без розробки плану статистичного спостереження, який включає в себе:
* програмно-методологічні;
* організаційні питання.
Програмно-методологічна частина плану — включає в себе формулювання гіпотези, розробку понятійного апарату дослідження, визначення мети, встановлення об’єкту та одиниць спостереження, складання програми спостереження.
Гіпотеза -науково обґрунтоване припущення, яке висуває дослідник щодо ґенези явищ, яке в процесі дослідження повинне бути підтверджене або спростоване.
Мета спостереження — отримання статистичних даних, які є підставою для узагальнення характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності. Вона формулюється ясно, чітко, конкретно з урахуванням завдань статистичного спостереження.
Відповідно до мети визначають об‘єкт і одиниці спостереження.
Об’єкт спостереження — це сукупність явищ, що вивчаються в процесі спостереження. Чітке визначення суті та меж об’єкта дозволяє запобігти різному тлумаченню результатів спостереження.
Для цього застосовуються цензи. Ценз — це набір певних кількісних обмежувальних ознак, за допомогою яких ті чи інші об’єкти відносять до досліджуваної сукупності. Так, наприклад, за допомогою статевого цензу злочинців, ми поділяємо злочинність на жіночу та чоловічу.
Об’єкти правової статистики диференціюються залежно від галузей правової статистики:
об’єкти кримінально-правової статистики:
1. злочин;
2. особа, яка вчинила злочин;
3. покарання;
4. наслідки злочину (заподіяна шкода).
об’єкти цивільно-правової статистики:
1. цивільні правовідносини, які засвідчуються в адміністративному, нотаріальному або безспірному судовому провадженні, або цивільна справа;
2. сторони цивільного процесу, тобто позивач і відповідач;
3. судове рішення;
об’єкти адміністративно-правової статистики:
1. адміністративні правопорушення;
2. особа, яка вчинила адміністративне правопорушення;
3. адміністративне стягнення.
Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих одиниць, тобто первинних елементів цієї сукупності.
Одиниця сукупності — це первинний елемент об’єкта спостереження, який існує і ознаки якого реєструються, В кримінально-правовій статистиці одиницею сукупності буде кожний окремий злочин, кожна окрема особа, яка вчинила злочин; в цивільно-правовій статистиці — кожна окрема цивільна справа, кожний окремий відповідач і позивач; в адміністративно-правовій статистиці — кожне окреме адміністративне правопорушення, кожна особа, яка вчинила адміністративне правопорушення. Інакше кажучи, одиниця сукупності завжди є носієм ознаки, яка підлягає реєстрації. Саме одиниці сукупності становлять основу обліку і підлягають безпосередньому обстеженню, тому що сума таких одиниць сукупності обов’язково дає статистичну сукупність явищ.
Для кожного статистичного спостереження його одиниці сукупності повинні бути чітко відокремлені від суміжних понять, сформульовані відокремлюючи ознаки, тому що тільки в ньому разі ми матимемо змогу вивчити той об’єкт спостереження, який нас зацікавить.
Одиниця спостереження — це джерело інформації, тобто первинний заклад або установа, від якої одержують необхідні статистичні дані. В правовій статистиці одиницею спостереження є районний суд, відділ внутрішніх справ, прокуратура, виправно-трудова установа, органи РАГС, нотаріату тощо.
Одиниця виміру характеризує, в яких одиницях обчислюється досліджувана сукупність. Наприклад, в кримінально-правовій статистиці злочинність вимірюється в зареєстрованих злочинів, особах, які їх вчинили, в розкритих і нерозкритих злочинах, в кримінальних справах і т.п. В правовій статистиці використовуються натуральні одиниці виміру, які відображають притаманні правовим явищам фізичні властивості, і грошові, які дають змогу узагальнити і зіставити різноманітні явища.
Організаційна частина плану статистичного спостереження уявляє собою перелік заходів, які забезпечують успішне виконання роботи із збирання і обробки матеріалів. Організаційний план статистичного спостереження визначає місце, час і органи спостереження, календар спостереження, графік підготовки та інструктажу кадрів, джерела і способи одержання даних, матеріально-технічну базу спостереження, систему контролю результатів спостереження.
Організаційні питання тісно пов’язані з програмно-методологічними і залежать від мети та умов обстеження.
Перед статистичним спостереженням здійснюється ряд підготовчих заходів. Насамперед проводять розрахунок потреби в кадрах, їх підбір і підготовку. Кожний орган спостереження визначає кадровий склад, який забезпечує підготовку і проведення спостереження.
Наступним питанням є обґрунтування місця спостереження. Місцем спостереження вважають пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності. Здебільшого воно збігається з місцем знаходження одиниць спостереження. Наприклад, статистичну звітність підприємств, організацій та установ складають за місцем їх знаходження. Проте місце спеціально організованого спостереження треба визначати точно, тому що можуть бути різні тлумачення місця його проведення. Так, наприклад, перепис населення здійснюють за місцем проживання, а не за місцем роботи.
Місцем проведення спостереження є пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності. Це може бути місце роботи або місце проживання (наприклад, при перепису населення).
Важливе значення має й визначення часу спостереження — періоду, протягом якого збираються дані.
Час спостереження (об’єктивний час) — це час, до якого належать дані спостереження. Статистичні дані характеризують досліджуване явище або за певний період часу, або на певний момент часу. Якщо об’єктом спостереження є процес, то обирається інтервал часу, за який нагромаджуються дані. Якщо об’єктом спостереження є певний стан, то обирається момент часу, станом на який здійснюється реєстрація даних.
Іноді час поділяють на об’єктивний і суб’єктивний. Об’єктивний — це той час (момент або період), до якого відносяться статистичні дані, що реєструються. Наприклад, кількість зареєстрованих злочинів можна враховувати за певний період (добу, тиждень, декаду, місяць, рік), а кількість нерозглянутих справ — на певну дату.
В плані вказується термін проведення спостереження, тобто час початку і закінчення збирання даних. Період, протягом якого реєструються ознаки об’єкта спостереження, називають суб’єктивним часом. Якщо строк подання місячного звіту 5 лютого, то суб’єктивний час, тобто час складання звіту, буде з 1 по 5 лютого, а об’єктивний — один місяць (січень). Суб’єктивний час повинен бути по можливості коротшим і максимально наближеним критичного моменту.
З метою одержання достовірних даних в плані спостереження передбачаються заходи з перевірки повноти охоплення всіх одиниць спостереження, організації перевірки роботи осіб, які задіяні в проведенні спостереження та порядок прийому від них зібраних матеріалів.
Статистичне спостереження являє собою характеристику кожної одиниці сукупності заздалегідь встановленими показниками, взаємопов’язана сума яких і є програмою спостереження.
Формалізованим інструментарієм статистичного спостереження є – програма спостереження.
Програма спостереження — це науково обґрунтований перелік питань, на які повинні бути отримані відповіді від кожної одиниці сукупності при даному статистичному спостереженні. Тобто програма містить ознаки, які повинні реєструватися в процесі статистичного спостереження. Це система показників, яка всебічно характеризує об’єкт дослідження. Від того, наскільки якісно розроблена програма спостереження, залежать успіх проведення всього статистичного дослідження і об’єктивність одержаних даних. Виконання програми статистичного спостереження залежить й від того, що прийнято за одиницю сукупності, вона завжди підпорядковується меті та завданням дослідження.
Дуже важливо відібрати і сформулювати дійсно необхідні питання, щоб вони охоплювали коло даних, без яких не можна обійтися і відреагувати їх таким чином, щоб вони сприймалися всіма однаково. У той же час програма не повинна бути переобтяжена малозначними деталями, що ускладнює її виконання.
Правова статистика має широку програму спостереження, яка характеризує своїми взаємопов’язаними показниками всі стадії кримінального і цивільного процесів, а також стан злочинності і інших правопорушень в даний період часу.
При розробці системи показників (програми спостереження) спираються на діюче кримінальне, кримінально-процесуальне, виправно-трудове законодавство, а також інші нормативно-правові акти у галузі боротьби зі злочинністю, що розкривають якісні особливості злочинності, її причини і передбачені законом дії правоохоронних органів по боротьбі з нею.
Програма статистичного спостереження має відповідати таким вимогам:
1) вона повинна містити тільки необхідні та істотні запитання, тобто не слід включати до неї зайві запитання, які можуть ускладнити одержання і обробку даних;
2) запитання повинні бути конкретними, ясними і однозначними. Недоцільно вносити до програми іншомовні слова та вузькофахові терміни.
3) запитання програми слід записувати в логічній послідовності (спочатку — загальні запитання, а потім — більш конкретні), а також таким чином, щоб можна було відповідями на одні запитання контролювати відповіді на інші запитання, тобто програма має містити контрольні запитання;
4) програма по можливості повинна забезпечувати порівнюваність даних з попереднім дослідженням цього об’єкта.
Для реалізації програми статистичного спостереження розробляється статистичний інструментарій. Статистичний інструментарій — це набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення спостереження, реєстрації даних.
Статистичний формуляр — це обліковий документ, що містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичні формуляри можуть мати форму статистичного звіту, переписного або опитувального листа, анкети, картки або простого бланку.
Застосовуються два види формулярів: індивідуальний (картковий) та обліковий.
В індивідуальному формулярі реєструються відомості про одну одиницю сукупності (наприклад, форма № 1 — статистична картка на виявлений злочин).
В обліковому формулярі реєструються відомості про декілька одиниць сукупності (бланки статистичної звітності).
Забезпечити правильні відповіді на поставлені в статистичному формулярі питання допомагає інструкція, тобто сукупність роз’яснень і вказівок щодо програми спостереження. Залежно від складності програми спостереження інструкція може бути окремим документом або написана на формулярі спостереження. Коротка і чітка інструкція забезпечує успішне проведення спостереження.
